Живило Є. О. Шляхи врегулювання нормативно-правової бази із захисту інформації, кібербезпеки та кібероборони України // Електронне наукове видання "Публічне адміністрування та національна безпека". — 2019. — №3. https://doi.org/10.25313/2617-572X-2019-3-5150
Державне управління
УДК 351.865
Живило Євген Олександрович
аспірант кафедри інформаційних технологій і систем управління
Харківського регіонального інституту державного управління
Національної академії державного управління при Президентові України
Живило Евгений Александрович
аспирант кафедры информационных технологий и систем управления
Харьковского регионального института государственного управления
Национальной академии государственного управления
при Президенте Украины
Zhivilo Evgen
Postgraduate Student of the
Department of Information Technologies and Management Systems
Kharkiv Regional Institute of Public Administration of the
National Academy of Public Administration under the President of Ukraine
ШЛЯХИ ВРЕГУЛЮВАННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ ІЗ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ, КІБЕРБЕЗПЕКИ ТА КІБЕРОБОРОНИ УКРАЇНИ
ПУТИ УРЕГУЛИРОВАНИЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЙ БАЗЫ ПО ЗАЩИТЕ ИНФОРМАЦИИ, КИБЕРБЕЗОПАСНОСТЬ И КИБЕРОБОРОНА УКРАИНЫ
WAYS OF REGULATION OF THE LEGISLATIVE BASIS ON INFORMATION PROTECTION, CYBER SECURITY AND CYBER DEFENSE OF UKRAINE
Анотація. В статті автором було здійснено аналіз нормативно-правових актів в безпековій сфері та виокремлено ті норми, які мають безпосереднє відношення до державної політики кібербезпеки у сфері кібероборони, визначено основні напрями державної політики кібербезпеки, виявлено фактори, які визначають державну політику кібернетичної безпеки та її основну мету. Запропоновано авторське розуміння категорії “кібернетичне суспільство”. Акцентовано увагу на тому, що перелік напрямів державної політики кібербезпеки не може бути статичним, оскільки відбуваються постійні зміни в кіберсуспільстві, тому існує потреба швидкої реакції та вжиття відповідних заходів.
Сьогодні загальнодержавна нормативно-правова база України не містить дієвих вимог та механізмів щодо організації та виконання органами державної влади, а також операторами і провайдерами телекомунікацій усіх форм власності завдань сфери оборони із забезпечення спеціального зв’язку та захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, кібербезпеки та кібероборони як у мирний час так і в умовах кризових ситуацій, воєнного стану, в особливий період.
Зазначене унеможливлює:
Також на загальнодержавному рівні вимоги нормативно-правової бази України унеможливлюють виконання вимоги оперативної цілі 1.5 “Удосконалення системи кібербезпеки та захисту інформації” Матриці досягнення стратегічних цілей і виконання основних завдань оборонної реформи (додаток до Стратегічного оборонного бюлетеня України, схваленого Указом Президента України від 06.06.2016 № 240/ 2016) в частині: “впровадження заходів із захисту інформації відповідно до вимог нормативно-правових актів України та з урахуванням стандартів НАТО і ISO/IEC [1, с.342]. Впроваджено систему захисту інформації та кібербезпеки з урахуванням стандартів НАТО і ISO/IEC”.
Ключові слова: кібернетичний простір, кібернетичні загрози, кібероборона держави.
Аннотация. В статье автором был осуществлен анализ нормативно-правовых актов в сфере безопасности и выделены те нормы, которые имеют непосредственное отношение к государственной политике кибербезопасности в сфере киберобороны, определены основные направления государственной политики кибербезопасности, выявлены факторы, которые определяют государственную политику кибернетической безопасности и ее основную цель . Предложено авторское понимание категории “кибернетическое общество”. Акцентировано внимание на том, что перечень направлений государственной политики кибербезопасности не может быть статичным, поскольку происходят постоянные изменения в киберсуспильстви, поэтому существует потребность быстрой реакции и принятия соответствующих мер.
Сегодня общегосударственная нормативно-правовая база Украины не содержит действенных требований и механизмов относительно организации и выполнения органами государственной власти, а также операторами и провайдерами телекоммуникаций всех форм собственности задач сферы обороны по обеспечению специальной связи и защиты информации в информационно-телекоммуникационных системах, кибербезопасности и киберобороны как в мирное время так и в условиях кризисных ситуаций, военного положения, в период.
