Кондаурова Х. В. Специфіка граматичних та стилістичних особливостей мови права латинськомовних законодавчих документів // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". — 2018. — №5.
Філологічні науки
УДК 811.124’04:736
Кондаурова Христина Вадимівна
аспірантка кафедри загального мовознавства,
класичної філології та неоелліністики
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Кондаурова Кристина Вадимовна
аспирантка кафедры общего языкознания,
классической филологии и неоэллинистики
Киевского национального университета имени Тараса Шевченко
Kondaurova Khrystyna
Postgraduate Student of Department of General Lingustics
and Classical Philology of the
Taras Shevchenko National University of Kyiv
СПЕЦИФІКА ГРАМАТИЧНИХ ТА СТИЛІСТИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ МОВИ ПРАВА ЛАТИНСЬКОМОВНИХ ЗАКОНОДАВЧИХ ДОКУМЕНТІВ
СПЕЦИФИКА ГРАММАТИЧЕСКИХ И СТИЛИСТИЧЕСКИХ ОСОБЕННОСТЕЙ ЯЗЫКА ПРАВА ЛАТИНСКОЯЗЫЧНЫХ ЗАКОНОДАТЕЛЬНЫХ ДОКУМЕНТОВ
SPECIFICITY OF GRAMMATICAL AND STYLISTIC FEATURES OF THE LEGAL LANGUAGE OF THE LATIN LEGISLATIVE DOCUMENT
Анотація. Робота присвячена розгляду та характеристиці основних граматичних та мовностилістичних особливостей мови права, які притаманні латинськомовному законодавчому документі, а саме папській буллі, капітулярію, хартії, едикту, декрету, універсалу та привілею.
Ключові слова: мова права, законодавчий документ, булла, капітулярій, хартія, едикт, декрет, універсал, привілей.
Аннотация. Работа посвящена рассмотрению и характеристике основных грамматических и лингвостилистических особенностей языка права, которые присущи латинским законодательным документам, а именно папской булле, капитулярию, хартии, эдикту, декрету, универсалу и привилегии.
Ключевые слова: язык права, законодательный документ, булла, капитулярий, хартия, эдикт, декрет, универсал, привилегия.
Summary.The work is devoted to the consideration and description of the main grammatical and linguistic features of the legislative language, which are inherent in the Latin legislative document, namely the papal bull, capitularies, charts, edicts, decrees, universals and privilege.
Key words: law language, legislative document, bulla, capitulary, chart, edict, decree, universal, privilege.
Мова права – одна з професійних мов, що виникли на основі літературної національної мови (поряд з мовами медицини, техніки, мистецтва тощо). Вона містить у собі низку відносно самостійних видів: мову законодавства і підзаконних правових актів, мову правозастосовної практики, мову юридичної науки і юридичної освіти, мову юридичної журналістики та ін. Крім того, предметна специфіка галузей права визначає додаткові особливості кожної з цих підмов, які у свою чергу також підрозділяються на декілька видів – мови цивільного, кримінального, міжнародного права тощо, мови відповідних видів судочинства та ін. [1, с. 67].
Мета дослідження - виявлення граматичних та мовно-стилістичних особливостей мови права латинськомовних законодавчих документів.
Об’єктом є тексти латинськомовних законодавчих документів.
Предметом дослідження виступають граматичні та мовно-стилістичні характеристики латинськомовних законодавчих актів.
Існує багато визначень поняття «мова права». Більшість із них характеризують дану одиницю лінгвістичного знання як функціональну трансформацію нормативних висловлювань доправового соціального регулювання і є соціально та історично обумовленою системою способів словесного вираження понять і категорій., які виробляються та застосовуються для врегулювання поведінки учасників суспільних відносин [3, с. 154].
Мова права являє собою соціально і історично обумовлену систему способів і правил словесного вираження понять і категорій, вироблених і застосовуваних з метою правового регулювання поведінки суб'єктів суспільних відносин. При використанні юридичної мови слід враховувати, що при виконанні своїх функцій задіюються не тільки правові засоби, а й засоби лінгвістики, при цьому юридична мова потрапляє під їх обопільний вплив. Можна сказати, що юридична мова – це система, в якій мова є засобом реалізації права [3, с. 208].
