Ярова Л. Г. Особливості обліку ремонтів та поліпшень основних засобів // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія: "Економічні науки". - 2019. - №4. https://doi.org/10.25313/2520-2294-2019-4-4915
Облік і оподаткування
УДК 657.421
Ярова Любов Григорівна
кандидат економічних наук, доцент,
доцент кафедри економіки, управління та адміністрування
Мелітопольський державний педагогічний університет
імені Богдана Хмельницького
Яровая Любовь Григорьевна
кандидат экономических наук, доцент,
доцент кафедры экономики, управления и администрирования
Мелитопольский государственный педагогический университет
имени Богдана Хмельницкого
Iarova Liubov
Candidate of Economic Sciences, Associate Professor,
Associate Professor of the Department of Economics,
Management and Administration
Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University
ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ РЕМОНТІВ ТА ПОЛІПШЕНЬ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
ОСОБЕННОСТИ УЧЕТА РЕМОНТОВ И УЛУЧШЕНИЙ ОСНОВНЫХ СРЕДСТВ
ACCOUNTING FEATURES OF REPAIRS AND IMPROVEMENT OF FIXED ASSETS
Анотація. Ефективність роботи будь-якого суб’єкта господарювання значною мірою залежить від технічного стану основних засобів. Основними завданнями при цьому є запобігання передчасного зношування об’єктів основних засобів, підтримка їх у стані постійної готовності до експлуатації і серед дієвих способів підтримання їх у робочому стані є ремонт або поліпшення.
Метою дослідження є визначення сутності поліпшень та ремонтів основних засобів та відображення їх в бухгалтерському обліку.
Проведено аналіз наукових праць, публікацій та законодавчо-нормативної бази та паралель між нормативними актами бухгалтерського обліку та податковим законодавством з обліку ремонтів та поліпшень основних засобів.
Результати дослідження надали можливість розглянути та систематизувати особливості обліку витрат на поточний та капітальний ремонти основних засобів, зокрема визначено рахунки бухгалтерського обліку на яких відображається облік ремонтів та поліпшень основних засобів в залежності від збільшення економічних вигод від використання оновлених основних засобів в майбутньому та документальне оформлення цих операцій первинними документами.
Автором узагальнено та охарактеризовано поняття поточних, капітальних ремонтів та поліпшення основних засобів.
Ключові слова: основні засоби, ремонт, поліпшення, амортизація, витрати, економічні вигоди.
Аннотация. Эффективность работы любого субъекта хозяйствования в значительной мере зависит от технического состояния основных средств. Основными задачами при этом является предотвращение преждевременного износа объектов основных средств, поддержание их в состоянии постоянной готовности к эксплуатации и среди действенных способов поддержания их в рабочем состоянии является ремонт или улучшения.
Целью исследования является определение сущности улучшений и ремонтов основных средств и отображение их в бухгалтерском учете.
Проведен анализ научных трудов, публикаций и законодательно-нормативной базы и параллель между нормативными актами бухгалтерского учета и налоговым законодательством по учету ремонтов и улучшений основных средств.
Результаты исследования предоставили возможность рассмотреть и систематизировать особенности учета расходов на текущий и капитальный ремонты основных средств, в частности определены счета бухгалтерского учета, на которых отражается учет ремонтов и улучшений основных средств в зависимости от увеличения экономических выгод от использования обновленных основных средств в будущем и документальное оформление этих операций первичными документами.
Автором обобщено и охарактеризовано понятие текущих, капитальных ремонтов и улучшение основных средств.
Ключевые слова: основные средства, ремонт, улучшение, амортизация, расходы, экономические выгоды.
Summary. The performance of any business entity largely depends on the technical condition of fixed assets. The main tasks here are the premature prevention of fixed assets deterioration, upholding them in a state of constant readiness for exploitation, and among effective ways of maintaining them in working condition are repairs or enhancements.
The purpose of the research is to determine the essence of improvements and repairs of fixed assets and to display them in accountancy.
The analysis of scientific works, publications and legislative and regulatory framework, and the parallel between the regulatory acts of accountancy and tax legislation on the accounting of repairs and improvements in fixed assets were done.
The results of the research provided an opportunity to review and systematize the specifications of accounting for current and capital repairs expenses of fixed assets, in particular, accountancy records are defined, which reflect the accounting for repairs and enhancements in fixed assets depending on the increase in economic benefits from the use of updated fixed assets in the future and the documentation of these operations by primary documents.
