Ляшин Я. Є. Дослідження просоціальної поведінки студентів у складних життєвих ситуаціях соціального характеру // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". — 2019. — №2.
Психологічні науки
УДК 159.923.2
Ляшин Ярослав Євгенович
науковий кореспондент
Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України
Ляшин Ярослав Евгеньевич
научный корреспондент
Институт психологии им. Г.С. Костюка НАПН Украины
Liashyn Yaroslav
Scientific Correspondent
Institute of Psychology the name of Kostyuk NAPS Ukraine
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОСОЦІАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ СТУДЕНТІВ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЯХ СОЦІАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ
ИССЛЕДОВАНИЕ ПРОСОЦИАЛЬНОГО ПОВЕДЕНИЯ СТУДЕНТОВ В ТРУДНЫХ ЖИЗНЕННЫХ СИТУАЦИЯХ СОЦИАЛЬНОГО ХАРАКТЕРА
STUDY OF STUDENT’S PROSOCIAL BEHAVIOR IN SOCIAL DIFFICULT LIFE SITUATIONS
Анотація. Досліджено схильність представників студентської молоді до вступу у соціальний контакт та пошуку соціальної підтримки при виникненні складних життєвих ситуацій соціального характеру, вивчено гендерні відмінності у прояві даних копінг-стратегій, а також можливість конструктивного прояву обох цих просоціальних копінг-стратегій у одних і тих же осіб.
Ключові слова: копінг, стрес, складна життєва ситуація, індивідуальні особливості, опанування, адаптація, копінг-стратегії, гендерні особливості, вікові особливості.
Аннотация. Исследована склонность представителей студенческой молодежи к вступлению в социальный контакт и поиску социальной поддержки при возникновении трудных жизненных ситуаций социального характера, изучены гендерные отличия проявления данных копинг-стратегий, а также возможность конструктивного проявления обеих этих просоциальных копінг-стратегий у одних и тех же лиц.
Ключевые слова: копинг, стресс, трудная жизненная ситуация, индивидуальные особенности, совладание, адаптация, копинг-стратегия, гендерные особенности, возрастные особенности.
Summary. Predisposition of students to enter into social contact and to look for social support in difficult life situations has been studied. Gender differences in these coping-strategies expressiveness have been investigated. Possibility of efficient level of expressiveness of both coping strategies by the same person has been studied.
Key words: coping, stress, difficult life situation, individual features, adaptation, life challenge, geneder differences, age features.
Постановка проблеми. У сучасному суспільстві людині щодня доводиться стикатися зі складними життєвими ситуаціями. Складну життєву ситуацію можна визначити як обумовлений внутрішніми і зовнішніми факторами фрагмент дійсності, що сприймається на субʼєктивному рівні як психологічне ускладнення [1, с. 132-137] та охарактеризувати за такими трьома ознаками [2, с. 27]:
Такі ситуації є у різних сферах життя і, зокрема, при соціальній взаємодії. У цьому контексті особистість опиняється перед складним завданням – пошуком шляхів поведінки, котра допоможе знайти місце у складному та вимогливому соціальному світі. Відтак є актуальним вивчення ефективних стратегій подолання особистістю життєвих труднощів, зокрема і у стосунках з іншими людьми, а саме вивчення копінгу (опанування), тобто усвідомлених та адекватних складній життєвій ситуації поведінкових, когнітивних чи спрямованих на регуляцію свого стану зусиль особистості.
Аналіз останніх публікацій. Поведінка людини у проблемних психологічних ситуаціях завжди була предметом досліджень багатьох вчених. Значний внесок у цьому напрямі зробили А.Адлер, А.Бандура, А.Маслоу, А.Лазарус, С.Фолкман, С.Е.Хобфолл, К.С.Карвєр, Н.Хаан, Е.П.Ільїн, Н.Е.Харламенков, В.О.Бодров та ін. Однак психологічна складова просоціальних стратегій опанування складних життєвих ситуацій залишилася недостатньо дослідженою як в теоретичному так і в практичному плані. Відкритим залишається і питання гендерної специфіки у процесі опанувальної поведінки. Отже, недостатня вивченість зазначеної проблеми зумовила мету дослідження.
