Выпуск №7 (Ноябрь)
V Международная научная конференция "Science and Global Studies", 30 декабря 2020 (Прага, Чехия)

V Международная научная конференция «Научные исследования: парадигма инновационного развития» (Прага, Чехия), «28» декабря 2020 года

IV Международная научная конференция "Science and Global Studies", 30 ноября 2020 (Прага, Чехия)

IV Международная научная конференция «Научные исследования: парадигма инновационного развития» (Прага, Чехия), «27» ноября 2020 года

ІІІ Международная научная конференция "Science and Global Studies", 30 октября 2020 (г. Прага, Чехия)

ІIІ Международная научная конференция «Научные исследования: парадигма инновационного развития» (Братислава - Вена), «26» мая 2020 года

ІІ Международная научная конференция «Научные исследования: парадигма инновационного развития» (Братислава - Вена), «27» апреля 2020 года

Science and Global Studies, 31 марта 2020 (г. Братислава, Словакия)

Международная научная конференция «Научные исследования: парадигма инновационного развития» (Братислава - Вена), «25» марта 2020 года

Science and Global Studies, 30 декабря 2019 (г. Братислава, Словакия)

XLV Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 28.11.2019 (Совместная конференция с Международным научным центром развития науки и технологий)

XLIV Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 30.10.2019 (Совместная конференция с Международным научным центром развития науки и технологий)

XLIІI Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 29.08.2019 (Совместная конференция с Международным научным центром развития науки и технологий)

XLIІI Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 30.07.2019 (Совместная конференция с Международным научным центром развития науки и технологий)

XLII Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 27.06.2019 (Совместная конференция с Международным научным центром развития науки и технологий)

XLI Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 30.05.2019 (Совместная конференция с Международным научным центром развития науки и технологий)

XL Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 28.03.2019 (Совместная конференция с Международным научным центром развития науки и технологий)

МНПК "Цифровая трансформация и инновации в экономике, праве, государственном управлении, науке и образовательных процессах", 18-21.03.2019

XXXIX Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 27.02.2019 (Совместная конференция с Международным научным центром развития науки и технологий)

XIII Международная научно-практическая конференция «Научный диспут: вопросы экономики и финансов», 31.01.2019 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

XXXVIII Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 30.01.2019 (Совместная конференция с Международным научным центром развития науки и технологий)

XXXVІI Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.12.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XXXVI Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.11.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XIII Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы экономики и финансов», 31.10.2018 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

XXXV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.10.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XXXIV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.09.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХXXIII Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.08.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХXXII Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 31.07.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XII Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы экономики и финансов», 31.07.2018 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХXXI Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.06.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХІ Международная научно-практическая конференция «Глобальные проблемы экономики и финансов», 31.05.2018 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

XXХ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.05.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XXIХ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.04.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХХVIІІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.03.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ІІІ МНПК "Экономика, финансы и управление в XXI веке: анализ тенденций и перспективы развития", 19-22.03.2018 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

X Международная научно-практическая конференция «Глобальные проблемы экономики и финансов», 28.02.2018 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХХVІІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 27.02.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХХVІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.01.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XІІ Международная научно-практическая конференция «Научный диспут: вопросы экономики и финансов», 29.12.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХХV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.12.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХХІV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.11.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XI Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы экономики и финансов», 31.10.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

XІ Международная научно-практическая конференция «Научный диспут: вопросы экономики и финансов», 29.09.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХХIІІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.09.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

X Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы экономики и финансов», 31.07.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХXII Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.07.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХXI Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.06.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

IX Международная научно-практическая конференция «Глобальные проблемы экономики и финансов», 31.05.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХX Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.05.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

"Тенденции развития национальных экономик: экономическое и правовое измерение" 18-19.05.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом и ККИБиП)

ХIX Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 27.04.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

IX Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 31.03.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХVIII Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.03.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

МНПК "Экономика, финансы и управление в XXI веке: анализ тенденций и перспективы развития", 20–23.03.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

VIII Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 28.02.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХVII Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 27.02.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VIII Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 31.01.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХVI Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.01.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.12.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VIII Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 28.12.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

VII Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 30.11.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХІV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.11.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VII Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 31.10.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХІІІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.10.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VII Международная научно-практическая конф. «Научный диспут: вопросы экономики и финансов», 30.09.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХІІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.09.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XI Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 30.08.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ІV Международная научно-практическая конф. "Экономика и управление в XXI веке: анализ тенденций и перспектив развития", 29.07.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

X Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 28.07.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VІ Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 30.06.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ІX Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 29.06.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VI Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 31.05.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

VIIІ Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 30.05.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

V Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 29.04.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

VIІ Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 28.04.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VІ Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 31.03.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ІI Международная научно-практическая конф. "Экономика и управление в XXI веке: анализ тенденций и перспектив развития", 30.03.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

V Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 21-24.03.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

V Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 26.02.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

II Международная научно-практическая конференция: "Научный диспут: актуальные вопросы медицины" 20.02.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ІV Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 29.12.2015 (Совместная конференция с Международным научным центром)

IV Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 28.12.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

IV Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 30.11.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

IV Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 29.10.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

Международная научно-практическая конференция: "Научный диспут: актуальные вопросы медицины" 28.10.2015 (Совместная конференция с Международным научным центром)

III Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 30.09.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

III Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 31.08.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ІІІ Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 30.06.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ІІ Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 29.06.2015 (Совместная конференция с Международным научным центром)

II Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 28.05.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

Актуальные проблемы экономики и финансов, 29.04.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

Научный диспут: вопросы экономики и финансов, 31.03.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

Актуальные проблемы современной науки, 27.03.2015 (Совместная конференция с Международным научным центром)

Глобальные проблемы экономики и финансов, 27.02.2015 (Совместная конференция с финансово-экономическим научным советом)



Лесик В. О. Визначення домінант забезпечення фінансової стабільності банківської системи // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія: "Економічні науки". - 2017. - №7.


Отрасль науки: Экономические науки
Скачать статью (pdf)

Гроші, фінанси та кредит

УДК 336.71(477)

Лесик Віталій Олексійович

аспірант кафедри банківської справи

Харківського національного економічного університету

імені Семена Кузнеця

Лесик Виталий Алексеевич

 аспирант кафедры банковского дела

Харьковского национального экономического университета

имени Семена Кузнеца

Lesyk Vitalii

post-graduate student of the Department of Banking of the

Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics

Науковий керівник:

Колодізєв Олег Миколайович

доктор економічних наук, професор,

 завідувач кафедри банківської справи,

Харківський національний економічний університет

імені Семена Кузнеця

ВИЗНАЧЕННЯ ДОМІНАНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

ОПРЕДЕЛЕНИЕ ДОМИНАНТ ОБЕСПЕЧЕНИЯ ФИНАНСОВОЙ СТАБИЛЬНОСТИ БАНКОВСКОЙ СИСТЕМЫ

DETERMINATION OF THE DOMINANT COMPONENTS ENSURING THE BANKING SYSTEM FINANCIAL STABILITY

 Анотація: У статті наведено перелік показників оцінки фінансової стабільності банківської системи з позиції властивості емерджентності: ефективності реалізації функцій банківської системи, інтенсивності кредитно-фінансової взаємодії на міжбанківському ринку, структурних змін і фінансових диспропорцій у банківській системі та параметрів діяльності системно важливих банків. Для підвищення якості моніторингу фінансової стабільності банківської системи із застосуванням методу канонічних кореляцій проведено структуризацію причинно-наслідкових зв’язків між показниками, що характеризують окремі напрями її оцінки. Виявлені причинно-наслідкові зв’язки між індикаторами оцінки фінансової стабільності банківської системи доцільно враховувати при розробленні комплексу дієвих регулюючих заходів для нівелювання негативного впливу дестабілізуючих факторів та посилення дії чинників, які сприятимуть фінансовому розвитку банківської системи. Проаналізовано 11 побудованих канонічних моделей зв’язку між індикаторами оцінки фінансової стабільності банківської системи та уточнено перелік найбільш значущих пояснювальних показників, що зумовлюють зміну результативних ознак у моделях. Сформовано рейтинг найбільш значимих показників оцінки фінансової стабільності банківської системи, що дозволило визначити домінанти її забезпечення у подальшій перспективі.

Ключові слова: банківська система, фінансова стабільність, домінанти забезпечення фінансової стабільності банківської системи.

