Корнух О. В., Соловйова Ю. І. Удосконалення методичного підходу до оцінки нематеріальних активів при визначенні рівня ліквідності підприємства в умовах його інноваційного розвитку // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія: "Економічні науки". - 2018. - №1.
Деньги, финансы и кредит
УДК 657.421.3:631.11
Корнух Оксана Валентинівна
кандидат економічних наук, доцент,
доцент кафедри фінансів суб'єктів господарювання
та інноваційного розвитку
Державний вищий навчальний заклад
«Криворізький національний університет»
Корнух Оксана Валентиновна
кандидат экономических наук, доцент,
доцент кафедры финансов субъектов хозяйствования
и инновационного развития
Государственное высшее учебное заведение
«Криворожский национальный университет»
Kornuk Oksana
Candidate of Economic Sciences, Associate Professor,
Associate Professor of the Department of Finance
Business Entities and Innovation Development
State Higher Educational Institution
“Krivoy Rog National University”
Соловйова Юлія Ігорівна
магістр
Державного вищого навчального закладу
«Криворізький національний університет»
Соловьева Юлия Игоревна
магистр
Государственного высшего учебного заведения
«Криворожский национальный университет»
Solovyov Julia
Master of the
State Higher Educational Institution
“Krivoy Rog National University”
УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО ПІДХОДУ ДО ОЦІНКИ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ РІВНЯ ЛІКВІДНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ЙОГО ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ МЕТОДИЧЕСКОГО ПОДХОДА К ОЦЕНКЕ НЕМАТЕРИАЛЬНЫХ АКТИВОВ ПРИ ОПРЕДЕЛЕНИИ УРОВНЯ ЛИКВИДНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ В УСЛОВИЯХ ЕГО ИННОВАЦИОННОГО РАЗВИТИЯ
IMPROVEMENT OF THE METHOD APPROACH TO ASSESSING INTANGIBLE ASSETS IN THE DEFINITION OF THE ELIMINATION LEVEL OF THE ENTERPRISE IN THE CONDITIONS OF ITS INNOVATION DEVELOPMENT
Анотація. У статті наведено підходи вчених до трактування таких понять як «ліквідність», «ліквідність підприємства», «управління ліквідністю підприємства». Проведено аналіз ліквідності балансу гірничодобувних підприємств. Наголошено на міжнародному досвіді ефективного використання об’єктів інтелектуальної власності у господарському обігу, зазначено що саме об’єкти інтелектуальної власності на сьогодні є дієвим інструментом інноваційного розвитку підприємства. У фінансовій звітності як українських так й іноземних підприємств майже всі об’єкти інтелектуальної власності обліковуються у складі нематеріальних активів. Здійснено порівняльну характеристику П(С)БО 8 з МСБО 38, визначено їх схожі та відмінні риси. Загострено увагу, що національні стандарти мають обмежені вимоги до розкриття інформації. Запропоновано методичний підхід до оцінки нематеріальних активів підприємства шляхом ранжування нематеріальних активів на основі експертних оцінок.
Ключові слова: ліквідність, ліквідність підприємства, управління ліквідністю підприємства, необоротні активи, інноваційний розвиток, гудвіл.
Аннотация. В статье приведены подходы ученых к трактовке таких понятий как «ликвидность», «ликвидность предприятия», «управление ликвидностью предприятия». Проведен анализ ликвидности баланса горнодобывающих предприятий. Отмечено международный опыт эффективного использования объектов интеллектуальной собственности в хозяйственном обороте, показано, что именно объекты интеллектуальной собственности сегодня являются действенным инструментом инновационного развития предприятия. В финансовой отчетности как украинских, так и иностранных предприятий почти все объекты интеллектуальной собственности учитываются в составе нематериальных активов. Проведено сравнительную характеристику П(С)БУ 8 и МСБУ 38, определено их схожие и отличительные черты. Заострено внимание, что национальные стандарты имеют ограниченные требования к раскрытию информации. Предложен методический подход к оценке нематериальных активов предприятия путем ранжирования нематериальных активов на основе экспертных оценок.
Ключевые слова: ликвидность, ликвидность предприятия, управления ликвидностью предприятия, необоротные активы, инновационное развитие, гудвилл.
