Щеглюк С. Д. Активізація умов розвитку туризму для досягнення цілей сталого розвитку регіонів України // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". — 2019. — №4. https://doi.org/10.25313/2520-2057-2019-4-4825
Економічні науки
УДК 338.48:004.056
Щеглюк Світлана Дмитрівна
кандидат економічних наук, докторант,
старший науковий співробітник
ДУ «Інститут регіональних досліджень
імені М.І. Долішнього НАН України»
Щеглюк Светлана Дмитриевна
кандидат экономических наук, докторант,
старший научный сотрудник
ГУ «Институт региональных исследований
имени М.И. Долишнего НАН Украины»
Shchehluk Svitlana
PhD, Doctoral Student, Senior Researcher
Dolishniy Institute of Regional Research of NAS of Ukraine
АКТИВІЗАЦІЯ УМОВ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
АКТИВИЗАЦИЯ УСЛОВИЙ РАЗВИТИЯ ТУРИЗМА ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ ЦЕЛЕЙ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ РЕГИОНОВ УКРАИНЫ
ACTIVATION OF TERMS OF DEVELOPMENT OF TOURISM TO ACHIEVE THE GOALS OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF REGIONS OF UKRAINE
Анотація. У статті розкрито значення активізації умов для розвитку сталого туризму у контексті досягнення Цілей сталого розвитку. Здійснено оцінку забезпеченості регіонів України зайнятими у сфері туризму та обґрунтовано заходи щодо підвищення чисельності зайнятих у відповідності до стратегічних цілей національному та регіональному рівнях. Зроблено висновок про важливість залучення потенційних резервів для нарощення чисельності зайнятих у туризмі, зокрема через удосконалення статистичного супроводу, покращення державного регулювання туристичною діяльністю.
Ключові слова: сталий розвиток, сталий туризм, цілі сталого розвитку, зайнятість у туризмі.
Аннотация. В статье раскрыто значение активизации условий для развития устойчивого туризма в контексте достижения Целей устойчивого развития. Осуществлена оценка обеспеченности регионов Украины занятыми в сфере туризма и обоснованы мероприятия по повышению численности занятых в соответствии со стратегическими целями национальном и региональном уровнях. Сделан вывод о важности привлечения потенциальных резервов для наращивания численности занятых в туризме, в частности путем усовершенствования статистического сопровождения, улучшение государственного регулирования туристической деятельностью.
Ключевые слова: устойчивое развитие, устойчивый туризм, цели устойчивого развития, занятость в туризме.
Summary. The article reveals the importance of activating the conditions for the development of sustainable tourism in the context of achieving the goals of sustainable development. The estimation of the provision of the regions of Ukraine in the field of tourism has been made and the measures for increasing the number of employed in accordance with the strategic goals at the national and regional levels have been substantiated. The conclusion is drawn on the importance of attracting potential reserves for increasing the number of people employed in tourism, in particular through the improvement of statistical support, improvement of state regulation of tourism activities.
Key words: sustainable development, sustainable tourism, goals of sustainable development, employment in tourism.
Постановка проблеми. Адаптація й імплементація Україною глобальних Цілей Сталого Розвитку (ЦСР), затверджених на Саміті ООН зі сталого розвитку у 2015 р., полягала у розробці відповідних завдань для їх досягнення та ключових індикаторів виміру. Туризм розглядається як потужний сектор реалізації підприємницького потенціалу населення особливо у контексті формування креативної економіки, адже залучення туристів до відвідин культурних об’єктів історичної спадщини, концертних, медійних, спортивних заходів є перспективним напрямом розвитку цієї сфери, сприяє покращенню-іміджу туристичних територій та диверсифікації туристичних потоків. Більшість областей та міст України мають необхідні природні та культурні передумови для розвитку внутрішнього та в’їзного іноземного туризму. Однак реалізація туристичних ресурсів в сучасних умовах повинна відповідати пріоритетам сталого розвитку, що передбачає зміну їх експлуатації, трансформацію й розробку нових туристичних товарів та послуг. Адже відомо, що туристично-атракційні території мають досить обмежений життєвий цикл без належних заходів раціонального використання туристичних ресурсів та підвищення якості надання туристичних послуг.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дана проблематика широко висвітлена у працях вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема, питання сталого туризму в контексті рекреаційно-туристичного природокористування розкрито у працях Г.Ш. Уварової [1], основи туристичного бізнесу в умовах сталого розвитку обґрунтовані у працях Т.І. Ткаченко [2], позитивний вплив сталого туризму описано у роботі Ю.Б. Миронова та І. І. Тучковської [3], стратегічні аспекти розвитку сталого туризму описано у дослідженні О.В. Шершньової [4] та ін.
Формулювання цілей статті. Водночас, недостатня увага приділена питанням формування умов та їх оцінки для сталого розвитку туризму як складової частини Порядку денного сталого розвитку.
