Богдан Н. М. Детермінанти регіонального розвитку: баланс інтересів // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія: "Економічні науки". - 2017. - №5.
Економіка регіонального розвитку
УДК 332.14:658
Богдан Наталія Миколаївна
кандидат економічних наук, доцент,
доцент кафедри Туризму і готельного господарства
Харківський національний університет імені О.М. Бекетова
Богдан Наталия Николаевна
кандидат экономических наук, доцент,
доцент кафедры Туризма и гостиничного хозяйства
Харьковский национальный университет имени О.Н. Бекетова
Bogdan Nataliia
Ph.D. (Economics), Associate Professor
O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv
ДЕТЕРМІНАНТИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ: БАЛАНС ІНТЕРЕСІВ
ДЕТЕРМИНАНТЫ РЕГИОНАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ: БАЛАНС ИНТЕРЕСОВ
DETERMINANTS OF REGIONAL DEVELOPMENT: BALANCE OF INTERESTS
Анотація. В статті досліджується проблематика створення балансу інтересів суб’єктів на усіх рівнях регіональної економіки. Доведено, що запорукою успішного регіонального розвитку є створення та підтримка таких умов господарювання, за якими дотримується баланс інтересів усіх суб’єктів економіки регіону. Визначено економічні інтереси на рівнях «регіон-галузь», «регіон-підприємство». Запропоновано показники, що визначають економічні інтереси регіону та характеризують усі сторони діяльності регіональної економіки. Запропоновано порядок розробки критеріїв, що оцінюють рівень балансу інтересів на основі дотримання принципів повнішої|цілковитий| характеристики досліджуваної системи та динаміки її змін, тобто урахування фактору часу. Встановлено, що детальна розробка критеріїв оцінювання балансу інтересів та алгоритм їх розрахунку необхідні для вирішення проблемних питань щодо регіонального та галузевого розвитку та потребують подальших наукових досліджень.
Ключові слова: регіональний розвиток, економічні інтереси, баланс інтересів, узгодження інтересів, критерії оцінювання.
Аннотация. В статье исследуется проблематика создания баланса интересов субъектов на всех уровнях региональной экономики. Доказано, что залогом успешного регионального развития является создание и поддержка таких условий хозяйствования, при которых соблюдается баланс интересов всех субъектов экономики региона. Определены экономические интересы на уровнях «регион-отрасль», «регион-предприятие». Предложены показатели, определяющие экономические интересы региона и характеризующие все стороны деятельности региональной экономики. Предложен порядок разработки критериев, оценивающих уровень баланса интересов на основе соблюдения принципов полной характеристики исследуемой системы и динамики ее изменения, то есть учета фактора времени. Установлено, что детальная разработка критериев оценки баланса интересов и алгоритм их расчета необходимы для решения проблемных вопросов регионального и отраслевого развития и требуют дальнейших научных исследований.
Ключевые слова: региональное развитие, экономические интересы, баланс интересов, согласование интересов, критерии оценки.
Summary. The article deals with the problem of creating a balance of interests of subjects at all levels of the regional economy. It is proved that the key to successful regional development is the creation and maintenance of such economic conditions, which holds the balance of interests of all subjects of the region's economy. Economic interests at the levels "region-branch", "region-enterprise" are determined. The indicators, which determine the economic interests of the region and characterize all aspects of the regional economy, are proposed. The order of elaboration of criteria that evaluates the level of balance of interests is developed on the basis of adherence to the principles of a more complete description of the investigated system and the dynamics of its changes, that is, taking into account the factor of time. It was established that detailed elaboration of the criteria for estimating the balance of interests and the algorithm of their calculation is necessary for solving the problem issues related to regional and branch development and requires further research.
Key words: regional development, economic interests, balance of interests, coordination of interests, evaluation criteria.
