Выпуск №2 (Февраль)

https://doi.org/10.25313/2520-2294-2019-2

XLII Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 27.06.2019 (Совместная конференция с Международным научным центром развития науки и технологий)

XLI Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 30.05.2019 (Совместная конференция с Международным научным центром развития науки и технологий)

XL Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 28.03.2019 (Совместная конференция с Международным научным центром развития науки и технологий)

МНПК "Цифровая трансформация и инновации в экономике, праве, государственном управлении, науке и образовательных процессах", 18-21.03.2019

XXXIX Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 27.02.2019 (Совместная конференция с Международным научным центром развития науки и технологий)

XIII Международная научно-практическая конференция «Научный диспут: вопросы экономики и финансов», 31.01.2019 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

XXXVIII Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 30.01.2019 (Совместная конференция с Международным научным центром развития науки и технологий)

XXXVІI Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.12.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XXXVI Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.11.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XIII Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы экономики и финансов», 31.10.2018 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

XXXV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.10.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XXXIV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.09.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХXXIII Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.08.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХXXII Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 31.07.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XII Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы экономики и финансов», 31.07.2018 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХXXI Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.06.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХІ Международная научно-практическая конференция «Глобальные проблемы экономики и финансов», 31.05.2018 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

XXХ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.05.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XXIХ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.04.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХХVIІІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.03.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ІІІ МНПК "Экономика, финансы и управление в XXI веке: анализ тенденций и перспективы развития", 19-22.03.2018 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

X Международная научно-практическая конференция «Глобальные проблемы экономики и финансов», 28.02.2018 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХХVІІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 27.02.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХХVІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.01.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XІІ Международная научно-практическая конференция «Научный диспут: вопросы экономики и финансов», 29.12.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХХV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.12.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХХІV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.11.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XI Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы экономики и финансов», 31.10.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

XІ Международная научно-практическая конференция «Научный диспут: вопросы экономики и финансов», 29.09.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХХIІІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.09.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

X Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы экономики и финансов», 31.07.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХXII Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.07.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХXI Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.06.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

IX Международная научно-практическая конференция «Глобальные проблемы экономики и финансов», 31.05.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХX Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.05.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

"Тенденции развития национальных экономик: экономическое и правовое измерение" 18-19.05.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом и ККИБиП)

ХIX Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 27.04.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

IX Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 31.03.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХVIII Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.03.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

МНПК "Экономика, финансы и управление в XXI веке: анализ тенденций и перспективы развития", 20–23.03.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

VIII Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 28.02.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХVII Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 27.02.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VIII Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 31.01.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХVI Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.01.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.12.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VIII Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 28.12.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

VII Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 30.11.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХІV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.11.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VII Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 31.10.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХІІІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.10.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VII Международная научно-практическая конф. «Научный диспут: вопросы экономики и финансов», 30.09.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХІІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.09.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XI Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 30.08.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ІV Международная научно-практическая конф. "Экономика и управление в XXI веке: анализ тенденций и перспектив развития", 29.07.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

X Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 28.07.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VІ Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 30.06.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ІX Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 29.06.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VI Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 31.05.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

VIIІ Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 30.05.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

V Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 29.04.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

VIІ Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 28.04.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VІ Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 31.03.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ІI Международная научно-практическая конф. "Экономика и управление в XXI веке: анализ тенденций и перспектив развития", 30.03.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

V Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 21-24.03.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

V Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 26.02.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

II Международная научно-практическая конференция: "Научный диспут: актуальные вопросы медицины" 20.02.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ІV Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 29.12.2015 (Совместная конференция с Международным научным центром)

IV Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 28.12.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

IV Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 30.11.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

IV Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 29.10.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

Международная научно-практическая конференция: "Научный диспут: актуальные вопросы медицины" 28.10.2015 (Совместная конференция с Международным научным центром)

III Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 30.09.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

III Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 31.08.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ІІІ Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 30.06.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ІІ Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 29.06.2015 (Совместная конференция с Международным научным центром)

II Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 28.05.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

Актуальные проблемы экономики и финансов, 29.04.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

Научный диспут: вопросы экономики и финансов, 31.03.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