Summary. The article presents the approaches of scientists to the interpretation of such concepts as "liquidity", "liquidity of the enterprise", "liquidity management of the enterprise". An analysis of the liquidity of the balance of mining enterprises was conducted. The international experience of efficient use of intellectual property objects in the economic circulation is emphasized, and it is stated that intellectual property objects today are an effective tool for innovative development of the enterprise. In the financial statements of both Ukrainian and foreign enterprises, almost all intellectual property objects are accounted for as intangible assets. The comparative characteristics of P (C) BO 8 from IAS 38 have been made, their similar and distinctive features have been determined. It is emphasized that national standards have limited disclosure requirements. The methodical approach to the estimation of intangible assets of the enterprise by means of ranking of intangible assets on the basis of expert evaluations is offered.
Key words: liquidity, liquidity of the enterprise, liquidity management o the enterprise, non-current assets, innovative development, goodwill.
Постановка проблеми. У сучасних умовах дієві та раціональні управлінські рішення на макро- і мікрорівні ґрунтуються на результатах аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання. Одним із параметрів оцінки фінансового стану, за яким оцінюється імідж підприємства в діловому світі, рівень інвестиційної привабливості, здатність суб'єкта господарювання забезпечувати ефективність фінансово-господарської діяльності, є ліквідність підприємства. Міжнародний досвід свідчить, що саме об’єкти інтелектуальної власності на сьогодні є дієвим інструментом забезпечення інноваційного розвитку підприємства. У фінансовій звітності як українських так й іноземних підприємств майже всі об’єкти інтелектуальної власності обліковуються у складі нематеріальних активів. Саме нематеріальні активи потенційно можуть збільшувати ринкову вартість, підвищувати інвестиційну привабливість підприємства за умови ефективного їх використання у власному виробництві, комерціалізації прав інтелектуальної власності іншим суб’єктам господарювання. В той же час, перехід до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в Україні яскраво показує різницю між національними (Н (С)БО 8) та міжнародними стандартами (МСБО 38).
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останнім часом окремі питання щодо визначення сутності, оцінки та управління ліквідністю підприємства вивчали такі вчені як Бугай В.З. [4], Білий Є.Л. [4], Щербань О.Д. [13], Багацька К. О. [2], Бержанір І.А. [3], Олександренко І.В. [4] та ін. Але і до сьогодні відсутній підхід до оцінки нематеріальних активів підприємства у складі показників ліквідності підприємства.
Постановка завдання. Метою даного дослідження є удосконалення методичного підходу до оцінки нематеріальних активів при визначенні рівня ліквідності підприємства.
Виклад основного матеріалу. Логіка нашого дослідження полягає у наступному: визначити основні підходи науковців до трактування таких понять як «ліквідність», «ліквідність підприємства», «управління ліквідністю підприємства»; провести аналіз ліквідності балансу гірничодобувних підприємств; в обґрунтуванні сучасної ролі нематеріальних активів при визначенні рівня ліквідності підприємства.
Ліквідність підприємства як економічна категорія широко використовується у фінансово-економічному аналізі підприємства. Її багатогранність зумовила відсутність єдиного трактування серед науковців. У результаті дослідження визначень, що використовуються для розкриття змісту ліквідності підприємства та з метою їх систематизації, виділено чотири підходи(табл. 1).
Таблиця 1
Теоретичні підходи до визначення поняття «ліквідність»
|
Автор |
Ліквідність – це … |
|
Ковальов В. В. [8] |
Під ліквідністю будь-якого активу розуміють здатність його трансформуватися у грошові засоби, а ступінь ліквідності визначається тривалістю тимчасового періоду, протягом якого це трансформація може бути здійснена. Чим коротше період, тим вище ступінь ліквідності. |
|
Шеремет А. Д. [12] |
Виділяють поточну й перспективну ліквідність, розуміючи під поточною ліквідністю співвідношення найбільш ліквідних засобів (коштів і короткострокових фінансових вкладень) і 11 активів (дебіторської заборгованості), що швидко реалізовуються, з короткостроковими пасивами. Порівняння ж активів, які повільно реалізовуються, з довгостроковими і середньостроковими пасивами відображає, на їх думку, перспективну ліквідність. При цьому поточна ліквідність асоціюється ними з платоспроможністю на найближчий період часу, а перспективна ліквідність є прогнозом платоспроможності. |
|
Бутинець Ф.Ф. [4] |
Це здатність підприємства перетворювати свої активи на грошові кошти для покриття боргових зобов’язань. |
|
Савицька Г.В. [11] |
Це здатність компанії погасити свої поточні зобов’язання. |
Ковальов В.В. розуміє ліквідність, як перетворення активу підприємства на грошові засоби, а щодо ступеня ліквідності визначає тривалість періоду, який необхідний для трансформації активу.
