Выпуск №10 (Октябрь)

https://doi.org/10.25313/2520-2294-2018-10

XLI Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 30.05.2019 (Совместная конференция с Международным научным центром развития науки и технологий)

XL Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 28.03.2019 (Совместная конференция с Международным научным центром развития науки и технологий)

МНПК "Цифровая трансформация и инновации в экономике, праве, государственном управлении, науке и образовательных процессах", 18-21.03.2019

XXXIX Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 27.02.2019 (Совместная конференция с Международным научным центром развития науки и технологий)

XIII Международная научно-практическая конференция «Научный диспут: вопросы экономики и финансов», 31.01.2019 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

XXXVIII Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 30.01.2019 (Совместная конференция с Международным научным центром развития науки и технологий)

XXXVІI Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.12.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XXXVI Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.11.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XIII Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы экономики и финансов», 31.10.2018 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

XXXV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.10.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XXXIV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.09.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХXXIII Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.08.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХXXII Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 31.07.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XII Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы экономики и финансов», 31.07.2018 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХXXI Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.06.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХІ Международная научно-практическая конференция «Глобальные проблемы экономики и финансов», 31.05.2018 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

XXХ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.05.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XXIХ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.04.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХХVIІІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.03.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ІІІ МНПК "Экономика, финансы и управление в XXI веке: анализ тенденций и перспективы развития", 19-22.03.2018 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

X Международная научно-практическая конференция «Глобальные проблемы экономики и финансов», 28.02.2018 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХХVІІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 27.02.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХХVІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.01.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XІІ Международная научно-практическая конференция «Научный диспут: вопросы экономики и финансов», 29.12.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХХV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.12.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХХІV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.11.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XI Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы экономики и финансов», 31.10.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

XІ Международная научно-практическая конференция «Научный диспут: вопросы экономики и финансов», 29.09.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХХIІІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.09.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

X Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы экономики и финансов», 31.07.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХXII Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.07.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХXI Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.06.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

IX Международная научно-практическая конференция «Глобальные проблемы экономики и финансов», 31.05.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХX Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.05.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

"Тенденции развития национальных экономик: экономическое и правовое измерение" 18-19.05.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом и ККИБиП)

ХIX Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 27.04.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

IX Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 31.03.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХVIII Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.03.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

МНПК "Экономика, финансы и управление в XXI веке: анализ тенденций и перспективы развития", 20–23.03.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

VIII Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 28.02.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХVII Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 27.02.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VIII Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 31.01.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХVI Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.01.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.12.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VIII Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 28.12.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

VII Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 30.11.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХІV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.11.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VII Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 31.10.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХІІІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.10.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VII Международная научно-практическая конф. «Научный диспут: вопросы экономики и финансов», 30.09.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХІІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.09.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XI Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 30.08.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ІV Международная научно-практическая конф. "Экономика и управление в XXI веке: анализ тенденций и перспектив развития", 29.07.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

X Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 28.07.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VІ Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 30.06.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ІX Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 29.06.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VI Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 31.05.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

VIIІ Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 30.05.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

V Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 29.04.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

VIІ Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 28.04.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VІ Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 31.03.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ІI Международная научно-практическая конф. "Экономика и управление в XXI веке: анализ тенденций и перспектив развития", 30.03.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

V Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 21-24.03.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

V Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 26.02.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

II Международная научно-практическая конференция: "Научный диспут: актуальные вопросы медицины" 20.02.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ІV Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 29.12.2015 (Совместная конференция с Международным научным центром)

IV Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 28.12.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

IV Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 30.11.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

IV Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 29.10.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

Международная научно-практическая конференция: "Научный диспут: актуальные вопросы медицины" 28.10.2015 (Совместная конференция с Международным научным центром)

III Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 30.09.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

III Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 31.08.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ІІІ Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 30.06.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ІІ Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 29.06.2015 (Совместная конференция с Международным научным центром)

II Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 28.05.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

Актуальные проблемы экономики и финансов, 29.04.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

Научный диспут: вопросы экономики и финансов, 31.03.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

Актуальные проблемы современной науки, 27.03.2015 (Совместная конференция с Международным научным центром)

Глобальные проблемы экономики и финансов, 27.02.2015 (Совместная конференция с финансово-экономическим научным советом)



Дулік Т. О., Александрюк Т. Ю. Соціально-економічні аспекти оподаткування суб’єктів бізнес-структур в Україні // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія: "Економічні науки". - 2018. - №10. https://doi.org/10.25313/2520-2294-2018-10-4215


Отрасль науки: -Учет и налогообложение
Скачать статью (pdf)

  