Актуальные проблемы современной науки, 27.03.2015 (Совместная конференция с Международным научным центром)

Глобальные проблемы экономики и финансов, 27.02.2015 (Совместная конференция с финансово-экономическим научным советом)



Мрихіна О. Б., Данилович Т. Б., Гавриляк А. С., Міркунова Т. І. Особливості інноваційної діяльності суб’єктів господарювання у контексті сучасного етапу розвитку інноваційної інфраструктури України // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія: "Економічні науки". - 2019. - №2. https://doi.org/10.25313/2520-2294-2019-2-4710


Отрасль науки: -Региональная экономика
Скачать статью (pdf)

 

Економічні науки

УДК 330.341.1:345.2:334.2

Мрихіна Олександра Борисівна

доктор економічних наук, доцент

Національний університет «Львівська політехніка»

Мрыхина Александра Борисовна

доктор экономических наук, доцент

Национальный университет «Львовская политехника»

Mrykhina Oleksandra

Doctor of Economic Sciences, Associate Professor

Lviv Polytechnic National University

ORCID: 0000-0002-0567-2995

Данилович Тарас Богданович

кандидат економічних наук, доцент

Національний університет «Львівська політехніка»

Данилович Тарас Богданович

кандидат экономических наук, доцент

Национальный университет «Львовская политехника»

Danylovych Taras

PhD in Economics, Associate Professor

Lviv Polytechnic National University

Гавриляк Анатолій Степанович

кандидат технічних наук, доцент

Національний університет «Львівська політехніка»

Гавриляк Анатолий Степанович

кандидат технических наук, доцент

Национальный университет «Львовская политехника»

Havryliak Anatolii

PhD in Technical Sciences, Associate Professor

Lviv Polytechnic National University

Міркунова Тамара Ігорівна

аспірант кафедри економіки підприємства та інвестицій

Національного університету «Львівська політехніка»

Миркунова Тамара Игоревна

аспирант кафедри экономики предприятия и инвестиций

Национального университета «Львовская политехника»

Mirkunova Tamara

Graduate Student of the Department

of Economics of Enterprises and Investments

Lviv Polytechnic National University

ОСОБЛИВОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНОГО ЕТАПУ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

ОСОБЕННОСТИ ИННОВАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СУБЪЕКТОВ ХОЗЯЙСТВОВАНИЯ В КОНТЕКСТЕ СОВРЕМЕННОГО ЭТАПА РАЗВИТИЯ ИННОВАЦИОННОЙ ИНФРАСТРУКТУРЫ УКРАИНЫ

FEATURES OF ECONOMIC ENTITIES INNOVATIVE ACTIVITIES IN THE CONTEXT OF THE MODERN STAGE DEVELOPMENT INNOVATION IN INFRASTRUCTURE OF UKRAINE

Анотація. Cтаттю присвячено проблематиці інноваційної діяльності суб’єктів господарювання у контексті сучасного етапу розвитку інноваційної інфраструктури України, позначеного впливом економіки знань. Парадигма відкритих інновацій свідчить про те, що у світі переважна більшість перспективних інноваційних технологій розробляється за допомогою таких об’єктів інноваційної інфраструктури, як: заклади вищої освіти та наукові установи, технологічні парки, науково-виробничі комплекси, тощо. Одним із ключових чинників ринкового успіху виробничих підприємств нині є налагодження взаємодії із означеними об’єктами, придбання й освоєння технологій, розроблених у їхніх межах. На сучасному етапі інноваційна активність учасників інноваційної інфраструктури характеризується рівнем їх знаннєвого потенціалу. Зважаючи на означене, набуває актуальності потреба аналізування стану і перспектив розвитку інноваційної діяльності суб’єктів господарювання України, результати якого в подальшому можуть бути корисними для удосконалення вітчизняної інноваційної інфраструктури та формування візії інноваційного процесу, яка відповідатиме вимогам часу. У статті реалізовано низку завдань: оцінено передумови інноваційної діяльності в Україні за допомогою міжнародних рейтингів і порівнянь, проаналізовано основні результати інноваційної діяльності суб’єктів господарювання за секторами її провадження, розглянуто стан фінансування інноваційної діяльності в Україні тощо. Теоретична цінність статті полягає у виокремленні характерних особливостей інноваційної діяльності суб’єктів господарювання та відображенні їхнього впливу на розвиток інноваційної інфраструктури в Україні. Прикладну цінність роботи становить виділення основних напрямків підвищення ефективності інноваційної діяльності суб’єктів господарювання у контексті сучасного етапу розвитку інноваційної інфраструктури України.

