Скрипник А. В., Оборська І. С. Оптимізаційна стратегія кафедри та університету // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія: "Економічні науки". - 2017. - №7.
Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці
УДК 330.46:378(477)
Скрипник Андрій Васильович
доктор економічних наук,
професор кафедри економічної кібернетики
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Скрипник Андрей Васильевич
доктор экономических наук,
профессор кафедры экономической кибернетики
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины
Skrypnyk Andrii
Doctor of Economics, Professor of the
Department of Economic Cybernetics
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
Оборська Інна Сергіївна
аспірант, асистент кафедри економічної кібернетики
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Оборская Инна Сергеевна
аспирант, ассистент кафедры экономической кибернетики
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины
Obоrska Inna
Postgraduate Student, Assistant of the
Department of Economic Cybernetics
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
ОПТИМІЗАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ КАФЕДРИ ТА УНІВЕРСИТЕТУ
ОПТИМИЗАЦИОННАЯ СТРАТЕГИЯ КАФЕДРЫ И УНИВЕРСИТЕТА
OPTIMIZATION STRATEGY OF THE DEPARTMENT AND UNIVERSITY
Анотація. В статті розглядається питання оптимізації діяльності університету в умовах жорсткого бюджетного обмеження на конкурентному ринку освітніх послуг. В якості кількісних показників ефективності діяльності університету використовуються міжнародні та національні рейтинги та аналізуються показники НУБіП України в порівнянні з провідними ВНЗ України. Визначено прогнозні значення рейтингових позицій НУБіП України в національному рейтингу до 2022 року. Значна увага приділяється визначенню рівня оплати за навчання за кошти фізичних або юридичних осіб на підставі даних 2017 р. В результаті побудови економетричної моделі виявилося, що конкурс на ліцензійне місце не є значимою змінною, тоді як значимою змінною є розташування ВНЗ та елітність, що визначаються наданням послуг, що недоступні іншим ВНЗ. Що стосується стратегії кафедри у профорієнтаційній роботі для спеціалізації «Економічна кібернетика», то показано, що потрібно змінити напрям пошуку майбутніх абітурієнтів з сільської місцевості на спеціалізовані школи в містах.
Ключові слова: освітня послуга, рейтинг, конкурсний бал, елітність ВНЗ, модель ARIMA, економетрична модель величини оплати за один рік на спеціальність «економіка» в залежності від загального конкурсу на одне ліцензійне місце, місця розташування ВНЗ та елітності університету.
Аннотация. В статье рассматривается вопрос оптимизации деятельности университета в условиях жесткого бюджетного ограничения на конкурентном рынке образовательных услуг. В качестве количественных показателей эффективности деятельности университета используются международные и национальные рейтинги и анализируются показатели НУБиП Украины по сравнению с ведущими вузами Украины. Определены прогнозные значения рейтинговых позиций НУБиП Украины в национальном рейтинге до 2022 года. Значительное внимание уделяется определению уровня оплаты за обучение за средства физических или юридических лиц на основании данных 2017 года. В результате построения эконометрической модели оказалось, что конкурс на лицензионное место не является значимой переменной, тогда как значимой переменной является расположение вузов и элитность, определяемых предоставлением услуг, недоступные другим вузов. Что касается стратегии кафедры в профориентационной работе для специализации «Экономическая кибернетика», то показано, что нужно изменить направление поиска будущих абитуриентов из сельской местности в специализированные школы в городах.
Ключевые слова: образовательная услуга, рейтинг, конкурсный балл, элитность вузов, модель ARIMA, эконометрическая модель величины оплаты за один год на специальность «экономика» в зависимости от общего конкурса на одно лицензионное место, места положения вуза и элитности университета.
Summary. The article deals with the issue of optimizing the University's activities in a context of severe budget constraints on the competitive market of educational services. As the quantitative indicators of the University's performance, international and national ratings are used and the indicators of NULES of Ukraine are compared with the leading universities of Ukraine. The predictive values of NULES of Ukraine rating positions in the national rating up to 2022 are determined. Considerable attention is paid to determining the level of payment for training for the funds of individuals or legal entities based on the data of 2017. As a result of constructing an econometric model, it turned out that the competition for a licensed place is not a significant variable, while the significant variable is the location of universities and elitism, determined by providing services that are not available to other HEIs. As for the strategy of the department in the professional orientation work for the specialization «Economic Cybernetics», it has been shown that it is necessary to change the direction of the search for future entrants from rural areas to specialized schools in cities.
