Выпуск №20 (Ноябрь)

https://doi.org/10.25313/2520-2057-2018-20

XL Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 28.03.2019 (Совместная конференция с Международным научным центром развития науки и технологий)

МНПК "Цифровая трансформация и инновации в экономике, праве, государственном управлении, науке и образовательных процессах", 18-21.03.2019

XXXIX Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 27.02.2019 (Совместная конференция с Международным научным центром развития науки и технологий)

XIII Международная научно-практическая конференция «Научный диспут: вопросы экономики и финансов», 31.01.2019 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

XXXVIII Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 30.01.2019 (Совместная конференция с Международным научным центром развития науки и технологий)

XXXVІI Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.12.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XXXVI Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.11.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XIII Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы экономики и финансов», 31.10.2018 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

XXXV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.10.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XXXIV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.09.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХXXIII Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.08.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХXXII Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 31.07.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XII Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы экономики и финансов», 31.07.2018 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХXXI Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.06.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХІ Международная научно-практическая конференция «Глобальные проблемы экономики и финансов», 31.05.2018 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

XXХ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.05.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XXIХ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.04.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХХVIІІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.03.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ІІІ МНПК "Экономика, финансы и управление в XXI веке: анализ тенденций и перспективы развития", 19-22.03.2018 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

X Международная научно-практическая конференция «Глобальные проблемы экономики и финансов», 28.02.2018 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХХVІІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 27.02.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХХVІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.01.2018 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XІІ Международная научно-практическая конференция «Научный диспут: вопросы экономики и финансов», 29.12.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХХV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.12.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХХІV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.11.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XI Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы экономики и финансов», 31.10.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

XІ Международная научно-практическая конференция «Научный диспут: вопросы экономики и финансов», 29.09.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХХIІІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.09.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

X Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы экономики и финансов», 31.07.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХXII Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.07.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХXI Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.06.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

IX Международная научно-практическая конференция «Глобальные проблемы экономики и финансов», 31.05.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХX Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.05.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

"Тенденции развития национальных экономик: экономическое и правовое измерение" 18-19.05.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом и ККИБиП)

ХIX Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 27.04.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

IX Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 31.03.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХVIII Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.03.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

МНПК "Экономика, финансы и управление в XXI веке: анализ тенденций и перспективы развития", 20–23.03.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

VIII Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 28.02.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХVII Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 27.02.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VIII Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 31.01.2017 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХVI Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 30.01.2017 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ХV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.12.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VIII Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 28.12.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

VII Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 30.11.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХІV Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.11.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VII Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 31.10.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХІІІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 28.10.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VII Международная научно-практическая конф. «Научный диспут: вопросы экономики и финансов», 30.09.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ХІІ Международная научно-практическая конференция: "Актуальные проблемы современной науки", 29.09.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

XI Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы современной науки», 30.08.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ІV Международная научно-практическая конф. "Экономика и управление в XXI веке: анализ тенденций и перспектив развития", 29.07.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

X Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 28.07.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VІ Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 30.06.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ІX Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 29.06.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VI Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 31.05.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

VIIІ Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 30.05.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

V Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 29.04.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

VIІ Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 28.04.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

VІ Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 31.03.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ІI Международная научно-практическая конф. "Экономика и управление в XXI веке: анализ тенденций и перспектив развития", 30.03.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

V Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 21-24.03.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

V Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 26.02.2016 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

II Международная научно-практическая конференция: "Научный диспут: актуальные вопросы медицины" 20.02.2016 (Совместная конференция с Международным научным центром)

ІV Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 29.12.2015 (Совместная конференция с Международным научным центром)

IV Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 28.12.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

IV Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 30.11.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

IV Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 29.10.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

Международная научно-практическая конференция: "Научный диспут: актуальные вопросы медицины" 28.10.2015 (Совместная конференция с Международным научным центром)

III Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 30.09.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

III Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы экономики и финансов", 31.08.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ІІІ Международная научно-практическая конференция "Научный диспут: вопросы экономики и финансов", 30.06.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

ІІ Международная научно-практическая конференция "Актуальные проблемы современной науки", 29.06.2015 (Совместная конференция с Международным научным центром)

II Международная научно-практическая конференция "Глобальные проблемы экономики и финансов", 28.05.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

Актуальные проблемы экономики и финансов, 29.04.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

Научный диспут: вопросы экономики и финансов, 31.03.2015 (Совместная конференция с Финансово-экономическим научным советом)

Актуальные проблемы современной науки, 27.03.2015 (Совместная конференция с Международным научным центром)

Глобальные проблемы экономики и финансов, 27.02.2015 (Совместная конференция с финансово-экономическим научным советом)



Асірян С. Р., Ткач Д. К. Будапештський меморандум 1994 року: юридичний аналіз // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". — 2018. — №20.


