Выпуск №8 (Октябрь)
XL Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 28.03.2019 (Совместная конференция с Международным научным центром развития науки и технологий)

МНПК "Цифровая трансформация и инновации в экономике, праве, государственном управлении, науке и образовательных процессах", 18-21.03.2019

XXXIX Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 27.02.2019 (Совместная конференция с Международным научным центром развития науки и технологий)

XIII Международная научно-практическая конференция «Научный диспут: вопросы экономики и финансов», 31.01.2019 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

XXXVIII Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 30.01.2019 (Совместная конференция с Международным научным центром развития науки и технологий)

XXXVІI Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.12.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XXXVI Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.11.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XIII Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы экономики и финансов», 31.10.2018 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

XXXV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.10.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XXXIV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.09.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХXXIII Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.08.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХXXII Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 31.07.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XII Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы экономики и финансов», 31.07.2018 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХXXI Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.06.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХІ Международная научно-практическая конференция «Глобальные проблемы экономики и финансов», 31.05.2018 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

XXХ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.05.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XXIХ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.04.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХХVIІІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.03.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ІІІ МНПК "Экономика, финансы и управление в XXI веке: анализ тенденций и перспективы развития", 19-22.03.2018 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

X Международная научно-практическая конференция «Глобальные проблемы экономики и финансов», 28.02.2018 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХХVІІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 27.02.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХХVІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.01.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XІІ Международная научно-практическая конференция «Научный диспут: вопросы экономики и финансов», 29.12.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХХV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.12.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХХІV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.11.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XI Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы экономики и финансов», 31.10.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

XІ Международная научно-практическая конференция «Научный диспут: вопросы экономики и финансов», 29.09.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХХIІІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.09.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

X Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы экономики и финансов», 31.07.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХXII Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.07.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХXI Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.06.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

IX Международная научно-практическая конференция «Глобальные проблемы экономики и финансов», 31.05.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХX Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.05.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

"Тенденции развития национальных экономик: экономическое и правовое измерение" 18-19.05.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом и ККИБиП)

ХIX Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 27.04.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

IX Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 31.03.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХVIII Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.03.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

МНПК "Экономика, финансы и управление в XXI веке: анализ тенденций и перспективы развития", 20–23.03.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

VIII Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 28.02.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХVII Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 27.02.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VIII Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 31.01.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХVI Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.01.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.12.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VIII Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 28.12.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

VII Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 30.11.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХІV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.11.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VII Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 31.10.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХІІІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.10.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VII Международная научно-практическая конф. «Научный диспут: вопросы экономики и финансов», 30.09.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХІІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.09.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XI Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 30.08.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ІV Международная научно-практическая конф. "Экономика и управление в XXI веке: анализ тенденций и перспектив развития", 29.07.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

X Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 28.07.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VІ Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 30.06.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ІX Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 29.06.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VI Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 31.05.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

VIIІ Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 30.05.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

V Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 29.04.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

VIІ Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 28.04.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VІ Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 31.03.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ІI Международная научно-практическая конф. "Экономика и управление в XXI веке: анализ тенденций и перспектив развития", 30.03.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

V Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 21-24.03.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

V Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 26.02.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

II Международная научно-практическая конференция: "Научный диспут: актуальные вопросы медицины" 20.02.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ІV Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 29.12.2015 (Совместная конференция с Международным научным центром)

IV Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 28.12.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

IV Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 30.11.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

IV Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 29.10.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

Международная научно-практическая конференция: "Научный диспут: актуальные вопросы медицины" 28.10.2015 (Совместная конференция с Международным научным центром)

III Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 30.09.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

III Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 31.08.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ІІІ Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 30.06.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ІІ Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 29.06.2015 (Совместная конференция с Международным научным центром)

II Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 28.05.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

Актуальные проблемы экономики и финансов, 29.04.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

Научный диспут: вопросы экономики и финансов, 31.03.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

Актуальные проблемы современной науки, 27.03.2015 (Совместная конференция с Международным научным центром)

Глобальные проблемы экономики и финансов, 27.02.2015 (Совместная конференция с финансово-экономическим научным советом)



Дралюк І. М. Використання досвіду ФБР США з організаційно-правового забезпечення протидії корупції в державному секторі під час вдосконалення діяльності вітчизняної спецслужби // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія: "Юридичні науки". - 2018. - 8. https://doi.org/10.25313/2520-2308-2018-8-4359


