СТРАТЕГИЧЕСКИЕ ОРИЕНТИРЫ ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ ТУРИЗМА

Аннотация. В научной работе определены роль и место туризма в современной экономике. Внесены предложения по совершенствованию государственной политики поддержки развития рынка туристических услуг.

Ключевые слова: туристическая услуга, туристические продукты, государственное управление туристической деятельностью.

Економічні науки

УДК 336.29; 338.12 (19)

Мельник Веніамін Васильович,

Кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри,

Київський національний університет технологій та дизайну

Мельник Вениамин Васильевич,

кандидат экономических наук, доцент, заведующий кафедрой,

Киевский национальный университет технологий и дизайна

Venjamin V. Melnik,

Ph.D., Associate Professor, Chair,

Kyiv National University of Technology and Design

СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ

СТРАТЕГИЧЕСКИЕ ОРИЕНТИРЫ ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ ТУРИЗМА

STRATEGIC GUIDELINES FOR ECONOMIC DEVELOPMENT OF TOURISM

У науковій праці визначені роль та місце туризму у сучасній економіці. Внесено пропозиції щодо удосконалення державної політики підтримки розвитку ринку туристичних послуг.

Ключові слова: туристична послуга, туристичні продукти, державне регулювання туристичної діяльності.

В научной работе определены роль и место туризма в современной экономике. Внесены предложения по совершенствованию государственной политики поддержки развития рынка туристических услуг.

Ключевые слова: туристическая услуга, туристические продукты, государственное управление туристической деятельностью.

In scientific work defined the role and place of tourism in the modern economy. Proposals for improving public policies that support the development of the tourist market.

Keywords: tourist services, tourist products, government regulation of tourism.

Актуальність теми дослідження. Україна має значний туристичний та курортно-рекреаційний потенціал, що обумовлюється особливостями географічного становища країни, наявністю об’єктів оздоровлення та відпочинку, курортних територій, об’єктів екскурсійних показів тощо. В той же час сфера туризму і курортів в Україні не відіграє значної економічної ролі. За таких обставин дослідження щодо обґрунтування напрямів та важелів стимулювання розвитку сфери туризму і курортів представляє значний теоретичний, науково-практичний та прикладний інтерес.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковий інтерес до питань туристичної сфери значно підвищився у період здобуття Україною національної незалежності. Проблематика становлення механізмів регулювання розвитку туризму і курортів як соціально-економічної сфери досліджується у працях українських науковців Н.Ведмідь, С.Захаріна, К.Лебедева, М.Суботи, Т.Ткаченко та ін. В той же час у зв’язку із загостренням негативних наслідків економічної кризи, у тому числі кризою державних фінансів, можливості держави щодо стимулювання окремих сфер економічної діяльності є значно звуженими. Мета статті – викласти результати дослідження з проблематики державного регулювання розвитку сфери туристичних послуг в сучасних умовах, у тому числі щодо застосування важелів стимулювання розвитку сфери туризму і курортів.

Виклад основного матеріалу.  Для багатьох країн міжнародний туризм став найприбутковішою галуззю економіки, а доходи від нього — важливою складовою національних бюджетів. Подорожі та туризм стимулюють розвиток інвестиційних проектів з розбудови транспортної та готельно-туристичної інфраструктури (зокрема, аеропортів, шляхів, морських портів, реставрацію історичних пам’яток, музеїв, розвиток природних охоронних зон), що підвищує і якість життя корінного населення, і рівень обслуговування туристів [4; 7].

Високий рівень туристичного та курортного потенціалу України виступає необхідною складовою формування сучасної національної економіки. Нині у туристичній і курортній галузях України нарахо­вується понад 8 тис. підприємств, з яких майже 4 тис. - суб'єкти ту­ристичної діяльності (ліцензійні турагентства і туроператори), понад 1,5 тис. готелів, близько 4 тис. санаторно-курортних і оздо­ровчих закладів [7].  Україна поки що не належить до світових лідерів за кількістю відвідань туристами. В той же час особливості її географічного розташування та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природно-ресурсного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалу створюють можливості для інтенсивного розвитку багатьох видів і внутрішнього, і іноземного туризму.  