Аннотация: В статье представлен перечень показателей оценки финансовой стабильности банковской системы с позиции свойства эмерджентности: эффективности реализации функций банковской системы, интенсивности кредитно-финансового взаимодействия на межбанковском рынке, структурных изменений и финансовых диспропорций в банковской системе и параметров деятельности системно важных банков. Для повышения качества мониторинга финансовой стабильности банковской системы на основе применения метода канонических корреляций проведено структуризацию причинно-следственных связей между показателями, которые характеризуют отдельные направления ее оценки. Выявленные причинно-следственные связи между индикаторами оценки финансовой стабильности банковской системы целесообразно учитывать при разработке мероприятий, направленных на предотвращение негативного влияния дестабилизирующих факторов и усиления влияния факторов, которые способствуют финансовому развитию банковской системы. Проанализировано 11 построенных моделей канонической связи между индикаторами оценки финансовой стабильности банковской системы и уточнено перечень наиболее значимых факторных переменных, которые обуславливают изменение результирующих показателей в моделях. Сформировано рейтинг наиболее значимых показателей оценки финансовой стабильности банковской системы, что позволило определить доминанты ее обеспечения в дальнейшей перспективе.

Ключевые слова: банковская система, финансовая стабильность, доминанты обеспечения финансовой стабильности.

Summary: The article presents a list of indicators used to estimate the banking system financial stability from the emergence character perspective: the effectively implemented banking system functions, the intensity of credit and financial interaction in the interbank market, structural changes and financial imbalances in the banking system as well as the activity parameters displayed by systemically important banks. Causal relationships between the indicators characterizing certain estimation approach have been structured with the aim to improve the monitoring performed towards the banking system financial stability with the use of the canonical correlation method. The identified causal relationships between the indicators used to estimate the banking system financial stability should be taken into account when developing an effective regulatory action plan aimed at minimizing the negative impact produced by destabilizing factors and enhancing the factors that contribute to the financial development of the banking system. The project analyzes 11 developed canonical models describing the relationships between the indicators used to estimate the banking system financial stability and represents a list of the most significant explanatory indicators causing changes in the model performance characteristics. The rating of the most significant indicators used to estimate the banking system financial stability has been formed to enable determination of the dominant components ensuring financial stability in the future perspective.

Key words: a banking system, financial stability, dominant components ensuring the banking system financial stability.

Постановка проблеми. Забезпечення фінансової стабільності банківської системи є вкрай важливим завданням, що стоїть перед НБУ у поточній і довгостроковій перспективі. Зокрема, в контексті реалізації «Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року» [1] забезпечення фінансової стабільності банківської системи визначено як одну з передумов для стабільного розвитку економіки України, перетворення фінансового сектору України у конкурентоспроможне середовище із сприятливим інвестиційно-інноваційним кліматом. Нагальність вирішення відповідного завдання визначається й існуючими негативними тенденціями, що сьогодні є характерними для банківської системи України, серед яких: високий рівень доларизації кредитів та депозитів, значна частка проблемних кредитів у банківському секторі, від’ємні значення показників рентабельності активів та капіталу банків та ін.

Аналіз наукових публікацій та досліджень. Теоретичні аспекти щодо розкриття змісту фінансової стабільності, механізми її забезпечення й регулювання у банківській сфері, пропозиції з удосконалення методичного інструментарію її оцінки широко висвітлюються в роботах таких зарубіжних та вітчизняних науковців як Х. Мінскі [2], Т. Падо-Шіопа [3], Дж. Шиназі [4], Г.М. Азаренкова [5], О.І. Барановський [6], О. В. Васюренко [5], О.Г. Головко [7], І.І. Д’яконова [8], Ж.М. Довгань [9], В.В. Коваленко [10], В.І. Міщенко [11], О. М. Тридід [5], І.М. Чмутова [12] та ін. Проте, у вітчизняній літературі з питань фінансової стабільності та практиці державного регулювання банківської діяльності науковці недостатньо уваги приділяють питанням конкретизації напрямів забезпечення фінансової стабільності банківської системи та вирішенню окремих проблем, що зумовлюють зниження її рівня.

Тому, метою статті визначено обґрунтування домінант забезпечення фінансової стабільності банківської системи України.

Виклад основного матеріалу дослідження. В межах поставленої мети передбачено формування рейтингу індикаторів фінансової стабільності банківської системи (табл.1), що характеризують окремі напрями її оцінки з позиції властивості емерджентності. Для цього у роботі застосовано процедуру канонічного аналізу, яка, на відміну від інших, дозволяє виявляти найбільш значущі кореляційні зв’язки між двома групами показників.