Облік і оподаткування

УДК 336.22:334.012.64

Дулік Тетяна Олександрівна

кандидат економічних наук, доцент

Університет митної справи та фінансів

Дулик Татьяна Александровна

кандидат экономических наук, доцент

Университет таможенного дела и финансов

Dulik Tetyana

PhD in Economics, Associate Professor

University of Customs and Finance

Александрюк Тетяна Юріївна

старший викладач

Університет митної справи та фінансів

Александрюк Татьяна Юрьевна

старший преподаватель

Университет таможенного дела и финансов

Aleksandriuk Tetyana

Senior Lecturer

University of Customs and Finance

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ОПОДАТКУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ БІЗНЕС-СТРУКТУР В УКРАЇНІ

СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ НАЛОГООБЛОЖЕНИЯ СУБЪЕКТОВ БИЗНЕС-СТРУКТУР В УКРАИНЕ

SOCIO-ECONOMIC TAXATION ASPECTS REGARDING BUSINESS-STRUCTURES IN UKRAINE

Анотація. Здійснено комплексне дослідження соціально-економічних аспектів оподаткування суб’єктів бізнес-структур в Україні, які стимулюють (стримують) їх розвиток у сучасній трансформаційній економіці й розроблені рекомендації щодо доцільності застосування єдиного податку з урахуванням оновлених положень податкового законодавства.

Інформаційною базою дослідження слугували чинні нормативно-правові та законодавчі акти з питань оподаткування суб’єктів бізнес-структур в Україні, офіційні аналітичні та статистичні матеріали Світового банку, Міністерства фінансів України, Держкомстату України, монографічні та періодичні видання.

В основу досліджень покладені філософські складові методології із загальнотеоретичними підходами, згідно з якими пізнання соціально-економічних аспектів оподаткування суб’єктів бізнес-структур в Україні здійснюється у взаємозв’язку, взаємозалежності та розвитку з іншими явищами та процесами, які відбуваються на макро- та мікроекономічному рівні.

У статті значну увагу приділено аналізу наукових літературних джерел українських вчених, які стосуються теоретико-прикладних тенденцій розвитку малого підприємництва в Україні та особливостей оподаткування суб’єктів бізнес-структур, що спонукало до подальших роздумів про те, які з них є найбільш переконливими та формуванню власної точки зору на досліджувану проблему.

У статті здійснено наукове обґрунтування поняття «суб’єкти бізнес-структур», визначено правові основи та умови їх функціонування в Україні; розглянуто основні якісні характеристики сучасного вітчизняного бізнес-середовища; проаналізовано позиції України серед 190 країн світу у рейтингу легкості ведення бізнесу (Doing Business 2006 – 2018 рр.); представлена порівняльна характеристика внеску суб’єктів бізнес-структур у розвиток національних економік; доведено про наявність певних стримуючих чинників для подальшого розвитку бізнесу в Україні та вказано на дестимулюючий вплив чинної системи оподаткування на фінансово-господарську діяльність суб’єктів бізнес-структур у контексті як загальноприйнятого порядку оподаткування їх доходів, так і з використанням спеціального податкового режиму; критично оцінюється запроваджена спрощена модель сплати єдиного податку.

Розроблені рекомендації щодо доцільності застосування єдиного податку з урахуванням оновлених положень податкового законодавства можуть бути основою при формуванні податкової політики в Україні та для прийняття управлінських рішень відповідними інституціями на макро- та мікроекономічному рівні.

Ключові слова: податки, податковий тиск, суб’єкти бізнес-структур, оподаткування, спеціальні податкові режими, спрощена система оподаткування, обліку і звітності, єдиний податок.

Аннотация. Осуществлено комплексное исследование социально-экономических аспектов налогообложения субъектов бизнес-структур в Украине, которые стимулируют (сдерживают) их развитие в современной трансформационной экономике и разработаны рекомендации относительно целесообразности применения единого налога с учетом обновленных положений налогового законодательства.

Информационной базой исследования служили действующие нормативно-правовые и законодательные акты по вопросам налогообложения субъектов бизнес-структур в Украине, официальные аналитические и статистические материалы Мирового банка, Министерства финансов Украины, Госкомстата Украины, монографические и периодические издания.

В основу исследований положены философские составляющие методологии с общетеоретическими подходами, согласно которым познание социально-экономических аспектов налогообложения субъектов бизнес-структур в Украине осуществляется во взаимосвязи, взаимозависимости и развитии с другими явлениями и процессами, которые происходят на макро-и микроэкономическом уровне.