Key words: educational service, rating, competition score, university elite, ARIMA model, econometric model of payment for one year on the specialty "economy" depending on the general competition for one licensed place, the location of the university and the elitism of the university.
Постановка проблеми. На даний час українська освіта опинилася в надзвичайно важкому становищі. Більш ніж 25 років, що пройшли після отримання незалежності, не призвели до її реформування у відповідності до вимог сьогодення. Освіта спирається на застарілу матеріальну базу та кадровий потенціал, який зберігає риси системи радянських часів. Люстрація, що не відбулася у суспільстві, не відбулася і в освіті. В той же час у східній Європі відбувався процес успішної адаптації освіти до вимог ринку праці ЄС. Інтеграція в освітній простір Європи почалася задовго до вступу цих країн в ЄС з крахом соціалістичної системи в 90-ті роки минулого століття [8]. Вона здійснювалась в тісній взаємодії та за допомогою освітніх інституцій країн Західної Європи [15]. Взірцевим став цей процес на території Східної Німеччини, де від викладання було відсторонено всіх викладачів ідеологічних дисциплін, це було зроблено за рахунок кадрового освітнього потенціалу Західної Німеччини. Слід підкреслити що викладачі ідеологічних дисциплін складали в вищих навчальних закладах колишнього СРСР до 20% від кадрового складу (в кожному вузі були кафедри наукового комунізму, історії партії, політекономії соціалізму і капіталізму, наукового атеїзму) [8].
З крахом радянської ідеології та переході до системи ринкових відносин викладачі ідеологічних дисциплін без будь-якої перепідготовки перейшли до викладання нових дисциплін: політологія, соціологія, мікро та макроекономіка та інших. На наш погляд, це було помилкою, яка особливо вплинула на загальний рівень викладання економічних дисциплін в країні. Так, наприклад, для викладання мікро та макроекономіки потрібне глибоке знання не тільки економіки але і вищої математики, а викладачі ідеологічних дисциплін вивчали математику тільки в обсязі шкільної програми. Час йшов і освітні системи колишніх соціалістичних країн Східної Європи стрімко наближалися до європейського рівня, в той час, коли вища освіта України залишалася на лаврах значного попиту населення на освітні послуги. Згідно результатів вступних компаній останніх п’яти років це призвело до значного відтоку випускників шкіл на навчання в країни Східної Європи [16, 10]. Особливо успішно розвивалася освітня система Польщі, для якої характерний високий рівень співвідношення оплати кваліфікованої праці до вартості навчання [15].
Незадовільний стан української освіти знайшов відображення в світових рейтингах українських вузів. Так найкращі виші України займають місця в других та третіх тисячах рейтингів, тоді як, наприклад, виші Польщі розташовані на позиціях, які входять в перших 500 кращих вузів за тими чи іншими критеріями оцінки. Низькі рейтинги українських вишів пов’язані з рядом причин, головною з яких є недостатня кількість публікацій у провідних виданнях світового освітнього та наукового простору.
Хоч на даний час не існує єдиних загально визнаних показників успішності університету, в абсолютної більшості рейтингів зустрічаються достатньо близькі критерії, на які слід у подальшому орієнтуватися. Можна виділити наступні групи показників, на основі яких ведуться розрахунки рейтингів:
Найбільш вагомими у більшості рейтингів є бібліографічні показники, що базуються на доступній та легкій для перевірки інформації. Крім того, існують експрес рейтинги, що базуються на якості та інформативності університетських сайтів, або оцінка сайтів включається до загального рейтингу університету. В найближчі роки, врахуючи стан національної економіки та наявність відкритої агресії з боку РФ, українська освіта, яка тривалий проміжок часу достатньо комфортно існувала при практично максимально можливих бюджетних витратах [15], опинилася в умовах жорсткого бюджетного обмеження. Тому, якщо в якості цільової функції використовувати зростання показників будь-якого визнаного на світовому або національному рівні рейтингу, потрібно діяти в умовах жорсткого бюджетного обмеження, яке може бути покращене за рахунок власних зусиль (прийом студентів, що будуть навчатися за кошти фізичних чи юридичних осіб, виконання досліджень на договірній основі, здача в оренду територій та споруд, інші можливі варіанти пом’якшення бюджетного обмеження).