Постановка проблеми. У сучасних умовах активного розвитку процесів регіоналізації особлива увага приділяється проблемам територіального і регіонального розвитку. Ефективність економіки регіону залежить від рівня розвитку та ефективності соціально-економічних процесів усіх галузей та окремих суб’єктів, що її утворюють. У свою чергу, на розвиток економіки регіону чинить вплив рівень та динаміка розвитку окремих підприємств-суб’єктів та галузей регіональної економіки. В процесі розвитку відбувається взаємодія та зіткнення інтересів суб’єктів на різних рівнях. Проблеми пошуку шляхів узгодження економічних інтересів суб’єктів регіональної економіки та визначення балансу між ними досліджуються у багатьох наукових працях. Але на сьогодні ця проблематика залишається недостатньо розробленою, що не дозволяє дійти визначених висновків щодо механізму утворення балансу економічних інтересів між суб’єктами на різних рівнях регіональної економіки.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми розвитку регіонів знайшли своє відображення в працях закордонних і вітчизняних економістів, зокрема: Амоши О.І. [1], Бланка І.А. [2], Бубенка П.Т., Варналія З.С. [3], Геєця В.М. [4], Гриньової В.М., Данилишина Б.М. [5,6], Дацишина М.Б. [7], Долішнього М.І. [8], Недашківського М.М. [9], Пересади А.А. [10], Побурка Я.О. [11], Чумаченка М.Г., та багатьох інших науковців.
Теоретичні основи дослідження сутності та природи економічних інтересів було розроблено такими видатними вченими, як Л. Абалкін [12], Г. Гегель [13, с.27], К. Гельвецій [14, с.34], Ф. Енгельс [15, с.148], К. Маркс [15, с.148], Д. Рікардо, А. Сміт та іншими.
Розвиток і вплив факторів виробництва визначається економічними інтересами, їх орієнтацією й рівнем значимості в багатоплановому процесі господарської діяльності. Так, академік Л.І. Абалкін відзначає: «Недостатнє дослідження механізму використання економічних законів значною мірою пов'язане з недооцінкою економічною наукою проблеми інтересів. Наші знання про них не проникають далі повсякденних вистав, нам не відомі повною мірою ні їх структура, ні їх співпідпорядкованість» [12, с.192].
Взаємодія інтересів виступає рушійною пружиною соціально-економічного розвитку. «Найближчий погляд на історію, – писав Ф. Гегель, – переконує нас в тому, що дії людей виникають з їх потреб, пристрастей, їх інтересів...» [13, с.27].
В наукових працях термін «розвиток» вживається в різних значеннях: економічний розвиток, соціально-економічний розвиток, розвиток економіки, регіону, міста [1, 3, 4]. При цьому, розвиток визначається як прогресивна зміна буд-якого характеру, насамперед, в економіці. Зміна може бути кількісною і призводити до економічного зростання, або якісною, тобто, такою, що забезпечує структурні зміни або набуття нових характеристик [4-7].
Аналіз та узагальнення наукових праць дозволили зробити висновок про необхідність подальшого дослідження щодо визначення впливу окремих суб’єктів на розвиток регіону та пошуку шляхів утворення балансу інтересів в процесі регіонального розвитку.
Формулювання цілі статті (постанова завдання). Процес розвитку має позитивну динаміку тільки за умови узгодження інтересів усіх його елементів чи учасників. Саме баланс інтересів суб’єктів регіональної економіки є запорукою успішного розвитку регіону. Підходи до створення механізму балансу інтересів та методи оцінки цього балансу на сьогодні недостатньо досліджені. Це обумовило вибір мети та завдань даного дослідження.
Виклад основного матеріалу. Можна затверджувати, що сьогодні проблема пошуку консенсусу, балансу інтересів, виходить на якісно більш високий рівень. У всій повноті постає питання практичного використання знань, пов'язаних із природою економічних інтересів і їх впливом на суспільне виробництво в реальній господарській діяльності з метою підвищення її ефективності. У зв'язку із цим особливу актуальність набувають питання, пов'язані з необхідністю вимірювання погодженості економічних інтересів, їх впливу на процеси, що відбуваються в господарській системі.
