ПО ПРОБЛЕМАМ РАЗВИТИЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЙ СТРОИТЕЛЬНОЙ СФЕРЫ В УКРАИНЕ

Аннотация. Целью статьи является проведение анализа деятельности и определение проблем развития предприятий строительной сферы в Украине с точки зрения обеспечения соответствия системы управления целям и задачам. Проанализировано финансовое состояние, результаты производственной, инновационной и инвестиционной деятельности и состояние кадрового потенциала предприятий строительной сферы в Украине за 2010 – 2015 годов. Представлены основные проблемы, препятствующие развитию предприятий строительной сферы в Украине.

Ключевые слова: предприятия строительной сферы, строительство, анализ деятельности, проблемы развития.

Економічні науки

УДК 69:65.016 (477)

Павловські Гжегож

аспірант кафедри економіки підприємств

та інформаційних технологій,

Львівський університет бізнесу та права (Україна);

власник компанії “Zakład Handlowo-Usługowy BHP” (Польща)

Павловски Гжегож

аспирант кафедры экономики предприятий

и информационных технологий,

Львовский университет бизнеса и права (Украина);

владелец компании “Zakład Handlowo-Usługowy BHP” (Польша)

Pawlowski Grzegorz

Postgraduate Student of the Department of Business

Economy and Information Technology,

Lviv University of Business and Law (Ukraine);

Owner of the Company “Zakład Handlowo-Usługowy BHP” (Poland)

ЩОДО ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ БУДІВЕЛЬНОЇ СФЕРИ В УКРАЇНІ

ПО ПРОБЛЕМАМ РАЗВИТИЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЙ СТРОИТЕЛЬНОЙ СФЕРЫ В УКРАИНЕ

AS FOR THE DEVELOPMENT PROBLEMS OF OPERATION ENTERPRISES OF THE CONSTRUCTION INDUSTRY IN UKRAINE

Метою статті є проведення аналізу діяльності та визначення проблем розвитку підприємств будівельної сфери в Україні з огляду на забезпечення відповідності системи управління цілям та завданням. Проаналізовано фінансовий стан, результати виробничої, інноваційної та інвестиційної діяльності та стан кадрового потенціалу підприємств будівельної сфери в Україні за 2010 – 2015 роки. Представлено основні проблеми, що перешкоджають розвитку підприємств будівельної сфери в Україні.

Ключові слова: підприємства будівельної сфери, будівництво, аналіз діяльності, проблеми розвитку.

Целью статьи является проведение анализа деятельности и определение проблем развития предприятий строительной сферы в Украине с точки зрения обеспечения соответствия системы управления целям и задачам. Проанализировано финансовое состояние, результаты производственной, инновационной и инвестиционной деятельности и состояние кадрового потенциала предприятий строительной сферы в Украине за 2010 – 2015 годов. Представлены основные проблемы, препятствующие развитию предприятий строительной сферы в Украине.

Ключевые слова: предприятия строительной сферы, строительство, анализ деятельности, проблемы развития.

The article is an analysis of operation and determine development problems of enterprises of the construction industry in Ukraine with a view to ensuring compliance management purposes and objectives. Analyzed the financial condition, results of production, innovation and investment operation and condition enterprises human resource of the construction industry in Ukraine for 2010 – 2015. The basic problems that hinder the development of enterprises of the construction industry in Ukraine.

Key words: construction industry enterprises, construction, operation analysis, development problems.

Постановка проблеми. У ринкових умовах розвитку національної економіки сфера будівництва є однією із провідних та найважливіших із видів економічної діяльності в Україні. Це пов’язано з тим, що будівельна галузь в Україні створює велику кількість робочих місць і використовує продукцію всіх галузей (ланок) народного господарства. Тут варто також зазначити, що на рівень розвитку підприємств будівельної сфери в Україні також впливають процеси фінансування виробничої бази будівництва, рівень якості кадрового потенціалу, рівень поставок будівельної техніки, матеріалів та конструкцій [1, с. 86]. Усе це обумовило вибір теми статті, розкриває її актуальність та визначає загальну мету наукової роботи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що вагомий науково-практичний внесок у вирішення окремих проблемних питань (аспектів) діяльності та розвитку підприємств будівельної сфери зробили такі науковці (економісти), як Л.О. Богінська, В.Ю. Божанова, С.В. Глухова, І.В. Гужавіна, М.М. Климчук, Л.Г. Ліпич, К.А. Мамонов, С.Є. Масюк, Т.П. Норкіна, Ю.В. Пинда, Б.Г. Сенів, З.О. Скарбун, Г.Л. Ступнікер, М.С. Татар, І.О. Цимбалюк, М.В. Чорна, І.В. Чорнуха, О.В. Якименко, Л.А. Янковська, В.В. Юрчишин та ін. [1 – 16].