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Освіта стала об'єктом дослідження в багатьох наукових працях зарубіжних науковців. Азарнертом Л. була запропонована модель накопичення людського капіталу, яка показала, що визначальний вплив на ефективність та доступ до безкоштовної державної освіти має рівень батьківського людського капіталу, наявний загальний рівень людського капіталу суспільства достатній для сталого розвитку, тому потрібно підвищувати роль приватної освіти та скорочувати – державної [1]. Про нерівність доходів у їх взаємозв’язку з освітою писали Кардак, Булі А. Встановлено, що результатом приватної освіти є більш високі доходи і менша нерівність доходів випускників, ніж в моделі державного утворення [2]. Екверд Б., Зілча А. досліджували режими фінансування в секторі освіти для формування людського капіталу та економічного добробуту. Враховано припущення про те, що стимулювання осіб для інвестування в освіту визначається режимом фінансування, при якому функціонує економіка країни [4]. Рестуціа Д. і Гуліаме В. досліджували систему освіти в США, де визначили ряд особливостей, серед яких формування можливого освітнього рівня особою, механізм надання освітніх послуг та, зокрема, економічну сторону, де в якості альтернативних джерел фінансування освіти було розглянуто зацікавленість бізнес-структур в поповненні кадрового потенціалу [7]. На думку Мендолічіо К., Паоліні Д, Пієтри Т, оптимальним шляхом реформування системи освіти є рівновага у інвестуванні коштів в фізичний та людський капітал. Розглянуто модель рівноважного інвестування для різних режимів функціонування економік країн, співставлено можливі варіанти залежно від внесення інвестицій у фізичний та людський капітал [5]. Чанг П., і Хуанг Ф. розглядали тенденції розвитку та розбіжності в системах освіти, їх вплив на економіку країни, конкурентоспроможність згідно рівноваги за Нешем, де кожна країна максимізує власне благополуччя з урахуванням умов виникнення ефекту від освітньої політики. Їх робота являє собою теорію ендогенного вибору освітньої політики і двосторонній причинно-наслідковий зв'язок між ринком праці та освітньою системою. Система освіти тієї чи іншої країни, на їх думку, визначає її розподіл талантів і її конкурентні переваги країни. Країни повинні враховувати при виборі стратегії поведінки на міжнародній арені стиль системи освіти (більш централізована структура навчального плану, як правило, сприяє розвитку здібностей, що є одноманітними та вибірковими, тоді як більш гнучкий підхід сприяє різноманітності здібностей) [3].
Серед вітчизняних науковців теж існує ряд досліджень, присвячені моделюванню системи освіти в цілому та стратегії окремих ВНЗ. В останні роки активний розвиток досліджень освіти через призму економіки, які представляють окремий науковий напрям – економіку освіти, що з’ясовує сутність, цілі та функції вищої освіти в економічному вимірі, визначенні її ринкового потенціалу, його специфіки порівняно з іншими сферами суспільного виробництва. Необхідність даного підходу та важливість таких досліджень обґрунтовуються в роботах А. Кинчарова, C. Курбанової, П. Горської, К. Бурцевої, О. Богатова та інших. Огаренком Т.Ю. запропоновано концепцію моделювання динаміки попиту на освітні послуги вищих навчальних закладів. Запропонована концепція включає п’ять етапів: визначення факторів мотивації абітурієнтів щодо вступу до ВНЗ: моделювання динаміки попиту на послуги ВНЗ, формування управляючого впливу, реалізацію управляючого впливу, оцінювання ефективності застосування управляючого впливу [13]. Холодом Б.І. та Дашевською О.В. розглянуто проблеми стратегічного управління вищим навчальним закладом, запропоновано сучасний інструмент вибору операційних стратегій розвитку вищого навчального закладу. Автори створили стратегічну карту розвитку ВНЗ, на основі якої побудували загальний алгоритм процесу розробки стратегії розвитку ВНЗ [17]. Шкандибіною Т.В. запропоновано модель формування стратегії розвитку вищого навчального закладу, що враховує різнорідні зовнішні та внутрішні впливи на систему управління. [19] . Шияном А.А., Нікіфоровою Л.О. запропоновано теоретико-ігрову модель для узгодження інтересів держави та окремого ВНЗ на шляху до інтеграції вищої школи України до світового освітнього простору [18]. Башою І.М. проведені маркетингові дослідження на ринку послуг в розрізі окремих ВНЗ. Побудовано модель комплексного маркетингового дослідження потреб і поведінки споживачів для сегментування ринку освітніх послуг національних ВНЗ. Специфікацію економіко-математичного моделювання в системі маркетингових досліджень на ринку освітніх послуг національного ВНЗ запропоновано представити в аналітичній формі багатофакторного рівняння регресії адитивного виду [9].