Ключові слова: інноваційна діяльність, інноваційна інфраструктура, науково-дослідна робота, дослідно-конструкторська розробка.

Аннотация. Статья посвящена проблематике инновационной деятельности субъектов хозяйствования в контексте современного этапа развития инновационной инфраструктуры Украины, обозначенного влиянием экономики знаний. Парадигма открытых инноваций свидетельствует о том, что в мире подавляющее большинство перспективних инновационных технологий разрабатывается при помощи таких объектов инновационной инфраструктуры, как: учреждения высшего образования и научной деятельности, технологические парки, научно-производственные комплексы и т. п. Одним из ключевых факторов рыночного успеха производственных предприятий нынче является налаживание взаимодействия с данными объектами, приобретение и освоение технологий, в них разработанных. На современном этапе инновационная активность учасников инновационной инфраструктуры характеризуется уровнем их знаниевого потенциала. Учитывая отмеченное, приобретает актуальность потребность анализирования состояния и перспектив развития инновационной деятельности субъектов хозяйствования в Украине, результаты которого в дальнейшем могут быть полезны для совершенствования отечественной инновационной инфраструктуры и формирования визии инновационного процеса. В статье реализован ряд задач: оценены предпосылки инновационной деятельности в Украине с помощью международных рейтингов и сравнений, проанализированы основные результаты инновационной деятельности субъектов хозяйствования по секторам ее реализации, рассмотрено состояние финансирования инновационной деятельности в Украине. Теоретическая ценность статьи состоит в выделении характерных особенностей инновационной деятельности субъектов хозяйствования и отражении их влияния на развитие инновационной инфраструктуры в Украине. Прикладную ценность работы составляет выделение основных направлений повышения эффективности инновационной деятельности субъектов хозяйствования в контексте современного этапа развития инновационной инфраструктуры Украини.

Ключевые слова: инновационная деятельность, инновационная инфраструктура, научно-исследовательская работа, инженерно-конструкторская разработка.

Summary. The article is devoted to the economic entities problematics of innovation activity in the context of modern stage development innovation in infrastructure of Ukraine, marked by the influence of the knowledge economy. The open innovation paradigm suggests that the vast majority of promising innovative technologies in the world are developed with the help of such innovation infrastructure facilities as: higher education and research institutions, technology parks, research and production complexes, etc. One of the key factors for manufacturing enterprise market success nowadays appears to be the establishment of interaction with the marked objects, obtaining and mastering the technologies developed in them. At the present stage, the innovation activity of the participants in the innovation infrastructure is defined by the level of their knowledge potential. Considering the above, the need to analyze the state and prospects for the economic entities innovation activities development in Ukraine becomes relevant and the results of which may later be useful for improving the domestic innovation infrastructure and forming the vision of the innovation process. The article implements a number of tasks: the prerequisites of innovation activity in Ukraine are assessed with the assistance of international rankings and comparisons, the main results of innovation activities of economic entities by sectors of its implementation are analyzed, and the state of financing innovation activities in Ukraine is considered. The theoretical value of the article is to highlight economic entities distinguishing features of the innovation activities and reflect their influence on the development of innovation infrastructure in Ukraine. The applied value of the work is the selection of the main directions for economic entities to improve innovation activities efficiency in the context of modern stage development innovation in infrastructure of Ukraine.

Key words: innovation activity, innovation infrastructure, research work, engineer-construction development.