Опис основного матеріалу дослідження. Відомо, що принципи сталості (збалансованості та гармонійності) лежать в основі туристичної діяльності, однак не всюди однаково їх дотримуються, надаючи перевагу швидкому фінансовому збагаченню, що може призвести у майбутньому до деградації туристичних територій.
Зазначимо, що ООН проголосила 2017 рік міжнародним роком сталого розвитку туризму [5]. За сприяння ВТО минулий рік був спрямований на підвищення обізнаності урядів, компаній і туристів про роль, яку вони відіграють у перетворенні туризму на каталізатор позитивних змін у туристичних дестинаціях. Вітчизняний Уряд підтримав таку ініціативу і проголосив 2017 р. роком сталого туризму в Україні. Передбачалося, що протягом 2017 р. буде доповнена існуюча програма діяльності у цій сфері, будуть розроблені механізми стимулювання українського туристичного бізнесу [6].
Адже завдяки багатоплановому характеру туризм є потужним тригером у впровадженні й просуванні сталого розвитку міських й сільських територій. Причому для впровадження в життя стратегічних завдань сталого розвитку туризму суттєвої модернізації потребують механізми забезпечення соціоекологоекономічної безпеки як держави, так і регіонів. Такі механізми повинні базуватися на імперативах сталого розвитку та принципах функціонування «зеленої економіки». Туризм належить до провідної економічної сфери, яка тісно інтегрує безліч видів економічної діяльності (від транспорту – до ІТ-сектору та освіти), а відтак сприяє економічному зростанню місцевих громад, продуктивній зайнятості населення та формує стійку громадянську позицію щодо ощадливого використання туристично-рекреаційних ресурсів [7, с. 168].
Такими базовими імперативами сталого розвитку туризму нами визнано людиноцентричність, інноваційність, економічність у використанні ресурсів, реалізація стратегії коопетиції (кооперації заради успішної конкуренції), толерантності й відкритості [7, с. 169].
Очікується, що в майбутньому не буде туристичного сектора який не буде ґрунтуватися на принципах сталості: охорона довкілля, збереження культури і поваги до місцевих громад тощо. Туризм сприяє створенню гідних робочих місць з урахуванням гендерної збалансованості і стимулювання економічного розвитку за участю місцевих громад. У такому контексті важливо розвивати умови для забезпечення сталості розвитку туризму. Розглянемо як реалізується в Україні така передумова як зайнятість у сфері туризму.
Національна ціль сталого розвитку №11 сформульована як сталий розвиток міст і громад. Серед завдань для її досягнення є забезпечення розробки та реалізації стратегій місцевого розвитку, спрямованих на економічне зростання,створення робочих місць, розвиток туризму, рекреації, місцевої культури і виробництво місцевої продукції [8, с. 85]. Релевантним індикатором обрано кількість робочих місць у сфері туризму (середньооблікова кількість штатних працівників колективних засобів розміщування та суб’єктів туристичної діяльності України). Такий індикатор зумовлений даними ВТО: в країні зі зростаючою або розвиненою економікою існує тенденція до зростання зайнятості в туристичні сфері. Тож, до 2030 року в Україні передбачено зростання цього показника до 150 тис. осіб. Зазначимо, що у глобальних ЦСР сталий розвиток туризму міститься ще у Цілі №8, зміст якої полягає у розробці та впровадженні сталого розвитку туризму з метою створення нових робочих місць, підтримки міської культури та продукції [8, c. 127].
Та попри державну підтримку, ситуація із зайнятістю в туризмі характеризується скороченням кількості працюючих у готельному та туристичному господарствах. Окрім того, характерна регіональна диференціація зайнятості у туризмі тісно корелює із реалізованим туристичним потенціалом.
Результати розрахунків показали, що у 2016 р. в Україні у сфері туризму було зайнято 81,2 тисяч осіб, що більше, ніж у 2015 р. на 1,2 тисяч осіб, але у порівняння з 2011 р. – менше на 62,3 тисяч осіб. Таке суттєве скорочення важко пояснити лише кризою у розвитку туризму, а також із зміною обліку зайнятих за КВЕД:2005 (дані за 2011 р.) та КВЕД: 2010 (дані за 2015-2016 рр.), анексією Криму і частини Луганської та Донецької областей та загальним скороченням чисельності зайнятості внаслідок скорочення населення та трудової еміграції. Тенденція скорочення кількості зайнятих у туризмі притаманна практично всім регіонам, окрім Полтавської області, тут приріст чисельності зайнятих становив за період 2011-2016 рр. майже удвічі. Серед регіонів з найбільшою питомою вагою зайнятих у туризмі виділяються м. Київ – 15,64%, Львівська – 12,32%, Одеська – 10,22%, Полтавська – 7,76%, Дніпропетровська – 5,91%, Запорізька – 5,42% (табл. 1).