Отрасль науки: -Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право
Скачать статью (pdf)

Кримінальне право

УДК 351.74:343.35

Дралюк Іван Миколайович

кандидат юридичних наук

Національна академія Служби безпеки України

Дралюк Иван Николаевич

кандидат юридических наук

Национальная академия Службы безопасности Украины

Dralyuk Ivan

Candidate of Legal Sciences

National Academy of Security Service of Ukraine

ВИКОРИСТАННЯ ДОСВІДУ ФБР США З ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРІ ПІД ЧАС ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВІТЧИЗНЯНОЇ СПЕЦСЛУЖБИ

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ОПЫТА ФБР США С ОРГАНИЗАЦИОННО-ПРАВОВОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ПРОТИВОДЕЙСТВИЯ КОРРУПЦИИ В ГОСУДАРСТВЕННОМ СЕКТОРЕ ВО ВРЕМЯ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ СПЕЦСЛУЖБЫ

USING THE FBI'S EXPERIENCE WITH THE ORGANIZATIONAL AND LEGAL ENSURING OF ANTI-CORRUPTION IN THE PUBLIC SECTOR DURING THE PERFECTION OF THE ACTIVITY OF THE NATIONAL SPECIAL SERVICES

Анотація. У вказаній статті сформульовано підходи до використання досвіду ФБР США з організаційно-правового забезпечення протидії корупції в державному секторі під час вдосконалення діяльності вітчизняної спецслужби, у тому числі й при формулюванні завдань та напрямів її діяльності. Зокрема проаналізовано організаційно-правового забезпечення діяльності спецслужб європейських країн та констатовано, що завдання та повноваження у сфері протидії організованій злочинності мають служби внутрішньої безпеки. Саме організаційно-правова побудова ФБР США, а саме тих її складових, які пов’язані із забезпеченням виконання завдання протидії корупції та боротьби з організованою злочинністю вбачається кращою моделлю для реформування української спецслужби. Здійснено класифікацію більшості правопорушень, якими опікується ФБР і детально розглянуто головні і найбільш загрозливі, з точки зору забезпечення національних інтересів держави, види корупції в державному секторі США.

Автором сформульовано певні підходи до реформування Служби безпеки України, у тому числі окреслено вимоги до функціонального навантаження спецпідрозділів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України. Зроблено висновок, що більшість функціональних завдань Служби безпеки України, а також її компетенції і повноважень, що переважно кореспондуються із підслідністю злочинів, які розслідують слідчі органів безпеки, вказує на певну тотожність аналогічним завданням, що стоять перед ФБР США. Останнє тільки підтверджує тезу про те, що позитивний досвід організаційно-правового забезпечення діяльності ФБР США у сфері протидії корупції у державному секторі може бути використаний для визначення, конкретизації та деталізації українською спецслужбою, у ході її реформування, власних поточних та перспективних повноважень, їх обсягу та змісту у сферах протидії корупції та організованій злочинності. Крім того, у статті наведені пропозиції щодо захисту національних інтересів держави, добробуту країни та належному забезпеченню прав і свобод її громадян, а також враховуватиме складну криміногенну ситуацію, ускладнену важким економічним становищем, політичною нестабільністю та військовим конфліктом на Сході країни тощо.

Ключові слова: досвід ФБР США, спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України, реформування СБУ, корупція, організована злочинність, завдання та напрями діяльності СБУ.

Аннотация. В указанной статье сформулированы подходы к использованию опыта ФБР США в организационно-правовом обеспечении противодействия коррупции в государственном секторе во время совершенствования деятельности отечественной спецслужбы, в том числе и при формулировке задач и направлений ее деятельности. В частности, проанализированы организационно-правовое обеспечение деятельности спецслужб европейских стран и констатировано, что задачи и полномочия в сфере противодействия организованной преступности имеют службы внутренней безопасности. Именно организационно-правовая структура ФБР США, а именно те ее составляющие, связанные с обеспечением выполнения задания противодействия коррупции и борьбы с организованной преступностью считается лучшей моделью для реформирования украинской спецслужбы. Осуществлена классификация большинства правонарушений, которыми занимается ФБР и подробно рассмотрены основные и наиболее угрожающие, с точки зрения обеспечения национальных интересов государства, виды коррупции в государственном секторе США.