В статье значительное внимание уделено анализу научных литературных источников украинских ученых, которые касаются теоретико-прикладных тенденций развития малого предпринимательства в Украине и особенностей налогообложения субъектов бизнес-структур, что побуждало к дальнейшим размышлениям о том, какие из них являются наиболее убедительными и формированию собственной точки зрения на исследуемую проблему.

В статье осуществлено научное обоснование понятия "субъекты бизнес-структур", определены правовые основы и условия их функционирования в Украине; рассмотрены основные качественные характеристики современной отечественной бизнес-среды; проанализированы позиции Украины среди 190 стран мира в рейтинге легкости ведения бизнеса (Doing Business 2006-2018 гг.); представлена сравнительная характеристика взноса субъектов бизнес-структур в развитие национальных экономик; доказано о наличии определенных сдерживающих факторов для дальнейшего развития бизнеса в Украине и указано на дестимулирующее влияние действующей системы налогообложения на финансово-хозяйственную деятельность субъектов бизнес-структур в контексте как общепринятого порядка налогообложения их доходов, так и с использованием специального налогового режима; критически оценивается введенная упрощенная модель уплаты единого налога.

Разработанные рекомендации относительно целесообразности применения единого налога с учетом обновленных положений налогового законодательства могут быть основой при формировании налоговой политики в Украине и для принятия управленческих решений соответствующими институциями на макро- и микроэкономическом уровне.

Ключевые слова: налоги, налоговое давление, субьекты бизнес-структур, налогообложение, специальные налоговые режимы, упрощенная система налогообложения, учета и отчетности, единый налог.

Summary. Surveyed are socio-economic taxation aspects regarding business structures in Ukraine, which either encourage or curb their development in the present-day transformational economy. Worked out are recommendations regarding reasonability of single tax collection amid amended tax legislation.

As an informative base of research normatively served legal and legislative acts on the issues of business structures taxation in Ukraine, official analytical and statistical materials of the World bank, the Ministry of Finances of Ukraine, State statistical services of Ukraine, monograph and periodic editions.

The basis for research encompasses philosophical component methodologies with general theoretic approaches, according to which perception of socio-economic aspects of business structures taxation in Ukraine is carried out in intercommunication, interdependence and development, with other phenomena and processes which take place on macro- and micro-economical levels.

In this article, significant attention is paid to the analysis of scientific sources by the Ukrainian scientists, which cover applied principles and theory and progress of small enterprise in Ukraine and features of business structures taxation trends, that induced to the subsequent reflections on the ideas, which are the most convincing and to forming our own point of view on the problem under consideration.

The scientific study of the concept «business structures» is carried out in the article, certainly legal frameworks and their operating conditions in Ukraine; basic high-quality descriptions of modern domestic business-environment are considered; positions of Ukraine are analyzed among 190 countries in the world as to how easy it is to conduct business in the country (Doing Business 2006 – 2018); comparative description of contributions done by business structures is presented in development of national economies; it has been well-proven certain restraining factors for ongoing development of business in Ukraine and discouraging influence of the operating system of taxation is presented on financial economic activity of business structures in the context of both generally accepted system of taxing their profits and the use of single tax system; also critically discussed is the introduction of simplified model of payment in the form of the single/fixed tax.

Recommendations have been worked out as to feasibility of single/ fixed tax model taking into account the renewed system of tax legislation and they can be the basis for determining tax policy in Ukraine and for making administrative decisions by corresponding institutions on both macro- and micro-economic levels.

Key words: taxes; tax burden; entities of business-structures; taxation; special tax treatments; simplified system of taxation, accounting and reporting; single tax.

Постановка проблеми. Сучасні динамічні відтворювальні та трансформаційні процеси на рівні національних економік об’єктивно призводять до зміни пріоритетних напрямів у їх розвитку та ставлять на порядок дня нові завдання соціально-економічного характеру, які слід безвідкладно вирішувати. Серед таких завдань чи не найважливішими для України є забезпечення реалізації конституційних демократичних засад у бізнес-середовищі шляхом поліпшення бізнес-клімату та встановлення оптимального оподаткування для суб’єктів бізнес-структур (далі – СБС) і тим самим налагодження з ними партнерських, компромісних взаємовідносин, оскільки вони виступають численною, потужною армією платників податків, здатних внести суттєвий вклад у створення валового внутрішнього продукту (далі – ВВП) і, відповідно, до його розподілу та перерозподілу. Так, у більшості розвинених країн до 50% приросту ВВП забезпечують невеликі бізнес-компанії, які активно підтримує держава. В Україні до таких досягнень, як і до тамтешнього рівня держпідтримки, дуже далеко [1].