Указанное исключает:
Также на общегосударственном уровне требования нормативно-правовой базы Украины делают невозможным выполнение требования оперативной цели 1.5 “Совершенствование системы кибербезопасности и защиты информации” Матрицы достижения стратегических целей и выполнения основных задач военной реформы (приложение к Стратегического оборонного бюллетеня Украины, одобренного Указом Президента Украины от 06.06.2016 № 240/ 2016) в части: “внедрение мероприятий по защите информации в соответствии с требованиями нормативно-правовых актов Украины и с учетом стандартов НАТО и ISO/IEC. Внедрена система защиты информации и кибербезопасности с учетом стандартов НАТО и ISO/IEC”.
Ключевые слова: кибернетическое пространство, кибернетические угрозы, кибероборона государства.
Summary. The article analyzes the normative legal acts in the security sphere and identifies those norms that are directly related to the state cybersecurity policy, identifies the main directions of the state cybersecurity policy, identifies the factors that determine the state policy of cyber security and cyber security. . The author's understanding of the category “cybernetic society” is offered. Attention is drawn to the fact that the list of directions of state cybersecurity policy cannot be static, as there are constant changes in the cyber society, so there is a need for rapid response and appropriate measures.
Today, the national regulatory and legal framework of Ukraine does not contain effective requirements and mechanisms regarding the organization and implementation by government bodies, as well as operators and telecommunications providers of all forms of ownership of the defense tasks to ensure special communication and information protection in information and telecommunication systems, cybersecurity and cyber defense in peacetime and in times of crisis situations, martial law, in the period.
Specified excludes:
Also at the national level, the requirements of the regulatory framework of Ukraine make it impossible to meet the requirements of operational objective 1.5 “Improving the cybersecurity system and information protection” Matrix of achieving strategic goals and fulfilling the main objectives of military reform (annex to the Strategic Defense Bulletin of Ukraine, 06.06 approved by the President’s Decree of Ukraine). 2016 No. 240/2016) in part: “the introduction of measures for the protection of information in accordance with the requirements of regulatory and legal acts of Ukraine and with m NATO and ISO / IEC standards. An information security and cyber security system has been implemented, taking into account NATO and ISO / IEC standards”.
Key words: cyber space, cyber threats, cyber defense of the state.
Постановка проблеми. Головною загрозою в умовах сучасності для України є висока ймовірність запровадження в кіберпросторі великомасштабної агресії РФ проти України.
Створення Системи, здатної забезпечувати режим постійної готовності об’єктів критичної інформаційної інфраструктури до реальних і потенційних кіберзагроз будь-якого (розвідувально-підривного, терористичного, воєнного, кримінального) характеру є пріоритетним завданням.
Тому вироблення механізмів ефективного реагування на кібератаки, ліквідації їх наслідків, а також швидкому відновленню функціонування об’єктів критичної інформаційної інфраструктури у відповідності до сучасного міжнародного нормативно-правового поля є вкрай важливим та необхідним.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми забезпечення кібернетичної безпеки України, нормативно-правові відносини в цій галузі , актуальні напрями підвищення ефективності системи забезпечення кібернетичної безпеки, її функції та завдання розглядаються у наукових працях вітчизняних дослідників, а саме: Є. Ю. Бабіч [2], Д. В. Дубов [3], Н. Є. Новікова, І. В. Діордіци, С. В. Мельника, В. І. Кащука та інших.
Проте, незважаючи на значну кількість робіт із даної тематики, існує багато невирішених питань щодо шляхів врегулювання нормативно-правової бази із захисту інформації, кібербезпеки та кібероборони України [3, с. 12].
Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета статті полягає у формуванні та наданні пропозицій до існуючих нормативно-правових актів України у сфері кібербезпеки. Виконання цих заходів надасть можливість забезпечити впровадження у Збройних Силах України заходів із захисту інформації та кібербезпеки відповідно до існуючої сучасної міжнародної нормативно-правової бази таз урахуванням стандартів НАТО і ISO/IEC і підвищити існуючі спроможності складових сил кібероборони України.
Виклад основного матеріалу. Протягом 2017-2019 років Міністерством оборони України та Генеральним штабом Збройних Сил України постійно проводилась робота щодо упорядкування законодавства у сфері кібероборони України. З цією метою:
Вищезазначені пропозиції не були розглянуті та впроваджені.