Шеремет А.Д. розглядає поточну й перспективну ліквідність. Поточну ліквідність розуміє, як співвідношення найбільш ліквідних активів до короткострокових пасивів. А перспективну навпаки, активи, що повільно реалізовуються з пасивами середньостроковими та довгостроковими. Але і поточну, і перспективну ліквідність асоціює з платоспроможністю.
Бутинець Ф.Ф. та Савицька Г.В. тлумачать ліквідність, як здатність підприємства швидко розраховуватися зі своїми зобов’язаннями.
Хоча поняття ліквідності різняться, але є дещо спільне, а саме те, що ліквідність це перш за все, здатність активів на підприємстві перетворюватись на грошові кошти.
Виділення підходів до трактування поняття «ліквідність підприємства» забезпечує систематизацію поглядів на зміст цієї категорії та розкриває її багатогранність, а формулювання функцій ліквідності підприємства конкретизує роль даного поняття у системі управління (табл.2).
Як видно з таблиці 2, автори ототожнюють ліквідність підприємства з платоспроможністю. Тобто, наскільки своєчасно підприємство зможе розрахуватися зі своїми зобов’язаннями, спроможність за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел вишукувати резерви платіжних коштів, підтримувати рівновагу між обсягом і строками перетворення активів у грошові кошти за обсягами і строками погашення зобов’язань.
Сучасні економічні умови господарювання вимагають від керівництва нових підходів до управління ліквідністю підприємства, з урахуванням швидкої зміни зовнішнього середовища і необхідності розробки дієвих заходів з метою зменшення його негативного впливу на результати фінансово-господарської діяльності.
Таблиця 2
Теоретичні підходи до визначення поняття «ліквідність підприємства»
|
Автор |
Ліквідність підприємства – це … |
|
Іонін Є.Є. [6]
|
Це спроможність своєчасно перетворювати активи на гроші з метою виконання необхідних платежів, становить одну із необхідних умов забезпечення платоспроможності. |
|
Ковальов В. В. [9] |
Це здатність нести відповідальність різними видами активів, окремо або в цілому, за своїми платіжними зобов’язаннями у будь-який момент часу поточного та планового періодів згідно з укладеними договорами, при цьому вона може бути забезпечена як приростом активів, так і приростом пасивів. |
|
Іонова А.Ф., Селезньова Н.Н. [7] |
Це здатність покривати свої зобов’язання активами, термін яких в грошову форму відповідає терміну погашення зобов’язань. |
|
Костирко Р.О. [10] |
Це його мобільність, спроможність за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел вишукувати резерви платіжних коштів, необхідних для погашення боргів, і постійно, у будь-який час, підтримувати рівновагу між обсягом і строками перетворення активів у грошові кошти за обсягами і строками погашення зобов’язань. |
При цьому потрібно застосувати системний підхід та в комплексі формувати політику управління ліквідністю, основними складовими якої є: управління платоспроможністю; управління ліквідністю активів; взаємопов’язане управління ліквідністю, доходністю та ризиком підприємства.
Визначити сутність та складові ліквідності підприємства є першим етапом, але більш складне питання – це ефективне управління нею. Тому, наступним кроком наведемо основні підходи до трактування поняття «управління ліквідністю підприємства», які представлено в таблиці 3. Можна констатувати, що і управління ліквідністю підприємства автори трактують по різному, але схожість полягає в постійному моніторингу та оптимізації величини активів, в прогнозуванні потреби в ліквідних коштах.
Багацька К.О. вважає важливим контроль нормативів ліквідності з боку НБУ та GAP-аналізу, сутність якого полягає у порівнянні однакових за строками використання і погашення груп активів і зобов’язань і розрахунки розривів ліквідності.