Автором сформулированы определенные подходы к реформированию Службы безопасности Украины, в том числе обозначены требования к функциональной нагрузке спецподразделений по борьбе с коррупцией и организованной преступностью СБ Украины. Сделан вывод, что большинство функциональных задач Службы безопасности Украины, а также ее компетенции и полномочия, преимущественно корреспондируются с подследственностью преступлений, их расследуют следователи органов безопасности, указывает на определенную тождественность аналогичным задачам, стоящим перед ФБР США. Последнее только подтверждает тезис о том, что положительный опыт организационно-правового обеспечения деятельности ФБР США в сфере противодействия коррупции в государственном секторе может быть использован для определения, конкретизации и детализации украинской спецслужбой, в ходе ее реформирования, собственных текущих и перспективных полномочий, их объема и содержания в сферах противодействия коррупции и организованной преступности. Кроме того, в статье приведены предложения по защите национальных интересов государства, благосостояния страны и надлежащему обеспечению прав и свобод ее граждан с учетом сложной криминогенной ситуации, осложненной тяжелым экономическим положением, политической нестабильностью и военным конфликтом на востоке страны и тому подобное.

Ключевые слова: опыт ФБР США, специальные подразделения по борьбе с коррупцией и организованной преступностью Службы безопасности Украины, реформирования СБУ, коррупция, организованная преступность, задачи и направления деятельности СБУ.

Summary. This article formulates approaches to using the experience of the FBI in the organizational and legal framework for combating corruption in the public sector while improving the activities of the domestic special services, including in the formulation of tasks and areas of its activities. In particular, the organizational and legal support of the activities of the special services of European countries was analyzed and it was stated that the tasks and powers in the sphere of combating organized crime have internal security services. It is the organizational and legal structure of the FBI, namely its components related to ensuring the fulfillment of the anti-corruption task and the fight against organized crime is considered the best model for reforming the Ukrainian special services. The classification of the majority of offenses dealt with by the FBI has been carried out and the main and most threatening types of public sector corruption in the US have been examined in detail in terms of ensuring the national interests of the state.

The author has formulated certain approaches to the reform of the Security Service of Ukraine, including the requirements for the functional load of the special units to combat corruption and organized crime of the Security Council of Ukraine. It was concluded that most of the functional tasks of the Security Service of Ukraine, as well as its competences and powers, are mainly attributed to the investigative nature of the crimes, which are investigated by security investigators, indicating a certain identity to similar tasks facing the FBI. The latter only confirms the thesis that the positive experience of the organizational and legal support of the FBI activities in the field of combating corruption in the public sector can be used to determine, concretize and detail the Ukrainian special service, in the course of its reform, its own current and future powers, their scope and content in the areas of combating corruption and organized crime. In addition, the article contains proposals for the protection of the national interests of the state, the welfare of the country and the proper maintenance of the rights and freedoms of its citizens, taking into account the difficult criminal situation, complicated by the difficult economic situation, political instability and military conflict in the east of the country and etc.

Key words: experience of the FBI, special anti-corruption and organized crime units of the Security Service of Ukraine, reform of the Security Service of Ukraine, corruption, organized crime, tasks and activities of the Security Service of Ukraine.

Постановка проблеми. На сьогодні актуальним, в контексті реформування вітчизняної спецслужби з дотриманням стандартів країн-членів НАТО, є питання щодо визначення певного кола повноважень, якими повинна бути наділена реформована спецслужба. При цьому, дискусійним залишається питання щодо залишення вітчизняній спецслужбі функцій у сферах протидії корупції та організованій злочинності.

З цією метою набуває все більшої практичної значущості позитивний досвід окремих країн світу, де діяльність з викриття корупційних правопорушень у державному секторі побудована на найвищому рівні, наприклад, США, спецслужбі якої – Федеральному бюро розслідувань (FBI), вдалось забезпечити формування розгалуженої системи протидії внутрішнім загрозам національній безпеці, у тому числі такій загрозі як корупція у державному секторі. Досвід організації роботи вказаної спецслужби, а також її структурна організаційна модель, перелік виконуваних функцій тощо, дозволить сформулювати певні підходи до реформування Служби безпеки України, у тому числі визначити певні вимоги до функціонального навантаження спецпідрозділів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед науковців, які досліджували питання використання міжнародного досвіду у сфері інституційного та організаційного вдосконалення діяльності спецслужб та правоохоронних органів варто назвати: О. Бандурка, Д. Заброду, Т. Момотенко, М. Камлика, Є. Невмержицького, О. Овчаренко, Є. Скулиша, О. Сердюка, М. Стрельбицького та багатьох ін.