The author has summarized and characterized the concept of current, capital repairs and improvement of fixed assets.
Key words: fixed assets, repair, improvement, amortization, expenses, economic benefits.
Постановка проблеми. Основні засоби є найважливішою частиною будь-якого суб’єкта господарювання без яких практично неможливе ведення господарської діяльності, а їх технічний стан впливає на обсяги виготовленої продукції та її якість. В процесі застосування основні засоби зазнають морального та фізичного зносу втрачаючи при цьому первинні експлуатаційні якості та технічні характеристики.
Оновлювати склад основних засобів в кризових умовах сучасної економіки підприємствам дуже складно тому серед дієвих способів підтримання їх у робочому стані є ремонт або поліпшення. В законодавчо-нормативній базі бухгалтерського обліку недостатньо розкрито методологію обліку ремонтів та їх поняття, тому питання є досить актуальним.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методику та організацію обліку витрат на поліпшення та ремонт основних засобів досліджують в працях: В. Бабич [1], В Головачко [2], М. Захарчук [3], В. Кузьома [4] , Б. Занько [5], Т. Затока [6] та інші вітчизняні та зарубіжні науковці. Огляд наукових праць дозволив констатувати, що питання, які пов’язані з методикою обліку витрат на ремонт та поліпшення основних засобів, залишаються у дискусійній площині і потребують подальшого вивчення.
Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є визначення сутності поліпшень та ремонтів основних засобів та відображення їх в бухгалтерському обліку.
Виклад основного матеріалу. При експлуатації об'єктів основних засобів неминуче відбувається їх поступовий фізичний та моральний знос, у зв'язку з чим у підприємств виникає необхідність у здійсненні витрат щодо таких об'єктів. Зазначені витрати мають певні особливості відображення в бухгалтерському та податковому обліку. Тому при вирішенні питання про відображення витрат необхідно перш за все визначити, які саме роботи проводяться щодо основних засобів, тобто на що спрямовані витрати: на підтримання у робочому стані, ремонт, реконструкцію (модернізацію) або інші поліпшення об’єктів основних засобів.
Науковці мають різні погляди на тлумачення поняття «ремонт основних засобів». Окремі автори дають визначення ремонтів, як комплексу робіт направлених на відновлення первісних технічних характеристик основних засобів чи спрямованих на підтримання цих об’єктів в працездатному стані (7, с. 33).
На думку Подолянчук О.А., ефективність використання основних засобів залежить від своєчасного отримання надійної і повної облікової інформації, в зв’язку з чим, зростає роль та значення обліку, як найважливішої функції управління [8, c.76].
Світлична О.С. вважає, що ремонт основних засобів являє собою відновлення об’єктів для підтримання в робочому стані, а модернізація є вдосконалення конструкцій, що забезпечує підвищення продуктивності об’єкта, розширення його технологічних можливостей з метою економії ресурсів та поліпшення умов праці [9].
Для визначення технічних характеристик ознак ремонту, реконструкції, модернізації будівель, споруд та інших основних засобів слід керуватися Методрекомендаціями № 561, у п. 29 яких зазначено, що рішення про характер і ознаки робіт, які здійснюються підприємством, з урахуванням результатів аналізу ситуації та суттєвості таких витрат, приймається керівником підприємства [10].
Мінфін у листі від 22.05.2017 р. № 35210-07/23-1937/1689, посилаючись на цей пункт, також вказує, що рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу ситуації та суттєвості понесених витрат. Зокрема, заміна окремих важливих компонентів (частин) основних засобів (двигунів тощо) може бути відображена в обліку як заміна об’єкта основних засобів, якщо термін корисного використання компонента (частини) відрізняється від терміну корисного використання основних засобів, до яких належить цей компонент. У цьому випадку заміна такого компонента відображається як капітальні інвестиції на придбання нового об’єкта основних засобів і списується замінений об’єкт. Витрати на поліпшення основних засобів для відновлення майбутніх економічних вигод, очікуваних від їх використання, визнаються капітальними інвестиціями за умови, що балансова вартість активу не перевищує суми його очікуваного відшкодування [11].
Таким чином, якщо керівником підприємства прийнято рішення про те, що ремонт автомобіля здійснюється для підтримання об’єкта в придатному для використання стані та передбачає одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, то вартість такого ремонту в залежності від напрямку використання автомобіля на підприємстві, включається до складу відповідних витрат.