Постановка задачі. Метою представленої роботи є постановка та пошук рішення оптимізаційної задачі підвищення рейтингу НУБіП за умови бюджетного обмеження наближеного до реального.
Викладення основного матеріалу. Популярний в даний час рейтинг Webometrics характеризує діяльність вузів в мережі Інтернет і є важливою оцінкою процесу інформатизації освітньої та науково-дослідної діяльності ВНЗ, а також розвитку і функціонування Інтернет-представництва вузу в мережі.
Рейтинг складають двічі на рік з 2004 року. Його складає Лабораторія кіберметрики («Cybermetrics Lab») Національної дослідницької ради Іспанії («Spanish National Research Council», CSIC), яка діє при Міністерстві науки та інновацій Іспанії. Рейтинг починався з аналізу 6 тисяч університетів у 2004 році, на сьогодні аналізують понад 20 тисяч вищих навчальних закладів і визначають їхнє місце відповідно до ступеня представлення своєї діяльності в Інтернет-просторі, застосовуючи свою власну методику оцінки. Основне завдання Webometrics – мотивувати наукові та навчальні заклади викладати в публічний доступ свої наукові та навчальні матеріали [6]. Розглянемо критерії на яких базується Webometrics та їх відносну вагу (табл.1).
Таблиця 1
Зміст та вага критеріїв Webometrics
|
Критерій |
Зміст критерію |
Вага |
|
IMPACT (Вплив) |
Комбінація кількості зовнішніх гіперпосилань на домен університету (external inlinks) та кількості доменів, з яких ці посилання надходять (referring domains). |
50 % |
|
PRESENCE (Присутність) |
Кількість присутніх на сайті університету сторінок усіх форматів, проіндексованих пошуковою системою Google |
20 % |
|
OPENNESS (Відкритість) |
Кількість присутніх на сайті університету файлів у форматах Adobe Acrobat (.pdf), Microsoft Word (.doc, .docx) та Microsoft PowerPoint (.ppt), проіндексованих академічною пошуковою системою Google Scholar |
15% |
|
EXCELLENCE (Висока якість) |
Наукові статті, що опубліковані авторами університету в журналах, проіндексованих бібліометричною базою SCOPUS, та входять до складу 10% статей, найбільш цитованих у своїх наукових галузях за версією Scimago Group |
15% |
Джерело: розробка авторів на основі даних Webometrics
Перевагою рейтингу Webometrics є те, що він повністю базується на об’єктивній цифровій інформації. Він спрямований на генерацію університетом високоякісної наукової продукції, корисної за його межами. Слід підкреслити, що об’єктивність підтверджується тим, що всі провідні світові вузи США, Великобританії, ЄС займають також провідні позиції.
Свої рейтингові web-місця отримали і 331 вищих навчальних закладів з України, які займають там місця починаючи з 1299 місця (Київський національний університет Тараса Шевченка). НУБіП займає набагато гіршу 2981 позицію (табл.2). В той же час ВНЗ країн Східної Європи, що займають активну позицію в західних регіонах України на ринку освітніх послуг, мають суттєво кращі позиції у рейтингу Webometrics: Румунія – 865 місце, Угорщина – 472 місце, Польща – 402 місце [6].