Аналіз наукової літератури та досліджень фахівців у галузі юриспруденції, а також праць присвяченим питанням використання міжнародного досвіду у сфері інституційного та організаційного вдосконалення діяльності спецслужб та правоохоронних органів, вказує, що на сьогодні, глибокому дослідженню досвіду діяльності ФБР США з організаційно-правового забезпечення протидії корупції в державному секторі, у тому числі в контексті його використання під час визначення шляхів реформування вітчизняної спецслужби, належної уваги приділено не було.

Враховуючи вказані проблемні питання, основною метою цієї статті є вироблення підходів до використання досвіду ФБР США з організаційно-правового забезпечення протидії корупції в державному секторі під час вдосконалення діяльності вітчизняної спецслужби, у тому числі й при формулюванні завдань та напрямів її діяльності.

Виклад основного матеріалу. У рамках трансформації українського суспільства питання подальшого розвитку складових сектору безпеки і оборони безсумнівно залишаються пріоритетними.

Поставши перед масштабними викликами національній безпеці, відповідно до Стратегії національної безпеки України (затверджена Указом Президента України від 26 травня 2015 року № 287/2015) [1] та Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України (затверджена Указом Президента України від 14 березня 2016 року № 92/2016) [2] Служба безпеки України забезпечує впровадження необхідних механізмів та інструментів для зміцнення власних функціональних спроможностей, а отже сектору безпеки і оборони України в цілому.

Однак, варто констатувати, що до цього часу повністю не визначена кінцева мета реформування правоохоронних органів – модель усієї системи з чітким розподілом завдань і повноважень. Це, а також неоднозначні трактування у різних державних інституціях України рекомендацій європейських експертів щодо ролі Служби безпеки України у сферах протидії окремим загрозам національній безпеці, зокрема, корупції, організованій злочинності, наявності в СБУ функції досудового розслідування створили умови для дискусій щодо доцільності виконання спецслужбою таких завдань у подальшому.

Разом з цим, варто зауважити, що переважна більшість європейських спецслужб та спецслужб країн-членів НАТО мають у своєму арсеналі функції з протидії організованій злочинності, а в деяких країнах – функції в антикорупційній сфері та сфері досудового розслідування.

Для прикладу, слід зазначити, що завдання з протидії корупції та організованій злочинності у межах визначеної компетенції виконують спецслужби Німеччини, Франції, Іспанії, Польщі, Румунії, Словаччини, Ізраїлю, США та Канади.

Аналіз організаційно-правового забезпечення діяльності спецслужб саме європейських країн свідчить, що певні завдання та повноваження у сфері протидії організованій злочинності мають служби внутрішньої безпеки 19 (Бельгія, Болгарія, Греція, Іспанія, Італія, Норвегія, Португалія, Словенія, Франція, Швеція, Хорватія, Естонія, Латвія, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина, Фінляндія, Чехія). При цьому, завдання та повноваження у сфері протидії корупції мають служби внутрішньої безпеки 13 європейських держав (Бельгія, Болгарія, Греція, Іспанія, Італія, Португалія, Туреччина, Естонія, Латвія, Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина), а завдання та повноваження у сфері досудового розслідування мають Австрія, Данія, Естонія, Польща, Фінляндія, Франція та Швеція.

В основу побудови спецслужб країн – членів ЄС і НАТО здебільшого покладені історичні традиції та набутий власний досвід. Єдиних підходів до організації спеціальних служб у вказаних країнах, незалежно від їх членства в ЄС чи НАТО, наразі не існує. Певні узагальнення щодо організації та діяльності служб внутрішньої безпеки визначено лише на рівні рекомендацій для країн – членів Ради Європи.

У загальному вигляді ці стандарти було сформовано в Рекомендації Парламентської асамблеї Ради Європи 1402 (1999) «Контроль над внутрішніми службами безпеки в країнах – членах Ради Європи» [3], а потім змінено під впливом терактів 11 вересня 2001 року та подальшого зростання загроз учинення терористичних актів в Рекомендації Парламентської асамблеї Ради Європи 1713 (2005) «Про демократичний нагляд за сектором безпеки в країнах – членах» [4] та зміщено акцент на забезпечення безпеки суспільства перед гарантуванням прав і свобод особистості.