Таблиця 3
Теоретичні підходи до визначення поняття «управління ліквідністю підприємства»
|
Автор |
Управління ліквідністю підприємства – це… |
|
Коваленко Л.О. [8] |
Пов’язане з оптимізацією величини та структури оборотних активів і полягає у виборі відповідної політики управління запасами, грошовими коштами, дебіторською заборгованістю. |
|
Щербань О.Д. [14] |
Управління активами за термінами погашення, управління вартістю ресурсів, які використовуються для забезпечення ліквідності, прогнозування потреби в ліквідних коштах. |
|
Багацька К.О. [1] |
Є інструментом менеджменту, до якого належить постійний моніторинг, контроль нормативів ліквідності з боку НБУ та GAP-аналізу, сутність якого полягає у порівнянні однакових за строками використання і погашення груп активів і зобов’язань і розрахунки розривів ліквідності. |
|
Смірнова П. В. [2] |
Це розміщення коштів підприємства таким чином, щоб можна було достатньо швидко реалізувати свої активи і отримувати грошові кошти для оплати своїх зобов'язань. Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів і поточних зобов'язань. |
На наступному етапі нашого дослідження проведемо аналіз ліквідності балансу підприємств. Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні статей активу зі статтями пасиву. У бухгалтерському балансі в активі засоби підприємства групуються за ступенем зростання їх ліквідності, в пасиві зобов'язання розміщені по мірі скорочення термінів (посилення, підвищення строковості) їх погашення. Якщо при такому порівнянні активів вистачає, то баланс - ліквідний і підприємство платоспроможне і навпаки. Аналіз ліквідності проведемо на основі даних гірничодобувних підприємства міста Кривого Рогу за 2016 рік.
Усі активи підприємства залежно від ступеня їх ліквідності, тобто від здатності та швидкості перетворення в грошові кошти, можна умовно поділити на класи активів, які представлені в таблиці 4 та рис. 1.
Таблиця 4
Класи активів гірничодобувних підприємств за 2016 рік
|
Актив |
Південний ГЗК |
Північний ГЗК |
Інгулецький ГЗК |
Центральний ГЗК |
|
Найбільшліквідні (А1) |
449805 |
61167 |
11034 |
371343 |
|
Швидколіквідні (А2) |
14624160 |
17864378 |
23050351 |
168230587 |
|
Повільноліквідні (А3) |
604210 |
2250230 |
16884122 |
18794567 |
|
Мало ліквідні (А4) |
21622550 |
19293401 |
27918930 |
205879457 |
Рис. 1. Групування активів гірничодобувних підприємств м. Кривого Рогу за 2016 рік
Пасиви балансу групуються залежно від ступеня зростання строків погашення зобов'язань (табл.5, рис. 2).
Таблиця 5
Класи пасивів гірничодобувних підприємств за 2016 рік
|
Пасив |
Південний ГЗК |
Північний ГЗК |
Інгулецький ГЗК |
Центральний ГЗК |
|
Найбільш термінові (П1) |
1500168 |
5822142 |
27918930 |
30111256 |
|
Короткострокові (П2) |
15907 |
0 |
0 |
8300 |
|
Довгострокові (П3) |
807778 |
591144 |
3016796 |
647874 |
|
Постійні (П4) |
35138520 |
31985869 |
30157558 |
33289438 |
Рис. 2. Зобов’язання гірничодобувних підприємств м. Кривого Рогу за 2016 рік
Підприємство вважається ліквідним, якщо його поточні активи перевищують короткострокові зобов'язання. Підприємство може бути ліквідним в більшій або меншій мірі, або у нього взагалі може бути відсутня ліквідність. Для оцінки реального ступеня ліквідності підприємства спочатку необхідно здійснити аналіз ліквідності балансу.
Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки з кожної групи активів і пасивів. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:
Аналіз ліквідності балансу гірничодобувних підприємств м. Кривого Рогу за 2016 рік показав, що у всі підприємств баланс є ліквідним.