Дієвим чинником, що сприяє імплементації демократичних принципів у сучасне українське суспільство, зняттю соціальної напруги серед СБС та одночасно може здійснювати стимулюючий вплив на розвиток їх діяльності є застосування згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ) так званих спеціальних податкових режимів [2], що певною мірою оптимізують процедуру оподаткування. На сьогоднішній день у контексті чинного податкового законодавства їх різновидом є сплата єдиного податку [2], окремі правила справляння та порядок нарахування якого у 2018 році підлягли певним змінам. Тому постає гостра необхідність здійснення комплексних досліджень соціально-економічних аспектів оподаткування СБС в Україні, які стимулюють (стримують) їх розвиток у сучасній трансформаційній економіці та теоретичного обґрунтування доцільності застосування єдиного податку з урахуванням оновлених положень податкового законодавства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поглиблений аналіз наукових літературних джерел засвідчує про наявність ґрунтовних досліджень, які стосуються тенденцій та особливостей розвитку малого підприємництва в Україні [3; 4; 5]; концептуальних положень функціонування мережевих бізнес-структур [6]; соціально-економічної ролі податків та оподаткування у суспільстві, їх функцій та впливу на фінансово-господарську діяльність підприємців [7; 8; 9; 10]; особливостей та порядку оподаткування доходів, отриманих суб’єктами бізнесу – юридичними і фізичними особами з урахуванням організаційно-правової форми їх утворення та сфери діяльності [11; 12]; альтернативних систем оподаткування малого бізнесу [13; 14]; теоретичних засад і практики оподаткування суб'єктів малого підприємництва з позицій покращення реалізації його фіскального та стимулюючого потенціалу [12]; порядку справляння податку на додану вартість (далі – ПДВ), єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку і звітності із застосуванням новітніх технологій [12; 13; 14; 15]; алгоритму ведення обліку доходів і витрат, заповнення і подання податкової звітності [12; 13; 14]; податкового регулювання малого бізнесу в трансформаційній економіці України [16]; механізму захисту інтересів підприємців як платників податків від свавілля фіскальних органів [17]; засобів ефективної державної фінансової політики підтримки розвитку малого підприємництва [18; 19; 20]; світового досвіду фіскального регулювання бізнесу [21] тощо. Їх авторами є такі українські вчені: В. Андрущенко [21], О. Апостолюк [20], З. Варналій [3], В. Вишневський [9; 10; 15; 22], Д. Гетьманцев [17], О. Дикань [5], Ю. Іванов [11; 13], О. Квасовський [12], О. Клепанчук [16], Д. Ляпін [18], В. Ляшенко [4], В. Мареніченко [19], М. Слатвінська [14], А. Соколовська [7; 8], В. Суторміна [21], В. Федосов [21], С. Шульц [6] та інші.

Наукові дослідження цих авторів є тим теоретичним надбанням, яке надає ключ до розуміння понятійного апарату, змісту податкового законодавства в Україні і тим самим уможливлює розробку більш раціональної його моделі та внаслідок її імплементації – подальший розвиток сучасної податкової практики в національному бізнес-середовищі.

Окрім того, вони надають повне уявлення про те, як відбувалося в Україні становлення і розвиток альтернативних систем оподаткування суб’єктів господарювання загалом, та малого підприємництва зокрема, що може забезпечити уникнення недоречних помилок законотворцями та СБС у майбутній податковій практиці.

Насамкінець, цінність цих досліджень полягає і в тому, що вони служать справі підготовки висококваліфікованих фахівців – працівників органів соціального забезпечення та Державної фіскальної служби України, інших фахівців, а також вихованню як у платників податків, так і пересічних громадян податкової культури.

Водночас слід зазначити, що для побудови сучасної цивілізованої, перевіреної часом та фіскальною практикою оптимальної конструкції податкових правовідносин між державою та СБС й на цій основі більш досконалої системи їх оподаткування в Україні, уникнення ухилення від сплати податків [22], недопущення у майбутньому помилок при розробці податкового законодавства та суб’єктивного впливу на його змістовне наповнення, такі наукові дослідження щодо «формування певної податкової моделі, що включає техніку оподаткування, види, форми, елементи податків та управління ними» [21, с. 4] повинні бути надійним теоретичним підґрунтям, опорою, орієнтиром не лише для вітчизняної законотворчої діяльності в галузі оподаткування СБС, але й проведення податкових реформ та такого перманентного процесу, як подальші наукові дослідження, результатом яких має бути створення для відповідного періоду часу більш оптимальної податкової моделі розподілу та перерозподілу ВВП, опосередкованого рухом власних фінансових ресурсів платників податків. За переконанням авторів монографії «Держава – податки – бізнес (Із світового досвіду фіскального регулювання ринкової економіки)», до такого процесу «необхідно підходити як до накопиченого часом і практикою світового досвіду. Інакше ми і надалі будемо йти шляхом проб і помилок там, де вже все досить ясно і мається певний світовий досвід, що заслуговує на увагу. І те, що для Заходу є сьогодні само собою зрозумілим або давно пройденим етапом, для нас завжди буде відкриттям» [21, с. 4].