Економічні інтереси - рушійна сила соціально-економічного розвитку. Економічний інтерес - це реальний, зумовлений відносинами власності та принципом економічної вигоди мотив і стимул соціальних дій щодо задоволення динамічних систем індивідуальних потреб. У кожному економічному відношенні - між підприємцями і виробниками, між виробниками і споживачами, державою і недержавним сектором економіки (бізнесом), партнерами, у відносинах між індивідами - мають місце елементи боротьби і співробітництва.
Регіон, що є суб'єктом економічних відносин, носієм особливих економічних інтересів, а не тільки об'єктом зосередження природних ресурсів, населення, виробництва і споживання товарів, сфери обслуговування, в сучасних регіональних дослідженнях трактується як поліфункціональна і багатоаспектна система. Функціонування регіональної економіки визначається впливом на її макрорівневу структуру з одного боку і мікрорівневу - з іншого. Вплив величезної кількості внутрішніх і зовнішніх факторів визначає особливості функціонування регіональної системи, її економічні інтереси, які реалізуються в процесі розвитку регіону. Для стимулювання розвитку регіонів питання ефективної реалізації їх економічних інтересів має величезне значення, тому що для розробки програм з планування та регулювання процесів регіонального розвитку необхідно враховувати і моделювати узгодження інтересів на різних рівнях господарювання.
Економічні інтереси регіону, які висловлюють його потреби, є дієвим стимулятором регіонального відтворення, яке нерозривно з процесом регіонального розвитку (см. рис.1).[5]
Рис. 1. Стимулювання процесу розвитку регіону
Розроблено автором
Якщо розглянути |розгледіти| зріз системи економічних інтересів на місцевому рівні, перш за все|передусім| необхідно відзначити, що навіть поверхневий|поверховий,зверхній| погляд на переплетення групових економічних інтересів в місцевому масштабі дає вельми|дуже| складну і суперечливу|суперечну| картину. Це пояснюється перш за все|передусім| тим, що економічні процеси не відокремлені| від проблем організації інститутів державної влади, принципів їх формування. Спроба аналізу взаємодії групових місцевих інтересів вимагає виділення носіїв цих інтересів – суб'єктів дослідження. Єдиної точки зору у|в,біля| економістів, що досліджують|ухвальних| цю проблему, немає. Аналіз наукових праць з даного питання дозволяє розділити існуючі підходи до проблеми за наступним|слідуючому| критерієм - суб'єкт управління залежить від суб'єкта власності, що представляє|уявляє| його інтереси:
Носієм економічних інтересів міста виступає|вирушає| його громада через адміністрацію. Економічні інтереси міста концентруються в політиці, що проводиться адміністрацією на підвідомчій їй території. Відповідно до ділення|поділки,розподілу,поділу| інтересів на зовнішні і внутрішні економічну політику адміністрації можна розділити з|із| достатнім ступенем|мірою| умовності на зовнішній і внутрішній. З одного боку, політика адміністрації повинна спиратися|обпиратися| на потреби і запити населення, з|із| іншою – створювати умови для ефективного функціонування економіки, а з|із| третьою – проводити політику центру в місті. Таким чином, погоджувати|узгоджувати| інтереси навіть усередині суб'єкта (носія інтересів) представляється вельми|дуже| проблематичним. Але|та| це з погляду об'єктивних умов функціонування адміністрації. Якщо ж врахувати суб'єктивні чинники|фактори|, такі як соціально-політична обстановка в місті, рівень життя населення, інтереси чиновництва, то проблема постає|з'являється| у всій її повноті. Принаймні можна стверджувати, що зовнішні і внутрішні інтереси навіть одного суб'єкта розузгоджені. Таке положення|становище| можна вважати|лічити| нормою, оскільки|тому що| не існує і не може існувати органічного збігу інтересів регіонального розвитку і загальнодержавних інтересів. Тут завжди існують суперечності|протиріччя|, але|та| тільки|лише| наявність суперечностей|протиріч| є|з'являється,являється| першопричиною розвитку будь-якої системи.