Отрасль науки: Юридические науки
Скачать статью (pdf)

Юридичні науки

УДК 341.1/.8

Асірян Сюзанна Рафіківна

кандидат юридичних наук, асистент

асистент кафедри міжнародного права

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Асирян Сюзанна Рафиковна

кандидат юридических наук, ассистент

ассистент кафедры международного права

Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого

Asiryan Syuzanna

Candidate of Law Sciences, Assistant

Assistant of the Department of International law

Yaroslav Mudryi National Law University

Ткач Дарина Костянтинівна

студентка

Національного юридичного університет імені Ярослава Мудрого

Ткач Дарина Константиновна

студентка

Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого

Tkach Daryna

Student of the

 Yaroslav Mudryi National Law University

БУДАПЕШТСЬКИЙ МЕМОРАНДУМ 1994 РОКУ: ЮРИДИЧНИЙ АНАЛІЗ

БУДАПЕШТСКИЙ МЕМОРАНДУМ 1994 ГОДА: ЮРИДИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ

BUDAPEST MEMORANDUM OF 1994: LEGAL ANALYSIS

Анотація. У статті досліджуються існуючі на сьогодні позиції щодо того, чи володіє досліджуваний акт ознакою юридичної обов’язковості. Вказано на недоліки Меморандуму. Встановлено, в чому проявляються наслідки невиконання положень Меморандуму. Проаналізовано значення для України приєднання до Договору про нерозповсю­дження ядерної зброї.

Ключові слова: Будапештський меморандум, Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, міжнародний договір, зобов’язання, гарантії, безпека.

Аннотация. В статье исследуются существующие на сегодня позиции относительно того, обладает ли исследуемый акт признаком юриди­ческой обязательности. Отмечаются недостатки Меморандума. Установ­лено, в чем проявляются последствия невыполнения положений Меморан­дума. Проанализировано значение для Украины присоединения к Договору о нераспространении ядерного оружия.

Ключевые слова: Будапештский меморандум, Договор о нераспространении ядерного оружия, международный договор, обязательства, гарантии, безопасность.

Summary. The article examines the existing positions as to whether the investigated act has a sign of legal obligation. The disadvantages of the Memorandum are noted. It has been established what the consequences of noncompliance with the provisions of the Memorandum are. Analyzed the importance for Ukraine of accession to the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons.

Key words: Budapest Memorandum, Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons, international treaty, obligation, guarantees, safety.

Постановка проблеми. Актуальність даного питання пояснюється необхідністю проаналізувати значення гарантій, отриманих державою внаслідок приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, на фоні подій, що відбуваються останніми роками в Україні. Анексія Кримсь­кого півострова, агресія на сході України закономірно приводять до висно­вку про декларативний характер положень Будапештського меморандуму. Аналізуючи значення для України передбачених Меморандумом гарантій, слід з’ясувати питання про перспективи розвитку нашої держави як суб’єкта міжнародного права у разі неприєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Важливим є питання щодо значення Будапештського меморандуму для світового співтовариства, оскільки проблеми ядерного роззброєння і забезпечення миру та безпеки людства безпосередньо пов’язані між собою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання щодо Будапештського меморандуму досліджували В. М. Стешенко, І. Лоссовський, О. Святун, В. Гусаров та інші. Проблеми, що стосуються досліджуваного акту, є предметом активного обговорення в засобах масової інформації.

Постановка завдання. Завданням даної статті є виявлення основних проблем практичної реалізації Будапештського меморандуму, а також ви­значення існуючих і потенційних наслідків невиконання положень цього акту.

Виклад основного матеріалу. Після розпаду СРСР Україна мала третій у світі, після США та Росії, за розміром ядерний потенціал. Пого­джуючись добровільно відмовитися від нього, Україна, в свою чергу, ви­магала гарантій власної безпеки від «ядерних» країн [6]. Так, 5 грудня 1994р. Президент України Леонід Кучма підписав Меморандум про гаран­тії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсю­дження ядерної зброї або так званий Будапештський меморандум. Сторонами Будапештського меморандуму є Російська Федерація,  Сполучене  Королівство  Великої Британії  та  Північної  Ірландії, Сполучені Штати Америки та Україна. За цим договором Україна бере на себе зобов’язання з ліквідації всієї ядерної зброї, що знаходиться на її території, в свою чергу всі інші сторони підтверджують наступне: поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України; утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України; утримуватись від економічного тиску; домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки ООН з метою надання допомоги Україні як державі-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, що не володіє ядерною зброєю, в разі, якщо Україна стане жертвою акту агресії або об'єктом погрози агресією з використанням ядерної зброї; не застосовувати ядерну зброю проти будь-якої держави-учасниці   Договору  про нерозповсюдження ядерної зброї, що не володіє ядерною зброєю, крім випадку нападу на них самих, їхні території чи їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; проводити консультації у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов'язань [1].