На даний час існуюча нормативно-правова база України не дозволяє Збройним Силам України та іншим військовим формуванням здійснювати ефективну підготовку держави до відбиття воєнної агресії у кіберпросторі (кібероборони) та виконувати заходи з кібероборони як у мирний час, так і в умовах кризових ситуацій, воєнного стану та в особливий період. Зокрема, це пов’язано із відсутністю дієвих вимог та механізмів щодо виконання операторами і провайдерами телекомунікацій усіх форм власності завдань Генерального штабу Збройних Сил України з кібероборони, контролю і блокування трафіка в телекомунікаційних мережах.
Для надання Збройним Силам України та іншим військовим формуванням нормативно-правових підстав для забезпечення належного рівня захисту суверенітету та обороноздатності держави, запобігання виникненню збройного конфлікту та відсічі збройної агресії у кіберпросторі, а також з метою нормативно-правового врегулювання порядку виконання вимог:
Внести зміни до таких нормативно-правових актів України:
“14) за повідомленням Генерального штабу Збройних Сил України надавати інформацію про свої телекомунікаційні мережі та організовувати виконання організаційних і технічних заходів з кібероборони (активного кіберзахисту)”.
У зв’язку з цим пункт 14 частини першої вважати пунктом п’ятнадцятим;
“5. Оператори, провайдери телекомунікацій в умовах воєнного стану та в особливий період зобов’язані забезпечувати виконання розпоряджень Генерального штабу Збройних Сил України з кібероборони, кібербезпеки, контролю і блокування трафіка в телекомунікаційних мережах усіх форм власності”.
“8. На період введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та в особливий період Національний центр та центри управління мережами виконують розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України з кібероборони, кібербезпеки, контролю і блокування трафіка в телекомунікаційних мережах усіх форм власності”.
У зв’язку з цим пункт восьмий вважати пунктом дев’ятим;
кібероперація – сукупність узгоджених дій воєнних підрозділів кібербезпеки в кіберпросторі, спрямованих на забезпечення кібероборони держави”;
“у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних, інформаційних тощо) та кібероперацій у кіберпросторі”;
“здійснює інформаційно-аналітичну діяльність в інтересах кібероборони держави”;
“здійснює постійний моніторинг кіберпростору, виявляє потенційні та реальні кіберзагрози національній безпеці та обороні України, проводить аналіз воєнно-політичної обстановки та визначає рівень воєнної загрози національній безпеці України з використанням кіберпростору”;
“Генеральний штаб Збройних Сил України є головним органом з кібероборони держави та головним військовим органом з планування кібероборони держави, координації та контролю за виконанням завдань у сфері кібероборони органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, операторами і провайдерами телекомунікацій, військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, правоохоронними та розвідувальними органами у межах, визначених законами України і нормативно-правовими актами Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.
У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;
“бере участь в організації та контролює підготовку системи зв’язку, національної системи кібербезпеки, комунікацій і в цілому території держави до оборони”;
“бере участь в організації використання та контролю за повітряним, водним, інформаційним простором і кіберпростором держави та здійснює його в особливий період”;
“організовує використання національної системи зв’язку та національної системи кібербезпеки в інтересах оборони, здійснює відповідно до закону управління та регулювання в сфері використання радіочастотного ресурсу, виділеного для цілей оборони”;
“організовує та координує заходи з кібероборони, кібербезпеки, контролю і блокування доступів до інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах усіх форм власності на період введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та в особливий період”.
У зв’язку з цим абзац сімнадцятий частини третьої вважати абзацом вісімнадцятим;
“узгоджують з Генеральним штабом Збройних Сил України питання використання повітряного, водного, інформаційного простору та кіберпростору держави”;
“Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України, здійснення заходів щодо кібероборони (активного кіберзахисту) у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом”;
“З’єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до закону можуть залучатися до виконання завдань кібероборони (активного кіберзахисту) та проведення військових розвідувальних, інформаційно-психологічних, інформаційних операцій, кібероперацій тощо”;
У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;
“Під час залучення до виконання завдань з кібероборони (активного кіберзахисту) з’єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України мають право:
У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою.
“Вимоги до захисту систем оборонного та військового призначення встановлюються Генеральним штабом Збройних Сил України з урахуванням положень міжнародних стандартів та стандартів НАТО”.
Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Внесення змін до зазначених нормативно-правових актів України, зокрема, надасть можливість:
Література
References