Багатьма фахівцями вітчизняної спецслужби неодноразово, у тому числі в якості контраргументів, на фахово-експертному рівні та у ЗМІ зазначалось, що поширення корупції та організованої злочинності становить реальну загрозу національній безпеці. Тому це не є виключно поліцейською проблемою, або ж проблемою окремого відомства. Жоден державний орган самотужки не спроможний протидіяти таким загрозам [5; 6; 7].

У ході вирішення актуального на сьогодні питання - можливості припинення виконання Службою безпеки функції протидії корупції та організованій злочинності, варто згадати Стратегію з подолання транснаціональної організованої злочинності США, прийняту у липні 2011 року, яка визначає одним зі своїх завдань зменшення рівня організованої злочинності від рівня загроз національній безпеці до керованої проблеми у сфері громадської безпеки [8].

У цьому ж контексті, вкрай актуальним для вітчизняної спецслужби стає досвід ФБР США з організаційно-правового забезпечення протидії корупції в державному секторі.

У США функціонує розгорнута система органів, спрямованих на протидію корупції, як на федеральному рівні, так і на рівні окремих штатів. Керівну роль в діяльності по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією відіграє Міністерство юстиції США, яке розробляє національну стратегію протидії цим явищам в країні та здійснює методичне керівництво цією роботою. Головним підрозділом Міністерства юстиції, на яке безпосередньо покладена функція протидії організованій злочинності, корупції і шахрайства від 1 мільйона доларів США, а також розслідування у справах про порушення Федерального законодавства є Федеральне бюро розслідувань (FBI). Чисельність особового складу ФБР складає 32 709 осіб. З них 13 249 – спеціальні агенти, а 19 460 – адміністративно-технічний персонал. Бюджет відомства складає 6,8 мільярдів доларів США. Головне управління розташоване в м. Вашингтон, Округ Колумбія. 56 основних територіальних управлінь – понад 400 підрозділів на місцях, а також 60 міжнародних відділів з обмеженою юрисдикцією за кордоном [9].

Крім того, як зазначається на офіційному сайті ФБР США «корупція в державному секторі, головний пріоритет в розслідуванні злочинів ФБР, являє собою фундаментальну загрозу для нашої національної безпеки і способу життя. Це може вплинути на все, починаючи від того, наскільки добре охороняються наші кордони і захищені наші околиці, і аж до того, як виносяться вироки в судах і як будується державна інфраструктура, така як дороги і школи. Розкрадання бюджетних коштів також істотно позначається і на добробуті громадськості - за оцінками, через корупцію в державному секторі уряд США і громадськість зазнає збитків, які налічують мільярди доларів щороку. ФБР має всі умови для боротьби з корупцією, має відмінні навички і можливості для виконання складних таємних операцій і спостереження» [10].

З точки зору функціонального навантаження зазначеної спецслужби, у ході боротьби з корупцією в державному секторі основна увага ФБР приділяється:

  • розслідуванню порушень федерального законодавства державними посадовими особами на федеральному, державному та місцевому рівнях;
  • нагляду за загальнонаціональним розслідуванням заяв про шахрайство, пов’язаних з поставками і контрактами федерального уряду і програмами, що фінансуються з федерального бюджету;
  • боротьбі з загрозою корупції уздовж національних кордонів і пунктів в’їзду з метою зниження уразливості країни до торгівлі наркотиками і зброєю, незаконному в’їзду-виїзду іноземців, шпигунству і тероризму;
  • боротьбі зі злочинами в екологічній сфері, з фальсифікацією виборів і питанням, що стосуються закупівель, контрактів та програм, які фінансуються з федерального бюджету тощо.

Крім того, у 2008 році ФБР створило Міжнародну групу по боротьбі з корупцією (International Corruption Unit - ICU) для спостереження за збільшенням числа розслідувань, пов’язаних з шахрайством міжнародного масштабу проти уряду США, і корупцією федеральних державних посадових осіб за межами США з використанням американського фінансування, осіб, підприємств тощо.