Так, К.А. Мамонов [2] дотримується точки зору, що потенціал розвитку підприємств будівельної сфери: 1) являє собою сукупність таких видів потенціалів, як економічний, інвестиційний та інноваційний; 2) характеризується системністю, комплексністю, стратегічною орієнтацією, інтегральністю та залежністю від чинників (факторів) внутрішнього і зовнішнього середовищ [2, с. 313].

Поряд з тим, науковець [2] стверджує, що планування потенціалу розвитку підприємств будівельної сфери повинно бути комплексним та охоплювати такі дії, як: 1) визначення будівельної продукції, яка користується значним попитом; 2) застосування у процесі виробництва будівельної продукції різноманітних новітніх технологій, матеріалів, конструкцій; 3) оптимізація організаційної структури управління з урахуванням інформаційних потоків; 4) підвищення рівня професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників (управлінського персоналу; робітників основного та допоміжного виробничого процесу) відповідно до потреб (особливостей) виробництва будівельної продукції; 5) пристосування (адаптація) діяльності до умов середовища функціонування; 6) формування декількох варіантів стратегій розвитку підприємств будівельної сфери; 7) коригування наявного стану розвитку відповідно до змін зовнішнього і внутрішнього середовищ тощо [2, с. 313] (К.А. Мамонов).

В контексті цього, М.С. Татар [3] зазначає, що ресурсний потенціал підприємств будівельної сфери враховує такі компоненти, як виробничі, фінансові, інвестиційні та трудові ресурси [3, с. 83]. Тут також заслуговує на увагу думка науковця [3] про те, що факторами впливу на ресурсний потенціал підприємств будівельної сфери є:

1. фактори зовнішнього середовища, які складаються з факторів непрямої дії (політико-правові, макроекономічні, інноваційні, соціально-економічні, демографічні, екологічні, психологічні та культурологічні) та факторів прямої дії (ринково-галузеві, соціологічні, психологічні і культурологічні);
2. фактори внутрішнього середовища (структурно-організаційні, ресурсні, техніко-технологічні, управлінські, фінансово-економічні, соціологічні, психологічні і культурологічні фактори впливу) [3, с. 84].

Поряд з тим, як свідчить аналіз літературного джерела [4], аналіз ресурсного потенціалу підприємства будівельної сфери передбачає аналіз таких структурних складових, як майнового, фінансового, трудового та організаційного потенціалів. Цей аналіз проводять на основі збору фінансово-економічної інформації про стан підприємств будівельної сфери [4, с. 317] (Л.О. Богінська).

З огляду на це результати досліджень праці [5] (Б.Г. Сенів) дають можливість стверджувати, що для ефективної реалізації стратегічних пріоритетних напрямів розвитку підприємств будівельної сфери в Україні потрібно зосередити увагу на: 1) стандартизації та нормуванні у будівництві; 2) підготовці наукових кадрів вищої кваліфікації у сферах будівництва та архітектури з метою підвищення рівня виконання (вирішення) науково-технічних завдань і технологічних проблем у будівельній сфері; 3) розробці нових проектів у сферах будівництва та архітектури тощо [5, с. 23-24].

На основі теорії та практики ведення бізнесу з’ясовано, що розвиток системи управління підприємствами будівельної сфери (з огляду на забезпечення її відповідності цілям та завданням) в кризових умовах залежить від антикризової стратегії розвитку.

Тут заслуговує на увагу наукова стаття [6], у якій представлено методичні підходи і практичні рекомендації щодо формування і використання антикризової стратегії розвитку підприємств будівельної сфери в сучасних умовах.