Отже, спонукальним мотивом для здійснення теперішніх наукових досліджень соціально-економічних аспектів оподаткування СБС в Україні є намагання їх авторів проаналізувати малодосліджені актуальні форми прояву об’єкта дослідження в умовах українського сьогодення та отримати про нього нову систему знань, що синтезуватиме у собі обґрунтування доцільності застосування платниками єдиного податку та окреслення векторів оптимізації його справляння. В основу цих досліджень покладена така «наукова парадигма» пізнання соціально-економічних явищ та процесів, «яка з’єднує філософські складові методології із загальнотеоретичними підходами, що панують у конкретній науці на певному етапі її розвитку, а також з панівними суспільними цінностями» [23, с. 20], а саме: аналіз і синтез, індукція і дедукція, діалектична логіка, системно-структурний підхід, статистичні методи тощо та гносеологія [23, с. 33 – 39, 137]. Причому остання є сукупністю тих пізнавальних процесів, завдяки яким досліджено об’єктивно-суб’єктивний характер сучасних національних податкових правовідносин між державою (органами місцевого самоврядування (далі – ОМС) та СБС, тобто платниками податків - юридичних і фізичних осіб [24].

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є комплексне дослідження соціально-економічних аспектів оподаткування СБС в Україні, які стимулюють (стримують) їх розвиток у сучасній трансформаційній економіці й розробка рекомендацій щодо доцільності застосування єдиного податку з урахуванням оновлених положень податкового законодавства.

Виклад основного матеріалу. У контексті наших досліджень під поняттям «суб’єкт бізнес-структури» слід розуміти окрему дієздатну суспільну групу представників національної економіки, які самостійно здійснюють на її території офіційно дозволену фінансово-господарську діяльність. Іншими словами, це самостійна організація або організаційна одиниця, функціонування якої підпорядковано певним, відносно стійким правилам та нормам [2; 25; 26]. До таких СБС можна віднести будь-які офіційно організовані підприємства (мікропідприємства, малі, середні або великі [26]), фірми, компанії, створення та фінансово-господарська діяльність яких здійснюється в різних галузях національної економіки (промисловість, будівництво, сільське господарство, транспорт, торrівля, сфера послуг тощо) на власний розсуд та ризик для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку [6]. Тобто під таке узагальнене визначення підпадають як юридичні, так і фізичні особи, що є згідно з чинним законодавством не лише суб’єктами господарювання або підприємницької діяльності, але й платниками податків. При цьому слід зазначити, що у чинному законодавстві України визначення поняття СБС у такому форматі відсутнє.

Загальні положення щодо осіб, які можуть займатися підприємницькою (господарською) діяльністю, містяться у Господарському кодексі України (далі – ГКУ). Так, за змістом Р. 2 ст. 55 ГКУ суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством [25]. Отже, згідно з вище зазначеним визначенням до таких суб’єктів господарювання можна віднести підприємства та підприємців (юридичних, фізичних осіб).

Проте, на нашу думку, сьогодні, в епоху трансдисциплінарності економічних знань, є потреба в новому визначенні цього терміну, мається на увазі під юридичним кутом зору та з урахуванням усіх характеристик СБС, що мають місце у сучасному науково-практичному просторі.

Сьогодні, на відміну від минулих років, також суттєво відрізняються умови функціонування СБС та їх основні якісні характеристики, які полягають у наступному [27]: поступово відмирає індустріальний бізнес та крупномасштабне виробництво розглядається як релікт минулого; спостерігається розвиток інтелектуального бізнесу при активному використанні інноваційних, інтелектуальних ресурсів, трансдисциплінарних знань та великого діапазону компетенцій, бізнес-моделювання тощо. А сучасний розподіл ресурсів бізнес-компаній, який призводить до успішної діяльності, являє собою таке їх співвідношення: 90% - інтелектуальних ресурсів та 10% – матеріальних ресурсів; в пріоритеті є малий бізнес, головною цінністю якого виступають людські ресурси, оскільки він здатний бути більш функціональним та адекватно реагувати на усі зміни ринкової кон’юнктури, швидко адаптуватись до умов, що змінюються тощо.

