Костенко О. М., Каменська І. В. Аналітико-синтетична евристичність обліково-інформаційної збалансованості інституціональної інфраструктури // Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». Серія: «Економічні науки». - 2017. - №1.
Облік, аналіз та аудит
УДК 657.62:631
Костенко Олександр Миколайович
Кандидат економічних наук,
докторант кафедри статистики та економічного аналізу
Національний університет біоресурсів і
природокористування України
Костенко Александр Николаевич
Кандидат экономических наук,
докторант кафедры статистики и экономического анализа
Национальный университет биоресурсов и
природопользования Украины
Kostenko Alexander
Ph.D., associate professor,
doctoral student in statistics and economic analysis
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
Каменська Іванна Володимирівна
Студентка
Київський кооперативний інститут бізнесу і права
Каменская Иванна Владимировна
студентка
Киевский кооперативный институт бизнеса и права
Kamenskа Ivanna
student
Kyiv Cooperative Institute of Business and Law
АНАЛІТИКО-СИНТЕТИЧНА ЕВРИСТИЧНІСТЬ ОБЛІКОВО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЗБАЛАНСОВАНОСТІ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
АНАЛИТИКО-СИНТЕТИЧЕСКАЯ ЭВРИСТИЧНОСТЬ УЧЕТНО-ИНФОРМАЦИОННОЙ СБАЛАНСИРОВАННОСТИ ИНСТИТУЦИОНАЛЬНОЙ ИНФРАСТРУКТУРЫ
ANALYTICAL-SYNTHETIC HEURISTIC ACCOUNTING INFORMATION BALANCE INSTITUTIONAL INFRASTRUCTURE
Анотація: Досліджено аналітико-синтетичну евристичність, що спроектована на інституціональне середовище та дозволяє дисперсувати його на інститут, забезпечуючу інфраструктуру, а також синтезувати їх у зворотному напрямку в єдиний комплекс на засадах обліково-інформаційної збалансованості. Розглянуто актуальність розвитку аналітико-синтетичного методу, як наукового напряму, через вивчення чинників, які об'єднані до однієї типологічної моделі, що складається з двох рівнів: теоретичного та практичного.
Ключові слова: аналітико-синтетична евристичність, обліково-інформаційна збалансованість, ефективність управління.
Аннотация: Исследовано аналитико-синтетическую эвристичность, что спроектирована на институциональную среду и позволяет перенести ее на институт, обеспечивающую инфраструктуру, а также синтезировать их обратно в единый комплекс на основе учетно-информационной сбалансированности. Рассмотрены актуальность развития аналитико-синтетического метода, как научного направления, через изучение факторов, которые объединены в одну типологическую модель, состоящей из двух уровней: теоретического и практического.
Ключевые слова: аналитико-синтетическая эвристичность, учетно-информационная сбалансированность, эффективность управления.
Summary: Studied analytic-synthetic heuristic that is designed on the institutional environment and allows you to move it to the Institute, providing infrastructure and synthesize them back into a single complex on the basis of accounting information balance. The actual development of the analytic-synthetic method, a scientific direction, through the study of factors that combined in one typological model, consisting of two levels: theoretical and practical.
Keywords: analytic-synthetic heuristic, accounting and balance information, the effectiveness of management.
Вступ. З розвитком суспільства і, в першу чергу, інституціональних відносин в ньому, все більшого значення набуває обґрунтовуюча галузь знань – аналітико-синтетичний метод. Евристичне (евристика від грец. ευρίσκω – знаходжу, відшукую, відкриваю – наука, що вивчає творчу діяльність; методи, які використовуються у відкритті нового, навчанні) його підґрунтя визначає відповідну функціональність: розв'язання задач, дослідження, знаходження нового [6]. Аналітико-синтетична евристичність, спроектована на інституціональне середовище, дозволяє дисперсувати його на інститути і забезпечуючу інфраструктуру, а також синтезувати їх у зворотному напрямку в єдиний комплекс на засадах обліково-інформаційної збалансованості.
Саме тому, зараз дуже гостро відчувається необхідність в науковому обґрунтуванні концептуальних положень забезпечення управління аналітично та синтетично обробленою інформацією. На це також звертають увагу в своїх роботах багато вчених, зокрема, М. Т. Білуха, Ф. Ф. Бутинець, О. Д. Гудзинський, В. М. Жук, Н. М. Малюга, В. К. Савчук, Л. К. Сук та інші. Згадані автори стоять на позиціях, що за умов глибокої економічної, соціальної та екологічної кризи відсутність адекватної методології інтелектуального осмислення діяльності в контексті аналітико-синтетичної евристичності є фатально небезпечною для підприємств України, особливо в сільському господарстві.