Таблиця 2
Вибірковий рейтинг сайтів університетів України за версією Webometrics (станом на липень 2017 р.)
|
Національний рейтинг |
Світовий рейтинг |
Університет |
|
1 |
1299 |
Київський національний університет Тараса Шевченка |
|
2 |
1685 |
Національний технічний університет України Київський політехнічний інститут |
|
3 |
2112 |
Сумський державний університет |
|
4 |
2124 |
Харківський національний університет В Н Каразіна |
|
5 |
2192 |
Одеський національний університет І І Мечникова |
|
6 |
2303 |
Львівський національний університет Івана Франка |
|
7 |
2526 |
Національний університет Львівська політехніка |
|
8 |
2696 |
Національний технічний університет Харківський політехнічний інститут |
|
9 |
2702 |
Тернопільський національний економічний університет |
|
10 |
3000 |
Національний авіаційний університет |
|
11 |
3133 |
Національний Університет біоресурсів і природокористування України |
|
12 |
3235 |
Чернівецький національний університет Ю Федьковича |
|
13 |
3377 |
Запорізький національний університет |
|
14 |
3469 |
Національний університет Києво-Могилянська академія |
|
15 |
3577 |
Прикарпатський національний університет Василя Стефаника |
Джерело: розробка авторів на основі даних Webometrics
Якщо додати до більш високого місця в одному з важливіших світових рейтингів рівень оплати навчання у співвідношенні з рівнем оплати в Україні – то багато вузів Східної Європи мають суттєві конкурентні переваги в українському освітньому просторі.
На прикладі КНУ імені Тараса Шевченка та НУБіП України детальніше проаналізуємо оцінки за окремими критеріями (рис.1).
Збільшення числа зовнішніх посилань на сайт пов'язане багато в чому з наявністю англомовної версії сайту. При цьому англомовна версія сайту повинна містити близько 30% україномовної версії (за рекомендаціями Webometrics), тому важливо не тільки переводити контент основних розділів на англійську мову, але також стимулювати англомовні публікації співробітників університету. Важливо також постійно актуалізувати англомовну інформацію.
Рис. 1. Порівняння критеріїв рейтингу Webometrics НУБіП України та КНУ імені Тараса Шевченка станом на липень 2017 р.
Джерело: розробка авторів на основі даних Webometrics
Перейдемо до оцінок популярності університету на національному рівні. Зупинимося на оцінці вступної кампанії 2017 року згідно поданих заяв абітурієнтів (рис. 2) [11,12].
Рис. 2. Топ 10 ВНЗ України за кількістю поданих заяв в 2017 році
Джерело: розробка авторів на основі даних МОН України
Шість університетів присутні в обох списках: це стабільні лідери будь–яких національних вузів КНУ ім. Т. Шевченка та НТТУ ім І. Сікорського, два львівських – ЛНУ ім. І. Франка і НУ «Львівська Політехніка», НАУ, ХНУ ім. В. Карамзіна. При переході на національний рівень з десятки випали ряд провінційних вузів і додались три столичних (два економічних та один педагогічний). Перейдемо до розгляду національного рейтингу.
