Актуальные проблемы современной науки: тезисы докладов XLІ Международной научно-практической конференции (Харьков – Вена – Берлин, 30 мая 2019)
Секція: Юридичні науки
Антонюк Святослав Аркадійович
викладач кафедри судоустрою, прокуратури та адвокатури
Львівський університет бізнесу та права
м. Львів, Україна
ПРО АДВОКАТСЬКУ ТАЄМНИЦЮ
Сучасна теорія та юридична практика в Україні доводить, що проблеми (проблемні аспекти) збереження і/або розголошення адвокатської таємниці займають одне з центральних місць в адвокатській діяльності [1–5]. Це обумовлено тим, підтримуючи думку Л. Волошин [5], що гарантована нормами права в системі права адвокатська таємниця: 1) встановлює права і обов’язки учасників процесуального провадження; 2) характеризується глибоким морально-етичним змістом та займає особливе місце в контексті формування системи принципів адвокатської діяльності.
Так, згідно ст. 22 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” [1] під адвокатською таємницею слід розуміти будь-яку інформацію про клієнта, що стала відома адвокату, помічнику або стажисту адвоката чи особам, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського об’єднання, адвокатського бюро, зміст і форма порад, консультацій чи роз’яснень адвоката, складені ним документи та будь-яка інша інформація (електронні документи, відомості тощо), яка одержана адвокатом в процесі здійснення адвокатської діяльності [1].
Поряд з тим, у науковій літературі [2–7] представлено різноманітні підходи до визначення сутності категорії (поняття) “адвокатська таємниця”, які заслуговують на увагу.
Так, на думку С. Логінової [2], під адвокатською таємницею слід розуміти відомості (дані), які одержані адвокатом у рамках (або в процесі) виконання своїх професійних обов’язків, розголошення яких (тобто даних) може завдати певних збитків відповідному (конкретному) клієнту – фізичній і/або юридичній особі. З огляду на це і виходячи з результатів виконаних досліджень [2], з’ясовано, що адвокатську таємницю доцільно розглядати у 2-х розуміннях (аспектах) в системі “таємниця адвоката – таємниця клієнта”, а саме:
Тут доцільно також відмітити, що В. Заборовський та К. Гечка [3, с. 277] дотримуються точки зору, що адвокатська таємниця – будь-які відомості (конкретні дані), які були отримані відповідними суб’єктами (адвокатської таємниці), що стосуються факту звернення особи (клієнта) за юридичною допомогою і її суті, будь-яких персональних відомостей про клієнта, змісту консультацій, роз’яснень та висновків (попередніх, поточних, заключних) адвоката щодо справи, включаючи джерела отримання інформації та інформаторів, та будь-які інші відомості (незалежно від місця і часу їх одержання), розголошення яких клієнт не бажає.
В цьому контексті на особливу увагу заслуговує наукова праця [4] (В. Мисливий, Н. Басараба), у якій зазначено, що на практиці існують такі ситуації, коли в процесі надання юридичних консультацій (послуг) чи під час розмов із клієнтом адвокатові може стати відомою інформація про певний кримінальний злочин, що готується. З огляду на зазначене, науковці [4, с. 157] акцентують увагу на таких 2-х аспектах:
Тут слід погодитись з думкою науковців [4; 5], що в даній ситуації, яка склалась, при певних обставинах інформація (документи, відомості тощо) можуть втратити статус адвокатської таємниці, а також можливе порушення адвокатської таємниці адвокатом з метою запобігання злочину, що готується.
Таким чином, за результатами проведених досліджень з’ясовано, що визначення сутності категорії (поняття) “адвокатська таємниця”, наведеного у ч. 1 ст. 22 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” [1] є достатньо вичерпним і вдалим. Водночас доцільно також зазначити, підтримуючи думку Л. Волошин [5] та М. Погорецького [6], що правильне розуміння сутності адвокатської таємниці в практичній площині повинно ґрунтуватись на відомостях, що становлять її предмет, враховуючи при цьому можливе порушення адвокатської таємниці адвокатом з метою запобігання злочину, що готується.
Література