Ідея даної роботи полягає у наступному. На сьогодні, коли поступово економіки розвинених країн переходять на інноваційний шлях розвитку, то змінюються і ключові чинники забезпечення стійкого економічного розвитку. Основним таким чинником є об’єкти інтелектуальної власності, які можна комерціалізувати шляхом заключення ліцензійних договорів (на різних умовах) з метою отримання роялті, договорів франчайзингу, договорів на передачу ноу-хау тощо. Тобто, ті об’єкти інтелектуальної власності, які обліковуються як нематеріальні активи і відносяться до четвертої групи мало ліквідних активів можуть потенційно стати ліквідними активами. Наприклад, підприємство має патент на винахід (умовно, новий метод виготовлення «речовини» дозволить скоротити витрати на її виготовлення втричі, а за своїми якісними показниками ця «речовина» перевищує відомі аналоги в два рази), термін дії якого закінчиться через дванадцять років. Підприємство може надавати іншим підприємствам різні види ліцензій на використання такого методу, причому повністю захистити свої інтереси. Кількість таких договорів необмежена, а роялті буде отримувати від кожного такого договору. Отже, ліквідність такого нематеріального активу буде дуже висока, і відносити його до мало ліквідних активів буде недоречним.
Наступним кроком порівняємо нематеріальні активи за національними (П(С)БО №8) з міжнародними(М(С)БО №38) та зведемо у таблиці 6. МСБО 38. Основний момент, на який хочеться звернути увагу, що такі елементи у МСБО 38 як: клієнтські контракти, списки клієнтів, ліцензії, роялті, ліцензійні договори та договори франчайзингу відсутні у П(С)БО №8.
Схожими рисами між національним і міжнародним стандартами є:
Таблиця 6
Порівняльна характеристика П(С)БО 8 з МСБО 38
|
Ознака |
П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» |
МСБО 38 «Нематеріальні активи» |
|
Оцінка нематеріальних активів при обміні |
Первісна вартість нематеріального активу дорівнює залишковій вартості переданого нематеріального активу. |
Собівартістю нового активу є балансова вартість відданого (в обмін) активу. |
|
Первісна оцінка нематеріальних активів |
Первісною вартістю є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат. |
Підприємство може обрати первісне визнання нематеріальних активів за справедливою вартістю |
|
Переоцінка нематеріальних активів |
Переоцінка може проводитись за справедливою вартістю на дату балансу. У разі переоцінки окремого об’єкта нематеріального активу слід переоцінювати всі інші активи групи. |
Після первісного визнання нематеріальний актив слід відображати за його собівартістю або за переоціненою сумою, яка є його справедливою вартістю на дату переоцінки. |
|
Нарахування амортизації |
Нарахування амортизації здійснюється протягом строку їх корисного використання |
Нарахування амортизації слід починати, коли цей актив є наявним для використання |
|
Розкриття інформації у звітності |
У примітках до фінансової звітності розкривається інформація про: 1) первісну та накопичену амортизацію нематеріальних активів; 2) первісну вартість та накопичену амортизацію переданих у заставу нематеріальних активів; 3) загальну суму витрат на дослідження та розробки. |
У фінансових звітах розкривається інформація про: 1) балансову вартість переоцінених нематеріальних активів; 2) дату чинності переоцінки; 3) балансову вартість, яка була б включена у фінансові звіти, якби переоцінені нематеріальні активи відображалися згідно з базовим підходом |
Розбіжності між національним та міжнародним стандартами бухгалтерського обліку полягають у:
Необхідно також відмітити, що згідно МСБО гудвіл – це нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між ринковою ціною та балансовою вартістю активів підприємства як цілісного майнового комплексу, що виникає в результаті використання найкращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів, послуг, нових технологій тощо. Вартість ґудвілу не підлягає амортизації і не враховується під час визначення витрат платника податку, щодо активів якого виник такий гудвіл. В даному дослідженні автори хотіли привернути увагу саме до гудвілу, оскільки, з позиції підприємства, яке розвивається інноваційним шляхом саме гудвіл буде якісним показником ліквідності підприємства. Аналіз гірничодобувних підприємств м. Кривого Рогу показав, що строка «гудвіл» у даних підприємств не містить будь-яких цифрових даних. І така ситуація спостерігається по багатьом-багатьом підприємствам України різних галузей промисловості. В даному напрямі багато питань і проблем, задача нашого дослідження полягає в тому, щоб показати недооцінену роль нематеріальних активів підприємства саме при його оцінці ліквідності в умовах інноваційного розвитку. Беззаперечний і той факт, що інноваційний шлях розвитку є безальтернативним для українських підприємств.