Таблиця 1

Перелік показників оцінки фінансової стабільності банківської системи з позиції властивості емерджентності

Напрям оцінки фінансової стабільності банківської системи

Перелік показників, що відповідають кожному з напрямів

інтенсивність кредитно-фінансової взаємодії на міжбанківському ринку

частка коштів НБУ у зобов’язаннях банків, співвідношення обсягів міжбанківських кредитів до кредитів рефінансування НБУ, частка стабілізаційних кредитів у загальному обсязі рефінансування НБУ, співвідношення обсягів повернутих та наданих протягом року кредитів рефінансування НБУ, співвідношення МБК до статутного капіталу банків, частка кредитів овернайт у загальному обсязі рефінансування НБУ

ефективність реалізації функцій банківської системи

ефективність валютного регулювання: співвідношення валютних інтервенцій НБУ і валових міжнародних резервів, показник доларизації економіки, частка валютних активів у сукупних активах банків, частка валюти проданої банками населенню у загальному обсязі операцій на готівковому валютному ринку, коефіцієнт покриття валовими міжнародними резервами короткострокового зовнішнього боргу за залишковим терміном погашення

ефективність регулювання грошового обігу: коефіцієнт готівки, показник безпеки функціонування грошового ринку, показник фінансової глибини

стан банківського кредитування економіки: процентна ставка за банківськими кредитами відносно інфляції, процентна ставка за банківськими кредитами відносно ставки рефінансування, відношення активів банків до ВВП, відношення простроченої заборгованості за банківськими кредитами до ВВП

структурні зміни та фінансові диспропорції у банківській системі

частка банків, які ліквідовано протягом року, частка іноземного капіталу у статутному капіталі банків, частка державного капіталу у статутному капіталі банків, співвідношення кількості банків з низьким та достатнім рівнями капіталізації, співвідношення кількості збиткових і прибуткових банків

діяльність системно важливих банків (СВБ)

 

показник фінансової стабільності z-score СВБ (значимість 1-го порядку), показник фінансової стабільності z-score СВБ (значимість 2-го порядку), рівень довіри населення до СВБ, рівень ризикованості кредитного портфеля СВБ

Відповідний математичний інструментарій досить часто використовується сучасними науковцями для дослідження різних економічних процесів і явищ та передбачає побудову канонічних змінних (пояснювальної) і(результативної), що визначаються як лінійні комбінації початкових ознак. Іншими словами, засобом канонічного аналізу виявляється залежність між зваженими сумами змінних кожної множини пояснювальних і результативних ознак, а кореляція між новими канонічними змінними має вид [13]:де

х1,…,хq та y1,…,yр – множина пояснювальних та результативних змінних відповідно;

та – канонічні ваги, що визначають вклад відповідного показника у значення канонічної змінної.

Відповідно до процедури канонічного аналізу базовим етапом її реалізації є визначення пояснювальних х1,…,хq та результативних y1,…,yр змінних.

Так, на думку автора, структурні зміни і фінансові диспропорції у банківській системі та погіршення фінансового стану системних банків спричиняють коливання обсягів операцій на міжбанківському кредитному ринку. Це можна пояснити тим, що варіація основних параметрів діяльності як великих системних, так і малих банків впливає на інтенсивність потоків (як між банками, так і між банками та НБУ), що виникають у зв’язку із необхідністю розвитку кредитної діяльності банків та задоволення їх потреби у тимчасовій ліквідності. При цьому важливим є те, що значне зростання обсягів кредитів рефінансування НБУ (зокрема, стабілізаційних кредитів) як кредитора останньої інстанції у порівнянні із масштабами кредитно-фінансової взаємодії між банками, в більшій мірі зумовлюється поширенням дисбалансів у банківській системі, у тому числі: відтоком депозитів, зниженням капіталізації банків, зростанням кількості ліквідованих та збиткових банків, скороченням їх структурних підрозділів; несприятливими змінами у структурі капіталу банківського сектору, які виникають внаслідок відтоку іноземного капіталу та експансії держави як власника та ін.

Розподіл показників на пояснювальні й результативні для виявлення залежності індикаторів інтенсивності кредитно-фінансової взаємодії на міжбанківському ринку та структурних змін і фінансовий диспропорцій у банківській системі представлено у табл. 2. При цьому слід звернути увагу на той факт, що за умови необхідності виконання вимог до використання методу канонічних кореляцій відносно кількості результативних і пояснювальних змінних (p≤q) та мінімальної кількості спостережень (має дорівнювати або бути більшою, ніж 2n+2, де n – кількість показників окремої групи), із вибірки показників на основі матриці коефіцієнтів парної кореляції виключено такі, що мають найслабший лінійний зв'язок з індикаторами іншої групи.