Підходи і вимоги, що дозволяють понесені витрати включати в поточні витрати або витрати, пов'язані з поліпшенням об'єкта основних засобів, збільшують первісну вартість об'єкта, доцільно відобразити в наказі про облікову політику підприємства.
Роботами, пов’язаними з підтриманням основних засобів у робочому стані, є поточні ремонти, техогляди, обслуговування та інші. Витрати на проведення таких робіт у бухгалтерському і податковому обліку включаються у витрати поточного періоду. Для підтвердження правомірності відображення таких витрат у витратах слід переконатися в тому, що в технічній документації з експлуатації об'єкта основних засобів передбачено проведення техобслуговування, огляду, обстеження тощо, для підтримання об'єкта в робочому стані, тобто здійснення робіт, внаслідок яких платник податку отримує первісно визначену суму майбутніх економічних вигід від використання такого об’єкта (поліпшень та збільшень економічних вигід не відбувається).
У бухгалтерському обліку порядок відображення таких витрат визначено у п. 15 П(С)БО-7 [12].
Ремонти, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод, згідно Методичних рекомендацій по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затвердженим наказом Мінпромполітики від 09.07.2007 р. № 373, включаються в статтю калькуляції «Витрати на утримання та експлуатацію обладнання». При цьому такі витрати розподіляються між видами продукції (робіт, послуг) за прямою ознакою з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) або виходячи з кошторисних (нормативних) ставок. Якщо розподілити витрати на утримання і експлуатацію обладнання за прямою ознакою неможливо, вони включаються до складу загальновиробничих витрат [13].
Таким чином, у бухгалтерському обліку витрати на ремонти можуть відноситися як прямо на собівартість продукції / робіт (дебет рахунка 23), так і включатися до собівартості через загальновиробничі витрати (дебет рахунка 91). У разі якщо здійснюються ремонт і обслуговування основних засобів, що використовуються для забезпечення управління підприємством або пов'язаних зі збутом, такі витрати відображаються на рахунках 92 «Адміністративні витрати» і 93 «Витрати на збут». Тобто суми витрат у зв'язку з такими роботами відображаються за відповідними напрямами використання основних засобів.
Розглянемо порядок відображення в бухгалтерському обліку поточного ремонту будівлі (таблиця 1). Підприємство здійснило такі операції: залучено підрядника для виконання поточного ремонту будівлі офісу (фарбування стін) і вартість за актом виконаних робіт складає 28800 грн. (у т. ч. ПДВ – 4800 грн.).
Таблиця 1
Бухгалтерський облік поточного ремонту будівлі офісу
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків |
Сума, грн. |
Первинні документи |
|
Дт |
Кт |
|||
Перераховано передоплату підряднику за поточний ремонт будівлі офісу |
371 |
311 |
28800 |
Банківська виписка |
Відображено податковий кредит з ПДВ |
641 |
644 |
4800 |
Податкова накладна |
Відображено витрати на поточний ремонт |
92 |
631 |
24000 |
Акт виконаних робіт |
Закрито розрахунки за податковим кредитом з ПДВ |
644 |
631 |
4800 |
|
Здійснено зарахування заборгованостей |
631 |
371 |
28800 |
Джерело: складено на основі [14-15]
Згідно з розділом III ПКУ об’єкт оподаткування податком на прибуток розраховується на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, згідно з положеннями Кодексу. Механізм коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), відображеного у фінансовій звітності на різниці, визначено ст. 138, 139, 140, 141 розділу III ПКУ [16].
Таким чином, у податковому обліку витрати на обслуговування та поточний ремонт включаються до витрат звітного періоду платника податку на підставі даних бухгалтерського обліку.
Роботи, пов’язані з поліпшенням основних засобів, призводять до збільшення спочатку очікуваних вигод від використання об’єкта. Такими роботами можуть бути модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція, в результаті чого відбувається збільшення очікуваного терміну корисного використання об’єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), виробленої (наданої) при використанні даного об'єкта (п. 31 Методрекомендацій № 561). Крім того, поліпшенням визнається капітальний ремонт [10].
