Актуальные проблемы современной науки: тезисы докладов ХХІI Международной научно-практической конференции (Москва - Астана - Харьков - Вена, 28 июля 2017)
Секція: Бухгалтерский облік, аналіз і аудит
Рубан Ліна Олегівна
кандидат економічних наук, доцент,
доцент кафедри обліку, аудиту та економічного аналізу
Харківський інститут фінансів
Київського національного торговельно-економічного університету
м. Харків, Україна
Овчаренко Юлія Сергіївна
студентка
Харківського інституту фінансів
Київського національного торговельно-економічного університету
м. Харків, Україна
ПОБУДОВА СИСТЕМИ ДІАГНОСТИКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
Враховуючи нестабільність політичної ситуації в країні, яка без сумніву негативно впливає на економіку, у діяльності українських промислових підприємств простежується дефіцит фінансових ресурсів, що приводить до скорочення їх господарської активності, зниження фінансово-економічної результативності та погіршення фінансового стану. Однак не всі підприємства здатні оперативно виявити та усунути перші прояви кризи тим самим наражаючи себе на високий ризик «невиходу» з неї. З огляду на це, гостро постає питання щодо своєчасної та ефективної діагностики фінансового стану, яка дасть змогу виявити несприятливі тенденції розвитку та попередити настання банкрутства. При цьому вирішальну роль відіграє правильний вибір системи показників для діагностики, що надасть змогу достовірно оцінити економічну безпеку та попередити розвиток негативних кризових явищ на підприємстві.
Питанням аналізу і діагностики фінансового стану підприємств присвячені роботи таких вчених, як Поддєрьогін А.М., Білик Л.Д., Шеремет А.Д., Савицька Г.В., Кизим М.О., Мец М.О., Дєєва Н.М. та Дедіков О.І., Клочан П.П., Базілінська О.Я. та багато інших. Проблемами побудови інтегральних показників фінансового стану підприємств займались Терещенко О.О., Цал-Цалко Ю.С., Ковальов В.В. Мамонова Г.В. та інші.
Позитивно оцінюючи результати, отримані дослідниками, необхідно зазначити, що більшість методологічних питань залишається неузгодженими.
Діагностика фінансового стану підприємства може розглядатись як процес, який дає можливість виявляти порушення пропорцій у фазах циклу кругообігу капіталу на підприємстві на ранній стадії й встановлювати причини, що їх викликали [6]. Тобто, система діагностики фінансового стану повинна забезпечувати як моніторинг, автоматичний облік і розрахунок фінансових показників, так і виявляти області та причини порушень.
Для побудови системи економічної діагностики підприємства в цілому Забродський В., Трескунова Л та Янов Л. пропонують застосувати структурно-статистичний підхід, тобто виділити в його структурі складові частини, що виконують певну функцію чи сукупність однорідних функцій, – підсистеми підприємства, тобто вивчити його структуру [5]. Далі пропонується визначити перелік показників діагностування, до якого включити такі показники, які характеризують діяльність окремих підсистем та одночасно дають можливість здійснити узагальнюючу діагностику стану підприємства.
Отже, дані автори розглядають підприємство як загальну систему діагностики (ЗСД), в якій виділяються підсистеми діагностування – локальні системи діагностики (ЛСД), для котрих визначаються переліки діагностичних показників та алгоритми їх розрахунку – локальні алгоритми діагностики (ЛАД), а також описані алгоритми загальної діагностики (АЗД), що враховують взаємозв’язок між показниками.
Пропонуємо застосувати даний принцип побудови системи діагностики для більш вузького об’єкта – фінансового стану підприємства, тобто розглядати саме фінансовий стан як загальну систему діагностики. Тоді постає проблема виділення локальних систем діагностики фінансового стану та формування для них списків діагностичних показників.
Дослідження, що були проведені Кизимом М.О., Забродським В.А., Зінченком В.А., виявили, що більшість науковців при вимірі фінансового стану підприємства намагались охопити всі три фази циклу кругообігу капіталу: залучення, розміщення та використання [6]. Більш детальний аналіз, здійснений даними авторами, показав, що фазу залучення капіталу характеризують зазвичай показниками фінансової стійкості, фазу розміщення – показниками ліквідності та платоспроможності, а фазу використання – показниками прибутковості (рентабельності) та оборотності капіталу (ділової активності).
Отже, як локальні системи діагностики фінансового стану підприємства доцільно використати фазу кругообігу капіталу: ЛСД 1 «Залучення капіталу», ЛСД 2 «Розміщення капіталу», ЛСД 3 «Використання капіталу». Тоді система діагностики фінансового стану підприємства можна подати у вигляді, представленому на рис. 1.
Рис. 1. Система діагностики фінансового стану підприємства
Джерело: розроблено авторами за даними [5]
Наступним кроком побудови системи діагностики фінансового стану підприємства повинно стати формування локальних алгоритмів діагностики за трьома виділеними підсистемами, для чого потрібно визначити переліки показників діагностики та алгоритми їх розрахунку.