Так, В.Ю. Божанова, Г.Л. Ступнікер та С.Є. Масюк [6] вважають, що ключовими завданнями формування антикризової стратегії економічного розвитку підприємств будівельної сфери є: 1) визначення пріоритетних напрямів виробничо-господарської діяльності, які необхідно розвивати; 2) встановлення обсягу капітальних вкладень та інших ресурсів для реалізації напрямів, визначених у п. 1); 3) комплексна оцінка результатів віддачі [6, с. 217].

Водночас, із наведеної інформації у науковій праці [6] з’ясовано, що одним із пріоритетних способів організації бізнесу підприємствами сфери будівництва в Україні є спільне підприємництво на основі об’єднання зусиль з закордонними (при можливості) і місцевими інвесторами з метою створення спільного комерційного підприємства [6, с. 221-222].

Поряд з тим, у науковій праці [7] представлено ітераційно-інституційну модель забезпечення розвитку підприємств будівельної сфери в Україні. Подана модель охоплює три рівні. Перший рівень ітерації – це державний рівень, тобто рівень макросередовища. Тут основними завданнями, які потрібно досягти суб’єктами цього рівня є: 1) уніфікація норм чинного українського законодавства до європейських; 2) залучення іноземних інвестицій для реалізації проектів у сфері будівництва; 3) сприяння впровадженню новітніх технологій у будівельну сферу; 4) надання пільгового кредитування у сфері будівництва. Другим рівнем ітерації є регіональний рівень (рівень мезосередовища), згідно якого передбачено досягнення таких ключових цілей, як: 1) надання фінансової, консалтингової допомоги (ефективної, результативної) підприємствам; 2) сприяння створенню (формуванню) регіональних інтеграційних об’єднань (кластерів, альянсів); 3) реалізація проектів у сфері будівництва. Водночас, третім рівнем ітерації є рівень підприємств будівельної сфери [7, с. 69] (М.М. Климчук).

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Однак, як свідчить аналіз літературних джерел [1 – 23] та діюча практика ведення бізнесу в Україні, недостатньо уваги приділено проблемам розвитку діяльності підприємств будівельної сфери в Україні.

Метою статті є проведення аналізу діяльності та визначення проблем розвитку підприємств будівельної сфери в Україні з огляду на забезпечення відповідності системи управління цілям та завданням.

Виклад основного матеріалу дослідження. На основі результатів аналізу наукових праць [1 – 16] встановлено, що сфера будівництва в ринкових умовах розвитку національної економіки є однією із провідних та найважливіших із видів економічної діяльності в Україні.

Для довідки: на сьогодні в економічно розвинутих країнах, зокрема у США, Німеччині та інших, будівельна сфера у структурі економіки займає досить значне місце. Так, у 2015 р. вартість проведених будівельних робіт у США за даними “Census Bureau” становила більше 1 трлн. дол. США [17]. В Німеччині спостерігалась аналогічна ситуація. У літературному джерелі [18] зазначено, що майже 10 % річного ВВП Німеччини складає будівельна сфера, а у 2015 р. в цю сферу було спрямовано 298 млрд. євро. Окрім того, сфера будівництва в економіку Німеччини здійснює великий вклад, зокрема створює вартість та робочі місця [18].

Що стосується України, то Ю.В. Пинда [8] стверджує, що будівельний сектор національного господарства здійснює значний вплив на економічну безпеку держави та, водночас, стає вагомим (суттєвим) джерелом небезпеки і суспільної загрози [8, с. 232]. Питома вага будівельної галузі України у загальноекономічних показниках за 2010 – 2015 рр. наведена у табл. 1.

Таблиця 1

Питома вага (частка) підприємств будівельної сфери в Україні у загальноекономічних показниках за 2010 – 2015 рр., %

Показники	Роки
	2010	2011	2012	2013	2014	2015
1. Обсяг реалізованої будівельної продукції у загальному обсязі реалізованої продукції	2,8	2,9	3,5	3,3	3,4	2,6
2. Середньорічна кількість штатних (найманих) працівників	5,3	4,9	4,7	4,4	3,9	3,8
3. Капітальні інвестиції	17,3	13,4	15,3	17,3	16,4	15,9
4. Прямі іноземні інвестиції (на кін. року)	5,2	6,1	1,8	2,8	2,8	2,7
Джерело: сформовано автором на основі [19, с. 30, 33; 20, с. 15, 37; 21, с. 22-23; 22, с. 23-24; 23, с. 23-24; 24, с. 19-20; 25, с. 18-19; 26, с. 27-28]

Встановлено, що найбільш вагомими компонентами (структурними блоками), за якими можна зробити висновки щодо діяльності підприємств сфери будівництва в Україні з огляду на забезпечення відповідності системи управління цілям та завданням, є:

1. фінансовий стан;
2. результати виробничої діяльності;
3. результати інноваційної діяльності;
4. результати інвестиційної діяльності;
5. кадрові аспекти.