Такі зміни у сучасному бізнес-середовищі, що сприяли розвитку бізнесу, який розглядається як важливе джерелоз найбільш дієвих чинників не тільки поліпшення економічної ситуації в країні, але й забезпечення економічного зростання та соціальної стабільності, відбуваються в результаті реформаційних перетворень в економіці України.

Так, завдяки імплементації комплексу реформаційних заходів впродовж 2006 – 2017 рр. у вітчизняне бізнес-середовище, Україна щороку займала більш вигідні позиції серед 190 країн світу у рейтингу легкості ведення бізнесу (Doing Business 2006 – 2018 рр.), свідченням чого є рис. 1.

Рис. 1. Позиції України у рейтингу легкості ведення бізнесу (Doing Business 2006 – 2018 рр.)

Джерело: побудовано за даними [28; 29]

Узагальнені результати сформованого рейтингу держав офіційно надає та оприлюднює група експертів Світового банку у своїй щорічній доповіді, яка містить аналіз простоти ведення бізнесу в їх найкрупніших мегаполісах (для України – це Київ). Складання доповіді здійснюється у два етапи: аналізу нормативно-правових актів, які регулюють діяльність малих і середніх підприємств протягом усього життєвого циклу, а також порядку їх застосування на практиці (у тому числі усіх змін, які відбулися з моменту проголошення попередньої доповіді), та опитування підприємців. Окрім того, цей аналіз включає 10 індикаторів (створення підприємств, отримання дозволу на будівництво, підключення до системи електропостачання, реєстрація власності, отримання кредитів, захист інвесторів, оподаткування, міжнародна торгівля, забезпечення виконання контрактів, вирішення неплатоспроможності (процедура банкрутства)), кожен із яких, у свою чергу, має певні параметри.

Наприклад, такий важливий індикатор стану національного бізнес-середовища, як оподаткування оцінюється за підсумками попереднього податкового року за допомогою таких параметрів: кількості податків, що сплачувалися СБС та часу, який витрачався ним на їх сплату (податку на прибуток (% від прибутку), податку на заробітну плату та обов'язкових відрахувань (% від прибутку), а також податків на споживання), простоти відшкодування ПДВ та коригування податку на прибуток, сукупної податкової ставки (вартість усіх податків, які стягуються (у % від прибутку)). Завдяки оцінюванню цих параметрів визначається якість податкового адміністрування, а також рівень податкового навантаження на типове підприємство (частка податкових виплат від виручки за рік). Так, за цими параметрами, проведеного рейтингу серед 190 країн, Україна у 2012 р. посідала аж 181 місце. Проте, починаючи з 2016 р. і впродовж наступних двох років (2017 р., 2018 р.), завдяки попередньому активному впровадженню у податкову практику реформаційних заходів фіскального характеру, її позиції на світовій арені суттєво покращали та переміщували країну на 107-е, 84-е, 43-е місця відповідно [28; 29].

Крім того, дослідження міжнародних експертів Doing Business 2006 – 2018 рр. не лише вказують на здобутки в національних економіках, але й акцентують увагу на ті проблеми, які перешкоджають розвитку бізнесу, визначають причини їх виникнення та надають рекомендації про проведення необхідних реформ.

Однак досягнуті прогресивні зміни у рейтингу не відтворюють реального стану справ в українському бізнес-середовищі та не покращують умови діяльності СБС для їх інноваційного розвитку та залучення інвестицій, оскільки він містить більшою мірою політкоректний підхід до моніторингу та аналізу процедури ведення бізнесу в різних країнах, а їх показники скоріше є його формальним відображенням.

Разом із тим, за останні 27 років український бізнес поступово замінив механізми державного регулювання економіки, звів їх дію до необхідного мінімуму і став відігравати роль сприятливого середовища, що створює відповідні умови для ринкової саморегуляції на основі дії об’єктивних економічних законів та механізмів.

Сьогодні СБС України є невід'ємною і дієвою ланкою економіки держави, яка пронизує усі її галузі й функціонує у визначених чинним законодавством межах за чисельністю зайнятих працівників та обсягами виробництва [2; 25; 26]. За офіційними статистичними даними суб'єктів середнього та малого підприємництва у загальних показниках по суб'єктах господарювання наближаються до рівня, який зафіксувався в окремих європейських країнах, про що ілюструє рис. 2 [30].

За галузевими ознаками малий бізнес переважно зосереджений в торгівлі та сфері послуг. Так, за повідомленням журналу «Роботодавець», станом на 09.07. 2018 р. майже 97% підприємств, що працюють у сфері оптової та роздрібної торгівлі, відносяться до малого бізнесу (згідно з Законом №2164-VIII середня кількість працівників – до 50 осіб, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) до 8 мільйонів євро [26]). Одночасно у промисловості цей показник перевищує 87%, у сільському господарстві – понад 94%. Проте, коефіцієнт корисної дії від функціонування цих підприємств поки незначний. Наприклад, малий бізнес промисловості забезпечує тільки трохи більше 7% виробленої продукції, торгівлі – 19% [1].