Мета дослідження. Метою даної роботи було вивчення просоціальних поведінкових стратегій студентів як способів опанування складних життєвих ситуацій соціального характеру та впливу гендерного фактору на обрання таких стратегій опанувальної поведінки.
Методи та методики дослідження. Проведено дослідження схильності студентів до вступу у соціальний контакт та пошуку соціальної підтримки при виникненні складних життєвих ситуацій соціального характеру. Використано методику SACS, а саме шкали «Вступ у соціальний контакт» та «Пошук соціальної підтримки».
У дослідженні взяло участь 78 осіб, віком від 18 до 20 років, студентів 2 – 3 курсів Ужгородського національного університету. Серед них 26 чоловіків та 52 жінки.
Виклад основного матеріалу дослідження. Копінг-стратегія – це конкретний усвідомлений та адекватний складній життєвій ситуації спосіб дії особистості. Просоціальні копінг-стратегії спрямовані на взаємодію з іншими людьми при виникненні такої ситуації. Згідно з С.Е.Хобфолл [3, с.137-165], до просоціальних копінг-стратегій належать вступ у соціальний контакт та пошук соціальної підтримки.
Стратегія вступу у соціальний контакт спрямована на докладання спільних з іншими людьми зусиль для ефективного вирішення складної ситуації. Застосування такої стратегії передбачає наявність у субʼєкта комунікативної компетентності, дослідженнями якої займалися такі вчені, як Д.Гоулмен, Є.П.Ільїн, Ю.В.Жуков, У.Ордон та ін.. Комунікативна компетентність включає в себе [4, с. 213]:
Конструктивним є прояв стратегії вступу у соціальний контакт при середньому ступені її вираженості. При низькій вираженості даної стратегії може спостерігатися уникнення кооперації з іншими людьми або невміння будувати конструктивне співробітництво. Висока вираженість може проявлятися у несамостійності при вирішенні складних життєвих ситуацій соціального характеру і надмірному пошуку допомоги чи співробітництва з іншими.
У досліджуваній вибірці середній ступінь вираженості стратегії «Вступ у соціальний контакт» виявлено у 37,2% осіб. В той же час більше половини досліджених (52,5%) виявили низьку вираженість даної стратегії опанування (див. рис. 1).
Рис. 1. Вираженість копінг-стратегії «Вступ у соціальний контакт» у досліджуваній вибірці
Отримані результати говорять про те, що більше половини молодих людей не проявляють схильності до співробітництва з іншими для вирішення складних життєвих ситуацій соціального характеру, а певна частина (10,3%) схильна до надмірного пошуку допомоги інших та кооперації.
Щодо гендерного аспекту прояву даної стратегії опанування, то 34,6% чоловіків та 38,5% жінок виявили середню ступінь вираженості стратегії вступу у соціальний контакт, 53,8% чоловіків та 51,9% жінок проявили низьку вираженість цієї стратегії, а 11,6% чоловіків і 9,6% жінок – високу. Тобто ступінь вираженості стратегії вступу у соціальний контакт за гендерною ознакою практично не відрізняється.
Рис. 2. Вираженість копінг-стратегії «Вступ у соціальний контакт» у чоловіків та жінок з досліджуваної вибірки
Причиною таких поведінкових проявів ймовірно є недостатня комунікативна компетентність молодих людей, яка у свою чергу може бути спричинена засвоєнням неефективних моделей комунікативної поведінки, відсутністю цілеспрямованого навчання спілкуванню та недостатнім розвиваючим потенціалом комунікативного середовища.
Ще однією просоціальною стратегією опанування складних життєвих ситуацій є пошук соціальної підтримки [3, с. 137-165].
Соціальну підтримку можна визначити як трансакційний комунікативний процес, що містить вербальну та/або невербальну комунікації, які спрямовані на обмін фізичними та психологічними ресурсами, призначеними для підвищення благополуччя одержувача, поліпшення його почуття стосовно власних можливостей копінгу, компетенцій, підтвердження приналежності до мережі зв'язків/відносин, що імовірно створюють буфер проти негативного впливу стресових обставин [5, с. 58-59].
Соціальна підтримка дає людині можливість відчути, що її люблять і про неї піклуються, що її цінують та поважають, а також відчути свою приналежність до мережі контактів та взаємних зобовʼязань [6, с. 300-314].
