Актуальные проблемы современной науки: тезисы докладов XXХVІ Международной научно-практической конференции (Санкт-Петербург – Астана – Киев – Вена, 29 ноября 2018)
Секція: Медичні науки
Дмітрієва Ніколь Субханівна
студентка
Міжнародного науково-технічного університету
імені академіка Юрія Бугая»
м. Київ, Україна
ГІДРОКІНЕЗОТЕРАПІЯ У ФІЗИЧНІЙ ТЕРАПІЇ ОСІБ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ
Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що хворим на ішемічну хворобу серця заняття з гідрокінезотерапії, яка є засобом фізичної терапії та полягає у виконанні комплексу лікувальної гімнастики у басейні, дозволяють перейти у вищий функціональний клас, підвищити толерантність до фізичних навантажень, посилити венозний відтік та врегулювати індекс маси тіла [1, с. 252-254]. Така дія обумовлена тим, що механічна дія води на організм людини сприяє:
Мета дослідження: визначити, за якою методикою доцільно застосовувати курс гідрокінезотерапіЇ у фізичній терапії осіб з ішемічною хворобою серця для того, щоб забезпечити терапевтичний ефект.
Метод дослідження: аналіз науково-методичної літератури.
Результати дослідження. Гідрокінезотерапію дозволено включати у програму фізичної терапії тільки хворим, яким показаний тренуючий режим та у яких протипоказання відсутні. Тренуючий режим призначається після оцінки толерантності до фізичних навантажень хворого, яку оцінюють за величиною порогової потужності фізичного навантаження. Величина порогової потужності фізичного навантаження має становити 450 — 750 кгм/хв (75—125 Вт) [2, с. 245-248].
Протипоказання до застосування гідрокінезотерапії: трофічні виразки, туберкульоз, остеомієліт, шкірні інфекції, сечостатеві інфекції, бронхіальна астма, психічні розлади та венеричні захворювання.
Проводячи курс з гідрокінезотерапії вперше, слід дотримуватись наступних вимог:
Вправи слід виконувати в вихідному положенні стоячи біля бортику, при необхідності, з опорою на поручні. Застосовуються вправи з участю всіх груп м’язів, сполучають дихальні та динамічні вправи у співвідношеннях: 1:2, 1:3, 1:5. При виконанні дихальних вправ акцентують увагу на виконані хворим короткого вдиху через ніс, комфортної дихальної паузи і подовженого видиху. Таке дихання сприяє насиченню крові вуглекислим газом. Темп виконання вправ підбирається з урахуванням функціональних можливостей хворого. Досягається пік навантаження при плаванні, що чергують з паузами відпочинку і дихальними вправами. Лікувальна гімнастика в басейні включає прості (ходьба) та складні (плавання) вправи.
Висновок. Для досягнення терапевтичного ефекту заняття з гідрокінезотерапії слід проводити при температурі води 29 – 30 ºС, тривалістю 30–40 хвилин, в першій половині дня. Курс складає 10 занять, які проводять через день. Навантаження високої інтенсивності чергують з навантаженнями малої інтенсивності. Відповідно до функціональних можливостей організму підбирається повільний або середній темп виконання вправ. Темп виконання вправ підбирається з урахуванням функціональних можливостей хворого. Досягається пік навантаження при плаванні, що чергують з паузами відпочинку і дихальними вправами. Запропонований комплекс вправ сприяє переходу хворих у кращий функціональний клас, підвищенню толерантності до фізичних навантажень та покращенню функціонального стану серцево-судинної системи.
Література