Виявлення канонічного зв'язку між показниками інтенсивності кредитно-фінансової взаємодії на міжбанківському ринку та індикаторами структурних змін і фінансовий диспропорцій у банківській системі, що розраховані за період 2007-2016 рр., було реалізовано із застосування ПП Statistica 8.0.

Таблиця 2

Розподіл результативних та пояснювальних ознак у моделі зв’язку між показниками структурних змін і фінансовий диспропорцій у банківській системі та інтенсивності кредитно-фінансової взаємодії на міжбанківському ринку

Пояснювальні змінні (X)

Результативні змінні (Y)

частка іноземного капіталу у статутному капіталі банків (X1),частка державного капіталу у статутному капіталі банків (X2),співвідношення кількості банків з низьким та достатнім рівнями капіталізації (X3),співвідношення кількості збиткових і прибуткових банків (X4)

частка коштів НБУ у зобов’язаннях банків (Y1), співвідношення обсягів міжбанківських кредитів до кредитів рефінансування НБУ(Y2), рівень погашення кредитів рефінансування (Y3), частка кредитів овернайт у загальному обсязі рефінансування НБУ(Y4)

Як видно з результатів проведеного канонічного аналізу (табл.3), найбільша кількість коренів, що можуть бути добуті, дорівнює найменшій кількості змінних у сукупності результуючих ознак. При цьому за критерієм p-Value, що має бути меншим за 0,05, статистично значущим є лише перший канонічний корінь.

Таблиця 3

Статистичні характеристики канонічних кореляцій між показниками структурних змін і фінансовий диспропорцій у банківській системі та інтенсивності кредитно-фінансової взаємодії на міжбанківському ринку

Корінь

Каноніч.R

Каноніч. R2

 

Ступені свободи

p

Лямбда

0

0,998451

0,996905

29,90000

16

0,018567

0,001301

1

0,712471

0,507615

3,89962

9

0,917882

0,420386

2

0,370617

0,137357

0,71140

4

0,949914

0,853775

3

0,101395

0,010281

0,04650

1

0,829265

0,989719

Коефіцієнт канонічної кореляції першої пари канонічних змінних (r (U1V1) = 0,99) свідчить про наявність сильного кореляційного зв’язку між представленими у табл.2 групами показників, а їх лінійні комбінації мають вид: де

U1 – лінійна комбінація показників структурних змін і фінансових диспропорцій у банківській системі;

V1 – лінійна комбінація показників інтенсивності кредитно-фінансової взаємодії на міжбанківському ринку.

Аналіз канонічних ваг, що є коефіцієнтами при змінних у системі канонічних рівнянь та характеризують внесок кожного показника у зв'язок між канонічними змінними U та V, дозволив побудувати їх рейтинг (X3>X2>X4>X1; Y1>Y4>Y2> Y3), згідно якого найбільший внесок у зв'язок між аналізованими групами показників вносять: X3 (співвідношення кількості банків з низьким та достатнім рівнями капіталізації), X2 (частка державного капіталу у статутному капіталі банків), Y1 (частка коштів НБУ у зобов’язаннях банків), Y4 (частка кредитів овернайт у загальному обсязі рефінансування НБУ) та Y2 (співвідношення обсягів міжбанківських кредитів до кредитів рефінансування НБУ).

Окрім аналізу канонічних ваг одним із напрямів інтерпретації результатів застосування методу канонічних кореляцій є дослідження навантажень канонічних факторів (табл.4).

Таблиця 4

Навантаження канонічних факторів U1 і V1

Пояснювальна змінна

Навантаження

Результативна змінна

Навантаження

Канонічна змінна U1

Канонічна змінна V1

X1

-0,697449

Y1

0,332340

X2

-0,702311

Y2

0,297137

X3

0,298190

Y3

-0,067462

X4

-0,628101

Y4

-0,545456

З даних табл. 4 видно, що канонічна змінна U1 має досить тісний зв'язок із показниками X1 (частка іноземного капіталу у статутному капіталі банків), X2 (частка державного капіталу у статутному капіталі банків) та X4 (співвідношення кількості збиткових і прибуткових банків). Це означає, що відповідні індикатори разом із X3 також вносять високий вклад у зв'язок із показниками інтенсивності кредитно-фінансової взаємодії на міжбанківському ринку. При цьому аналіз навантажень на канонічну змінну V1, як і аналіз канонічних ваг, серед найбільш значущих показників також виокремлює Y4 (частка кредитів овернайт у загальному обсязі рефінансування НБУ).