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. В останні роки світова економіка характеризується прискореними темпами розвитку інноваційних процесів, які істотно змінюють її вектор. Більшість подій і явищ, які визначають хід IV Промислової революції, актуалізують цінність знаннєвого потенціалу. Саме знання, які стають джерелами нових форм організації бізнесу та економічного зростання, нині характеризують інноваційну активність країн світу. Нові знання, що трансформуються в уміння та уречевлюються в інноваційних технологіях, є основою підвищення ефективності взаємодії суб’єктів у межах інноваційних інфраструктур країн, та, відповідно, мультиплікатором розвитку життєдіяльності та добробуту людей.

Сучасна парадигма відкритих інновацій свідчить про те, що переважну більшість перспективних інноваційних технологій розробляють в межах таких об’єктів інноваційних інфраструктур, як заклади вищої освіти та наукові установи, технологічні парки, науково-виробничі комплекси, бізнес-акселератори тощо, на відміну від спеціалізованих лабораторій та відділів науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок (НДДКР) промислових підприємств. Тому, одним із ключових чинників ринкового успіху виробничих підприємств нині є налагодження взаємодії із означеними об’єктами, придбання й освоєння технологій, у них розроблених.

Підвалиною для покращення чинної інноваційної інфраструктури та розроблення стратегічних пріоритетів інноваційного поступу України є встановлення сучасних особливостей провадження інноваційної діяльності вітчизняними суб’єктами господарювання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання означеної проблеми, виділення невирішених раніше частин. Вивченню трендів інноваційного процесу в Україні присвячено праці [2; 13; 16; 19; 24-25], дослідженню інноваційної активності вітчизняних підприємств приділили увагу вчені у роботах [11-12; 14; 17-18], розробленню проблематики інноваційної інфраструктури держави – [3; 15; 22-23; 31; 33]. Результати опрацювання означеної теми з позицій міжнародного середовища висвітлено у джерелах [1; 20-21]. З-поміж зарубіжних вчених, котрі присвятили свої дослідження темі діяльності суб’єктів господарювання у контексті інноваційної інфраструктури та досвід яких може бути корисним для умов України, слід виділити [29; 34-35]. Позаяк продемонстровані вченими і практиками результати за проблематикою розвитку інноваційної діяльності характеризуються певною фрагментарністю. Актуальним залишається питання встановлення особливостей інноваційної діяльності вітчизняних суб’єктів господарювання у контексті сучасного етапу розвитку інноваційної інфраструктури, позначеного впливом економіки знань.

Встановлення особливостей інноваційної діяльності суб’єктів господарювання в Україні є основою для удосконалення її інноваційної інфраструктури та формування візії інноваційного процесу, що відповідатиме вимогам часу.

Постановка завдання. Метою цієї наукової роботи є встановлення особливостей інноваційної діяльності суб’єктів господарювання у контексті сучасного етапу розвитку інноваційної інфраструктури України.

Для досягнення означеної мети поставлено низку завдань (зокрема, оцінити передумови інноваційної діяльності в Україні за допомогою міжнародних рейтингів і порівнянь, проаналізувати основні результати інноваційної діяльності суб’єктів господарювання за секторами її провадження, розглянути стан фінансування інноваційної діяльності в Україні тощо), виконуючи які, встановлено характерні особливості інноваційної діяльності суб’єктів господарювання та відображено їхній вплив на розвиток інноваційної інфраструктури в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. У «Доповіді про людський розвиток» (Human Development Report) зазначено, що вперше понад півтора останніх століття валовий обсяг виробництва Бразилії, Індії та Китаю як сучасних провідних економік, що розвиваються, наблизився до сукупного ВВП найрозвиненіших країн світу – Німеччини, США, Канади, Великої Британії, Італії та Франції. У документі спрогнозовано, що до 2050 р. у світовому виробництві частка Бразилії, Індії та Китаю сягне позначки 40 % [30]. Отже, окреслилася тенденція до зміни парадигми домінування країн у світовому економічному просторі. Це свідчить про перспективи змін як у балансі світової економіки, так і на рівні інноваційного процесу кожної країни зокрема. Очевидно, зазначене сприятиме тому, що диктування засад стратегічного інноваційного розвитку буде притаманним не тільки для інноваційно провідних країн світу, а й для інших країн, які створюють свою додану цінність у межах міжнародного інноваційного процесу.

Нині жодна з розвинених країн світу не може провадити інноваційну діяльність в усіх сферах з об'єктивних причин – кожна країна володіє лише своїм, специфічним, часто обмеженим переліком ресурсів. Тому, Україна, як країна, котра розвивається, має шанс стати частиною глобального світового прогресу завдяки підвищенню ефек­тивності інноваційної діяльності на основі притаманного для неї ресурсного потенціалу.

Промисловість – каталізатор розвитку інших галузей, однією з її основ є розвиток науково-технічної діяльності суб’єктів господарювання. За показником кількості вчених, як головних носіїв знаннєвого капіталу та рушіїв науково-технічної діяльності, Україна входить до першої десятки лідерів світу. Однак, наявний показник приросту ВВП України за рахунок впровадження нових технологій є меншим за 1 %, тоді як у розвинених країнах світу він становить 60–90 % [6; 28]. Неоднозначність ситуації зумовлює дослідження її причин. Для цього розглянуто міжнародні рейтинги інноваційної активності України на тлі країн світу, що базуються на методології агрегування різнорідних показників предметної сфери.

За підсумками економічного розвитку у 2018 р., озвученими під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі, Україна опинилася у переліку країн, рівень економіки яких повільно знижується. Агресія з боку Російської Федерації, накопичені зовнішні та внутрішні дисбаланси економічного розвитку тощо призвели до того, що Україна перебуває на 83-тій сходинці зі 140 країн – між Домініканською Республікою і Македонією [27].

За Індексом глобальної інноваційності (ІГІ), 2018 року Україна посіла 43-тє місце з-поміж 126 країн світу проти 50-го місця у 2017 р. За складовою «результативність знань і технологій», у 2018 р. Україні належало 27-ме місце [28].

За складовими Індексу глобальної конкурентоспроможності (ІГК), в України порівняно діаметральні позиції. Зокрема, Україні належить 131-ше місце у субіндексі «макроекономічна стабільність» та 110-те за «інституціями», позаяк 46-те місце у субіндексі «вміння», оскільки українці традиційно надають великого значення вищій освіті та розвитку інтелекту, 47-ме місце за «ємністю ринку», що вказує на відкритість і привабливість ринку України на міжнародній арені. За «інноваційною спроможністю» Україна посідає 58-ме, а за «застосуванням інформаційно-комунікаційних технлогій» – 77-ме місце в рейтингу [27]. Показники, які свідчать про інноваційний потенціал, вказують на перспективи у сфері науково-технічного та технологічного розвитку України та водночас залишаються неактивізованими.

Поширення технологій на основі мережі Інтернет є ознакою переходу суспільства від індустріальної стадії розвитку до інфор­маційної. До всесвітньої мережі підключено понад 40 % населення світу. Першість у світі за чисельністю інтернет-аудиторії протягом останніх п’яти років належить Китаю. У континентальному аспекті поширення мережі сягає 75 % в Європі, 66 % – у Північній і Південній Америці, 45 % – у країнах Азійсько-Тихоокеанського регіону та близько 25 % в Африці [32]. Інтернет використовують понад 15,3 млн осіб України [32], що складає 49,8 % дорослого населення країни. За цим показником Україна входить до десятки «інтернет-країн» Європи. Показник користування Інтернетом у європейському сегменті становить 3 %, українці на 33-му місці у світі [10; 27].

Відповідно до Індексу розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), у 2017 р. Україна посіла 79-ту позицію серед 176 країн світу, у 2016 р. – 78-му [32]. Наведені показники вказують на недостатній рівень розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в Україні, порівняно із таким, що йому належало би бути, зважаючи на наявний знаннєвий та інноваційний потенціал країни у цій сфері.

В Україні спостерігається зменшення обсягів НДДКР: протягом 1996 –2016 рр. від 1,38 до 1,0 % ВВП. Загрозливою є товарна структура українського експорту: його обсяги формуються переважно за рахунок сировинних галузей, на відміну від розвинених країн, у яких 85–90 % приросту ВВП забезпечує виробництво та експорт наукомісткої продукції.