Якщо говорити про окремі галузі, то тут також існують суперечності|протиріччя| в інтересах, але|та| вони не є|з'являються,являються| постійними. Їх інтереси виявляються в найбільш узгодженій|погодженій| формі і в більшій частині|частці| співпадають|збігаються| з|із| інтересами міста, коли йдеться про зростання|зріст| доходів працівників, про отримання|здобуття| в користування ресурсів, наприклад субсидії з|із| центру. Це практично єдиний приклад|зразок| досить|достатньо| органічного збігу інтересів даної зв'язки|в'язки| «місто – галузь». Після|потім| отримання|здобуття| субсидій інтереси суб'єктів змінюються, стають в деяких випадках протилежними. Тут галузі перестають бути єдиним цілим, кожна зацікавлена в більшій частці|долі| одержаного|отриманого|. Тобто|цебто|, у|в,біля| кожної галузі свій інтерес. Якщо говорити строгіше|суворіше| про узгодження інтересів в цьому аспекті – узгодження може бути реалізовано лише за яким-небудь критерієм. Це питання само по собі вельми|дуже| складне і не має досить|достатньо| простого рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|, оскільки|тому що| групові економічні інтереси міняються не тільки|не лише| в просторі, але і в часі, отже, критерій повинен бути побудований|споруджений| не за принципом «добре – погано», а мати динамічну природу. Повертаючись до інтересів адміністрації міста, необхідно відзначити наявність так званих «власних» економічних інтересів. Бюрократична машина влади володіє властивістю відтворювати себе, працювати перш за все|передусім| для досягнення своїх інтересів, але|та| все-таки ці інтереси мають підлеглий характер|вдачу|, що надає|робить,виявляє,чинить| лише деякий вплив на співвідношення групових регіональних економічних інтересів. Механізм реалізації інтересів в зв'язці|в'язці| «місто – галузь» відбувається|походить| через лобіювання галузями інтересів регіону в центрі. Як об'єкти лобіювання виступають|вирушають|, як правило, грошова, бюджетна, податкова політика і зовнішньоекономічне регулювання. Напрям|направлення| групових економічних інтересів не є|з'являється,являється| постійним і може змінюватися від практично повного|цілковитого| збігу до різноспрямованості|.
До економічних інтересів регіону необхідно включити такі показники:
Однак, як було зазначено вище, інтереси регіону від максимізації отримання надходжень у місцевий бюджет перетинається із інтересами окремих суб’єктів мінімізувати ці надходження. Це можна узгодити за рахунок ретельного збалансування процесів інвестування та удосконалення податкового механізму.
Ситуація складається досить простою, коли два вектори господарських інтересів розглядаються|розглядуються| в просторі двох корисних результатів. Реальна картина набагато складніша. Кількість можливих корисних результатів може досягати декількох десятків, кількість господарських інтересів пропорційно числу власників господарської системи або принаймні числу осіб|облич,лиць|, що мають право ухвалювати управлінські рішення, пов'язані з функціонуванням господарської системи. Проаналізувати всі можливі варіанти, які можуть виникнути, теоретично і практично нереально. Отже, необхідно знайти такий підхід, який дозволив би зняти більшість вказаних проблем, але|та| проте|тим не менше| відповів би на питання про ступінь|міру| балансу |погодженості| інтересів.
Для того, щоб правильно оцінити баланс інтересів суб’єктів регіональної економіки на різних рівнях, необхідно здійснити коректну розробку критеріїв оцінки. Чим більш ємними й загальними будуть ці критерії, тем менше буде залежність оцінки від рівня аналізованої системи, її структури й циклу функціонування, але тем і складніше знайти вимірник ефективності.