Події, що розгорнулися в Україні у 2014 р., засвідчили фактичну декларативність Будапештського меморандуму, адже він не передбачає жодних санкцій для ядерних держав, які порушують його приписи. Утім, усі держави–підписанти меморандуму, крім Російської Федерації, виконали покладені на них Меморандумом зобов’язання [7]. Слід зазначити, що Україна виконала свої зобов’язання щодо ядерного роззброєння. Так, перший ешелон із ядерними боєприпасами виїхав із України в березні 1994-го. Вивезення ядерної зброї тривало 27 місяців і незмінно з випередженням графіка. У ніч на 2 червня 1996 р. Україна стала державою, на території якої не залишилось ядерної зброї [8].

Як свідчать українські учасники переговорів з підготовки тексту Меморандуму, стратегія української делегації полягала в тому, щоб кінце­вий текст був юридично-зобов’язальним. У результаті було досягнуто компромісного варіанта — міжнародно-правова домовленість, яка фіксує реальні політико-правові гарантії незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України та встановлює спеціальний механізм дипломатичного захисту в разі їх порушення. Про певну слабкість гарантій, наданих Україні ядерними державами, свідчить те, що в англомовному тексті Ме­морандуму було використано термін «security assurances» (безпекові запе­внення), що є слабкішим за термін «security guarantees» (безпекові гаран­тії). Варто зауважити, що в російськомовному тексті Меморандуму, як і в україномовному, використовується термін «гарантии безопасности» [4, с. 24–25].

Останніми роками російські політики та навіть окремі науковці стверджують: оскільки Будапештський меморандум не ратифікувала жодна зі сторін-підписантів, документ «не пройшов процес надання йому юридичної сили через відповідні парламентські процедури», що надає Росії «реальну правову відмовку». Вона нібито не має відповідних зобов’язань, а сам Меморандум можна вважати юридично нікчемним [4, с. 25]. В. Рябченко, який брав участь у підготовці закону України «Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року», зазначає, що в 1994 р. не йшла мова про ратифікацію Будапештського меморандуму країнами, які є його сторонам. Тоді перева­жало розуміння, що Меморандум є міжнародним договором, який зобов'я­зує країни-учасниці неухильно виконувати всі його положення [6].

В. М. Стешенко, аналізуючи зміст Будапештського меморандуму, підкреслює, що формулювання пунктів цього акту містять посилання як на міжнародно-правові договори універсального характеру, так і на норми «м’якого» права – Статут Організації Об’єднаних Націй, Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, Заключний акт Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 р. Оскільки зміст формулювань включає міжнародно правові зобов’язання за іншими міжнародно-правовими актами, то й Меморандум має обов’язкову юридичну силу. Уточнення міжнародно-правового статусу Будапештського меморандуму було здійснено Секретаріатом ООН. Згідно з пунктом 1 статті 102 Статуту ООН, Секретаріат здійснює реєстрацію міжнародних договорів та міжнародних угод. У цьому зв’язку доречно також зазначити, що термінологічний апа­рат статті 102 Статуту ООН повністю узгоджується з відповідними термі­нами Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р., адже саме через поняття «міжнародна угода» надається визначення поняття «між­народний договір» у підпункті «а» пункту 1 статті 2 Віденської конвен­ції про право міжнародних договорів 1969 року. За зверненням Укра­їни від 2 жовтня 2014 р. Секретаріат ООН зареєстрував Будапештсь­кий меморандум у статусі міжнародної угоди. Факт цієї реєстрації засвід­чено відповідним Сертифікатом [5]. Переконливий аргумент щодо юридич­ної обов’язковості передбачених Меморандумом положень наво­дить І. Лоссовський: якщо Будапештський меморандум не є тим докумен­том, що надає Україні гарантії безпеки, тобто є «юридично нікчемним», то це значило би, що Україна не є стороною Дого­вору про нерозповсюдження ядерної зброї як неядерна країна й має право на власну ядерну зброю [4, с. 28].

Враховуючи наведені вище аргументи, статтю 11 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р., де вказано, що «згоду держави на обов'язковість для неї договору може бути виражено підписанням договору, обміном документами, затвердженням, приєднанням…», [2] а також вказівку у Будапештському меморандумі щодо початку чинно­сті цього акту – «з моменту підписання, [1] вважаємо, що Будапештський меморандум слід розцінювати як міжнародно-правовий документ, що має зобов’язальний характер. Але Будапештський меморандум не містить жо­дних зобов’язань цих держав застосувати силу задля захисту територіаль­ної цілісності України, тому нашій державі не було надано практичних га­рантій безпеки та, як наслідок, не створювався механізм їх застосування [7].