Виходячи з цього, до пояснювальних показників, що вносять найбільший вклад у зв'язок між індикаторами структурних змін і фінансовий диспропорцій у банківській системі та інтенсивності кредитно-фінансової взаємодії на міжбанківському ринку відносяться: співвідношення кількості банків з низьким та достатнім рівнями капіталізації, частка державного капіталу у статутному капіталі банків, співвідношення кількості збиткових та прибуткових банків, частка іноземного капіталу у статутному капіталі банків.

Вибір показників, що вносять найбільший вклад у зв'язок між показниками структурних змін і фінансовий диспропорцій у банківській системі та інтенсивності кредитно-фінансової взаємодії на міжбанківському ринку, можна пояснити наявністю між ними таких кореляційних зв’язків. Так, виявлений зворотній зв'язок X3, X4 із Y2 свідчить про те, що зростання кількості банків із недостатнім рівнем власного капіталу та збиткових банків зумовлює зниження коефіцієнту співвідношення обсягів міжбанківських кредитів до кредитів рефінансування НБУ. Це означає, що відповідні фінансові диспропорції сигналізують про погіршення фінансового стану банків та зниження рівня їх фінансової стійкості. Виходячи з такої ситуації в умовах «нерухливості» міжбанківського ринку зростає й «апетит» фінансово нестійких банків до кредитів рефінансування НБУ. Непрямий зв'язок було виявлено й між показниками X2 таY2, що є свідченням того, що зростання частки державного капіталу також активізує процеси взаємодії між банками та НБУ. Так, досвід показує, що у 2014 році, коли банківська система знаходилась у кризовому стані, сума рефінансування НБУ на кожну гривню відтоку депозитів фізичних осіб найбільших банків була максимальною саме для державних банків.

Між іншими обґрунтованими на основі аналізу канонічних ваг та факторних навантажень на канонічні змінні показниками – X1,X4,Y1,Y4 існує помітний кореляційний зв'язок: зворотній – між X1Y1 та прямий – між X4Y4. Так, відповідно до першої пари пов’язаних змінних слід зробити висновок, що із зростанням частки іноземного капіталу – зменшується частка НБУ у зобов’язаннях банків. Це, по-перше, можна пояснити тим, що іноземні банки мають доступ до більш дешевих ресурсів і можуть надавати кошти іншим банкам в умовах браку ліквідності. По-друге, присутність іноземних інвесторів на вітчизняному ринку задає тон конкурентним відносинам між банками, що позитивно впливає на зміну кількісних та якісних показників їх діяльності, в тому числі й зниження залежності від коштів НБУ. Виявлення кореляційного зв’язку між показником частки кредитів овернайт та коефіцієнтом співвідношення кількості збиткових та прибуткових банків говорить про те, що відповідні диспропорції у банківському секторі провокують збільшення обсягів надкороткострокових кредитів рефінансування. При цьому зростання частки відповідних кредитів та перевищення її значення більше, ніж 0,5, на думку [14,с.252-253] є дестимулятором фінансової безпеки країни. Такі висновки автори [14] обґрунтовують тим, що домінуючі у 2014-2015 рр. операції овернайт лише стимулювали спекулятивний попит на валютному ринку.

Вихідна інформація щодо виявлення зв’язків між показниками оцінки діяльності системних банків та інтенсивності кредитно-фінансової взаємодії на міжбанківському ринку представлена в табл.5.

Таблиця 5

Розподіл результативних та пояснювальних ознак у моделі зв’язку між показниками оцінки діяльності системних банків та інтенсивності кредитно-фінансової взаємодії на міжбанківському ринку

Пояснювальні змінні (X)

Результативні змінні (Y)

показник фінансової стабільності СВБ (значимість першого порядку) (X1),

показник фінансової стабільності СВБ (значимість другого порядку) (X2),

рівень довіри населення до СВБ (X3),

рівень ризикованості кредитного портфеля СВБ (X4)

частка стабілізаційних кредитів у загаль-ному обсязі рефінансування НБУ (Y1),

рівень погашення кредитів рефінансування (Y2), співвідношення МБК до статутного капіталу банків (Y3), частка кредитів овернайт у загальному обсязі рефінансування НБУ (Y4)

Отримані результати канонічного аналізу (табл.6) щодо виявлення зв’язку між індикаторами оцінки діяльності системних банків та інтенсивності кредитно-фінансової взаємодії на міжбанківському ринку дозволяють зробити висновок, що зв'язок між відповідними групами показників є дуже високим (коефіцієнт канонічних кореляцій становить 0,99).