Рейтинг «Топ-200: Україна» трансформується до умов України, де поєднано ідеї таких міжнародних рейтингів, як «Академічний рейтинг університетів світового класу» (AWRU), більш відомого як «Всесвітній рейтинг Шанхайського університету Цзяо Тун», Всесвітній рейтинг університетів газети «Таймс», і «Всесвітній рейтинг університетів QS» компанії Quacquqrelli Symonds Ltd. (Сполучене Королівство). А останні два роки команда «Топ-200 Україна» тісно співпрацює з фахівцями пан-європейського рейтингового проекту «U-Multirank», який фінансує Єврокомісія [14]. Рейтинг визначає 200 кращих вишів країни за методикою, що побудована з урахуванням загальноприйнятих у світі принципів ранжування університетів. Діяльність вишів оцінюється за допомогою агрегованого показника (інтегрального індексу), який формується на підставі індикаторів прямого вимірювання (80%), експертного оцінювання якості підготовки випускників вишів представниками роботодавців і академічного співтовариства (15%), а також із використанням міжнародних наукометричних і веб-метричних даних (5%). Інтегральний індекс представлено трьома складовими: якість науково-педагогічного потенціалу, якість навчання і міжнародне визнання. Основа рейтингу - інформація, отримана на основі анкетування вузів. Анкети містять питання про науково-педагогічний потенціал вузу, його міжнародну діяльність і якість підготовки студентів. Рейтинг складається з кількох критеріїв: оцінки якості науково-педагогічного потенціалу (IНП), оцінки якості навчання (IН), оцінки міжнародного визнання (IМВ). Оцінка інтегрального показника діяльності ВНЗ IЗ розраховується як сума цих трьох показників:
IЗ = IНП + IН + IМВ (1)
В 2017 році для оцінювання міжнародного визнання вузу додатково враховувалася його участь у таких європейських програмах, як «Горизонт 2020», Seventh Framework Programme, TEMPUS, Erasmus+. Дані про ці індикатори, за результатами діяльності університетів у попередньому році, вибиралися з кількох незалежних джерел (дані вузів, дані МОН України, дані Комітету з державних премій України і премій ім. Т.Шевченка, дані міжнародних асоціацій університетів, дані про міжнародні проекти «Горизонт 2020» («Horizon 2020»), 7-ї рамкової програми ЄС (Seventh Framework Programme), TEMPUS, Erasmus+, інші відкриті дані).
Експертне оцінювання проводилося за такими критеріями:
Рис. 3. Порівняння НУБіП України та НТТУ «КПІ ім. І Сікорського» за кожним із критеріїв рейтингу «Топ-200 Україна»
Джерело: розробка авторів на основі даних рейтингу «Топ-200 Україна»
На рис. 4 представлено рейтинги двох стабільних лідерів (КНУ ім. Тараса Шевченка, НТТУ «КПІ ім. І. Сікорського») та рейтинг НУБіП України. Привертає увагу
Рис. 4. Динаміка рейтингу деяких університетів «Топ-200 Україна»
Джерело: розробка авторів на основі даних рейтингу «Топ-200 Україна»
За допомогою спеціалізованої програми SPSS підібрана модель для НУБіП України, що відповідає даному процесу (мінімальні значення похибок на базисному інтервалі). Такою моделлю є модель ARIMA (0,1,1) в якої параметр автокореляції дорівнює нулю, порядок оператора різниці дорівнює 1 (тобто потрібно взяти різницю першого порядку для приведення часового ряду до стаціонарності) порядок ковзного середнього похибок за попередній проміжок часу дорівнює 1 [14]. Це означає, що по суті представлена модель є моделлю випадкового блукання з зсувом (табл. 3).
Таблиця 3
Параметри моделі ARIMA
|
ARIMA Model Summary |
||||
|
Parameter |
Estimate |
Stnd. Error |
t |
P-value |
|
MA(1) |
0,873279 |
0,117704 |
7,41928 |
0,000040 |
|
Mean |
0,134463 |
0,132322 |
1,01618 |
0,336082 |
|
Constant |
0,134463 |
|
|
|
Джерело: розробка авторів на основі власних розрахунків
На рис. 5 подано прогноз на підставі моделі ARIMA (0,1,1) на 2017-2022 роки. Попередня гіпотеза про присутність поступового погіршення позиції (ex post analyze) підтвердилась. Що стосується величини зсуву, то він дорівнює 0,13 тобто очікувана позиція НУБіП України за даних тенденцій погіршиться на 1 приблизно за 8 років (табл.3).
Рис. 5. Прогноз рейтингу НУБіП України до 2022 року
Джерело: розробка авторів на основі власних розрахунків
Враховуючи погіршення позицій за останній рік в світовому рейтингу Webometrics виникає питання про доцільність обраної для університету стратегії.
Перейдемо до розгляду вступної кампанії на спеціальність (нині це спеціалізація, освітня програма в спеціальності «економіка») «економічна кібернетика» (рис. 6).