Недотримання положень Будапештського меморандуму завдає шкоди не тільки Україні, а й системі міжнародних відносин в цілому, оскільки така поведінка ставить під сумнів ефективність усього механізму ядерних гарантій [7]. Складний комплекс проблем нерозповсюдження ядерної зброї, а також очевидний провал, здавалося б, надійних міжнародних гарантій територіальної цілісності та непорушності кордонів України в об­мін на добровільну відмову від ядерної зброї є серйозним дестабілізуючим фактором ерозії міжнародно-правових систем нерозповсюдження зброї ма­сового знищення. Головним фактором, що спричиняє тенденції дестабілі­зації, є формування стійкої недовіри до міжнародних гарантій, які, зіштов­хуючись на практиці зі зухвалою агресією та відвертим ігноруванням між­народних норм і принципів, демонструють неефективність та безпорад­ність. Беручи участь у представницьких міжнародних форумах із проблем нерозповсюдження, офіційні представники України, фахівці, а також нау­ковці повинні активніше наголошувати на такій небезпеці та її глобальних руйнівних наслідках [4].

Сам факт приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї оцінюється по-різному. Висловлюються думки про те, що прийняття рішення про відмову від ядерної зброї є помилкою. Прихильники такої позиції роблять акцент на тому, що ядерний статус є важливим компонентом національної безпеки. Україна відмовилась від нього, не отримавши чітких гарантій безпеки, які були б забезпечені механізмом їх реалізації [9]. З іншого боку, як зазначає А.М. Зленко, від відпо­віді на питання «бути чи не бути Україні ядерною державою» залежали національна безпека нашої держави та можливість зайняти місце серед ци­вілізованих країн. Після проголошення незалежності на Україну здійсню­вався значний тиск, з яким неможливо було впоратися в силу того, що держава тільки починала боротьбу за міжнародне визнання. У той час дер­жава потребувала допомоги, а збереження ядерного статусу породжувало загрозу виникнення вкрай несприятливих для України наслідків – аж до міжнародного бойкоту. Крім цього, без приєднання нашої держави до До­говору про нерозповсюдження ядерної зброї навряд чи сьогодні ми могли б говорити про зміцнення міжнародного режиму нерозповсюдження ядер­ної зброї [3, с. 323–325, 330].

Висновки з даного дослідження і перспективи подальшого розвитку. Відмова України від ядерного статусу супроводжується відсутністю реальних гарантій безпеки нашої держави. У той же час, питання щодо реалізації задекларованих в Будапештському меморандумі положень не є абсолютно безперспективним. Україна може наполягати на виконанні умов досліджуваного акту, оскільки, як ми довели, останній є юридично обов’язковим для країн-підписантів. Вирішення проблем практичної реалі­зації Будапештського меморандуму є важливим для всієї світової спіль­ноти: наявність у держав впевненості у тому, що отримані в обмін на яде­рний статус гарантії безпеки є непорушними, сприятиме зміцненню між­народного режиму нерозповсюдження ядерної зброї. Крім цього, чітке до­тримання державами своїх зобов’язань щодо ядерної зброї є умовою забез­печення миру і безпеки людства.

Література

  1. Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї [Електронний ресурс]. – 1994. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_158
  2. Віденська конвенція про право міжнародних договорів [Елек­тронний ресурс]. – 1969. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_118
  3. Зленко А. М. Дипломатия и политика. Украина в процессе динамичных геополитических перемен / А. М. Зленко. – Харьков: Фолио, 2004. – 559 с.
  4. Лоссовський І. Міжнародно-правовий статус Будапештського меморандуму: договір, обов’язковий для виконання всіма його сторонами / І. Лоссовський. – Київ: Українська асоціація зовнішньої політики, 2015. – 124 с.
  5. Стешенко В. М. Міжнародно-правова характеристика Буда­пештського меморандуму 1994 року / В. М. Стешенко // Юридичний нау­ковий електронний журнал. – 2016. – №6. – С. 251–254.
  6. Владимир Рябцев: От норм Будапештского меморандума Рос­сия отступила еще в 2003 году [Електронний ресурс]. – 2014. – Режим доступу: http://forbes.net.ua/nation/1366750-vladimir-ryabcev-ot-norm-budapeshtskogo-memoranduma-rossiya-otstupila-eshche-v-2003-godu
  7. Святун О. Будапештський меморандум та його співвідношення з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї / О. Святун, О. Святун // Віче. – 2014. – №20. – С. 15–20.
  8. Оменялюк С. Політико-правові акти, що визначили без’ядерний статус України / Сергій Оменялюк // Віче. – 2010. – №9. – С. 12–15.
  9. 15 років без’ядерного статусу: досвід та гарантії безпеки для України [Електронний ресурс]. – Фонд ім. Фрідріха Еберта: Представ­ництво в Україні. – 2009. – Режим доступу: http://www.fes.kiev.ua/new/wb/media/publikationen/15-years_preview-1.pdf