Юридична енциклопедія надає таке тлумачення даної дефініції: «Мова права (юридична мова) – це функціональний різновид літературної мови, що має відповідні стилістичні та структурно-жанрові риси, зумовлені специфікою правової сфери та її комунікативно-професійними потребами. Мова права – одне з найважливіших правових явищ, яке виступає основною формою існування правових актів. У зв’язку з цим мова права є центральним питанням юриспруденції, на якому зав’язані такі ключові її проблеми, як пізнання, інтерпретація» [5, с. 367].
Феномен мови права є об’єктом вивчення низки наук: юридичних (загальна теорія держави і права, філософія права, історія держави і права, логіка права, юридична герменевтика, юридична техніка), філологічних (теорія мовної комунікації, стилістика, термінознавство, лексикографія, семасіологія, історія мови, прикладна лінгвістика, культура мови, судова риторика), а також формальної логіки, інформатики, філософії, соціології, історії, дипломатики, текстології тощо. Кожна з цих наукових галузей досліджує мову права доволі специфічно, розглядаючи феномен вербального втілення правової думки з різних позицій, у різних аспектах і площинах, за допомогою притаманних кожній науковій галузі наукових підходів і методів. Проте наприкінці минулого століття з’являється нова самостійна наукова галузь, яка втілює міждисциплінарний підхід до вивчення складного феномену мови права, розробляє власний науково-теоретичний і методичний апарат, спрямований на фундаментальне системне дослідження мовних явищ і процесів у юридичній сфері, засоби й інструменти ефективної правової комунікації – юридична лінгвістика [9]
Питаннями мови та права займається розділ науки, який називається «правова лінгвістика». Вперше цей термін з'явився в німецькій лінгвістичній науці, його ввів Адальберт Подлех в 1976 році. На думку дослідника, правова лінгвістика – це сукупність всіх методів і результатів досліджень, які стосуються питань зв'язку мови і правових норм, і відповідають вимогам сучасної лінгвістики [7, с. 107].
Мова права побудована на основі використання стандартизованих, трафаретних словосполучень, які називаються кліше. Ці стандартизовані зворти забезпечують юридичній мові точність та граничну лаконічність.
Стилістична диференційованість мови права обумовлена широкою і розгалуженою сферою її застосування: законодавство, судочинство, нотаріат, діловодство, юридична наука й освіта, правова інформація, правова публіцистика. Правнича мова у кожній із названих комунікативно-функціональних галузей характеризується певним набором специфічних рис, функцій, інвентарем мовних засобів, композиційною системою функціональних різновидів і жанрово-ситуативних стилів.
Так, згідно характеристики С.Е. Зархіної для законодавчого підстилю, який реалізується у законах та інших нормативно-правових актах, характерною є така сукупність специфічних ознак (на лексичному, семантичному, граматичному та стилістичному рівнях):
Така характеристика, наведена Зархіною С.Е. цілком може бути застосованою до латинськомовного законодавчого документу. На матеріалі проаналізованих латинськомовних законодавчих документів можна виділити наступні граматичні особливості законодавчих актів:
Nos igitur ordinem ipsum opportunis favoribus prosequentes, ad eius augumentum bengnius intendentes, statuimus...( Supra montem. Nicolai IV)
Тому, вступаючи до ордену із благочестивими пожертвами, [і] спрямовані на її (Церкви) більш доброчесне збільшення, ми постановляємо...
Volumus et expresse comitibus nostris mandamus, ut villae nostrae in dominicatae... (Volumina legum. Przedruk zbioru praw staraniem XX. Pijarów w Warszawie, od roku 1732 do roku 1782, wydanego. T.1.Edictum Pistensia)
Ми бажаємо і чітко доручаємо нашим союзникам, щоб наші володіння у господарських...
Nos loannes Wyhowski Generalissimus Exercitum Zaporoviensium cum tota Militia Zaporouiana notum testatumque facimus. (Універсал Івана Виговського, яким він уповноважив Юрія Немирича, Івана Ковалевського та Івана Федоровича вести переговори з послом шведського короля й укласти договір зі Швецією
Ми, Іван Виговський, гетьман Війська Запорозького з усім Військом Запорозьким тим заявляємо.(Універсал Івана Виговського, яким він уповноважив Юрія Немирича, Івана Ковалевського та Івана Федоровича вести переговори з послом шведського короля й укласти договір зі Швецією).
Nulla vidua distringatur ad se maritandum, dum voluerit vivere sine marito... ... [11]
Ніяка вдова не повинна бути змушена до шлюбу, поки бажає жити без чоловіка... [10, Supra montem. Nicolai IV]
...ut omnes, quoad ad servandum huiusmodi vitae formam assumi contigerit...
...що всі, хто для служіння буде дотримуватися цієї форми життя...
Et ad habendum commune consilium regni de auxilio assidendo aliter quam in tribus casibus predictis... (Magna Charta Libertatum)
Для скликання загальної ради королівства при наданні допомоги в інших випадках, крім трьох вищезгаданих
Si quis episcopum aut presbiterum sive diaconum interficerit... [6, De partibus Saxoniae]
Якщо хтось вб’є когось з єпископів або пресвітерів, або дияконів..
Ut ubicumque census novus impie addetus est et a populo reclamatur, iuxta inquaesitione misericorditer emendetur.
Якщо будь-де доданий новий ценз буде опротестований народом, потім милосердно має покращитися інквізицією [8, Edictum Chlotari].
Volumus ut per annos singulos intra quadragesima, dominica in palmis quae Osanna dicitur, iuxta ordinationem nostram argentum de nostro laboratu, postquam cognoverimus de praesenti anno quantum sit nostra laboratio, deferre studeant.(Magna Charta Libertatum)
Ми хочемо, щоб кожного року протягом сорокаденного посту, у пальмову неділю, яка називається Осана, наші гроші від нашої праці, після дізналися, що в теперішньому році, п’яту частину від нашої праці, намагаються перенести.
Quod decedentibus Nobis de hac luce masculinam prolem nostram tantum et non faemineam deberent habere et sibi recipere nostrum in haeredem et successo rem Regni Poloniae...
Щоб нам пристойним з цього світла мають собі взяти і отримати чоловічий рід, але не жіночий у спадкоємці і приємники королівства Польського... [8, Privilegium Ludovici regis ]
Serenissimis, Celsissimis, Illustrissimis, Excellentissimis, Perillustribus, Illustribus, Generosis, Spectabiiibus Dommis, Regibus, Electoribus, Principibus, Marchionibus, Rebus pubiicis, Comitibus, Baronibus, Nobilibus, Civitatibus ets. [4, с. 105].
Найсвітлішим, найбільш високопоставленим, високороднішим, найнеперевешенішим, найбільш овіяним славою, знатного походження, благородним, неперевершеним государям, царям, керівникам, маркізам, політикам, союзникам, баронам, знаті, громадян та всім іншим.
Si quis ecclesiam per violentiam intraverit et in ea per vim vel furtu aliquid abstulerit vel ipsam ecclesiam igne cremaverit, morte moriatur.
Якщо хтось із жорстокістю проникне до церкви і в ній силою або обманом вкраде або саму церкву піддасть вогню, паде смертю [6, De partibus Saxoniae].
De pignore: ut nullatenus alterum aliquis pignorare praesumat; et qui hoc fecerit, bannum persolvat.
Про поручительство: якщо ніяк хтось когось не приймає в завдаток, а хтось приймає, отримує заборону [6, De partibus Saxoniae].
Ita tamen, ut quicunquo de hac secta legitime convictus et probatus fuerit, talis vita privari debeat [8, Decreta comitiis Radomien]
Тоді, якщо хтось буде запідозрений і звинувачений у підтриманні цього вчення, має бути позбавлений життя.
Стиль мови права латинськомовних законодавчих документів якісно не відрізняється один від одного. Йому притаманні: стисліть, чіткість конктретизованість, уникнення абстрактивних значень та фразеологізмів. Часто можна помітити вкраплення питомо власних лексичних одиниць, які латинській мові не властиві, але використовуються в розмовній мові даного відповідного ареального функціонування.
Стилістично від решти законодавчих документів відрізняється папська булла. Тексти даного нормативного акту частіше всього наповнені метаформи, епітетами та іншими фігурами мови, які змінюють характер документу із цілком офіційного до урочисто-піднесного. Це, перш за все, пояснюється, приналежністю булли не до світського документообігу, а до церковного, а також особливостями функціонування папської канцелярії.
Література