Копінг-стратегія пошуку соціальної підтримки полягає у прагненні поділитися з іншими людьми своїми переживаннями, обговорити ситуацію, знайти співчуття та розуміння у складних життєвих ситуаціях.
Конструктивним є прояв такої стратегії при низькому ступені вираженості. При середньому чи високому ступені вираженості стратегії пошуку соціальної підтримки може спостерігатися невміння самостійно вирішувати проблеми та залежність від інших людей.
Рис 3. Вираженість копінг-стратегії «Пошук соціальної підтримки» у досліджуваній вибірці
У досліджуваній вибірці низький ступінь вираженості стратегії «Пошук соціальної підтримки» виявлено у 35,9% осіб. В той же час 30,8% досліджуваних виявили середній, а 33,3% - високий ступінь вираженості даної стратегії. Це свідчить, що значно більше половини досліджених молодих людей проявляють різною мірою виражену несамостійність та залежність від інших у вирішенні складних життєвих ситуацій соціального характеру.
Щодо гендерного аспекту прояву стратегії пошуку соціальної підтримки, то конструктивний ступінь її вираженості виявлено у половини (50%) чоловіків та лише у 28,8% жінок. 44,3% жінок демонструють високий ступінь вираженості даної поведінкової стратегії, тоді як для чоловіків цей показник становить лише 11,5%. Середній ступінь вираженості такої стратегії виявлено у 38,5% чоловіків та 26,9% жінок.
Рис. 4. Вираженість копінг-стратегії «Пошук соціальної підтримки» у чоловіків та жінок з досліджуваної вибірки
В основі таких поведінкових проявів імовірно лежать кризи, що переживаються у даному віковому періоді, а саме відчуття невідповідності соціального статусу (вже не дитина, але ще не дорослий), особливості відносин з батьківською сімʼєю (потреба в автономії і матеріальна залежність), формування особистісної ідентичності, тобто заміна уявлення про себе як про дитину на уявлення про себе як про дорослу людину [2, с. 43-47].
Щодо гендерних відмінностей у прояві стратегії пошуку соціальної підтримки, то в їх основі імовірно лежить формування гендерно-рольової стереотипізації в процесі виховання. Сучасні гендерні образи, що панують в українському суспільстві, щодо поведінки особистості, стверджують, що чоловіки повинні займати активну позицію при вирішенні своїх проблем, вміти відстоювати свої права та думку, а жінки є емоційними та ірраціональними, а тому не можуть у достатній мірі самостійно вирішувати свої проблеми і мають шукати соціальної підтримки.
Порівнюючи отримані по обох шкалах результати, можна стверджувати, що конструктивний рівень прояву як стратегії вступу у соціальний контакт, так і стратегії пошуку соціальної підтримки, виявлено менше, ніж у половини досліджуваних осіб. При цьому спостерігається певна позитивна кореляція між ступенями вираженості цих копінг-стратегій (r = 0,55).
Виявлено суттєві відмінності у гендерному аспекті прояву досліджуваних поведінкових стратегій. Ступінь вираженості стратегії вступу у соціальний контакт практично не відрізняється за гендерним критерієм, тоді як у випадку пошуку соціальної підтримки спостерігаються різкі відмінності, у жінок дана стратегія виражена значно сильніше, ніж у чоловіків.
В той же час і для чоловіків, і для жінок спостерігається позитивна кореляція між ступенем вираженості цих двох копінг-стратегій (коефіцієнт кореляції в обох випадках становить 0,57), тобто наявна певна тенденція до того, що у одних і тих же осіб може спостерігатися близький ступінь вираженості обох просоціальних копінг-стратегій.
Конструктивний прояв обох стратегій опанування спостерігався лише у 6,4% досліджених осіб (у 7,7% чоловіків та 5,8% жінок), тобто зріла просоціальна поведінка у складних життєвих ситуаціях виявлена у дуже малої частини досліджуваних. Причинами таких поведінкових проявів імовірно є вказані вище криза даного вікового періоду та недостатня комунікативна компетентність. Як видно з отриманих даних, гендерний фактор в даному випадку не відіграє значної ролі.
Висновки. До просоціальних копінг-стратегій можна віднести вступ у соціальний контакт та пошук соціальної підтримки.
Проведені дослідження прояву таких копінг-стратегій у студентської молоді дали можливість встановити:
Література