Рис. 2. Порівняльна характеристика внеску СБС у розвиток національних економік

Джерело: побудовано за даними [30]

У 2016 р. Програма USAID «ЛЕВ» (Програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ)) презентувала дослідження про складнощі, з якими стикаються в Україні представники СБС. Половина з опитаних 2000 підприємців побоюється розвивати бізнес через політичну нестабільність, третина через військові дії на сході, інфляцію і рівень оподаткування [31].

У 2018 р. за результатами вже згаданого дослідження малого бізнесу, проведеного USAID зазначено наступне: «Підприємці вважають державну політику щодо розвитку малого бізнесу негативною або нейтральною. Керівники малого бізнесу мають занадто низькі управлінські компетенції, що не дозволяє підприємствам показувати високі результати. У той же час бізнес виявляє бажання розвиватися і створювати максимально якісні послуги і товари» [1].

Аналогічними є висновки Індексу настроїв малого бізнесу (оцінка поточного стану бізнесу, динаміка його розвитку, оцінка бізнес-клімату) на 2018 рік, який вперше провела Європейська Бізнес Асоціація спільно з компанією ЛІГА: ЗАКОН у межах проекту Unlimit Ukraine. Загальний Індекс настроїв малого бізнесу становить 3,2 із 5-ти можливих, що відповідає нейтральному рівню [32].

Отже, все зазначене є свідченням того, що бізнес-середовище України знаходиться у полі зору як західних, так і вітчизняних аналітиків-експертів [1; 5; 18; 28; 31; 32]. При цьому більшість з них не мають оптимістичних настроїв стосовно подальшого розвитку бізнесу в Україні та доводять про наявність певних стримуючих чинників, а саме: корупцію на усіх рівнях ешелонів влади, нестабільну політичну ситуацію та лобіювання власних інтересів окремих осіб та осередків, війну на сході країни тощо і, як наслідок - наявний бар’єрний соціально-економічний простір в якому функціонують сучасні СБС. Такий несприятливий для їх діяльності бізнес-простір містить численні перешкоди, основними серед яких є:

  • нестабільне та суперечливе українське правове поле;
  • недобросовісна конкуренція;
  • недостатня розвиненість сучасної інфраструктури, що забезпечує функціонування основного виробництва, у тому числі бізнес-центри, бізнес-інкубатори, технологічні парки, інформаційно-консультативні установи, громадські об'єднання суб'єктів підприємництва;
  • значні адміністративні обмеження з боку органів місцевої влади. Наприклад, дозвільна практика щодо створення та функціонування СБС та система контролю за їх діяльністю (щоб утримувати бізнес, щорічно підприємець платить майже 30 000 грн. за дозвільні документи [31]);
  • низький рівень ресурсного та інформаційного забезпечення;
  • дефіцит власних обігових фінансових та інвестиційних ресурсів;
  • неефективна кредитна політика та банківська система. Так, незалежна асоціація банків України констатує: у вітчизняній банківській системі частка кредитів підприємствам малого та середнього бізнесу у загальному портфелі кредитування – найнижча в Європі. Цей показник становить всього 9%. Для порівняння: в Чехії – 70%, в Польщі – 58% [1].

Водночас, за даними зазначеного опитування, проведеного в I кварталі 2018 р 72% керівників малих підприємств в якості основної причини відмови від банківського кредитування називають високу процентну ставку. Зараз по кредитах для підприємств малого та середнього бізнесу середня ефективна ставка (включає всі комісії і додаткові платежі, які доводиться платити підприємству, крім відсотків по кредиту) становить близько 21%. Скажімо, в Польщі ставка за кредитом для малого та середнього бізнесу терміном на п’ять-вісім років складе всього 2%. У Британії діє схема забезпечення кредитів, по якій малі підприємства з доходом до 5,6 млн. фунтів можуть отримати кредит 250 тис. фунтів на термін до п’яти років під 2% річних. І щоб отримати кредит, необхідно лише надати бізнес-план і прогноз фінансових показників. Українські ж банки виставляють дуже високі вимоги до заставного майна [1];

  • недосконала система оподаткування та надмірний податковий тиск. Так, у вигляді податків до місцевих бюджетів України йде 23,7% прибутку від бізнесу [31];
  • відсутність належної державної фінансової підтримки та стимулювання тощо.