Завдання ICU включають:

  • нагляд за дотриманням Закону про корупцію за кордоном (FCPA) і антимонопольними справами;
  • підтримка оперативного нагляду за низкою міжнародних цільових груп по боротьбі з корупцією, які розслідують і переслідують у судовому порядку осіб та фірми, що займаються хабарництвом, незаконними грошовими винагородами, здирництвом за контрактами, ціновими змовами, пособництвом, конфліктами інтересів, заміною продуктів, виставленням рахунків на товари або послуги без доставки, крадіжкою, переадресуванням товарів, індивідуальними і корпоративними змовами на всіх рівнях діяльності уряду США.

Жоден інший правоохоронний орган не досяг такого успіху, якого домоглося ФБР в боротьбі з корупцією. Цей успіх обумовлений головним чином співпрацею та координацією ряду федеральних, державних та місцевих правоохоронних органів для боротьби з корупцією в державному секторі. Ці партнерські відносини включають, але не обмежуються Міністерством юстиції, офісами Служби генерального інспектора, підрозділами власної безпеки в правоохоронних органах, федеральними, державними і місцевими правоохоронними і слідчими органами, а також прокуратурою штату і округу [10].

Така організаційно-правова побудова ФБР США може стати в нагоді вітчизняним фахівцям, які опікуються питаннями реформування Служби безпеки України, зокрема тих її складових, які пов’язані із забезпеченням виконання завдання протидії корупції та боротьби з організованою злочинністю. З цією метою варто здійснити класифікацію більшості правопорушень, якими опікується ФБР і більш детально зупинитись на головних і найбільш загрозливих, з точки зору забезпечення національних інтересів держави, видах корупції в державному секторі, з якими бореться ФБР США.

Так, в червні 2014 року у США почала працювати програма ФБР в області так званої «тюремної корупції», що стосується контрабанди заборонених до обігу у в’язницях предметів з боку місцевих, державних та федеральних співробітників в’язниць в обмін на хабарі. За допомогою цієї програми, ФБР працює над розвитком і зміцненням відносин, співпрацею з державними та місцевими виправними відділами і Службою Генерального інспектора Міністерства юстиції США, щоб допомогти визначити які в’язниці страждають від системної корупції, і використовувати відповідні методи розслідування для боротьби з цією загрозою. Пенітенціарні посадові особи і співробітники, які залучаються до цього, навіть якщо це відбувається несвідомо, порушують суспільну довіру, загрожують цілісності системи правосуддя в США і загрожують інтересам національної безпеки в цілому саме тому ці питання й підпадають під юрисдикцію ФБР США.

Іншим видом корупції, з яким активно бореться ФБР є корупція на кордоні. Федеральний уряд відповідає за захист приблизно 7000 миль уздовж кордону США і 95000 миль берегової лінії США, і кожен день більше мільйона чоловік відвідують США і в’їжджають через один з більш ніж 300 офіційних портів в США, також, як і через морські порти і міжнародні аеропорти. За даними ФБР на кордонах США поширені випадки корупції, що пов’язані з незаконним обігом наркотиків і незаконним переміщенням іноземців. По всій території США, ФБР вивчає корумповані урядові та правоохоронні органи, які беруть хабарі в обмін на те, щоб дозволити переміщення наркотиків або проїзд через порти або контрольно-пропускні пункти іноземців; захищають і супроводжують контрабанду; не звертають увагу на контрабанду; надають необхідні документи, такі як документи для імміграції і водійські права; займаються витоком конфіденційної інформації правоохоронних органів тощо. На думку фахівців ФБР, корупція на кордоні потенційно впливає на національну безпеку, так як корумповані офіцери можуть вважати, що вони беруть хабар просто в обмін на те, щоб дозволити в’їзд в США для нелегалів, в той час, як вони дійсно можуть полегшити в’їзд групи терористів. Або корумпований чиновник, який прискорює отримання імміграційної документації або допомагає отримати документ, що засвідчує особу, в обмін на хабар, може фактично полегшити роботу терористичного осередку, іноземної контррозвідувальної мережі або злочинного підприємства.

На федеральному рівні, ФБР координує слідчі дії уздовж кордонів разом із Службою Генерального інспектора міністерства внутрішньої безпеки; внутрішньої митно-прикордонною службою; Управлінням транспортної безпеки; Адміністрацією з контролю за дотриманням законів про наркотики; Управлінням з контролю за обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, вогнепальної зброї і вибухових матеріалів; Бюро з контролю і дотримання імміграційного і митного законодавства, Відділом професійної відповідальності.

