Актуальные проблемы экономики и финансов: тезисы докладов XІ Международной научно-практической конференции (Киев-Санкт-Петербург-Вена, 31 октября 2017)
Секція: Податкова політика
Грона Андрій Вадимович
аспірант кафедри підприємництва та бізнесу
Київського національного університету технологій та дизайну
м. Київ, Україна
БЕЗЗАПЕРЕЧНІСТЬ ПОДАТКОВОГО КРЕДИТУ. КЛЮЧОВА СКЛАДОВА ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Анотація: Доволі поширеним напрямком економічних реформувань, як в розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються, є лібералізація регуляторної політики. Розвиток податкової політики в таких країнах прямує до встановлення довірчих відносин між фіскальними органами та підприємцями. Істотний вплив на таке встановлення має принцип беззаперечності податкового кредиту з ПДВ, при якому підприємці не несуть відповідальності за несплату їх контрагентами цього податку. Для цього пропонується систему адміністрування податку вибудувати так, щоб економічно унеможливити податкові правопорушення з ПДВ. В тезах узагальнено викладена можливість створення такої системи адміністрування, яка дозволяє попереджувати в автоматичному режимі майже всі можливі порушення зі сплати ПДВ в Україні. Запропонована автором система також може застосовуватися у будь-якій країні, в якій введений такий податок.
Тези присвячені проблематиці боротьби із мінімізацією сплати ПДВ та ухилення від такої. Ця тема актуальна не тільки в Україні, але і в багатьох країнах, де встановлений цей податок. Так, згідно аналітичних звітів про недобір надходжень з ПДВ у ЄС, загальне недобір надходжень в ЄС становив 162,2 млрд. євро (14,09 % від очікуваних надходжень) в 2014-му та 151,4 млрд. євро (12,77 % від очікуваних надходжень) у 2015-му році [0, с. 19], при чому в деяких країнах це досягає дуже великих цифр (в Італії: 28,3% у 2014-му та 25,78% у 2015-му році; у Румунії: 42,85% у 2014-му та 37,18% у 2015-му році) [0, с. 19].
Проблема в тому, що ПДВ – податок не з усієї вартості продукції, а лише з її частини (доданої вартості). В такому випадку суму податку, яка повинна перерахуватися до бюджету, досить просто зменшити увійшовши у змову з контрагентом (який ухиляється від сплати податку) про те, що він завищить вартість постачання своїх товарів/послуг (або взагалі продасть неіснуючі товари/послуги). Таким чином, бюджет держави отримує значно меншу суму, ніж ту, яка повинна надійти.
Тому в багатьох країнах Євросоюзу, зокрема у Великій Британії, довелось вводити ті чи інші форми солідарної відповідальності платників ПДВ за ухилення від сплати податку їх контрагентами [2, секція 77А]. До 1 серпня 2015 в Україні також заходи з попередження ухилень від сплати ПДВ зосереджувалися на визнанні податкових накладних недійсними та інших заходах встановлення відповідальності підприємств реального сектору за податкові правопорушення їх контрагентів [3].
З 2015 року Україна у вирішенні питання запобігання ухилень від сплати ПДВ обрала шлях встановлення автоматичного попередження ухилень від сплати ПДВ. Кінцевим результатом таких реформувань має бути відмова від принципу солідарної відповідальності покупця та продавця за ухилення від сплати ПДВ та реальне запровадження принципу беззаперечності податкового кредиту. Зауважимо, що принцип беззаперечності вже встановлений в Україні [4, ч. 3 п. 201.10 ст. 201]. На думку автора, він встановлений передчасно, оскільки ще не підкріплений ефективними автоматичними заходами попередження ухилень від сплати ПДВ.
Реальне запровадження цього принципу є одним із ключових моментів здійснення економічних реформ в Україні. Воно різко підвищить рівень свободи ведення бізнесу в Україні, відкриє шлях до встановлення автоматичної процедури повернення ПДВ та позбавить підприємства від необґрунтованих перевірок, які здійснюються у зв’язку з виявленням податкових порушень їх контрагентів (а частіше, контрагентів їх контрагентів).
Історія встановлення автоматичних заходів попередження ухилень від сплати ПДВ ще не завершена та поки що складається з 3-х важливих кроків, які задали напрямок розвитку в цьому питанні.
Перший крок був здійснений 01.07.2015 [7, п. 48]. Була запроваджена електронна система адміністрування ПДВ, яка унеможливила реєстрацію фіктивних податкових накладних (під фіктивними накладними розуміються такі накладні, за якими не сплачуються до бюджету відповідні податкові зобов’язання). Відзначимо, що у ЄС до сих пір несплата нарахованих платниками ПДВ податкових зобов’язань (output tax) є розповсюдженою. Зокрема, така несплата є основою схеми «карусель» [6, с. 13].
Після цього першого кроку залишився вичерпний перелік можливих правопорушень. Всі вони засновані на придбанні документів на товар, якого фактично немає (був проданий за готівкові кошти, з порушенням правил використання реєстру розрахункових операцій, без відображення в бухгалтерському обліку продавця) та використання нарахованого при цьому податкового кредиту для тих чи інших цілей. Наведемо далі перелік таких цілей.
Другий важливий крок був здійснений 01.03.2016 [7, п. 58, розділ I]. Була запроваджена електронна система адміністрування реалізації пального, яка, крім адміністрування акцизного податку, унеможливила операції «скрутки» з пальним. Ця система заснована на обліку товарних запасів пального, яке зареєстрований платник акцизного податку з пального отримав від іншого зареєстрованого платника (або ввіз на митну територію України) та ще не списав з балансу. Ця система призвела до того, що операція скрутки з пальним призводитиме до автоматичного виникнення податкових зобов’язань з акцизу (неможливість реалізації будь-якої кількості пального невідомого походження без виникнення додаткових зобов’язань з акцизного податку).