Загалом за наслідками дії таких перешкод у бізнес-просторі спостерігається неплатоспроможність та збитковість значної кількості функціонуючих легальних СБС, уповільнення темпів приросту бізнес-сектору та його власного капіталу, а потім і переміщення у тіньову економіку внаслідок неможливості функціонувати офіційно.

Таким чином, очевидним є факт того, що на період трансформаційних процесів в Україні та для створення певної «критичної маси» СБС, необхідна їм стимулююча підтримка з боку держави шляхом надання безпосередньої фінансової допомоги, або створення пільгових умов оподаткування та кредитування, після чого цей сектор економіки зможе функціонувати порівняно автономно.

За найзагальнішим визначенням оподаткування – це процес справляння (нарахування та сплати) податків, зборів, інших платежів згідно із чинним податковим законодавством.

Оподаткування як соціально-економічне явище, проявляється через систему податкових правовідносин, які виникають між державою (ОМС) та платниками податків, у тому числі СБС, у процесі розподілу та перерозподілу новоствореної частки вартості ВВП. При цьому необхідно усвідомити, що оподаткування та функціонування податкових правовідносин відбувається у процесі реалізації податками і зборами, що є складовими елементами податкової системи держави, фіскальної та соціально-регулюючої функцій, які характеризують їх суспільне призначення. Тому процес оподаткування треба розглядати, з одного боку, як основу фінансової бази держави (ОМС), а з іншого, як механізм регулювання економіки й соціальної сфери.

Таким чином, у сутності процесу оподаткування одночасно поєднуються й тісно переплітаються об’єктивні ознаки фіскального та соціально-регулюючого характеру податків. При цьому їх фіскальне призначення є першоосновою, а похідним від нього – соціально-регулюючий зміст. Ці ознаки податків та оподаткування виявляються, по-перше, у процесі формування доходів бюджетів держави (ОМС), що є фінансовим підґрунтям її існування, а також певним мірилом її можливостей у світовому економічному просторі щодо розвитку національної економіки, освіти, науки, культури, охорони здоров’я, гарантування економічної безпеки та соціального забезпечення, зростання добробуту тощо; по-друге, у їх соціально-регулюючому впливі на рівень доходів та різні види діяльності СБС, прийняття ними відповідних управлінських рішень, обсяги виробництва та споживання, рівень і структуру сукупного попиту та сукупної пропозиції тощо.

Про роль податків (зборів) та системи оподаткування у реалізації ними фіскального призначення свідчить той факт, що в більшості розвинутих країн за їх допомогою формується від 80% до 90% і більше державних доходів [8, с. 66]. В Україні їх фіскальне значення у формуванні бюджетів держави є також суттєвим, свідченням чого є узагальнені показники зведеного бюджету, які використовуються для аналізу та прогнозування соціально-економічного розвитку держави. Так, за вісім аналізованих періодів (2010 – 2017 рр.) середнє значення частки податкових надходжень у його доходах становить трохи більше 80%, тоді як неподаткові й усі інші надходження не досягають 20% (рис. 3).

Рис. 3. Показники формування доходів Зведеного бюджету України протягом 2010 – 2017 рр.

Джерело: розраховано та побудовано за даними [33]

Загалом сучасна система оподаткування України в основному спрямована на реалізацію фіскальної функції податків і зборів. У ній майже відсутні інструменти соціально-регулюючого та стимулюючого характеру, які здатні створювати сприятливі умови для економічного зростання та активізації інвестиційної діяльності СБС. Це зумовлює потребу в її подальшому удосконаленні у напрямку уніфікації та зменшення негативного впливу елементів податків, зборів, інших платежів на доходи та рівень життя їх платників. Основною парадигмою сучасної системи оподаткування має бути: простота нарахування податків, зборів, інших платежів і зручність їх сплати, стабільність та зрозумілість положень податкового законодавства, справедливість в розподілі податкового навантаження й впливу податків на доходи їх платників та з урахуванням платоспроможності, а також достатня бюджетна наповнюваність податковими надходженнями для фінансового забезпечення виконання державою соціально-економічних функцій та розвитку національної економіки.

Українські реалії щодо обсягів новоствореного ВВП, як основаного макроекономічного показника, що характеризує рівень розвитку національної економіки, його перерозподілу через бюджетну систему та використання державних доходів, отриманих в основному за рахунок податкових надходжень у 2010–2017 рр. є свідченням наявності законодавчо врегульованої, функціональної системи оподаткування, здатної мобілізувати у розпорядження держави значні фінансові ресурси, які спрямовуються на різні суспільні потреби соціально-економічного характеру (табл. 1).