ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ АДАПТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ РІТЕЙЛУ ДО УМОВ ТУРБУЛЕНТНОСТІ

Актуальные проблемы современной науки: тезисы докладов VІI Международной научно-практической конференции (Санкт-Петербург – Астана – Киев – Вена, 28 апреля 2016)

Экономические науки

ГРИЩУК ДІАНА ВАЛЕРІЇВНА

аспірант кафедрифінансів та кредиту

Львовская коммерческая академия

м. Львів, Україна

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ АДАПТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ РІТЕЙЛУ ДО УМОВ ТУРБУЛЕНТНОСТІ

Явище порушення рівноваги, спричинене  стохастичною природою впливу чинників, яке призводить до зростання ризиків і невизначеності, в економічній науці отримало назву турбулентність. Якщо вітчизняні наукові розвідки механізмів економічної турбулентностіна початках були зосередженіу площиніфінансів (фінансових ринків, фінансових криз, фінансових ризиків, податкових реформ),то сьогодні вони поширились на усі сфери економіки.

Загальновідомо, щочільне місце в системі індикаторів стабільності економіки країни посідають показники, що характеризують обсяг, динаміку та структуру роздрібного товарообороту. Відтак, з метою попередження небезпек суспільного характеру важливо виявляти чинники, які розбалансують ринок роздрібної торгівлі, аналізувати їх тенденції та виробляти ефективні стратегії.

В Україні в останні роки спостерігаються несприятливі тренди в соціально-економічному розвитку, які призводять додеструктивних змін споживчого потенціалу.Так, дисбаланси на тлі антитерористичної операції, економічні і політичні шоки спровокували падіння виробництва та девальвацію національної валюти (табл. 1). Це, у свою чергу, відбилося на динаміці секторів економіки, що обслуговують споживчий попит.

Таблиця 1

Темпи приросту окремих показників в Україні  у 2010-2015 рр. (у % до попереднього року)*

^*Розраховано за даними Державної служби статистики України, Національного банку України 

У 2015 р. зростання цін (тарифів) на споживчому ринку України сягнуло найвищого приросту за останнє десятиліття – 43,3 %. Приріст вагомим чином зумовлений дією вторинних ефектів від знецінення гривні, адміністративним підвищенням тарифів на житлово-комунальні, транспортні і телекомунікаційні послуги, удорожчанням підакцизних товарів. Прискорюючу роль відіграло суттєве зростання цін на продукти харчування: хліб і хлібопродукти – на 44,6 %, фрукти – на 48,2 %, овочі – на 66,8 %, цукор – на  69,8 %.

Надвисока частка витрат населення на продукти харчування (в Україні –37 %, США і Канаді – 9,1 % і 9,6 %, в країнах ЄС– близько 12 %) вказує на низький інвестиційнийпотенціалбюджетів домогосподарств.У тривалому періоді така тенденція загрожує укоріненню явищ «спадкової бідності» та формуванню«субкультури бідності», унеможливлюючи тим самим становлення міцного прошарку середнього класу – базового економічного агенту та активатора ринку роздрібної торгівлі. Дослідники Центру Разумкова [1] представниками середнього класу в Україні у 2014 р. визналитільки 2,6% населення. До основних перешкод фінансового характеру на шляху до формування численного вітчизняного середнього класу віднесемо такі: низькі доходи більшості громадян; поляризація населення за майновим станом; розрив між інвестиціями у людський потенціал і віддачою від його капіталізації; нестача інвестицій, що забезпечуватимуть майбутнє споживання.

Зниження у 2015 р. на 22,5 % споживчих витрат домогосподарств на продукти харчування та безалкогольні напої на тлі показника дефлятора цієї групи 152,8 % пояснюється вимушеною економію фінансових ресурсів, так званим більш охайним поводженням з грошима. Проявом цього є зміна споживчої поведінки покупця: він купляє обмежений мінімум продуктів; зменшує середній чек за рахунок придбання більш дешевих товарів; скорочує кількість придбаних товарних позицій; відмовляється від придбання якісних товарів і переходить на менш якісні, але значно дешевші товари; «подрібнює» свою покупку між декількома торговельними операторами, бажаючи придбати більшу кількість акційних товарів з мінімальною націнкою [2]. Нестача гривневих коштів вимушує населення вилучати валютнізаощадження. Так, у лютому 2016 р. українці реалізували валюти вп’ятеро більше, ніж купили, і на 20,5 % більше, ніж у січні.

Різкий стрибок інфляції і зниження реальної заробітної плати призвели до суттєвого зниження обсягу споживчих втрат домогосподарств, падіння виручки суб’єктів роздрібної торгівлі. За таких обставиноператори ринкуроздрібної торгівлі можуть використати дві стратегії: 1) політику низьких цін – діяльність в умовах мінімальної рентабельності; посилення конкуренції в економ-сегменті; зростання кредитних зобов’язань; збільшення термінів оплати і дебіторської заборгованості;зниження якості товарів і послуг; 2) стратегію лідерства за витратами – низькі закупівельні ціни; дешева вартість орендованих приміщень, економія на складських і офісних витратах; мінімізація витрат на просування; зниження до гранично мінімального рівня оплати праці персоналу і сервісних служб.

Умови турбулентності для роздрібних мереж можуть стати часом модернізації,створення якісно нових концептів для майбутніх форматів торгівлі,диверсифікації їх роботи в офлайні, і в онлайні, перегляду інвестиційної політики.

Література:

1.    Матеріали: [Електронний ресурс] // Центр Разумкова. – Режим доступу : www.uceps.org.

2.    Матеріали : [Електронний ресурс] // Как и куда развивается торговля в условиях турбулентности на рынке. Итоги «Shop&FashionMaster-2016». Режим доступу : http://ua-retail.com/2016/03