Научный диспут: вопросы экономики и финансов: тезисы докладов VІІ Международной научно-практической конференции (Киев - Будапешт - Вена, 30 сентября 2016)
Секція 24. Економіка, організація і управління підприємствами.
ГОЛОВАЧ КАТЕРИНА СЕРГІЇВНА
аспірантка кафедри менеджменту організацій
і адміністрування ім. М. П. Поліщука
Житомирський національний агроекологічний університет
м. Житомир, Україна
ЗАСТОСУВАННЯ МОДЕЛІ СПРІНГЕЙТА ДЛЯ ОЦІНКИ ЙМОВІРНОСТІ НАСТАННЯ КРИЗИ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
Перевірка та попередження виникнення кризових явищ або неплатоспроможності підприємств є актуальним питанням для суб’єктів господарювання. Особливо для сільськогосподарських підприємств, оскільки дана галузь завжди вважалася вкладенням ризикованим і таким, що важко окупається. З появою сучасних технологій та техніки проблематика прогнозування виникнення кризових ситуацій стає предметом серйозних науково-статистичних досліджень. Більшість позитивних результатів було досягнуто із застосуванням методу множинного дискримінантного аналізу. Представлено короткий опис моделі прогнозування ймовірності виникнення кризових явищ Спрінгейта, а також критичну оцінку її застосування з використанням даних підприємств сільського господарства Житомирської області.
У 1978 році, Гордон Спрінгейта в університеті Симона Фрейзера вивів нову дискримінантного модель прогнозування банкрутства. Модель отримала ім'я моделі банкрутства Спрінгейта. Використовуючи за основу модель Альтмана, Спрінгейта з дев'ятнадцяти спочатку відібраних для аналізу показників залишив в своїй формулі лише чотири основних коефіцієнта [1]. Загальний вигляд моделі наведений у формулі 1.
, де
Побудовано модель Спрінгейта для сільськогосподарських підприємств Житомирської області наведена на рис. 1.
Рис. 1. Модель Спрінгейта для сільськогосподарських підприємств Житомирської області
Якщо Z <0,862 підприємство отримує оцінку "крах". При створенні моделі Спрінгейт використовував дані 40 підприємств і досяг 92,5 процентної точності передбачення неплатоспроможності на рік вперед [5].
Результати оцінки сільськогосподарських підприємств Житомирської області за моделлю Спрінгейта свідчать про кризовий стан у таких суб’єктів господарювання : ПСП "Троянівське", ТОВ "Укрзернопром", СТОВ "Ліщинське", ТОВ "Житомирнасінтрав", ТОВ "Агро-Пром-Сервіс", ПСП "Глибочанське-ОСМВ", ФГ "Царіцино", СТОВ "Злагода", СТОВ ім. Б. Хмельницького, СТОВ “Оберіг”, ПСП ім. Чкалова, ПСП “Прогрес”, ЖФФГ "Аделаїда", СТОВ “Росток”, ЗВК "Нов-Волинський", СТОВ "Городищанське". Для вибірки досліджуваних підприємств є характерною низька платоспроможність та розрахунки по зобов’язаннях, тому це й стає причинами для включення у рейтинг суб’єктів з позначкою "крах" у даній моделі. При цьому ті сільськогосподарські підприємства, які й за оцінками експертів та факторами мають високу ймовірність настання банкрутства за моделлю Спрінгейта визначаються неплатоспроможним (це для прикладу СТОВ "Ліщинське").
Якщо ж z-рахунок більше нормативного значення, то підприємство має перспективи для розвитку. Половина з обраних підприємств функціонують нормально та ефективно здійснюють свою виробничу діяльність (це для прикладу - ТОВ "Вертокиївка", СТОВ "Украгротехтрейд", П/ПО/СП “Колос”, СТОВ “Агросоюз”, тощо).
Слід відзначити, що застосування зарубіжних моделей до фінансового аналізу вітчизняних підприємств вимагає обережності, так як вони не враховують специфіку галузі.
Таким чином, є актуальною розробка методики, застосування якої дозволить оцінити, як фазу життєвого циклу, в якому знаходиться підприємство, так і ймовірність неплатоспроможності. При цьому методика повинна володіти достатнім ступенем вірогідності, в тому числі, використання специфічних показників з точки зору, як галузевої приналежності, так і масштабів своєї діяльності. Ефективна модель діагностики банкрутства повинна дозволяти прогнозувати виникнення кризової ситуації на підприємстві заздалегідь, ще до появи очевидних ознак. Застосування адекватних методик прогнозування банкрутств має дозволяти використовувати різні антикризові стратегії заздалегідь, ще до настання кризи, з метою її запобігання [2].
Отже, мінливість факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, та безпосередньо мінливість розвитку сільськогосподарських підприємств, є основними причинами недосконалості використання різноманітних моделей щодо прогнозування кризового стану. Важливим елементом тут залишається адаптивність до вітчизняних реалій та моніторинг факторів і своєчасне корегування значень досліджуваних коефіцієнтів. Використання множинних дискримінанти моделей для національних суб’єктів господарювання можливе лише за на основі зібраних та правильно проаналізованих фінансово-статистичних даних.
ЛІТЕРАТУРА:
