Научный диспут: вопросы экономики и финансов: тезисы докладов XІІ Международной научно-практической конференции (Киев - Будапешт - Вена, 29 декабря 2017)
Секция. Финансы, деньги и кредит, страхование и биржевое дело
Гетьман Євген Миколайович
аспірант кафедри фінансів і кредиту
Інституту банківських технологій та бізнесу
Державного вищого навчального закладу
«Університет банківської справи»
м. Київ, Україна
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ЦІЛЬОВИХ ПРОГРАМ В УКРАЇНІ
До основних проблемних питань фінансування та виконання державних цільових програм в Україні, пов'язаними з розробленням та виконанням програм, відноситься незабезпечення програм реальними джерелами фінансування: прогнозні обсяги фінансових ресурсів програм, у тому числі коштів державного бюджету, не узгоджуються з реальними можливостями їх фінансування. Тому, дослідження проблемних питань класифікації джерел фінансування державних цільових програм в Україні та надання пропозицій щодо її вдосконалення набуває першочергового значення.
Проблемні питання поняття та класифікації державних цільових програм досліджували такі вітчизняні та зарубіжні науковці, такі як О.І. Амоша, М. Аткінсон, В.Д. Базилевич, С. Бланк, Ш. Бланкарт, С.А. Буковинський, А.С. Гальчинський, Б. Гарднер, С.В. Голов, П.С. Єщенко, Є. Квейд, Д. Кліланд, В. Кінг, Д. Конор, К.В. Павлюк, В.Л. Плескач, Н.І. Рубан, І.Б. Стефанюк, Л. Твітен, А.А. Чухно, О.В. Шевчук. Однак, необхідно зазначити, що не зважаючи на значну кількість наукових праць та істотні досягнення в цій галузі, низка питань теоретико-методичного та практичного характеру щодо класифікації джерел фінансування державних цільових програм залишаються остаточно не розв’язаними, дискусійними, потребують уточнень та подальшого розвитку.
Відповідно до Закону України «Про державні цільові програми» [1] джерела фінансування державних цільових програм поділяються на дві групи:
1) Державний бюджет України;
2) інші джерела, передбачені законом.
Проте, аналіз існуючих точок зору вчених щодо визначення джерел фінансування державних цільових програм вказує на їх неоднозначність. Тому, узагальнюючи наукові позиції можна виділити три види джерел фінансування державних цільових програм:
Разом з тим, вивчення безпосередньо самих державних цільових програм, а також звітів державних замовників програм й органів фінансового контролю про хід виконання державних цільових програм [2, 3], дозволяє зробити деякі узагальнення. Зокрема, що друга група джерел фінансування державних цільових програм, згідно з Законом [1], може бути деталізована шляхом включення до її складу:
Також, доречно класифікувати джерела фінансування державних цільових програм за такими основними критеріями як регулярність використання, спосіб залучення та територіальне походження.
Крім того, деякі науковці класифікують джерела фінансування державних цільових програм за поділом фінансів (коштів) на [4]:
За фондами грошових коштів на [5]:
Джерела фінансування державних цільових програм також можна класифікувати в залежності від рівня управління національною економікою на джерела [6, 7]:
При цьому, більшість джерел фінансування державних цільових програм має внутрішнє походження. Деякі джерела фінансування державних цільових програм (інвестиції, благодійна допомога) можуть бути водночас і внутрішніми, і зовнішніми.
Тому, на основі проведеного аналізу, для врахування усіх особливостей джерел фінансування державних цільових програм, пропонується внести зміни до Закону в частині закріплення наступної розширеної класифікації джерел фінансування державних цільових програм в Україні:
Саме така розширена класифікація врахує усі напрацювання вітчизняних вчених у частині дослідження джерел фінансування державних цільових програм та буде відповідати міжнародному досвіду.
Література