У бухгалтерському обліку порядок відображення витрат на проведення поліпшення та ремонту об’єктів основних засобів визначено в п. 14 П(С)БО-7. Цим пунктом встановлено, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація тощо), які приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта. Тобто витрати, понесені у зв'язку з цією операцією, включаються в первісну вартість основних засобів, у випадку якщо такі поліпшення призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання даного об'єкта [12].
Витрати на поліпшення основних засобів збільшують первісну вартість основних засобів. Такі витрати є капітальними інвестиціями.
В бухгалтерському обліку згідно з п. 4 П(С)БО-7 капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - це витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об’єктів необоротних матеріальних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством. Витрати на поліпшення акумулюються на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» і після закінчення робіт на підставі акта введення відображаються на рахунку 10 «Основні засоби». Зазначені суми збільшують вартість об’єкта основних засобів, щодо якого такі поліпшення здійснювалися [12].
Розглянемо порядок відображення в бухгалтерському обліку капітального ремонту будівлі складу (таблиця 2). Підприємство здійснило такі операції: залучило підрядника до виконання робіт із заміни вбудованої системи кондиціювання на складі готової продукції, яка не виділяється в окремий об’єкт основних засобів, а враховується у складі вартості складу. На підставі висновку експертної комісії підприємства, за рішенням керівника така заміна призведе до зменшення втрат через псування готової продукції і збільшення майбутніх економічних вигід. Вартість обладнання та виконаних робіт з його установки складає 36000 грн. (у т.ч. ПДВ – 6000 грн.).
Таблиця 2
Бухгалтерський облік капітального ремонту будівлі складу
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків |
Сума, грн. |
Первинні документи |
|
Дт |
Кт |
|||
Виведено із експлуатації систему кондиціювання (первісна вартість системи, яка ліквідується, визначена на рівні вартості нової) і списано:
|
131 |
103 |
24000 |
Акт списання (типова форма №ОЗ -3, бухгалтерська довідка |
|
976 |
103 |
6000 |
|
Оприбутковано металолом від розбирання системи кондиціювання (сума умовна) |
209 |
746 |
1200 |
Прибутковий ордер типова форма № М - 4 |
Капіталізовано витрати на заміну системи (вартість обладнання та виконаних робіт) |
151 |
631 |
30000 |
Акт виконаних робіт |
Відображено податковий кредит з ПДВ |
641 |
631 |
6000 |
Податкова накладна |
Введено в експлуатацію систему кондиціювання, що є поліпшенням будівлі складу |
103 |
151 |
30000 |
Акт типової форми № ОЗ - 2 |
Оплачено підряднику вартість обладнання та виконаних робіт |
631 |
311 |
36000 |
Виписка банку, платіжне доручення |
Джерело: складено на основі [14-15]
У податковому обліку порядок відображення витрат, пов’язаних з ремонтом (будівництвом, реконструкцією, модернізацією) основних засобів, відображається відповідно до даних бухгалтерського обліку.
Нагадаємо, що в бухгалтерському обліку об’єктом основних засобів є будь-який об'єкт, що відповідає тимчасовому критерію, а в податковому обліку об’єкт основних засобів повинен неодмінно брати участь у господарській діяльності. Тобто згідно з нормами П(С)БО в бухгалтерському обліку виробничі та невиробничі основні засоби рівною мірою беруть участь у діяльності підприємства і при цьому амортизуються [12]. У податковому обліку згідно з п. п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ амортизація об’єктів невиробничих основних засобів не нараховується. Термін «невиробничі основні засоби» означає основні засоби, що не використовуються в господарській діяльності платника податків [16].
Механізм коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), відображеного у фінансовій звітності на різниці, визначено ст. 138, 139, 140, 141 розділу III ПКУ [16].
При цьому платники податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, що не перевищує 20 млн. грн. об’єкт оподаткування у податковому обліку можуть визначати без коригування фінансового результату до оподаткування (крім коригування від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Такий платник податку має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені згідно з положеннями розділу III ПКУ, тільки раз протягом безперервної сукупності років, в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Прийняте рішення відображається платником податків у податковій звітності, яка подається за перший рік у такій безперервній сукупності років. Коригування фінансового результату не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) протягом такої сукупності років, при збереженні необхідного обсягу річного доходу.
