Актуальные проблемы современной науки: тезисы докладов ХХI Международной научно-практической конференции (Санкт-Петербург - Астана - Киев - Вена, 29 июня 2017)
Педагогические науки
Аристова Людмила Сергіївна
доктор філософії в галузі освіти, доцент,
доцент кафедри музичного мистецтва
Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського
м. Миколаїв, Україна
ПЕДАГОГІЧНА СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ ЕСТЕТИЧНОГО СТАВЛЕННЯ ДО МИСТЕЦТВА
Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили освітні стратегії. Демократизація, гуманізація, відкритість освіти актуалізували проблеми змін у функціях системи освіти, зокрема у формуванні ціннісних орієнтирів особистості.
Нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей студентів. У цьому зв’язку особливого значення набуває теоретичне та практичне розв’язання проблеми формування у студентів естетичного ставлення до мистецтва.
Актуальність поставленої проблеми зумовлюється й тим, що особистісна система цінностей студентської молоді, яка включає естетичне ставлення до світу та мистецтва, впливає на розвиток культури суспільства.
Проблема формування у студентів естетичного ставлення до мистецтва складна й багатогранна. У дослідженнях із філософії, естетики, психології, педагогіки, соціології, мистецтвознавства розкрито його різноманітні аспекти: природа, рівні, типологія, зміст, компоненти тощо.
У працях із філософії та естетики (Г. Апресян, Ю. Борєв, О. Буров, С. Гольдентрихт, І. Зязюн, М. Каган, М. Киященко, Л. Левчук, Л. Печко та ін.) розглянуто сутність і багатофункціональність естетичного ставлення, його зміст, діалектику об’єктивного й суб’єктивного, практичного та духовного, специфічні функції у смисловому колі культур. У педагогічному аспекті її досліджували В. Бутенко, Н. Ветлугіна, Д. Кабалевський, Л. Коваль, Б. Ліхачов, Л. Масол, Н. Миропольська, Б. Неменський, О. Рудницька, О. Щолокова та ін. У роботах учених осмислювалися питання місця мистецтва в системі духовної культури особистості, особливості естетичного сприйняття, образного мислення, розвитку естетичних потреб, інтересів, почуттів, оцінок, суджень тощо.
Для визначення авторського підходу до формування естетичного ставлення до мистецтва у студентів були взяті за основу такі положення концепції художньо-естетичної освіти та виховання (авт. Л. Масол):
Зауважимо, що вплив мистецтва на особистість, за Є. Крупником, відбувається на трьох рівнях її психологічної організації:
Саме на цьому рівні найбільш ефективно реалізується виховна функція мистецтва [2, с.103-104].
У процесі дослідження була розроблена педагогічна система формування у студентів естетичного ставлення до мистецтва. До визначення терміну «педагогічної системи» вчені підходять з різних позицій. Під педагогічною системою науковці розуміють «множину взаємопов’язаних елементів, об’єднаних загальною метою функціонування та єдністю керування, що виступають у взаємодії із середовищем як цілісна єдність» [3, с.16] (Т. Ільїна). В. Беспалько під системою розуміє будь-який процес, що відбувається за конкретних умов і в сукупності з цими умовами, а педагогічною системою вважає «систему, в якій протікають педагогічні процеси» [4].
Під педагогічною системою, за О. Ковальовим, слід розуміти «сукупність компонентів, взаємодія котрих обумовлює високий ступінь організації процесу учіння, що проявляється в підвищенні його ефективності» [5, с. 15]. Д. Дичковська розуміє «педагогічну концепцію і досвід її реалізації в педагогічну практику; еталонну модель, результати дії якої апробовані на соціальному рівні й мають свою специфіку» [6, с. 344].
Серед структурних елементів педагогічної системи вчені виділяють: навчальний матеріал, учитель, учні, навчальні посібники, технічні засоби навчання (Т. Ільїна), Ю. Бабанський додає умови навчання, О. Ковальов - накопичені суспільством досвід і знання – предмет навчання; множину семіотичних структур, за допомогою яких відбувається кодування та накопичення інформації, компонент управління, до якого відносяться: сукупність «фільтрів» (програм, підручників, посібників), спроби досягнення мети – засоби, форми і методи педагогічного впливу; Л. Вікторова – результат [7, с. 21]; Г. Сєрікова вводить поняття «педагогічний об’єкт», «домінуючий об’єкт».
Узагальнюючи ці визначення, можемо зробити висновок, що педагогічна система – це педагогічна концепція, модель взаємопов’язаних структурних і функціональних компонентів, які підпорядковані меті навчання та виховання. Основні ознаки педагогічної системи: повнота компонентів, які причетні до досягнення мети; наявність зв’язку і взаємозалежності між компонентами; наявність провідної ідеї, яка необхідна для об’єднання компонентів; поява у компонентів системи загальних якостей. Компонентами педагогічної системи є мета, зміст, методи і засоби навчання й виховання, організаційні форми навчально-виховного процесу, результат.
До педагогічної системи формування у студентів естетичного ставлення до мистецтва входять мета, зміст, напрями, форми, засоби, технології, результат.
Педагогічна система ґрунтується на особистісно орієнтованому підході. При цьому зазначимо, що під підходом у вихованні розуміють основний, стратегічний напрямок організації освіти.
Особистісно орієнтований підхід розглядається як послідовне ставлення викладача до студента як до особистості, як до самосвідомого відповідального суб’єкта власного розвитку і як до суб’єкта виховної взаємодії (К. Абульханова-Славська, О. Асмолов, І. Бех, С. Гончаренко, К. Роджерс, А. Маслоу, Р. Мей, В. Моляко, В. Рибалка, Т. Титаренко, В. Франкль, І. Якиманська).
Для нашого дослідження важливо виокремити вихідні положення особистісно орієнтованого навчання [8, с. 5-6]:
У основу педагогічної системи формування у студентів естетичного ставлення до мистецтва покладено наступні теоретичні положення особистісно-орієнтованого підходу: студент розглядається як суб’єкт навчання і виховання, що має право на самовизначення в царині мистецтва; йому надається можливість, спираючись на здібності, нахили, інтереси, ціннісні орієнтації та естетичний досвід, реалізувати себе в різних видах художньо-естетичної діяльності; утверджується позиція студента як рівноправного учасника навчально-виховного процесу, рушійними силами якого є діалог і співробітництво, пошук у мистецтві особистісних смислів.
Література