1. Фінансовий стан. Рівень розвитку та формування перспективи підприємств будівельної сфери, у першу чергу, характеризуються (визначаються) їхнім фінансовим станом. В свою чергу, аналіз фінансового стану дає можливість виявити потенційні можливості та загрози, що виникають на шляху розвитку будівельних підприємств.

Так, у 2010 р. підприємства будівельної сфери в Україні працювали збитково (значення чистого прибутку становило -5095,7 млн. грн.). В період 2010 – 2012 рр. у сфері будівництва спостерігалось зниження обсягів збитків (у 2012 р. – -1012,7 млн. грн.), а у 2013 і у 2014 рр. – відбулось зростання обсягів збитків [19, с. 279]. Що стосується 2015 р., то підприємства будівельної сфери в Україні також працювали збитково. Так, фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування становив -25074,1 млн. грн. збитку у 2015 р. (у 5,7 рази більше, ніж у 2010 р. –
-4418,2 млн. грн. збитку). Позитивне фінансове сальдо протягом 2011 – 2012 рр. забезпечили підприємства з будівництва споруд, а протягом 2010 – 2013 рр. – підприємства з спеціалізованих будівельних робіт. За 2010 – 2015 рр. фінансовий підсумок підприємств з будівництва будівель був збитковим (рис. 1) [19, с. 278].

Рис. 1. Динаміка фінансового результату (сальдо) підприємств будівельної сфери в Україні за основними видами діяльності за 2010 – 2015 рр., млн. грн.

Джерело: сформовано автором на основі [19, с. 278]

1. з будівництва споруд – ТОВ “Гідроінжиніринг” (Київ), ТОВ “БУДІВНИЦТВО ІНЖЕНЕРНИХ СПОРУД” (Київ), ТОВ “АртБудСервіс” (Київ), ЗАТ “ТРАНСМОСТ” (Чернівці), ТОВ “Фаворитбуд Компані” (Полтава), ТОВ “Каскадбуд” (Львів), ТОВ “Гідростоп-Буд” (Львів), ПАТ “Луцьксантехмонтаж № 536” (Луцьк) та ін.;
2. з спеціалізованих будівельних робіт – ТзОВ “Компанія Спецпроектбуд” (Львів), ПП “ГалТеплоСервіс” (Львів), ПП “АМК” (Львів), ТОВ “Криворізька будівельна компанія” (Кривий Ріг), ТОВ “ЛАГРАН ПЛЮС” (Львів), ТОВ “ММ-Буд Проект” (Київ), “Технобуд” (Івано-Франківськ) та ін.

Крім цього, варто відмітити, що протягом 2010 – 2015 рр. в середньому 39,1 % підприємств сфери будівництва в Україні працювали збитково та отримали 30739,3 млн. грн. збитку у 2015 р., 33642,5 млн. грн. у 2014 р., 11210,3 млн. грн. у 2013 р., 9379,7 млн. грн. у 2012 р., 9305,0 млн. грн. у 2011 р. та 9454,0 млн. грн. у 2010 р. Однак, частка підприємств сфери будівництва в Україні, які одержали збиток у 2015 р., порівняно з 2010 р., знизилась на 16,9 %, але сума збитків зросла у 3,25 разів [19, с. 279].

В період 2014 – 2015 рр. відбулось різке зниження рентабельності операційної діяльності підприємств будівельної сфери з 5,8 % (2014 р.) до
-7,6% (2015 р.) [19, с. 280] (табл. 2).

Таблиця 2

Показники фінансово-господарської діяльності підприємств будівельної сфери в Україні за 2010 – 2015 рр.