Мета дослідження. Відтак, сьогодні потрібна не лише інтегруюча аналіз і синтез теорія, а розроблена на науковій основі система доцільного їх використання. Формування такої основи й виступає об’єктивізованим фокусом цілепокладання аналітико-синтетичної евристичності.
Виклад основного матеріалу (результати досліджень). Аналітико-синтетична евристичність, як база обліково-інформаційної збалансованості, в сутності свого призначення покликана сформувати механізм функціонування та розвитку системи прийняття рішень щодо інституціональної інфраструктури на основі аналітико-синтетичної методології.
Аналітико-синтетичний метод, що є фундаментальним опертям зазначеної методології, по-суті, є новим гносеологічним інтегрованим напрямом, який поєднує або частково використовує складові багатьох наук і приватних теорій, зокрема, таких як: аналіз, синтез, філософія, логіка, управління, облік, аудит, статистика, математика, кібернетика, теорія ймовірності, теорія систем, історія, інформатика, синергетика та інших.
Актуальність розвитку аналітико-синтетичного методу, як наукового напряму, зумовлена низкою чинників, які ми об'єднали до однієї типологічної моделі, що складається з двох рівнів: теоретичного та практичного.
На теоретичному рівні можна виділити такі чинники:
На практичному рівні доцільно зосередити увагу на наступних факторах:
Аналітико-синтетичний метод, що спирається на обліково-інформаційну збалансованість, розглядає інституціональну інфраструктуру крізь призму гносеологічних аспектів, які дозволяють уточнювати понятійно-категорійний апарат, встановлювати структурно-функціональні зв'язки, підтверджувати трансцендентність меж системного осмислення суспільного устрою та формувати ієрархічну структурну композицію проблемо розв'язуючих теорій, призначених для різногалузевих фахівців. Адже сьогодні відмічається генерування ними великої кількості точок зору, які полярно тлумачать сутність, причини виникнення та результати функціонування інститутів в соціумі. Потреба в поясненні відмінностей рівня інституціонального розвитку й обумовлює застосування аналітико-синтетичного методу як міждисциплінарного підходу, що оцінює інституціональну інфраструктуру в мінливих умовах різних економічних систем [1, С. 18–22; 2, С. 13–46; 5, С. 24–31].
Враховуючи те, що змістовне наповнення аналітико-синтетичного методу опосередковується його видовою приналежністю до міждисциплінарних напрямів фундаментальної науки, остання проявляється у всебічному врахуванні економічних, соціальних, природно-екологічних, техногенних і антропогенних аспектів суспільних відносин на теоретичному і емпіричному рівнях пізнання сформованих штучно чи гомеостатичних видів інституціональної інфраструктури різної етимології.
Методологічні положення аналітико-синтетичної евристичності беруть свій початок у філософії за двома напрямами: інтелектуального пізнання та креативного мислення. Деталізація їх специфіки характеризує основні інструменти, які ними використовуються у здобутті нового знання. Cеред таких засобів в особливо актуальну групу нами виділено аналіз і синтез, у зв’язку з тим, що вони застосовуються на всіх етапах гносеологічного алгоритму. В той же час, виявлено, що аналіз і синтез також виступають в ролі операцій мислення, як логічні його прийоми або розумові дії, здійснювані за допомогою абстрактних понять.
Що стосується обліково-інформаційної збалансованості, її теоретична парадигма визначається змістовною сутністю оперативно-технічного, статистичного, податкового, фінансового, управлінського обліку та контролінгу, сумісна організація яких конвергована сервісним аналітико-синтетичним їх призначенням в забезпеченні оптимального внутрішньовидового співвідношення інституціональної інфраструктури, в тому числі й на різних рівнях управління.
Онтологічні принципи обґрунтування аналітико-синтетичної евристичності:
Крім зазначеного, цей науковий напрям дозволяє передбачати та пояснювати процеси формування та активізації дестабілізуючих чинників, а також механізмів проліферації (особливий вид системної трансформації, за якої з внутрішнього середовища однієї системи утворюється інша). Висловлене аргументує твердження про обґрунтованість аналітико-синтетичної евристичності. Її простота і конструктивність визначаються можливістю звичайної перевірки головних положень, принципів, отриманої в ході застосування новизни [1, С. 28–32; 6].
