Актуальные проблемы современной науки: тезисы докладов XXХV Международной научно-практической конференции (Москва – Астана – Харьков – Вена, 30 октября 2018)
Секція: Медичні науки
Дмітрієва Ніколь Субханівна
студентка
ПВНЗ «Міжнародний науково-технічний університет
імені академіка Юрія Бугая»
м. Київ, Україна
ВИКОРИСТАННЯ КІНЕЗОТЕРАПІЇ НА ДИСПАНСЕРНОМУ ЕТАПІ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ОСІБ ЗРІЛОГО ВІКУ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ
Кінезотерапія справедливо вважається необхідним методом фізичної терапії осіб зрілого віку з ішемічною хворобою серця (далі ІХС), оскільки виконання фізичних вправ позитивно впливає на час одужання. Передбачає кінезотерапія виконання активних і пасивних рухів та певних вправ лікувальної гімнастики та роботи на тренажерах для досягнення терапевтичного ефекту. Застосовують кінезотерапію у формі лікувальної і ранкової гігієнічної гімнастики. Ці форми також доповнюються лікувальною ходьбою [1; 2; 4].
Метою даного дослідження є визначити, як саме використовувати кінезотерапію на санаторному етапі фізичної терапії осіб зрілого віку з ішемічною хворобою серця.
В роботі використовувався такий метод дослідження, як аналіз науково-методичної літератури.
Завданнями кінезотерапії на диспансерному етапі фізичної терапії осіб зрілого віку з ІХС є:
Заняття фізичними вправами проводяться три рази на тиждень у групах здоров'я, ходьби, бігу, фізкультурно-оздоровчих організацій за місцем проживання, при лікарсько-фізкультурних диспансерах, реабілітаційних центрах та в домашніх умовах. Використовують гімнастичні вправи, ходьбу, біг у повільному темпі, теренкур, ходьбу на лижах, плавання, прогулянки, туризм, рухливі та спортивні ігри. Рекомендується займатися на велотренажерах, тредмілі, весловому тренажері, водному велосипеді, працювати у садку. Дозволяються фізичні навантаження до величини ЧСС, що досягає 80 % від резерву серця. В окремих випадках, переважно для осіб молодого віку, ЧСС може досягати 90-100 % від резерву серця. Навантаження в заняттях у домашніх умовах мають бути на 20-30 % меншими і збігатися із суб'єктивними відчуттями [4].
У разі появи неприємних відчуттів за грудниною і в ділянці серця, порушенні його ритму, задишки, запаморочення, слабкості слід знижувати фізичне навантаження. Пацієнтам потрібно раз на 4—6 місяці з'являтися на консультацію до кардіолога і фахівця з фізичної терапії для визначення стану здоров'я, дослідження фізичної працездатності і виявлення нового порога толерантності до фізичних навантажень. Під час медичних оглядів вирішують питання застосування інших засобів фізичної терапії та санаторно-курортного лікування [4; 6].
На диспанцерному етапі фізичної терапії осіб зрілого віку з ІХС необхідно використовувати кінезотерапію з метою збереження переконаності в необхідності занять фізичними вправами для забезпечення професійної і побутової діяльності, підтримання фізичної працездатності, нарощування резервних можливостей серця, підтримки стабільного функціонування серцево-судинної системи та організму в цілому, профілактики прогресування ІХС. Навантаження на заняттях мають відповідати фізичному стану хворого.
Література