Третій важливий крок був здійснений 01.07.2017 [8, 9, 10]. Була встановлена процедура зупинки реєстрації ризикованих податкових накладних. Ця процедура була запроваджена, як засіб автоматичного попередження такої розповсюдженої схеми ухилення від сплати ПДВ, як «скрутка», для всіх товарів, а не тільки для пального. На відміну від двох перших успішних кроків, цей крок виявився невдалим, оскільки має ряд суттєвих недоліків, перелічених далі:
Недолік 1 призводить до того, що принципом беззаперечності отриманого податкового кредиту користуються порушники податкового законодавства, оскільки згідно цього принципу неможливо притягнути до відповідальності контрагента порушника.
Недолік 2 призводить до того, що, крім автоматичної зупинки реєстрації сумнівних податкових накладних, необхідно встановлювати окрему процедуру реєстрації зупинених податкових накладних (або відмови у їх реєстрації), яка повинна проводитися не автоматично (за участю великої кількості співробітників ДФС). На теперішній час, саме недостатність кількості співробітників ДФС, які повинні здійснювати процедуру реєстрації зупинених податкових накладних, призвела до появи Проекту Закону № 7115 від 15.09.17. Проект Закону скасовує автоматичність процедури зупинки та принцип беззаперечності отриманого податкового кредиту (п. . 571.7 Проекту Закону).
Недолік 3 призвів до того, що порушники швидко навчилися уникати зупинки реєстрації податкових накладних (фірми порушників просто зменшили місячні обсяги і, в той же час, порушники збільшили кількість фірм).
Автор пропонує впровадити нову електронну систему адміністрування ПДВ, за допомогою якої в автоматичному режимі попереджатимуться майже всі викладені вище схеми ухилення від ПДВ. Така система не зможе попереджати тільки окремий випадок схеми 3, а саме: придбання виробником товарів (послуг) документів на товар (який фактично вже був реалізований за готівку) та використання цього товару в якості сировини для виробництва послуг, або інших товарів. Запропонована система заснована на тому ж принципі, що і система електронного адміністрування реалізації пального – на автоматичному обліку запасів товарів, отриманих платником ПДВ від іншого платника ПДВ, або ввезених ним на митну територію України та ще не списаних з балансу (в подальшому – автоматичний облік запасів).
Головною перевагою запропонованої нової системи заходів попередження ухилень від сплати ПДВ є те, що вона може бути заснована на тому самому програмному забезпеченні, що і нині діюча система моніторингу податкових накладних, яка використовується в процедурі зупинки їх реєстрації. Впровадження нової системи заходів потребує змін в законодавстві, які стосуються обов’язків та правил складання податкових накладних платниками ПДВ (в роботі [11] детально описано, що ці зміни складаються із 20-ти заходів).
Автор пропонує здійснити впровадження нової системи поетапно. Головна мета першого етапу – впровадження системи автоматичного обліку запасів та встановлення автоматичних (без втручання посадових осіб органів ДФС) заходів попередження операцій «скрутки». Для цього пропонується доповнити інформацію, яку платник ПДВ зобов’язаний надавати в СЕА ПДВ. Насамперед – це введення обов’язку складання податкової накладної при відвантаження товару після отримання попередньої оплати. Пропонується, щоб у цьому випадку ставка оподаткування в податковій накладній вказувалася 0% (Детальніше Див. [11]).
Вже на першому етапі нова система попередження буде вільною від наведених вище недоліків 2 та 3 нині діючої системи попередження. На цьому етапі пропонується залишити процедуру зупинки тільки при постачанні:
Головна мета другого етапу – унеможливлення використання податкового кредиту через накопичення запасів товарів та послуг. Для цього вводиться процедура автоматичного нарахування податкових зобов’язань при отриманні товарів. Ці зобов’язання дорівнюють сумі отриманого податкового кредиту та нараховуються шляхом реєстрації самою системою електронного адміністрування автоматично складеної податкової накладної, яка повністю повторює отриману податкову накладну. Податковий кредит дозволяється використовувати по мірі відвантаження отриманого товару (або по мірі списання отриманої сировини). Використання податкового кредиту здійснюються шляхом реєстрації розрахунків коригування до автоматично складеної податкової накладної (це здійснює сам платник податку) по мірі відвантаження отриманого товару. На другому етапі автор пропонує відмовитися від процедури зупинки. В деякій мірі, запропоновані на другому етапі заходи повертають принцип нарахування податкового кредиту, що діяв до 01.04.2005р. без шкоди для електронного адміністрування ПДВ (Детальніше див. [11, с. 40]).
Автор передбачає декілька результатів впровадження такого двоетапного процесу введення змін до законодавства та вдосконалення системи електронного адміністрування ПДВ.
У розрізі податкової політики, першим результатом стане істотне збільшення бюджетних доходів від збору ПДВ, оскільки стають неможливими майже усі схеми з мінімізації податку та ухилення від такого. Як вже зазначалося в цих тезах, залишиться можливим лише окремий випадок схеми 3. Другим результатом стане унеможливлення існування майже всіх схем з мінімізації податку та ухилення від такого, при умові збереження принципу беззаперечності податкового кредиту.
У розрізі макроекономічного та загального ділового середовища, збереження принципу беззаперечності податкового кредиту матиме суттєвий позитивний ефект на підприємницьку та загальну економічну свободу країни, що суттєво поліпшить інвестиційний клімат. Окрім такого результату, автор також передбачає можливість використання товару будь-якої номенклатури в якості заставного майна, оскільки в такій системі рух великої кількості товарно-матеріальних цінностей піддається детальному моніторингу, що значно зменшує ризик зникнення такої товарно-матеріальної цінності.
Література