Отже, зростання ролі й значення нематеріальних активів та гудвілу обумовило необхідність розробки нового методичного підходу до оцінки ліквідності підприємства (з урахуванням інноваційності його розвитку), який ґрунтується на інтегральній оцінці фактичних і нормативних показників ліквідності необоротних активів. Фактичні ранги запропоновано визначати відповідно до структури необоротних активів підприємства, а нормативні ранги в нашому дослідженні визначено за допомогою експертних оцінок. В якості експертів виступили фахівці інноваційних підприємств: головний бухгалтер, бухгалтер по основним фондам, бухгалтер по нематеріальним активам та спеціаліст по маркетингу першої категорії.
Наступним кроком визначено фактичні та нормативні ранги рівня ліквідності необоротних активів гірничодобувних підприємств (табл.7).
Таблиця 7
Фактичні та нормативні ранги рівня ліквідності необоротних активів гірничодобувних підприємств за 2016 рік
|
Необоротні активи |
Фактичні ранги |
Нормативні ранги |
Відхилення від нормативу (+, -) |
|
Південний ГЗК |
|||
|
Нематеріальні активи |
3 |
2 |
-1 |
|
Незавершені капіталі інвестиції |
4 |
5 |
-1 |
|
Основні засоби |
5 |
3 |
+2 |
|
Інвестиційна нерухомість |
2 |
4 |
-2 |
|
Гудвіл |
1 |
1 |
0 |
|
Північний ГЗК |
|||
|
Нематеріальні активи |
3 |
2 |
-1 |
|
Незавершені капіталі інвестиції |
4 |
5 |
-1 |
|
Основні засоби |
5 |
3 |
+2 |
|
Інвестиційна нерухомість |
2 |
4 |
-2 |
|
Гудвіл |
1 |
1 |
0 |
|
Інгулецький ГЗК |
|||
|
Нематеріальні активи |
3 |
2 |
-1 |
|
Незавершені капіталі інвестиції |
4 |
5 |
-1 |
|
Основні засоби |
5 |
3 |
+2 |
|
Інвестиційна нерухомість |
2 |
4 |
-2 |
|
Гудвіл |
1 |
1 |
0 |
|
Центральний ГЗК |
|||
|
Нематеріальні активи |
3 |
2 |
-1 |
|
Незавершені капіталі інвестиції |
4 |
5 |
-1 |
|
Основні засоби |
5 |
3 |
+2 |
|
Інвестиційна нерухомість |
2 |
4 |
-2 |
|
Гудвіл |
1 |
1 |
0 |
Відхилення фактичного розміщення показників від нормативного, виражене через коефіцієнт кореляції двох рядів, являє собою рівень поточної ліквідності балансу.
Для того, щоб оцінити тісноту зв’язку між фактичними і нормативними рангами поточних активів та пасивів використаємо коефіцієнт Спірмена, який розраховується як
– квадрат різниці фактичних і нормативних рангів;
N –число пар рангів
Коефіцієнт кореляції між фактичними та нормативними значеннями для гірничодобувних підприємств дорівнює 0,5. Для того щоб оцінити силу зв’язку між вказаними рядами рангів, необхідно використовувати шкалу Чеддока:
Таблиця 8
Показники тісноти зв’язку
|
Тіснота зв’язку |
0,1-0,3 |
0,3-0,5 |
0,5-0,7 |
0,7-0,9 |
0,9-0,99 |
|
Сила зв’язку |
слабка |
помірна |
помітна |
висока |
дуже висока |
Отже, з розрахунку видно, що сила зв’язку між фактичними та нормативними рангами необоротних активів гірничодобувних підприємств є помірна. Нагадаємо, що на даних підприємствах взагалі не використовують гудвіл.
Висновки та перспективи подальших досліджень. В роботі використовується методичний підхід до оцінки ліквідності підприємства, який ґрунтується на інтегральній оцінці фактичних і нормативних показників ліквідності необоротних активів гірничодобувних підприємств міста Кривого Рогу.
Розглянуті в статті питання дозволяють по новому і більш комплексно підійти до ролі нематеріальних активів при оцінці ліквідності підприємства з урахуванням його інноваційного розвитку.
Література
References