Таблиця 6

Статистичні характеристики канонічних кореляцій між показниками оцінки діяльності системних банків та інтенсивності кредитно-фінансової взаємодії на міжбанківському ринку

Корінь

Каноніч.R

Каноніч. R2

 

Ступені свободи

p

Лямбда

0

0,995726

0,991470

30,98019

16

0,013568

0,001024

1

0,902393

0,814313

9,54164

9

0,388881

0,119988

2

0,532992

0,284080

1,96503

4

0,742192

0,646183

3

0,312103

0,097409

0,46118

1

0,497076

0,902591

Як видно з табл.6, статистично значущим є лише перший канонічний корінь, і тому для подальшого визначення найбільш значущих факторів впливу на інтенсивність взаємодії між суб’єктами на міжбанківському ринку було проаналізовано вагові коефіцієнти, що відповідають першій парі канонічних змінних: де

U2 – лінійна комбінація показників оцінки діяльності системних банків;

V2 – лінійна комбінація показників інтенсивності кредитно-фінансової взаємодії на міжбанківському ринку.

Виходячи з представленої моделі зв’язку між U2 та V2, найбільший вклад у значення канонічної змінної U2 вносять показники ризикованості кредитного портфеля СВБ (X4) та рівня довіри населення до СВБ (X3), а канонічної змінної V2 – показники частки стабілізаційних кредитів у загальному обсязі рефінансування НБУ (Y1) та рівня погашення кредитів рефінансування (Y2).

Рейтинг індикаторів за силою їх впливу у взаємозв’язку між показниками оцінки діяльності системних банків та інтенсивності кредитно-фінансової взаємодії на міжбанківському ринку формується таким чином: X4>X3>X1>X2; Y1>Y2>Y3> Y4.

За результатами розрахунку навантажень канонічних факторів (табл.7) встановлено, що канонічна змінна U2 найбільше корелює зі змінною X4 (рівень ризикованості кредитного портфеля СВБ), а V2 – із Y1 (частка стабілізаційних кредитів у загальному обсязі рефінансування НБУ) та Y3 (співвідношення МБК до статутного капіталу банків).

Таблиця 7

Навантаження канонічних факторів U2 і V2

Пояснювальна змінна

Навантаження

Результативна змінна

Навантаження

Канонічна змінна U2

Канонічна змінна V2

X1

0,062912

Y1

-0,581298

X2

-0,193137

Y2

0,232118

X3

0,244197

Y3

-0,484185

X4

0,766693

Y4

0,268543

Враховуючи попередні результати аналізу канонічних ваг у канонічних рівняннях, надамо пояснення щодо виявлення кореляційних зв’язків між наступними парами пояснювальних та результативних ознак: X4 та Y4; X3 та Y1,Y2. Так, існування прямого зв’язку між показником ризикованості кредитного портфеля СВБ (X4) та часткою кредитів овернайт в загальному обсязі рефінансування НБУ (Y4) свідчить про те, що зростання обсягів проблемних активів та резервних коштів під кредитні ризики негативно позначається на ліквідності та платоспроможності СВБ, що в свою чергу є причиною їх звернень до НБУ стосовно отримання надкороткострокових кредитів рефінансування. Між показником рівня довіри населення до СВБ (X3), що визначається часткою строкових коштів фізичних осіб у депозитному портфелі СВБ, та питомою вагою стабілізаційних кредитів у загальному обсязі рефінансування НБУ (Y1) і рівнем погашення кредитів рефінансування (Y2) було виявлено різноспрямовані кореляційні зв’язки. Між першою парою результативних та пояснювальних змінних існує зворотній кореляційний зв'язок. Це означає, що за умови відтоку депозитів клієнтів фізичних осіб, що обслуговуються в системних банках, частка стабілізаційних кредитів зростає. І, навпаки, при зростанні рівня довіри до системних банків – підвищується рівень погашення кредитів рефінансування.

