Актуальные проблемы современной науки: тезисы докладов XІІ Международной научно-практической конференции (Москва - Астана - Харьков -Вена, 30 августа 2016)
Секція: PR, реклама и маркетинг
ВОЛОВОДЮК СВІТЛАНА СТАНІСЛАВІВНА
здобувач кафедри менеджменту
та моделювання у економіці
Вінницького національного технічного
університету, м. Вінниця,Україна
МАРКЕТИНГОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВ БУДІВЕЛЬНО-ІНДУСТРІАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
У збутовій діяльності виробника маркетинг займає домінуючу позицію. Традиційно головна задача маркетингу полягає у тому, щоб досягати найкращого узгодження внутрішніх можливостей підприємства з вимогами зовнішнього середовища для досягнення прибутку.
Зовнішнє маркетингове оточення підприємства можна представити як макро- і мікросередовище. Макросередовище характеризується змінами в області соціально-демографічних, науково-технічних, економічних, культурних, правових, політичних та інших процесів, що мають опосередковану дію на діяльність підприємства. Мікросередовище представляє собою ближнє оточення і характеризується безпосереднім впливом на діяльність підприємства з боку споживачів, конкурентів, поставщиків і посередників [1-3].
Не зважаючи на високе покликання маркетингу, слід відзначити, що практика вітчизняного виробника містить непоодинокі випадки виникнення так званої «маркетингової короткозорості», коли підприємство понадміру орієнтується на конкурентів і при цьому фактично нехтує основним принципом маркетингу – фокусом на споживача [2- 3].
В роботі [1, с.249] щодо якості вітчизняного маркетингу зазначено наступне: «…якщо розглядати маркетинг як ідеологію, теорію і практику конкурентної боротьби, спосіб підвищення конкурентоспроможності економічних систем, можна зробити висновок, що в Україні не створено маркетингової системи, яка б охоплювала всі ієрархічні рівні управління».
Важливо також розуміти, що одним з визначальних факторів при організації та дослідженні збуту є планування і прогнозування тенденцій розвитку ринку. Проте, у роботах [1-3] відзначено, що існуючі на сьогодні концепції маркетингу здебільшого орієнтовані на питання виявлення і задоволення потреб, ніж на питання їх прогнозування.
Практичні спостереження доводять: якщо під конкурентним середовищем розуміти систему суб’єктів конкуренції і відносини між ними, в якості об’єктивної основи яких виступає конкурентна поведінка споживачів, яка має своє вираження в об’ємі конкурентного платоспроможного попиту, то таке середовище принаймні на ринку будівельної індустрії України знаходиться у стані зародження [1-3,6,8-10].
Будівельно-індустріальний комплекс країни являється сукупністю галузей товарно-матеріального виробництва і проектно-пошукових робіт, провідне місце у якій посідає будівельна галузь і промисловість будівельних матеріалів.
Будівельна галузь по праву може вважатися однією з найважливіших галузей матеріального виробництва, оскільки бере участь у створенні основних фондів і має вирішальний вплив на науково-технічний прогрес в усіх галузях господарства. Дана галузь є системоутворюючою оскільки із залученням коштів до будівництва відбувається паралельне вкладення у значно більших розмірах у суміжні галузі, зокрема, виробництво будівельних матеріалів, машинобудування, металургію, енергетику, транспорт і т.д. [4-8].
За економічним призначенням продукції промисловість будівельних матеріалів відноситься до виробництва засобів виробництва і являє собою основну частину матеріально-технічної бази будівельної галузі. Тому економічних розвиток підприємств промисловості будматеріалів слід розглядати як своєрідну платформа для утвердження конкурентних позицій будівельного-індустріального комплексу країни [9-10].
Однією із характерних особливостей як будівельної галузі так і промисловості будівельних матеріалів являються сезонні коливання, які зумовлюють простій потужностей чим накладають негативний відбиток на фінансово-господарській діяльності підприємств.
Для будівельних організацій дуже важливими є терміни, якщо поставщик будматеріалів не вкладається в відповідний термін то це призводить до значних втрат. В зв’язку із деякими характерними особливостями певних видів будматеріалів немає можливості робити запасів товару на складах, тому причина і втрата якостей (цемент), необхідність великих площ складських приміщень (цегла), а також зміна уподобань та модних тенденцій щодо оздоблення. Досить часто динаміка випуску основних будівельних матеріалів на початку сезонну відстає від динаміки будівництва, це в більшій мірі пов’язано із проблемами запуску потужностей, які мали досить тривалий простій [9-10].
Враховуючи що матеріали, які надходять на будівельні майданчики, проходять досить довгий шлях – від моменту добування сировинного ресурсу в кар’єрі до моменту використання – зусилля виробників та поставщиків повинні бути направленні підвищення ефективності руху матеріальних потоків, яка в значній мірі визначається правильністю маркетингового управління [8].
Відповідно до зазначеного пропонуємо вітчизняним підприємствам будівельної індустрії, для формування стійкої конкурентоспроможної платформи, запровадження в управлінській практиці фактору планомірної конкурентоспроможності, що передбачатиме механізм формування балансу між прогнозно-очікуваним попитом та ліквідною пропозицією. Взаємодію вищевказаних економічних категорій у форматі нової формули комерційного успіху підприємств будівельно-індустріального комплексу представлено на рис.1.
Рис.1. Система формування планомірної конкурентоспроможності підприємств будівельної індустрії
Джерело: розроблено автором на основі [6-10]
Відповідно до вищезазначеної формули, бізнес сучасної компанії повинен будуватися не навколо вироблених нею товарів та послуг, а навколо відносин з її клієнтами. Звідси розвиток відносин із клієнтами розглядається як первісна функція по відношенню до вироблених компанією товарів і послуг. Саме відносини з клієнтом дозволяють точніше визначити зміст і обсяг реалізованих йому товарів та послуг і, по суті, є засобом включення клієнта до процесу створення тієї вартості, яка йому потрібна і якій буде надано дійсну оцінку. Щоб забезпечити клієнтів унікальною вартістю, необхідно зрозуміти унікальність їх потреб.
Підприємства будівельно-індустріального комплексу, поведінка яких будуватиметься на зазначеному концепті, будуть тільки отримувати переваги від прискорення НТП.
Література:
