Дем’янчук Ю. В., Новак Я. В. Антикорупційне законодавство у сфері реформування: реалії і перспективи // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія: "Юридичні науки". - 2019. - 1. https://doi.org/10.25313/2520-2308-2019-1-4804
Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право
УДК 342.951:351
Дем’янчук Юрій Вікторович
кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри “Право”
Білоцерківський інститут економіки та управління
Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”
Демьянчук Юрий Викторович
кандидат юридических наук, доцент, профессор кафедры “Право”
Белоцерковский институт экономики и управления
Открытого международного университета развития человека “Украина”
Demianchuk Yurii
Candidate of Law, Associate Professor, Professor of the Department of Law
Bila Tserkva Institute of Economics and Management of the
Open International University of Human Development “Ukraine”
Новак Ярослав Віталійович
кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри “Право”
Білоцерківський інститут економіки та управління
Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”
Новак Ярослав Витальевич
кандидат юридических наук, доцент, доцент кафедры “Право”
Белоцерковский институт экономики и управления
Открытого международного университета развития человека “Украина”
Novak Yaroslav
Candidate of Law, Associate Professor,
Associate Professor of the Department of Law
Bila Tserkva Institute of Economics and Management of the
Open International University of Human Development “Ukraine”
АНТИКОРУПЦІЙНЕ ЗАКОНОДАВСТВО У СФЕРІ РЕФОРМУВАННЯ: РЕАЛІЇ І ПЕРСПЕКТИВИ
АНТИКОРРУПЦИОННОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО В СФЕРЕ РЕФОРМИРОВАНИЯ: РЕАЛИИ И ПЕРСПЕКТИВЫ
ANTI-CORRUPTION LEGISLATION IN THE FIELD OF REFORM: REALITIES AND PERSPECTIVES
Анотація. У даній статті подається авторське визначення корупції, аналізуються рівні корупції і їх уплив на соціальний, політичний та економічний розвиток України. Проводиться детальний огляд ужитих заходів, і пропонуються окремі напрями протидії корупції у частині Антикорупційного законодавства.
Корупція в Україні перетворилася на єдину із загроз сучасній національній безпеці. Фактично, в навколишньому середовищі діють дві структури – офіційна та неофіційна. Суспільство та держава отримують негативний вплив рівнів корупції. Корупція підриває економічні аспекти держави, заздалегідь блокує отримання іноземних інвестицій, провокує дуже сильно недовіру населення до уповноважених структур держави. Вона негативно відображається на Міжнародному іміджі України, має привід розвитку тіньової економіки, сприяє підвищенню впливу організованих рівнів злочинних угрупувань.
Таким чином, корупція – це найскладніше соціальне явище, що негативно відображає всі аспекти соціального, економічного, політичного та економічного розвитку держави в цілому. Цей аспект є запорукою протиправних дій (бездіяльності) влади.
Корупцію можна сформулювати як соціальне явище, що відображає процес відтворення урядових відносин держави, які використовують надані їм повноваження для задоволення особистих потреб чи інтересів інших громадян, а також для реалізації умов за допомогою відображення корупційних рівнів, їх завілейовування або сприяння їм.
Як зазначено, корупція відображає та засіює формування державних і приватних організацій в Україні. У виконавчому аспекті влади це реалізується відповідно шляхом оплати щодо зарахування на посаду (купівля-продаж посад), зарахування на посади в умовах ділових якостей особи, виходячи з родинних зв’язків або особистої зацікавленості (за аспектом “не має відношення, хто ти, важливіше – чий ти”).
Ключові слова: корупція, антикорупційні заходи, запобігання корупції, засоби протидії корупції.
Аннотация. У данной статье дается авторское определение коррупции, анализируются уровень коррупции и их влияние на социальное, политическое и экономическое развитие Украины. Проводится детальный обзор принятых мер, и предлагаются отдельные направления противодействия коррупции в части антикоррупционного законодательства.
Коррупция в Украине превратилась в единую из угроз современной национальной безопасности. Фактически, в окружающей среде действуют две структуры – официальная и неофициальная. Общество и государство получают негативное влияние уровней коррупции. Коррупция подрывает экономические аспекты государства, заранее блокирует получение иностранных инвестиций, провоцирует очень сильно недоверие населения к уполномоченных структур государства. Она негативно отражается на международном имидже Украины, имеет привод развития теневой экономики, способствует повышению влияния организованных уровней преступных группировок.
Таким образом, коррупция – это сложное социальное явление, негативно отражает все аспекты социального, экономического, политического и экономического развития государства в целом. Этот аспект является залогом противоправных действий (бездействия) властей.
Коррупцию можно сформулировать как социальное явление, отражающее процесс воспроизводства правительственных отношений государства, используют предоставленные им полномочия для удовлетворения личных потребностей или интересов других граждан, а также для реализации условий с помощью отображения коррупционных уровней, их завилейовування или содействие им.
Как указано, коррупция отражает формирования государственных и частных организаций в Украине. В исполнительном аспекте власти это реализуется в соответствии путем оплаты по зачислению на должность (купля-продажа должностей), зачисление на должности в условиях деловых качеств лица, исходя из родственных связей или личной заинтересованности (по аспектам “не имеет отношения, кто ты, важнее – чей ты”).
Ключевые слова: коррупция, антикоррупционные меры, предотвращения коррупции, средства противодействия коррупции.
Summary. This article presents the author’s definition of corruption, analyzes the levels of corruption and their impact on the social, political and economic development of Ukraine. A detailed review of the measures taken is carried out, and some areas of anti-corruption are proposed in the part of the Anti-corruption legislation.
Corruption in Ukraine has become one of the threats to modern national security. In fact, in the environment there are two structures – official and informal. Society and the state are negatively affected by levels of corruption. Corruption undermines the economic aspects of the state, in advance blocks the receipt of foreign investment, provokes a very distrust of the population to the authorized state structures. It negatively reflects on the International image of Ukraine, has a reason for the development of the shadow economy, and contributes to increasing the influence of organized levels of criminal gangs.
Thus, corruption is the most difficult social phenomenon that negatively reflects all aspects of the social, economic, political and economic development of the state as a whole. This aspect is the key to unlawful actions (inaction) of the authorities.
Corruption can be formulated as a social phenomenon, reflecting the process of recreating government relations of the state, which uses the powers granted to them to meet the personal needs or interests of other citizens, as well as to implement the conditions by means of reflecting corruption, leveling or assisting them.
As noted, corruption reflects and ensures the formation of public and private organizations in Ukraine. In the executive aspect of the government, this is realized, respectively, by paying for the appointment to a post (buying and selling positions), enrolling in positions in the context of business qualities of a person, based on family ties or personal interest (in terms of “no relation who you are more important – who you are”).
Key words: corruption, anti-corruption measures, corruption prevention, anti-corruption measures.
Постановка проблеми. Корупція є надзвичайно соціальним аспектом, що відображає політичну структуру. Історичне підґрунтя доводить, що корупція досягла вищі рейтинги уряду держави. Проте, корупція часто стає підставою завершення кар’єри чиновників і державних посадовців, політиків, урядів, призводить до кардинальних змін політичних структур, занепаду державних установ.
Протягом останніх десятиліть корупція є не лише кваліфікованою ознакою діючої політики багатьох країн світу. Деякі вчені-аналітики вважають, що корупція – це єдина політична проблема початку
XXI століття. Корупція та уряд – постійні протилежності: корупція дуже сильно руйнує державні та приватні структури; уряд, безпосередньо, ініціює запобігти і протидіяти корупцію.
Аналіз останніх досліджень. Аналіз Міжнародно-правових документів свідчить про наявність різних підходів щодо розуміння явища корупції. Так, у Резолюції “Практичні заходи боротьби з корупцією”, (Гавана, 1990 рік), корупцію визначають як “порушення етичного (морального), дисциплінарного, адміністративного, кримінального характеру, що виявляється у протизаконному використанні свого службового становища суб’єктом корупційної діяльності”. Інший документ ООН “Довідковий документ про Міжнародну боротьбу з корупцією”, формулює поняття корупції як “зловживання державною владою для одержання особистої вигоди” [7].
Таким чином, корупція – це найскладніше соціальне явище, що негативно відображає всі аспекти соціального, економічного, політичного та економічного розвитку держави в цілому. Цей аспект є запорукою протиправних дій (бездіяльності) уряду.
Корупцію можна сформулювати як соціальне явище, що відображає процес відтворення урядових відносин держави, які використовують надані їм повноваження для задоволення особистих потреб чи інтересів інших громадян, а також для реалізації умов за допомогою відображення корупційних рівнів, їх завілейовування або сприяння їм.
Метою статті полягає в основних аспектах визначення причин існування корупції, здійсненні динаміки Антикорупційного законодавства України, отримання результатів підстав неефективності засобів запобігання і протидії корупції в умовах сучасної повноцінної України.
Виклад основного матеріалу. Найбільш небезпечні рівні корупції у кадровому аспекті щодо адміністративного управління виконавчої влади, оскільки керівники адміністративного рівня можуть сприяти корупційній діяльності відносин, що реалізовує всі наявні державні структури. При цьому, неможливо займати ту чи іншу посаду, оскільки зарахування відбувається лише з ділових та завілейованих компетентностей кандидата. Завершальним аспектом є оплата за зарахування, товариські стосунки з адміністрацією, іншими зацікавленими особами. Часто кадрові рішення заздалегідь у структурних організаціях приймаються тільки формально; фактично, приймаються поза управлінських кабінетів – впливовими особами-бізнесменами, адміністрацією систематичних злочинних структур, які впливають на той чи інший регіон або рівень посадових діянь. Про такі “діяння” інформували вітчизняні та міжнародні ЗМІ, адміністрація держав, правоохоронних органів і чиновники України.
Суспільство України дуже надзвичайно високо оцінює аналітичне поширення корупції в Україні. Результати соціологічних опитувань Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова (УЦЕПД) свідчать, що лише 2 % респондентів уважають, що “майже ніхто у країні не бере хабарів”. Більшість дотримується протилежної точки зору: “беруть хабарі, використовуючи службове становище, майже всі” – так уважають 12 % опитаних; “багато” – 49 %; “дехто” – 29 % [3, с. 29].
Населення вважає, що проведенню чесної виборчої кампанії не сприяють Центральна виборча комісія (16 % опитаних), організована злочинність (12 %), члени дільничних виборчих комісій (6 %), Президент України, політичні партії, представники бізнесу (5 %) [7].
Корупція поширюється й на функціонування державної і приватної влади. Корупція обумовлює причини публічної влади у приватних інтересах. Держава фактично позбавляється тієї частини влади, якою скористався корупціонер у власних корисливих інтересах. Як зазначав Гегель, “та частина державної влади, яку придбав для себе окремий індивідуум, утрачена для загальної влади” [2, с. 477].
Якщо оцінювати стан справ в Україні, виходячи з даної позиції, то слід зазначити, що співвідношення офіційної і неофіційної підсистем свідчить про надзвичайно небезпечну ситуацію. Криміналізація всіх сфер економічного та політичного життя, масова корумпованість – це факт, констатований законодавчим органом держави [8, с. 5]. Тому, відповідно до офіційних заяв адміністрації держави, частина тіньової економіки в Україні фактично зрівнялася з офіційною та відповідає 45–60 %.
Висновки. Необхідно започаткувати обов’язкове декларування подарунків (підтверджене) – це унеможливить незаконне збагачення державних посадовців. Потрібно оприлюднювати списки посадовців, засуджених за корупційні схеми, зловживання владою, перевищення службових обов’язків. Необхідно довічно забороняти вищезазначеним особам перебувати на посаді державного службовця.
Потрібно посилити відповідальність за виконану роботу. Наприклад, основними критеріями оцінювання праці керівників місцевих державних адміністрацій мають бути: кількість започаткованих робочих місць; обсяги залучених на розвиток структури внутрішніх і зовнішніх інвестицій; підвищення реальних доходів суспільства; доцільність рівню народжуваності та смертності, аналітика міграції населення.
Доцільно започаткувати єдину прозору та конкурсну національну структуру поповнення на державну службу та розробити єдину програму навчання кадрів на міжнародному аспекті. Головні умови програми – гласність і конкурсний відбір майбутніх кандидатів. Розпочинати навчання слід із нижчих ланок суспільства: районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.
Ще раз підкреслюємо, що політична воля адміністрації держави, започаткування відкритості влади є необхідними та головними засадами запобігання і протидії корупції.
Література
References