Третім видом корупції, з яким має справу ФБР є злочини на виборах. ФБР через свою Міжнародну групу по боротьбі з корупцією відіграє важливу, але обмежену роль в забезпеченні справедливих і вільних виборів. Злочини на виборах стають злочинами на федеральному рівні, коли: у бюлетень входять один або кілька федеральних кандидатів; злочин здійснюється із залученням передвиборного чиновника, який зловживає своїми обов’язками; злочин відноситься до шахрайської реєстрації виборців; виборці не є громадянами США.

У ході протидії такому виду корупції як міжнародна корупція ФБР, як вже зазначалось, використовує Міжнародну групу по боротьбі з корупцією ФБР (ICU), яка є провідним слідчим органом в боротьбі з іноземною корупцією. Місія ICU - очолити зусилля правоохоронних органів у боротьбі з міжнародною корупцією.

ICU відповідає за управління та нагляд за програмою розслідувань ФБР відповідно до Закону США про корупцію за кордоном. У законодавстві 1977 року передбачено два основних положення: перший стосується хабарництва іноземних чиновників, а другий стосується вимог прозорості звітності відповідно до Закону про цінні папери і біржах. Ці положення були розроблені для полегшення паралельного застосування норм кримінального та цивільного права для стримування корупції та заохочення практики сумлінного ведення бізнесу в усьому світі.

Крім того, ФБР активно ініціює розслідування відмивання грошей для відстеження міжнародного руху активів і спільно з іноземними партнерами конфіскує активи законним органам влади в постраждалих країнах.

ICU несе відповідальність за управління програмами у справах, пов’язаних з міжнародним шахрайством проти уряду і міжнародної корумпованості федеральних державних посадових осіб, а також за управління програмами для антимонопольних розслідувань ФБР.

Створені міжнародні загони по боротьбі з корупцією (ICS), розташовані в Нью-Йорку, Лос-Анджелесі та Вашингтоні (округ Колумбія), для вирішення національних проблем хабарництва, клептократії та міжнародних антимонопольних схем. Ці схеми негативно впливають на фінансові ринки США і економічне зростання, коли їм не приділяють належної уваги. Вони унікальні за своєю природою в тому, що вони є міжнародними справами з явними злочинними діями, зазвичай відбуваються за межами США. Без цих цільових ресурсів для офіцерів ФБР було б складно провести розслідування міжнародних питань, які безпосередньо не зачіпали сферу їх відповідальності, тому ФБР створило три міжнародних відділення по боротьбі з корупцією, повністю присвячених вирішенню проблем міжнародної корупції [10].

Існують й інші види корупції, з якими бореться ФБР, що в цілому свідчить про те, що ФБР відіграє провідну роль у сфері протидії корупції в країні, насамперед, з точки зору захисту національних інтересів та безпеки країни.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Аналіз більшості функціональних завдань, що визначені на законодавчому рівні для вітчизняної спецслужби – Служби безпеки України, а також її компетенції і повноважень, що переважно кореспондуються із підслідністю злочинів, які розслідують слідчі органів безпеки вказує на певну тотожність аналогічним завданням, що стоять перед ФБР США і які були ґрунтовно розглянуті та проаналізовані в рамках цього наукового дослідження. Останнє, не спростовує, а лише підтверджує тезу про те, що позитивний досвід організаційно-правового забезпечення діяльності ФБР США у сфері протидії корупції у державному секторі може бути використаний для визначення, конкретизації та деталізації українською спецслужбою, у ході її реформування, власних поточних та перспективних повноважень, їх обсягу та змісту у сферах протидії корупції та організованій злочинності.

Крім того, правильним рішенням у довготривалій дискусії щодо доцільності існування у вітчизняній спецслужбі функції протидії корупції та організованій злочинній діяльності має стати рішення, яке буде сприяти захисту національних інтересів держави, добробуту країни та належному забезпеченню прав і свобод її громадян і, насамперед, враховуватиме таку обставину як складна криміногенна ситуація, яка ускладнена важким економічним становищем, політичною нестабільністю та військовим конфліктом на Сході країни, анексією низки територій держави та багатьма іншими факторами. З урахуванням цього, найбільш прийнятним, вбачається, залишення в системі органів і підрозділів
СБ України спеціальних підрозділів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю з відповідною функцією та завданнями.