Показники	Роки
	2010	2011	2012	2013	2014	2015
1. Обсяг реалізованої будівельної продукції, млн. грн.	101991,1	124813,4	159430,4	144765,8	154619,0	150540,5
2. Чистий прибуток (збиток), млн. грн.	-5095,7	-4580,1	-1012,7	-5893,2	-27948,8	-25861,9
3. Рентабельність операційної діяльності, %	-1,5	0,2	-0,1	0,0	5,8	-7,6
Джерело: сформовано автором на основі [19, с. 33, 279, 280]

Поряд з тим, на основі результатів досліджень праці Л.А. Янковської [10] з’ясовано, що результативність діяльності та можливості підприємств залежать також від освітньо-фахового потенціалу персоналу.

2. Результати виробничої діяльності. Обсяг реалізованої продукції підприємствами будівельної сфери в Україні у 2015 р. займав 2,6 % у загальнодержавному обсязі реалізованої продукції (Для довідки: обсяг реалізованої продукції в Україні – 5716431,0 млн. грн. [19, с. 33]).

У 2015 р. підприємства будівельної сфери реалізували продукції на 150540,5 млн. грн. У структурі будівництва в Україні за обсягами реалізації найбільша частка належить підприємствам з будівництва будівель (59,6 %). Така тенденція спостерігалась в період 2010 – 2015 рр. [19, с. 275].

Крім цього, у 2015 р. значну питому вагу займають підприємства з будівництва споруд – 25,2 % [19, с. 275] (табл. 3).

Таблиця 3

Структура обсягу реалізованої продукції підприємств будівельної сфери в Україні за основними видами діяльності, у % до підсумку (за інституціональним підходом)

Види діяльності	Роки
	2010	2011	2012	2013	2014	2015
1. Будівництво будівель	65,4	64,2	68,4	65,5	72,0	59,6
2. Будівництво споруд	17,9	19,7	16,2	18,3	15,0	25,2
3. Спеціалізовані будівельні роботи	16,7	16,1	15,4	16,2	13,0	15,2
Джерело: сформовано автором на основі [19, с. 275]

Протягом 2011 – 2014 рр. у сфері будівництва в Україні відбулось значне прискорення темпів падіння виробництва будівельної продукції до 79,6 % – найнижчий темп приросту у 2014 р. [27] (рис. 2). Така динаміка виникла внаслідок дії кризових явищ, які спостерігаються останніми роками в Україні [11].

Рис. 2. Індекси будівельної продукції в Україні за 2010 – 2015 рр. (до попереднього року), %

Джерело: сформовано автором на основі [27]

У 2015 р. обсяг виробленої продукції підприємствами будівельної сфери (156885,1 млн. грн.) відносно 2012 р. (132009,5 млн. грн.) збільшився у 1,2 рази, а відносно 2014 р. (171454,7 млн. грн. ) – зменшився у 0,9 рази [19, с. 276].

Суттєвий приріст обсягів виробленої продукції підприємствами будівельної сфери у 2015 р. спостерігався на підприємствах з будівництва споруд – 15,4 % (після падіння у 2014 р. на 7,7 %). Незначне зростання обсягів виробництва продукції відбулось також на підприємствах з спеціалізованих будівельних робіт – 3,5 % (після падіння на 9,6 % у 2014 р.). Поряд з тим, у 2015 р. відносно 2014 р. на 17,0 % скоротилось виробництво на підприємствах з будівництва будівель [19, с. 276].

Так, протягом 2010 – 2012 рр. частка обсягу реалізованої продукції підприємствами будівельної сфери у загальному обсязі реалізованої продукції в Україні збільшувалась і у 2012 р. склала 3,5 % [19, с. 33]. Це є негативним, але допустимим моментом (аспектом) на думку фахівців за проблемою.

Опираючись на зазначене, слід також відмітити, що сфера будівництва у розвинутих країнах займає значну частку у структурі економіки [17; 18]. Що стосується України, то тут також проводиться достатній рівень виробництва будівельної продукції. Зазначене дає можливість стверджувати, що на стан таких тенденції впливає рівень якості освітньо-фахового потенціалу підприємств будівельної сфери. За інформацією [10], такий рівень формується у системі “освітньо-фаховий потенціал – виробничий потенціал”.

3. Результати інноваційної діяльності. Однією із ключових передумов успішного функціонування підприємств будівельної сфери в Україні є здійснення ними інноваційної діяльності.