Ситуація у сфері туризму та діяльності курортів характеризується такими основними чинниками:

• низьким рівнем усвідомлення населенням країни та органами, що здійснюють регулювання у сфері туризму і діяльності курортів, ролі та значення туризму для соціально-економічного розвитку держави [6];
• відсутністю сформованих туристичних ресурсів та цілісної системи їх раціонального використання, невизначеністю напрямів їх освоєння та розвитку, неефективним та позазаконним використання унікальних природних та історико-культурних ресурсів [2; 6];  
• відсутністю ефективної системи захисту прав та інтересів туристів, забезпечення безпечних умов на об’єктах туристичних відвідувань та за напрямами туристичних маршрутів, своєчасного надання усіх видів невідкладної допомоги особам, які постраждали під час подорожі [3; 8];
• відсутністю належного прогнозування та планування розвитку туризму, параметрів туристичного потоку у відповідності до наявних ресурсних можливостей, потреб населення та економіки держави, узагальненим і фрагментарним підходом до розроблення та реалізації державної і місцевих програм розвитку туризму [4; 7];
• недосконалістю організаційно-правових та економічних механізмів реалізації державної політики у сфері туризму і діяльності курортів, слабкою міжвідомчою координацією та взаємодією між органами державної влади та місцевого самоврядування [3; 5];
• відсутністю цілісної та комплексної системи управління туристичними ресурсами країни, різним відомчим підпорядкуванням туристичних ресурсів, відсутністю спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань діяльності курортів [1; 8];
• недостатнім нормативним, методичним та інформаційним забезпеченням діяльності органів місцевого самоврядування, громадських організацій та суб’єктів підприємницької діяльності у сфері туризму і діяльності курортів [4].

Як наслідок, сфера туризму не забезпечує повноцінного виконання економічних, соціальних і гуманітарних функцій, зокрема, підвищення якості життя населення; формування гармонійно розвиненої особистості; збереження довкілля та культурної спадщини; наповнення бюджетів усіх рівнів, створення нових робочих місць; збільшення питомої ваги сфери послуг у структурі ВВП.

Висновки. Виходячи з положень чинного законодавства України, державна політика ту­ризму і рекреації в Україні в найближчій перспективі має ре­алізовуватися за такими напрямами: оптимізація структури та режиму функціонування турис­тичного та курортно-рекреаційного комплексів у регіонах; удосконалення структури управління в туристично-рекре­аційній галузі на обласному та районному (міському) рівнях, координування дій місцевих органів виконавчої влади з цьо­го питання; розробка механізму координування діяльності місцевих ор­ганів державної виконавчої влади та суб'єктів туристичного підприємництва. Для досягнення цих завдань визначені основні цілі: продовження роботи щодо роздержавлення підприємств ту­ристичної сфери, сприяння підприємствам середнього та ма­лого бізнесу; надання нормативно-правової, методичної, організаційної та інформаційної підтримки суб'єктам туристичного підпри­ємництва; аналіз економічної діяльності туристичних підприємств та розробка за його результатами заходів щодо підвищення ефективності роботи на ринку туристичних послуг; посилення контролю за діяльністю туристичних підпри­ємств, їхньою звітністю та додержанням вимог чинного зако­нодавства.

Перспективи подальших розвідок. У подальшому мають бути виконані дослідження з моделювання динаміки ринку туристичних послуг з урахуванням завдань підтримки сталого економічного розвитку.

Список використаних джерел:

1. Закон України «Про туризм»  [Електронний ресурс]. – Доступний з: www.rada.gov.ua.
2. Захарін С.В. Сталий розвиток сфери туристичних послуг: глобальні тенденції, міжнародна взаємодія, уроки для України / С.В.Захарін, В.П.Соболь, Ю.В.Мельник // Економічний вісний університету. – 2013. - № 20/3. – С. 297-303.
3. Каплан Ф. Аналіз залежностей між прибутками від туризму та економічним зростанням на прикладі окремих середземноморських країн / Ф.Каплан, А.Акташ // Актуальні проблеми економіки. – 2015. - № 3. – С. 33-42.
4. Лебедев К.А. Маркетинговые технологии стимулирования рекреационно-туристического потенциала регионов / К.А.Лебедев // Актуальні проблеми економіки. – 2014. - № 11. – С. 186-190.
5. Мальська М.П. Міжнародний туризм і сфера послуг / М.П.Мальська, Н.В.Антонюк, Н.М.Ганич. – К.: Знання, 2008. – 661 с.
6. Розвиток туризму в Україні  [Електронний ресурс]. – Доступний з: http://pidruchniki.com/1806020343752/turizm/rozvitok_turizmu_ukrayini
7. Статистичний щорічник України за 2014 рік [статистичне видання]. – К.: Держстат, 2015. – 556 с.
8. Субота М.В. Державна підтримка інновацій у курортній справі / М.В.Субота // Проблеми науки. – 2013. - № 2. – С. 8-12.