Слід зауважити, що математично обґрунтований вплив показників діяльності системних банків на обсяги рефінансування підтверджується й аналітичними дослідженнями з формування ренкінгу банків за рівнем підтримки НБУ [15]. Так, на державні банки припадало понад 29% або 38 млрд. гривень кредитів від НБУ, взятих протягом 2014-2015 років. Водночас середня сума кредитів, надана банкам з державним капіталом, була в 5 раз вищою за показник приватних банків. Таку щедрість регулятора по відношенню до державних фінансових установ можна пояснити системною важливістю двох ключових боржників – Ощадбанку та Укрексімбанку [15].

За результатами канонічного аналізу визначено, що до пояснювальних показників, що вносять найбільший вклад у зв'язок між індикаторами оцінки діяльності системних банків та інтенсивності кредитно-фінансової взаємодії на міжбанківському ринку відносяться: рівень ризикованості кредитного портфеля СВБ та рівень довіри населення до СВБ.

Щодо впливу показників інтенсивності кредитно-фінансової взаємодії на міжбанківському ринку на параметри функціонального навантаження банківської системи сучасні вітчизняні науковці звертають увагу на наступне. Так, наприклад, у роботі [16,c.113] шляхом аналітичних досліджень виявлено таку залежність: при зростанні обсягів кредитів рефінансування овернайт відбувається збільшення девальвації гривні, а при зниженні обсягів рефінансування овернайт волатильність курсу зменшується.

В.В. Коваленко [17,c.24] зазначає, що рефінансування банків має призначення на мікро і макрорівнях: як непрямий інструмент грошово-кредитного регулювання та впливу на грошові агрегати; спосіб регулювання банківської ліквідності; одне з джерел ресурсної бази банків для проведення активних операцій. О.Д. Вовчак та Г. В. Миськів [18] також наголошують на тому, що динаміка обсягів кредитування на міжбанківському ринку є дзеркальною динаміці банківського кредитування [18,c.77].

С.М. Лобозинська [19] зауважує, що шляхом маневрування величиною процентних ставок центральні банки можуть впливати на пропозицію грошей, динаміку обмінного курсу національної валюти, а також визначати ступінь переливання капіталів між різними сегментами фінансового ринку [19, c.381]. Такий зв'язок також можна пояснити через механізм монетарної трансмісії як послідовної передачі імпульсів: від стартової точки (операцій Центрального банку) через короткостроковий міжбанківський ринок, потім через ланцюг сегментів фінансового ринку, що взаємодіють, до результуючих змін у реальному секторі економіки [20, c.36].

На основі наведених аргументів проведено розподіл результативних та пояснювальних показників між відповідними групами індикаторів оцінки фінансової стабільності банківської системи. При цьому важливо зауважити, що вплив показників інтенсивності взаємодії на міжбанківському ринку запропоновано виявляти окремо для кожної із функцій банківської системи – валютного регулювання, регулювання грошового обігу та безперебійного обслуговування економіки.

Результативні та пояснювальні ознаки в моделі зв’язку між індикаторами інтенсивності кредитно-фінансової взаємодії на міжбанківському ринку та ефективності валютного регулювання представлено в табл. 8.

Таблиця 8

Розподіл результативних та пояснювальних ознак у моделі зв’язку між показниками ефективності валютного регулювання та інтенсивності кредитно-фінансової взаємодії на міжбанківському ринку

Пояснювальні змінні (X)

Результативні змінні (Y)

частка коштів НБУ у зобов’язаннях банків (X1),співвідношення обсягів міжбанківських кредитів до кредитів рефінансування НБУ (X2),частка стабілізаційних кредитів у загальному обсязі рефінансування НБУ (X3),

частка кредитів овернайт у загальному обсязі рефінансування НБУ (X4)

співвідношення валютних інтервенцій НБУ до валових міжнародних резервів (Y1),

показник доларизації економіки (Y2),

частка валютних активів у сукупних активах банків (Y3), коефіцієнт покриття валовими міжнародними резервами короткострокового зовнішнього боргу за залишковим терміном погашення (Y4)

Відповідно до результатів канонічного аналізу (табл.9), статистично значущим є лише перший канонічний корінь (коефіцієнт канонічної кореляції дорівнює 0,99, рівень значущості якого становить 0,004).

Таблиця 9

Статистичні характеристики канонічних кореляцій між показниками ефективності валютного регулювання та інтенсивності кредитно-фінансової взаємодії на міжбанківському ринку