З огляду на те з’ясовано, що інноваційна діяльність будівельних підприємств має такі особливості [12, с. 214] (М.В. Чорна, С.В. Глухова):

1. значна тривалість операційного циклу (високий рівень ризикованості інновацій, довготривалий життєвий цикл інновацій та тривале отримання ефекту від впровадження інновацій);
2. висока капіталомісткість (фінансування процесу впровадження інновацій із зовнішніх джерел);
3. складність процесу впровадження інновацій;
4. структура операційного циклу.

Інноваційний розвиток будівельних підприємств передбачає [13]:

1. організацію ефективних та результативних форм взаємодії бізнесу, держави і науки;
2. формування, використання і розвиток системи заходів, які збільшують різноманітність в інноваційній політиці;
3. створення відповідних комунікаційних зв’язків, які виступають суб’єктами процесу розвитку [13, с. 60].

В свою чергу встановлено, що інноваційний розвиток будівельних підприємств виступає умовою формування інноваційної політики, яка базується на таких аспектах [13]:

1. підвищення рівня ефективності процесу прийняття управлінських рішень;
2. покращення процесу управління документообігом і діловодством;
3. підвищення рівня підготовки до виробничого процесу [13, с. 60].

Ключовими напрямками інноваційної політики підприємств будівельної сфери в Україні є [14]:

1. формування та ефективне впровадження заходів щодо активізації вищих навчальних закладів (ВНЗ), що спеціалізуються на розробленні інноваційної продукції будівельної сфери;
2. дослідження основних засад діяльності та проблем інноваційного розвитку підприємств будівельної сфери;
3. мотивування і стимулювання працівників до процесу формування та реалізації інноваційних програм та проектів;
4. наближення принципів інноваційного розвитку вітчизняних підприємств будівельної сфери до європейських та міжнародних принципів інноваційного розвитку;
5. формування та підтримка функціонування бази даних щодо науково-дослідних розробок тощо [14, с. 84-85].

Високий рівень забезпеченості будівельного підприємства власними економічними ресурсами дає усі підстави для реалізації інноваційної стратегії, при цьому не залучаючи кошти із зовнішніх джерел [15, с. 319].

Основними проблемами, які гальмують інноваційну активність будівельних підприємств, є [15]:

1. брак власних ресурсів;
2. низький рівень державної підтримки інноваційних процесів;
3. недосконале нормативно-правове забезпечення інноваційних процесів;
4. значний період окупності інновацій;
5. високий рівень ризикованості впровадження інновацій [15, с. 319].

Стосовно практичного досвіду підприємств будівельної сфери в Україні щодо впровадження (використання) інновацій у виробничому процесі, то слід зазначити наступне.

Так, протягом 2011 – 2012 рр. спостерігалось поступове зростання частки заявок на винаходи у сфері будівництва до 0,43 % – у 2012 р. Однак, у 2013 р. частка заявок на винаходи різко скоротилась до 0,06 %, а вже у 2014 р. відбулось незначне її покращення. Проте, у 2015 р. підприємствами будівельної сфери не подано жодної заявки на винаходи [28, с. 260; 29, с. 287; 30, с. 232] (табл. 4).

У 2010 р. підприємствами будівельної сфери подано найбільшу кількість патентів на винаходи – 0,75 % від загальної кількості патентів. Проте у 2011 р. ця частка патентів на винаходи скоротилась до 0,08 %. У 2012 – 2013 рр. відбулося поступове зростання кількості патентів, частка яких за цей період зросла до 0,20 % і 0,26 %. Однак, у 2014 р. цей рівень знизився до 0,09 %, а у 2015 р. підприємствами будівельної сфери не подавались взагалі патенти на винаходи [28, с. 264; 29, с. 291; 30, с. 236] (табл. 4).

Таблиця 4

Частка заявок і патентів на винаходи підприємств будівельної сфери у загальній кількості заявок (національні заявники-юридичні особи) за 2010 – 2015 рр., %

Показники	Роки
	2010	2011	2012	2013	2014	2015
1. Заявки на винаходи	0,07	0,28	0,43	0,06	0,07	-
2. Патенти на винаходи	0,75	0,08	0,20	0,26	0,09	-
Джерело: сформовано автором на основі [28, с. 260, 264; 29, с. 287, 291; 30, с. 232, 236]

Аналогічна ситуація відбулась із частками патентів на винаходи (згідно технічного напрямку). Так, у 2012 р. питома вага патентів на винаходи досягла свого максимального значення – 7,45 %. Однак, протягом 2013 – 2015 тенденційно скорочувалась у середньому щорічно на 0,75 % [28, с. 265; 29, с. 292; 30, с. 237] (табл. 5).