Література

  1. Стратегії національної безпеки України, затверджена Указом Президента України від 26 травня 2015 року № 287/2015 / Урядовий кур’єр від 29.05.2015. - №95.
  2. Концепція розвитку сектору безпеки і оборони України, затверджена Указом Президента України від 14 березня 2016 року № 92/2016 / Урядовий кур’єр від 18.03.2016. - №52.
  3. Рекомендації Парламентської асамблеї Ради Європи 1402 (1999) «Контроль над внутрішніми службами безпеки в країнах – членах Ради Європи» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://minjust.gov.ua
  4. Рекомендації Парламентської асамблеї Ради Європи 1713 (2005) «Про демократичний нагляд за сектором безпеки в країнах – членах» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://minjust.gov.ua
  5. Прес-конференція на тему: «Реформування національного сектору безпеки: іноземний досвід» від 6 лютого 2017 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2170234
  6. Євросоюз-Києву: СБУ має займатися нацбезпекою, а не боротьбою з корупцією [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.dw.com/uk/a-44226593
  7. V зустріч парламентсько-громадської платформи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=lobvy3Nd730
  8. Strategy to combat transnational organized crime. July 2011[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://obamawhitehouse.archives.gov
  9. Залучення міжнародного досвіду з питань запобігання проявам корупції та конфлікту інтересів на публічній службі: матеріали семінару у рамках інструменту інституційної розбудови Європейської Комісії TAIEX, 19-20 липня 2010 р. (м. Київ) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ec.europa.ua/enlargement/taiex
  10. Federal bureau of investigation. Public corruption [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.fbi.gov/investigate/public-corruption

References

  1. Strategiyi natsionalnoyi bezpeki Ukrayini, zatverdzhena Ukazom Prezidenta Ukrayiny vid 26 travnya 2015 roku № 287/2015 / Uryadoviy kur’er vid 29.05.2015. - №95.
  2. Kontseptsiya rozvitku sektoru bezpeki i oboroni Ukrayini, zatverdzhena Ukazom Prezidenta Ukrayiny vid 14 bereznya 2016 roku № 92/2016 / Uryadoviy kur’er vid 18.03.2016. - №52.
  3. Rekomendatsiyi Parlamentskoyi asambleyi Radi Evropy 1402 (1999) «Kontrol nad vnutrsshnsmi sluzhbami bezpeki v krayinah – chlenah Radi Evropy» [Elektronniy resurs]. – Rezhim dostupu: http://minjust.gov.ua
  4. Rekomendatsiyi Parlamentskoyi asambleyi Radi Evropy 1713 (2005) «Pro demokratichniy naglyad za sektorom bezpeki v krayinah – chlenah» [Elektronniy resurs]. – Rezhim dostupu: http://minjust.gov.ua
  5. Pres-konferentsIya na temu: «Reformuvannya natsionalnogo sektoru bezpeki: inozemniy dosvid» vid 6 lyutogo 2017 roku [Elektronniy resurs]. – Rezhim dostupu: http://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2170234
  6. Evrosoyuz-Kievu: SBU mae zaymatisya natsbezpekoyu, a ne borotboyu z koruptsieyu [Elektronniy resurs]. – Rezhim dostupu: https://www.dw.com/uk/a-44226593
  7. V zustrich parlamentsko-gromadskoyi platformi. [Elektronniy resurs]. – Rezhim dostupu: https://www.youtube.com/watch?v=lobvy3Nd730;
  8. Strategy to combat transnational organized crime. July 2011[Elektronniy resurs]. – Rezhim dostupu: https://obamawhitehouse.archives.gov
  9. Zaluchennya mszhnarodnogo dosvsdu z pitan zapobsgannya proyavam koruptsiyi ta konfliktu interesiv na publichniy sluzhbi: materIali seminaru u ramkah instrumentu institutsiynoyi rozbudovi Evropeyskoyi Komisiyi TAIEX, 19-20 lipnya 2010 r. (m. Kyiv) [Elektronniy resurs]. – Rezhim dostupu: http://www.ec.europa.ua/enlargement/taiex
  10. Federal bureau of investigation. Public corruption [Elektronniy resurs]. – Rezhim dostupu: https://www.fbi.gov/investigate/public-corruption