Частка України на ринку високотехнологічної продукції, оцінена загальна ємність якого – 2,5–3 трлн дол. США, становить близько 0,05–0,1 %. Це свідчить про те, що Україна перебуває у технологічній залежності від розвинених країн світу. Зокрема, в 2015 р. імпорт високотехнологічних товарів в Україну становив 2341,4 млн дол. США, (6,5 % загального обсягу). В його структурі домінує електроніка (782,8 млн дол. США), хімічні вироби (404 млн дол. США) і неелектрична техніка (371,2 млн дол. США). Протягом аналізованого періоду український експорт високотехнологічних товарів становив лише 2,35 % сукупного обсягу [10] (тут і далі проведено аналіз на підставі даних статистичного спостереження Державної служби статистики України, періодичність якого становить щодвароки).

Особлива небезпека для економіки України спричинена насамперед наростанням технологічного старіння виробництв, необхідністю швидкого охоплення ринків і збереження науково-технічного потенціалу країни. Структура промислового виробництва України не створює стимулів для інноваційно-технологічного розвитку країни.

Упродовж 2017 р. наукові та науково-технічні роботи в Україні виконували 963 організацій (59392 науковці) 15,2 % з яких належали до сектору вищої освіти, 45,8% – до державного сектору економіки, 39,0% – до підприємницького [5; 8]. У 2017–2018 рр. в Україні був 661 заклад вищої освіти (ЗВО) І–ІV рівня акредитації [4], з яких понад половину мають право здійснювати НДДКР. Це свідчить про значний науково-технічний та науково-технологічний потенціали вітчизняного сектору вищої освіти і науки, а отже, про спроможність здійснювати НДДКР, продукувати технології та передавати їх в бізнес.

Протягом 2010–2017 рр. питома вага організацій, що виконували наукові та науково-технічні роботи у секторі вищої освіти, у загальній кількості організацій зростає: від 13,7 % у 2010 р. до 15,2 % у 2017 р. На противагу цьому, зменшується питома вага організацій, що виконували роботи у підприємницькому секторі: від 46,8 % у 2010 до 39,0 % у 2017 р. [7]. Зазначене відображає тенденцію зростання науково-технологічного потенціалу вітчизняних ЗВО та підвищення ролі їх інноваційної діяльності як повноцінних суб’єктів інноваційної інфраструктури.

Водночас, хоч Україну традиційно вважають державою з вагомим науко­вим потенціалом, визнаними у світі науковими школами, розвиненою системою підготовки кадрів [8, с. 17], у 2017 р. частка виконавців наукових досліджень і розробок (дослідників, техніків і допоміжного персоналу) у загальній кількості зайнятого населення становила 0,58 %, серед них дослідників – 0,37 % [8, с. 28], що є одним із найнижчих показників серед розвинених європейських країн. За даними Євростату, у 2017 р. найвищою частка була у Фінляндії (3,21% і 2,35%), Австрії (3,10% і 1,92%) та Швеції (2,97% і 2,33%); найнижчою – у Румунії (0,53% і 0,33%), Кіпрі (0,83% і 0,61%), Польщі (1,0% і 075%) та Болгарії (1,0% і 0,65%) [7, с. 33].

Останніми роками науково-технічний потенціал України перебуває у стані «виживання», замість оновлення та увідповіднення до запитів сучасного ринку. Нині менше від третини вітчизняних докторів і кандидатів наук України працюють безпосередньо в науковій cфері. Тому на створення нових видів виробів, технологій, сортів рослин, порід тварин, видів матеріалів у 2017 р. було спрямовано близько чверті усієї сукупності наукових та науково-технічних робіт. Залиша­ється потреба у збільшенні цієї частки та стимулюванні участі вчених з наукових установ та університетів у інноваційних процесах усіх галузей. Угруповані показники забезпечення наукової та науково-технічної діяльності в Україні наведено у табл. 1.