Таблиця 5

Частка заявок і патентів на винаходи (згідно технічного напрямку) підприємств будівельної сфери у загальній кількості заявок (національні заявники-юридичні особи) за 2010 – 2015 рр., %

Показники	Роки
	2010	2011	2012	2013	2014	2015
1. Заявки на винаходи	6,19	6,33	6,84	5,04	5,01	4,97
2. Патенти на винаходи	5,31	5,42	7,45	6,14	5,35	5,21
Джерело: сформовано автором на основі [28, с. 261, 265; 29, с. 288, 292; 30, с. 233, 237]

Щодо патентів на корисні моделі, то 2011 – 2013 рр. відбулося тенденційне зниження часток до 0,03 %. У 2014 р. питома вага патентів на корисні моделі перебувала також на рівні попереднього року (0,03 %), однак у 2015 р. зросла у двічі (0,06 %) [28, с. 272; 29, с. 299; 30, с. 244] (табл. 6).

Таблиця 6

Частка заявок і патентів на корисні моделі підприємств будівельної сфери у загальній кількості заявок (національні заявники-юридичні особи) за 2010 – 2015 рр., %

Показники	Роки
	2010	2011	2012	2013	2014	2015
1. Заявки на корисні моделі	0,06	0,12	-	0,02	0,07	0,02
2. Патенти на корисні моделі	0,13	0,07	0,05	0,03	0,03	0,06
Джерело: сформовано автором на основі [28, с. 269, 272; 29, с. 296, 299; 30, с. 241, 244]

Протягом 2010 – 2012 рр. спостерігалося тенденційне зростання часток заявок на корисні моделі (згідно технічного напрямку) до 5,41 % – у 2012 р. Однак, у 2013 – 2015 рр. питома вага часток зазнала тенденційного скорочення. Так, у 2015 р. частка заявок на корисні моделі скоротилась на 0,55 %, у порівнянні із 2013 р. [28, с. 270; 29, с. 297; 30, с. 242] (табл. 7).

На противагу заявкам на корисні моделі, питома вага патентів на корисні моделі (згідно технічного напрямку) коливалась у межах від 5,63 % у 2010 р. до 4,79 % – у 2015 р. Тенденційне скорочення частки патентів на корисні моделі спостерігалося протягом 2013 – 2015 рр. Так, у середньому за цей період питома вага патентів на корисні моделі знижувалась на 0,36 % щорічно [28, с. 273; 29, с. 300; 30, с. 245] (табл. 7).

Таблиця 7

Частка заявок і патентів на корисні моделі (згідно технічного напрямку) підприємств будівельної сфери у загальній кількості заявок (національні заявники-юридичні особи) за 2010 – 2015 рр., %

Показники	Роки
	2010	2011	2012	2013	2014	2015
1. Заявки на корисні моделі	5,06	5,38	5,41	5,37	4,77	4,82
2. Патенти на корисні моделі	5,63	5,21	5,86	5,54	5,52	4,79
Джерело: сформовано автором на основі [28, с. 270, 273; 29, с. 297, 300; 30, с. 242, 245]

Так, у монографії “Формування стратегії розвитку будівельного підприємства в умовах інвестиційної конкуренції” [16] (Л.Г. Ліпич, І.В. Чорнуха, І.О. Цимбалюк) представлено методику вибору стратегії розвитку будівельного підприємства в умовах інвестиційної конкуренції, згідно якої (тобто методики) аналіз інвестиційного конкурентного середовища, в якому функціонує та провадить діяльність будівельне підприємство, передбачає аналіз інвестиційної конкуренції зовнішнього середовища (тобто макро- та мезосередовища), а також вивчення стану конкурентного потенціалу підприємства. За таких обставин проводиться якісна та кількісна оцінка факторів, які діють у середовищі та показників, за якими можна визначити стан конкурентного середовища [16, с. 88].