Таблиця 1
Регіональний розподіл зайнятих у сфері туризму (середньооблікова кількість штатних працівників колективних засобів розміщування та суб’єктів туристичної діяльності ), тис. осіб
2011 |
2015 |
2016 |
Частка регіону в загальноукраїнському показнику, % у 2016 р. |
|
Україна |
143,5 |
80 |
81,2 |
100 |
Вінницька |
4,3 |
3,8 |
3,50 |
4,31 |
Волинська |
1,6 |
1,4 |
1,30 |
1,60 |
Дніпропетровська |
5,5 |
4,8 |
4,80 |
5,91 |
Донецька1 |
8,6 |
2,3 |
2,30 |
2,83 |
Житомирська |
1,4 |
1,2 |
1,20 |
1,48 |
Закарпатська |
4,6 |
4,1 |
3,90 |
4,80 |
Запорізька |
5,4 |
4,1 |
4,40 |
5,42 |
Івано-Франківська |
3,3 |
3,3 |
3,40 |
4,19 |
Київська |
3,2 |
3,1 |
3,10 |
3,82 |
Кіровоградська |
1,1 |
0,66 |
0,60 |
0,74 |
Луганська1 |
2,3 |
0,31 |
0,39 |
0,48 |
Львівська |
13 |
10,8 |
10,00 |
12,32 |
Миколаївська |
2,8 |
2 |
1,90 |
2,34 |
Одеська |
10 |
8,3 |
8,30 |
10,22 |
Полтавська |
3,6 |
3,3 |
6,30 |
7,76 |
Рівненська |
1,3 |
1,01 |
0,97 |
1,19 |
Сумська |
1 |
0,8 |
0,70 |
0,86 |
Тернопільська |
1,9 |
1,04 |
1,00 |
1,23 |
Харківська |
4,4 |
3,6 |
3,80 |
4,68 |
Херсонська |
2,4 |
2,6 |
2,50 |
3,08 |
Хмельницька |
1,9 |
1,4 |
1,40 |
1,72 |
Черкаська |
1,6 |
1,3 |
1,30 |
1,60 |
Чернівецька |
1,5 |
0,87 |
0,88 |
1,08 |
Чернігівська |
1,04 |
0,81 |
0,8 |
0,99 |
м.Київ |
14,4 |
13,3 |
12,70 |
15,64 |
1 без урахування території збройного конфлікту
Джерело: Державна служба статистики України
Зазначимо, що в середньому у всіх регіонах України спостерігається скорочення частки зайнятих у туризмі, лише для Полтавської області зафіксовано двократне зростання з 3,6% у 2011 р. до 6,3% у 2016 р. Таке збільшення зайнятості у сфері туризму пояснюється як недостатньо реалізованим потенціалом туристично-рекреаційних ресурсів у минулому, так і збільшення попиту на туристичні послуги у даному регіоні. За даними Управління культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації, регіон багатий на історичні (Полтавська битва), літературні (місця діяльності Г. Сковороди, І. Котляревського, М.Гоголя), сакральні (храми та монастирі пам’ятки, бальнеологічні ресурси (Миргородське та Пселське родовища) та місця творчості народних умільців (Опішня, Сорочинський ярмарок), розвивається зелений туризм [9].
Результати дослідження показали, що цільове значення індикатора за 2015р. – 88 тис. осіб не відповідає отриманому нами у 80 тис. осіб за даними Держстату. Щоб забезпечити досягнення цільового значення у 2030 році у 150 тис. осіб (майже удвічі) потрібно провести детальний аналіз та виявити потенційні резерви зростання чисельності зайнятих у туризмі, переглянути методологію розрахунку даних тощо.
Зазначимо, що сприятиме зростанню чисельності зайнятих реалізація заходів, які визнані пріоритетними у Стратегії розвитку туризму та курортів на період до 2026 року [10].
Адже умовами сталого розвитку туризму за даним документом є:
Висновки і перспективи подальших досліджень. Слід зазначити, що важливе значення для активізації умов забезпечення сталого розвитку туризму має удосконалення статистичного супроводу туристичної діяльності, впровадження й використання BigData, новітніх інформаційних технологій, нових маркетингових каналів електронної комерції, зниження тінізації туристичного сектору та забезпечення високого рівня конкурентоспроможності національного туристичного продукту шляхом інтеграції вітчизняних суб’єктів туристичної діяльності та дієвого державно-приватного партнерства.
Проведений нами аналіз чисельності зайнятих у сфері туризму показав, що необхідно запровадити моніторинг відстеження показників розвитку туризму, активізувати передумови та чинники, що сприяють їх збільшенню, покращити доступність та спів вимірність даних із міжнародними стандартами локалізувати на спеціальному туристичному порталі, що сприятиме удосконаленню моніторингу та синхронізації цілей сталого розвитку із стратегічними документами національного та регіонального рівнів.
Література