Оцінювання масиву статистичних даних вказує на те, що здійсненню суб’єктами господарювання наукової та науково-технічної діяльності притаманна спадна тенденція. Динаміка кількості і складу виконавців НДДКР в Україні характеризуються негативним трендом: на підприємствах та в організаціях, які здійснювали НДДКР, кількість виконавців таких робіт на початок 2018 р. становила 94,3 тис. осіб (з урахуванням сумісників та осіб, котрі працюють за договорами цивільно-правового характеру), з яких 63,0 % – дослідники, 9,7 % – техніки, 27,3 % – допоміжний персонал [5].

Відносно 2017 р. загальна чисельність виконавців скоротилася на 3,638 тис. осіб, у тому числі кількість дослідників зменшилася на 4302, тоді як чисельність допоміжного персоналу зросла на 1520 осіб.

Упродовж 2014–2016 рр. частка підприємств в Україні, які займалися інноваційною діяльністю, становила 18,4%, у тому числі здійснювали технологічні інновації – 11,8% (5,7% – продуктові та 10,3% – процесові), нетехнологічні – 13,4% (8,7% – організаційні та 10,2% – маркетингові) [6, с. 1]. Протягом 2014–2016 рр. найбільшою була частка інноваційних підприємств у галузі інформації та телекомунікації (22,1%), переробної промисловості (21,9%), фінансової та страхової діяльності (21,7%), у сфері архітектури та інжинірингу (20,1%) [6, с. 2].

Слід зазначити, що більшою за середній рівень часткою підприємств із технологічними інноваціями була їхня частка у переробній промисловості (15,6%), постачанні електроенергії, газу (12,6%), підприємств, які займалися діяльністю у сферах архітектури та інжинірингу, науковими дослідженнями та розробками, рекламною діяльністю – 13,2%; з нетехнологічними інноваціями – серед підприємств фінансової та страхової діяльності (18,0%), інформації та телекомунікації (17,3%), переробної промисловості (15,3%) [6, с. 2].

Таблиця 1

Показники забезпечення інноваційної діяльності в Україні (2010-2017 рр.)

Показники, од. вимірювання

Роки, зміна показника відносно попереднього звітного періоду*

2010

2013

%

2014

%

2015

%

2016

%

2017

%

Здійснення суб’єктами господарювання наукової і науково-технічної діяльності, за секторами

Разом, од., у т ч.:

1303

1143

-12,27

999

-12,59

978

-2,1

897

-8,28

821

-8,47

Державний сектор, од.

514

456

-11,28

419

-8,11

433

3,34

410

-5,31

403

-1,7

Підприємницький сектор, од.

610

507

-16,88

422

-16,76

394

-6,63

357

-9,39

321

-10,08

Сектор вищої освіти, од.

178

180

1,12

158

-12,22

151

-4,43

168

11,25

157

-6,54

Приватний неприбутковий сектор, од.

1

0

-100

0

0

0

0

0

0

0

0

Кількість промислових підприємств, що провадили інноваційну діяльність, за напрямами

Разом підприємств, од., у т. ч. витрачали кошти на:

1462

1356

-7,25

927

-31,63

824

-11,11

Х

Х

759

-7,88

Внутрішні НДР, од.

224

240

7,14

178

-25,83

151

-15,16

Х

Х

130

-13,9

Зовнішні НДР, од.

124

132

6,45

64

-51,51

70

-9,37

Х

Х

62

-11,42

Придбання машин, обладнання, ПЗ тощо, од.

840

911

8,45

672

-26,23

467

-30,5

Х

Х

500

-7,06

Придбання інших зовнішніх знань, од.

100

112

12

56

-5,0

32

-42,85

Х

Х

43

34,37

Інші види, од.

518

672

29,72

89

-86,75

210

135,9

Х

Х

173

-17,61

Показники впровадження та трансферу інновацій

Кількість впроваджених нових технологічних процесів, од.

2043

1790

-12,38

1580

-11,73

1217

-22,97

Х

Х

1831

50,45

Кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації, од.

1217

1129

-7,23

781

-30,82

723

-3,58

Х

Х

672

-7,05

Кількість підприємств, що придбали нові технології в Україні, од.

423

348

-17,73

455

30,74

181

-60,21

Х

Х

170

-6,07

Кількість підприємств, що придбали нові технології поза межами України, од.