Рис. 6. Динаміка загального конкурсу на 1 ліцензійне місце на спеціальність (спеціалізацію) «економічна кібернетика» НУБіП України
Джерело: розробка авторів на основі даних ІС «Конкурс»
Кількість поданих заяв на 1 ліцензійне місце стрімко зростала з 2011 по 2015 роки. Скоріше це частково обумовлено можливістю подавати одним абітурієнтом декілька заяв [12]. Однак не зважаючи на це, у 2015 році на економічну кібернетику НУБіП прийшли абітурієнти з найвищими конкурсними балами. Внаслідок змін правил вступної компанії та існуючої деякий проміжок часу невизначеності з майбутнім економічної кібернетики загальний конкурс суттєво зменшився до 3,9, а з ним і зменшився середній конкурсний бал поданих заяв на економічну кібернетику. Кількісні характеристики поданих заяв на спеціалізацію «економічна кібернетика» розкриває двовимірна гістограма - кількість балів, пріоритет (табл.4).
Таблиця 4
Двовимірна гістограма (кількість балів, пріоритетність) абітурієнтів спеціалізації «економічна кібернетика» за 2017 рік
|
Обраний пріоритет |
Рейтинговий (конкурсний) бал |
|||||||
|
|
Менше 140 |
140-150 |
150-160 |
160-170 |
170-180 |
180-190 |
190-200 |
|
|
1 |
0 |
6 |
4 |
2 |
5 |
1 |
0 |
|
|
2 |
3 |
1 |
3 |
8 |
5 |
1 |
0 |
|
|
3 |
2 |
3 |
3 |
4 |
4 |
2 |
1 |
|
|
4 |
4 |
2 |
4 |
7 |
4 |
0 |
1 |
|
Джерело: розробка авторів на основі даних ІС «Конкурс»
Всього було подано 195 заяв при наявності максимально допустимих 23 бюджетних місць, серед яких 80 заяв – із першого по четвертий пріоритет, що представлено у гістограмі. Лише у 18 (22,5%) заявах НУБіП був першим пріоритетом. Основний контингент 39 вступників (49%) зосереджено на абітурієнтах, що мають від 160 до 180 балів. Тільки 6 (7,5%) абітурієнтів мали бал вищий за 180, серед яких лише 1 (особа зайняла бюджетне місце) поставив НУБіП першим пріоритетом [11]. Наведений приклад свідчить про наявні прорахунки вступної компанії на рівні спеціалізації «економічна кібернетика». На наш погляд, необхідно зосередити увагу на профорієнтаційній діяльності, яка би ґрунтувалася на характеристиках студентів, що вже навчаються на спеціальності, в розрізі попереднього місця навчання та проживання. Так, більшість студентів зі спеціальності «Економічна кібернетика» в НУБіП, що навчалися протягом 2012-2016 р.р., це вихідці з Київської області або м. Києва.
А також необхідно проводити активну профорієнтаційну роботу у школах, з яких на спеціальність вступають студенти з високим конкурсним балом, адже, з однієї сторони, згідно соціологічних досліджень CEDOS важливу роль у виборі ВНЗ абітурієнтами відіграють рекомендації знайомих, з іншої – дані школи забезпечують якісну підготовку випускників.
Слід підкреслити, що вища освіта функціонує в умовах жорсткого бюджетного обмеження. Частка видатків у ВВП на вищу освіту порівняно з 2010 р. скоротилися на 0,4% (в 2010 році видатки на вищу освіту становили 2,3 % ВВП країни). Останні ж 3 роки видатки на вищу освіту коливаються від 1,6% до 1,9 % ВВП. Проте варто зазначити, що реальний ВВП країни за ці роки також зменшився, тому видатки на вищу освіту в цінах 2010 року у 2016 склали 13, 54 млрд. грн., з 2010 по 2017 рік таким чином видатки скоротилися на 45,84% (у 2010 видатки становили 25 млрд. грн.) [10]. В умовах жорсткого бюджетного обмеження повинна зрости роль приватної освіти, яка традиційно залишається в Україні на других позиціях, при цьому слід підкреслити, що до провідних світових університетів відносяться і багато ВНЗ, що не є державними. Взагалі ж зростання конкурентоздатності приватних ВНЗ в Україні залишає бажати кращого. На наш погляд, це пов’язано не тільки з негативним відношенням до приватної освіти зі сторони державних інституцій, але і з не довірою бізнес-структур щодо можливого створення конкурентних на світовому рівні приватних ВНЗ.