Показники, що відбираються для діагностики, повинні утворювати систему, тобто вони повинні описувати найсуттєвіші характеристики фінансового стану підприємства, виключаючи дублювання та суперечливість один одному. Для формування систем показників за кожною виділеною локальною системою діагностики фінансового стану підприємства було досліджено існуючі методики оцінки фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності, ділової активності та рентабельності підприємства.
До показників, що характеризують фазу залучення капіталу, слід віднести показники фінансової стійкості. Проаналізуємо склад показників, які пропонуються вченими для оцінки фінансової стійкості підприємств (табл. 1).
Таблиця 1
Показники фінансової стійкості, що пропонуються різними вченими
Джерело: складено авторами
Відповідно до частоти використання показників різними спеціалістами, всебічного дослідження фінансової стійкості, а також виключивши коефіцієнти, що близькі за аналітичним змістом, до системи показників діагностики фінансової стійкості доцільно віднести наступні: коефіцієнт автономії, коефіцієнт маневрування власного капіталу, коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів, коефіцієнт забезпеченості запасів власними оборотними коштами, коефіцієнт реальної вартості майна, коефіцієнт фінансового левериджу. Розрахунок даних коефіцієнтів для зручності використання в практичній діяльності підприємств доцільно надати з застосуванням показників діючих форм фінансової звітності (табл. 2).
До показників, що характеризують фазу розміщення капіталу, слід віднести показники ліквідності та платоспроможності. Склад показників, які пропонуються різними вченими для оцінки ліквідності та платоспроможності підприємств, наведено у таблиці (табл. 3).
Оскільки перелік використовуваних для оцінки ліквідності та платоспроможності показників неширокий, і всі вони характеризують різні аспекти розміщення капіталу, то до системи показників діагностики доцільно віднести всі п’ять розглянутих показників (табл. 4).
Таблиця 2
Перелік діагностичних показників та алгоритми їх розрахунку для ЛСД 1 «Залучення капіталу»
Джерело: складено авторами
Таблиця 3
Показники ліквідності та платоспроможності, що пропонуються різними вченими
Таблиця 4
Перелік діагностичних показників та алгоритми їх розрахунку для ЛСД 2 «Розміщення капіталу»
Проаналізуємо склад показників, які пропонуються вченими для оцінки ділової активності та рентабельності підприємств, що характеризують фазу використання капіталу (табл. 5, 6).
Таблиця 5
Показники ділової активності, що пропонуються різними вченими
Джерело: складено авторами
Таблиця 6
Показники рентабельності, що пропонуються різними вченими
Джерело: складено авторами
До переліку діагностичних показників, що характеризують фазу використання капіталу, доцільно включити наступні коефіцієнти оборотності: активів (капіталу), оборотних активів, запасів, дебіторської заборгованості, кредиторської заборгованості, а також такі показники рентабельності: активів, власного капіталу, продажу, виробництва (табл. 7).
Таблиця 7
Перелік діагностичних показників та алгоритми їх розрахунку для ЛСД 3 «Використання капіталу»
Для побудови загального алгоритму діагностики фінансового стану підприємства може бути використана сукупність динамічних нормативів, яка охоплює всі важливі складові досліджуваного об’єкту. Для цього потрібно впорядкувати економічні показники за темпами їх зростання з метою визначення нормативної динаміки та отримати їх еталонно впорядкований динамічний ряд.
Використаємо для формування загального алгоритму діагностики фінансового стану підприємства таку динамічну модель фінансової стійкості:
(1)
де ТЧПвідр, ТЧП, ТВР, ТВОК, ТПА, ТПЗ, ТК, ТВК – темпи зростання чистого прибутку, що реінвестується в розвиток виробництва, чистого прибутку, виручки від реалізації, власного оборотного капіталу, поточних активів, поточних зобов'язань, капіталу, власного капіталу відповідно [15].
Таблиця 8
Загальний алгоритм діагностики фінансового стану підприємства
Джерело: складено авторами за даними [15]
Такий підхід до побудови загального алгоритму діагностики фінансового стану підприємства дає змогу не просто зафіксувати значення певного фінансового показника на конкретну дату, а виявити диспропорції у кругообігу капіталу, які негативно впливають на фінансовий стан підприємства.
Запропонована система діагностики фінансового стану промислових підприємств дає можливість виявляти негативні тенденції у зміні фінансового стані підприємства за трьома фазами кругообігу капіталу: залучення, розміщення та використання. Дана система діагностики фінансового стану підприємства може функціонувати в двох режимах: 1) цільовий (фундаментальна діагностика) – передбачає робота за певним завданням, що визначається керуючою системою; 2) безперервний (експрес-діагностика) – передбачає збір та аналіз даних з заданою періодичністю за встановленим переліком показників та надання інформації про наявні відхилення.
Література