231

195

-15,58

104

-46,46

32

-69,23

Х

Х

50

56,25

Кількість підприємств, що передали нові технології в Україні, од.

23

27

17,39

5

-81,48

9

80,0

Х

Х

8

-11,11

Кількість підприємств, що передали нові технології за межі України, од.

12

9

-25,0

1

-88,88

2

100

Х

Х

2

-

Джерело: сформували автори на підставі даних [5–10]. *періодичність окремих спостережень становить щодвароки

Позитивним є переважання темпів зростання кількості впроваджених інноваційних технологічних процесів та зростання кількості промислових підприємств, які реалізують інноваційну продукцію, над темпами зростання загальної кількості промислових підприємств, що впроваджують інновації. Однак, незважаючи на позитивні фактори щодо активізації інноваційної діяльності промислових підприємств України, частка реалізованої інноваційної продукції в сукупному обсязі продукції промисловості є низькою. Це є свідченням того, що продукція, яку виготовляють вітчизняні промислові підприємства, здебільшого не є інноваційною. Результати аналізування інноваційної діяльності промислових підприємств свідчать про те, що понад половину тих підприємств, які задекларували розробку технологічних інновацій, придбали машини, обладнання та програмне забезпечення для виробництва нових або значно поліпшених продуктів та послуг. Близько третини підприємств здійснювали діяльність для запровадження нових або суттєво вдосконалених продуктів або процесів (зокрема: техніко-економічне обґрунтування, тестування, розробка програмного забезпечення для поточних потреб, технічне оснащення, організація виробництва тощо).

Як загальна кількість промислових підприємств, так і кількість підприємств, які впроваджують в Україні інновації, зменшується з кожним роком. Проте, спостерігається і позитивна тенденція – зростання питомої ваги інноваційно активних підприємств. Так, питома вага підприємств, що провадять інноваційну діяльність в Україні, зросла від 13,8 % у 2010 р. до 16,2 % у 2017 р. У тому числі, питома вага підприємств, які здійснювали внутрішні НДР зросла від 2,1% у 2010 р. до 2,8 % у 2017 р. [7, с. 85].

Аналізування наведених даних свідчить про те, що провадження інноваційної діяльності у підприємницькому секторі характеризується певною стабільністю. Це зумовлює звернути увагу на нарощування кількості ефективних НДДКР у цьому секторі.

У 2017 році 88,5 % інноваційно активних промислових підприємств упроваджували інновації (або 14,3 % обстежених промислових), котрими зокрема було впроваджено 2387 інноваційних видів продукції, (у тому числі технологічних процесів), з-поміж яких 477 – нових виключно для ринку, 1910 – нових лише для підприємства. Із загальної кількості впровадженої продукції 751 – нових видів машин, устатковання, приладів, апаратів тощо, з яких 30,5 % є новими для ринку [7, с. 85].

Протягом 2014–2016 рр. найвищий рівень інноваційної активності спостерігався на підприємствах Рівненської, Харківської областей та м. Києва. Зокрема, за даними [7, с. 83], найвища частка технологічно інноваційних підприємств – у Харківській, Тернопільській, Миколаївській, Черкаській, Кіровоградській, Івано-Франківській, Сумській, Запорізькій областях та у м. Києві; у розрізі видів економічної діяльності − на підприємствах з виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів, інших транспортних засобів, комп'ютерів, електронної та оптичної продукції, напоїв, електричного устаткування, хімічних речовин і хімічної продукції.

На підставі даних [6; 10] та за допомогою методу радарів сформовано діаграму кількості впроваджених інноваційних продуктів промисловими підприємствами України, за регіонами (2015-2016 рр.) – рис. 2.

Рис. 2. Показники впровадження інноваційних продуктів промисловими підприємствами України, за регіонами (2015-2016 рр.), од.

Джерело: сформували автори на підставі даних [6; 10]

Істотною перешкодою для інноваційного розвитку України є незначний попит на науково-технічні розробки як з боку держави, так і з боку приватного бізнесу. Розмір бюджетних видатків на науку в Україні у 2017 р. становив 0,45% від ВВП [10], тоді як у країнах ЄС цей показник перевищує 3 % ВВП.