Концептуальні основи аналітико-синтетичної евристичності ґрунтуються на низці таких гносеологічних положень:
Обґрунтування гносеологічних об'єктів дослідження за контекстом аналітико-синтетичної евристичності включає:
У зв’язку з цим, необхідно деталізувати зазначену вище тезу, що аналітико-синтетична евристичність, будучи за змістом гносеологічним міждисциплінарним інтегративним підходом, використовує принципи, закони, методи та критерії природничих, суспільних, економічних, технічних та інших наук. Зокрема, йдеться про інструментарій:
З врахуванням наведеного, стоїмо на позиціях, що найважливішою метою удосконалення наукових основ аналітико-синтетичної евристичності слід вважати розроблення засобів і методів підвищення рівня зрілості систем управління.
Досягнення поставленої мети ґрунтується передусім на забезпеченні його гнучкості в умовах різнорівневої активності систем дестабілізації. Аргументи щодо необхідності застосування традиційних методологій дослідження організації управлінських структур в умовах дестабілізації є не зовсім переконливими, і науково не досить обґрунтованими, оскільки вони не здатні розробити алгоритми управління самоорганізаційними системами, а отже, і дії в умовах самоорганізації систем дестабілізації.
При цьому, передусім слід враховувати особливості динаміки функціонування складних відкритих нелінійних динамічних систем в умовах дестабілізації, головна з яких полягає у можливості спонтанної ініціації динамічного хаосу у детермінованих ситуаціях.
Аналітико-синтетична евристичність виступає базовою стратегією і апаратом системно узгодженого розв'язання завдань щодо виявлення, розпізнавання, прогнозування і мінімізації дії чинників дестабілізації у реальному масштабі часу в умовах неповноти, невизначеності, неточності, неочевидності змісту і суперечливості вихідної інформації та за неусувного граничного обмеження часу на цикл формування і реалізації рішень із запобігання наслідкам дії цих чинників в різнорівневій управлінській аспектності.
Загалом, міжрівнева пріоритетність векторів наукових досліджень аналітико-синтетичної евристичності обумовлюється не стільки майбутніми задачами, скільки проявляється в її змістовних характеристиках.
Аналітико-синтетична евристичність – це, в першу чергу, основа інтелектуально-пізнавальної, логіко-розумової діяльності, спрямованої на вирішення практичних завдань. В її основі лежить не стільки принцип констатації фактів, скільки – випередження подій, що дозволяє прораховувати (передбачати) майбутній стан об'єктів інституціональної інфраструктури. Аналітико-синтетична евристичність відіграє інтегруючу роль у реконструкції минулого, діагностиці сьогодення і прогнозуванні майбутнього. Відповідно, на це і повинні бути спрямовані поточні й перспективні наукові дослідження щодо функціонування суспільних інститутів та їх інфраструктури [3, С. 26–35; 4, С. 10–15].
Висновки та перспективи подальших досліджень. Такий напрям вектору пояснюється тим, що важливість політичних, економічних, соціальних та екологічних інституційних процесів вимагає від керівників різних рівнів підвищення релевантності та пертинентності інформаційної складової управлінських рішень. Неможливо зробити правильні висновки та обґрунтовані на їх основі прогнози не маючи всебічної інформації про керовані структури та зовнішнє середовище. Як показує практика, питання виваженості управлінських рішень в сучасних умовах трансформувалося в необхідність забезпечення високої якості роботи інституційних організаційних формувань на методологічній основі аналітико-синтетичної евристичності.
Слід також зазначити, що сукупність інститутів й інфраструктури, які відображають соціум комплексним утворенням, в аналітико-синтетичному методі характеризується цільовим призначенням інтелектуалізації. Їх стабільність опосередкована фундаментальними факторами функціонування економічних систем в довгостроковій перспективі.
Вони вирішують проблеми комунікативної кооперації зменшуючи невизначеність шляхом встановлення стійкої взаємодії, а також виконують регулюючу, організаційну та обмежуючу функції [7, С. 45–62; 8, С. 17–24]. Це свідчить про те, що вітчизняна інституціонально-інфраструктурна модель управління економікою каталізує процеси реалізації ознак сталості збалансованого розвитку господарського комплексу України.
Отже, аналітико-синтетична евристичність обліково-інформаційної збалансованості інституціональної інфраструктури в практиці управління вельми корисна для оцінки стану вітчизняного суспільного організму. Праксеологічне використання зазначеної методологічної платформи дозволяє вирішувати евристично-пошукові суперечності проблемного поля обліково-інформаційного відображення аналітико-синтетичних оцінок функціонування інституціональної інфраструктури.
Література
References
