Актуальные проблемы экономики и финансов: тезисы докладов V Международной научно-практической конференции (Буковель-Украина, 21-24 марта 2016)
Секция 3. Бухгалтерский, управленческий учет и аудит
ФАРІОН А.І.
к.е.н, старший викладач кафедри обліку в державному секторі економіки
та сфері послуг Тернопільського національного економічного університету
м. Тернопіль, Україна
ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ П(С)БО ДО МСФЗ
Процес глобалізація національного ринку з міжнародними ринками капіталу вимагає створення єдиної системи фінансового обліку та подання уніфікованої фінансової звітності. Правильне розуміння цієї необхідності є основою до створення міжнародних стандартів обліку та аудиту. Досвід європейських країн може допомогти нашій державі правильно вибрати вектор співпраці з міжнародними компаніями, оскільки фінансова звітність складена за НП(С)БО повинна бути трансформована у фінансову звітність за МСФЗ. Цей процес є переходом з однієї системи стандартів, принципів та методів обліку в іншу, тобто, в сутності, основною проблемою для підприємств є зміна облікової політики. Процес трансформації може бути здійснений поетапно або способом конверсії (одноразовий перехід). Практика поетапного процесу являє собою більш досконалу форму, оскільки є час на аналіз, перегляд, корегування та навчання. В багатьох країнах ЄС великим компаніям було дозволено складати фінансову звітність спочатку за національними положеннями з використанням національних рахунків, а потім трансформувати її згідно МСФЗ.
Повний перехід або створення іншої моделі адаптації до МСФЗ є одним із раціональних шляхів удосконалення бухгалтерського обліку, оскільки компанії, які перейшли на використання МСФЗ ведуть бухгалтерський облік за спорідненими правилами і максимально зближують подання фінансової звітності згідно міжнародних вимог. Цей процес значно збільшує ефективність підприємств, які мають намір вести підприємницьку діяльність не тільки в Україні, але й за кордоном.
Згідно Закону України від 12.05.2011 р. № 3332-VI, встановлюється, що з 1.01.2012 р. публічні акціонерні товариства, банки, страховики, а також підприємства, які проводять господарську діяльність за видами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами[5].
Постанова КМУ від 30.11.2011 р. № 1223 була прийнята для забезпечення приведення урядових актів у відповідність норм Закону №3332-VI. [4].Фінансова звітність і консолідована фінансова звітність складаються за міжнародними стандартами фінансової звітності публічними акціонерними товариствами, банками, страховиками, починаючи з 1 січня 2012 року, а також підприємствами, які проводять господарську діяльність за такими видами:
Основною перешкодоюдля ефективного переходу національної форми звітності на МСФЗ є наявність розбіжностей в положеннях обох систем, – в міжнародних стандартах існує частина положень, які не мають еквівалентів в національній системі. Крім того, діючі національні положення бухгалтерського обліку мають суттєві розбіжності із міжнародними стандартами у визнанні, оцінці та розкритті інформації щодо активів, доходів, зобов’язань та витрат, які потрібно враховувати підчас процесу трансформації. Також є суттєві відмінності у відображенні інформації у Звіті про рух грошових коштів, у формі № 1 “Баланс” і формі № 2 “Звіт про фінансові результати”, несуттєві статті згортаються з іншими суттєвими; фінансові активи показують окремими рядками, що стає значною перешкодою у трактуванні фінансової звітності.
Основною відмінністю між міжнародними і національними стандартами – зосередження на деталях, а також величезна різноманітність приміток, що детально розкривають суть фінансових операцій. Варто зазначити, що МСФЗ не є загальнообов’язковими, вони, як правило, містять рекомендаційний підтекст. Також можна виділити і ряд інших перешкод: різні версії МСФЗ;прогалини в застування МСФЗ;різні переклади МСФЗ;перехідні періоди[7].
Проблеми на шляху трансформації національної звітності згідно МСФЗ поділяють на три великі групи:
Серед проблемних питань одне з перших місць займає період проведення трансформації. У практиці широко розповсюдженим є підхід ведення обліку за національними П(С)БО з регулярною трансформацією на кожну дату фінансової звітності. Відповідний підхід не є прийнятним для світової практики. Компанії, що перейшлина МСФЗ як методологічну основу ведення фінансової звітності, не можуть вже використовувати інші стандарти, у т. ч. і П(С)БО[6].
Переваги складання фінансової звітності за міжнародними стандартами відіграють значну роль в економічній інтеграції кожної країни, і вони незаперечні для більшості користувачів фінансової звітності. Імплементація МСФЗ розцінюється як підгрунття глобалізації економіки і світових господарських зв’язків. Найбільш оптимізованим варіантом трансформації бухгалтерського обліку і звітності є максимально наявна гармонізація вітчизняних П(С)БО із МСФЗ, що дозволить своєчасно здійснювати необхідні доповнення в них по мірі розвитку міжнародних стандартів.
Успішна імплементація МСФЗ можлива тільки у випадку поліпшення бізнес-клімату, а також встановлення ефективних та конструктивних партнерських відносин між інститутами, які призначенні для контролю за процесом адаптації і впровадження стандартів.
Література