Тобто коригування на різниці не є обов’язковою для платників податку, у яких річний дохід від будь-яких видів діяльності, визначений згідно з правилами бухгалтерського обліку, не перевищує 20 млн. грн. тому витрати на ремонт невиробничих об’єктів основних засобів відображаються в податковому обліку згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Однак платники податку, у яких річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений згідно з правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, перевищує 20 млн. грн., для визначення об’єкта оподаткування, зобов’язані коригувати фінансовий результат до оподаткування на всі різниці.
Під час ремонту, реконструкції, модернізації тощо основний засіб може не використовуватися за призначенням, у зв'язку з чим підприємство може вивести такий об’єкт з експлуатації.
Згідно з п. 23 П(С)БО-7 нарахування амортизації зупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації або з інших причин [12].
Виведення об’єкта основних засобів з експлуатації на час ремонту оформляється наказом керівника та актом приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів (форма № 0З-2). Необхідність ремонту підтверджується первинними документами (актами виявлення дефектів, наказами керівника тощо). У технічний паспорт відповідного об’єкта вносяться необхідні зміни в характеристику об’єкта, пов’язані з капітальним ремонтом, реконструкцією і модернізацією.
Крім того, необхідно зробити відповідні відмітки про даний об'єкт у:
У разі зворотного введення такого об’єкта в експлуатацію для цілей амортизації приймається вартість такого об’єкта, що підлягає амортизації на момент його виведення з експлуатації.
Амортизація об’єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання (крім виробничого методу нарахування амортизації).
Зазначимо, що у ІПК від 19.07.2018 р. № 3171/6/99-99-15-02-02-15/ІПК розглядається порядок нарахування амортизації в податковому обліку на виробничі основні засоби, які знаходяться на консервації, капітальному ремонті, модернізації, модифікації, добудови, дообладнання, реконструкції [17].
ДФС роз'яснює, що підприємства, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами, зобов’язані забезпечити ведення бухгалтерського обліку відповідно до облікової політики за МСФЗ. Порядок визнання, оцінки основних засобів, нарахування їх амортизації, списання з балансу та розкриття інформації про основні засоби у фінансовій звітності визначається МСБО 16 [18] .
Пунктом 55 МСБО 16 передбачено, що амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання, тобто коли він доставлений до місця розташування і приведений у стан придатний для експлуатації. Амортизація активу припиняється у разі, якщо актив класифікують як утримуваний для продажу, або на дату, з якої припиняється визнання активу [18].
На цій підставі ДФС роз'яснює, що якщо на основні засоби, які призначені для використання у господарській діяльності платника податку, в бухгалтерському обліку не припиняється нарахування амортизації на період виведення їх з експлуатації в зв’язку з консервацією, капітальним ремонтом, модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією та іншим поліпшенням основних засобів, то в податковому обліку на них також буде нараховуватися амортизація [17].
Відзначимо також, що для підприємства, що здійснює облік основних засобів згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку (П(С)БО), нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію (п. 23 П(С)БО-7) [12].
Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Ефективність роботи будь-якого підприємства значною мірою залежить від ефективності устаткування. Однією з головних задач при цьому є запобігання передчасного зношування об’єктів основних засобів, підтримка їх у стані постійної готовності до експлуатації. Ремонтні роботи можуть повністю відновити їх першочергові властивості.
Після проведеного дослідження можна узагальнити: капітальний ремонт – роботи, спрямовані на повне відновлення характеристик і ресурсів об’єкта шляхом оновлення або заміни його основних частин, які будуть економнішими та довговічнішими. Такий ремонт слід вважати поліпшенням і відповідним чином відображати в бухгалтерському обліку, капітальний ремонт призведе до збільшення майбутніх економічних вигід від використання об’єкта основних засобів; поточний ремонт – роботи, що спрямовані на відновлення і забезпечення працездатності об’єкта основних засобів шляхом заміни або оновлення окремих частин об’єкта або шляхом усунення несправностей і дрібних пошкоджень; поліпшення – це роботи з реконструкції, модернізації, дообладнання, добудови тощо об’єкта основних засобів, які призводять до збільшення строку їх корисного використання і збільшення майбутніх економічних вигід.
Деякі неузгоджені питання щодо відображення витрат на ремонт та поліпшення основних засобів залишаються спірними у фінансовому та податковому обліках і вирішення цих питань є важливим для вдосконалення методики системи бухгалтерського обліку. Питання відображення в обліку витрат на ремонти та поліпшення основних засобів є достатньо складним і багатогранним, а тому потребує подальшого наукового дослідження.
Література
References