Якщо намагатися в якості критерію ухвалювати який-небудь один показник, що нехай навіть досить ємко характеризує успішність господарської діяльності, то проблеми не зникають. З одного боку, деякі показники можна розрахувати різними способами, з іншого боку – затверджувати, що поодинокі показники досить повно характеризують процеси, що відбуваються в господарській системі, було б необачно. Жоден вартісний або натуральний показник результатів господарської діяльності на рівні галузі чи міста не може претендувати на роль вичерпного критерію оцінки. Спроба сформувати критерій з декількох показників приводить до зростання складності такого критерію при одночасному зниженні його інформативності. Серйозна небезпека полягає в тому, що не завжди є впевненість в єдиноспрямованості критеріїв і їх значеннєвої порівнянності. Але, на наш погляд, не можна ухвалювати й діаметрально протилежну позицію.
У деяких випадках оцінювати намагаються так званим «згорнутим» критерієм, що мають у своїй основі кілька показників, з якими проводяться різні арифметичні маніпуляції. Як приклад можна привести всілякі індекси, використовувані в статистику (агрегатні, гармонійні й ін.). Не можна затверджувати, що «згорнутий» критерій не відбиває оцінку діяльності суб'єкта. Питання в тому, як точно він її відбиває й що він взагалі відбиває. Не можна забувати, що згортання показників у деяких випадках надає підсумковій оцінці інша якість внаслідок вичленовування частини структури досліджуваної системи, яка може й не мати властивості, властиві цілісній системі. Тут виникає вже згадувана ситуація «критерій оцінки критерію» з усіма притаманними їй проблемами.
На думку автора, певним кроком до дозволу позначених проблем може бути підхід до формування критерію виходячи з очевидного припущення, що будь-який процес не існує поза часом. Розвиток процесу відбувається також у часі. Слід мати у виді, що час тут розуміється не в загальноприйнятій виставі, а в його економічному аспекті – у тому, що ми називаємо економічним часом і виходимо із припущення, що кожна господарська система функціонує у своєму власному часі [15].
Геометрична інтерпретація оцінки узгодженості|погодженості| інтересів показана на рис. 2.
Рис. 2. Геометрична інтерпретація балансу економічних інтересів
Розроблено автором на основі [19]
Ділянка, обмежена по RNOR в інтервалі часу [t1,tn] відображає|відбиває| ситуацію, коли у будь-який момент часу функціонування господарської системи забезпечує повне|цілковите| узгодження економічних інтересів. Ділянка, обмежена по R в інтервалі часу [t1,tn] відображає|відбиває| реальний рівень узгодженості|погодженості| інтересів. Величину цього рівня можна оцінити співвідношенням площ|майданів| другої і першої ділянок. З урахуванням того, що RNOR=1, пропонується наступна|слідуюча| проста формула:
де Р – число періодів часу.
Чим краще узгоджені|погоджені| інтереси, тим більше значення матиме L (максимум| L =1, мінімум L = 0). Якість пропонованої оцінки залежить від трьох моментів:
Таким чином, оцінку ступеню збалансованості економічних інтересів необхідно визначати на основі розробки системи показників і критеріїв, що характеризують не тільки поточний стан а й динаміку та перспективи їх розвитку. Тільки з урахуванням таких критеріїв можливо створити дієвий та ефективний механізм балансу інтересів, що буде спрямований на взаємний позитивний вплив в процесі розвитку регіону.
Висновки та перспективи подальших досліджень. За результатами проведеного дослідження встановлено, що запорукою успішного регіонального розвитку є створення та підтримка таких умов господарювання, за якими дотримується баланс інтересів усіх суб’єктів економіки регіону. Визначено економічні інтереси на рівнях «регіон-галузь», «регіон-підприємство». Запропоновано показники, що визначають економічні інтереси регіону та порядок розробки критеріїв, що їх оцінюють, на основі дотримання принципів повнішої|цілковитий| характеристики досліджуваної системи та динаміки її змін, тобто урахування фактору часу. Детальна розробка критеріїв оцінювання балансу інтересів та алгоритм їх розрахунку потребує подальших наукових досліджень. Вирішення цієї наукової проблеми дозволить значно підвищити ефективність планування, розробки та обґрунтування програм регіонального та галузевого розвитку.
Література
References
