РІШЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ У СФЕРІ РЕЛІГІЇ ТА ВРЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНО-РЕЛІГІЙНИХ ВІДНОСИН

Анотація

У статті проаналізовано механізм забезпечення прав у сфері релігії та врегулювання державно-релігійних відносин, яким є рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Наведено приклади рішень ЄСПЛ, проведено їх аналіз та рекомендації до застосування у національному законодавстві. Встановлено, що міжнародні стандарти, загалом, і Європейський суд з прав людини, зокрема, передбачають існування «меж свободи розсуду», які певною мірою дозволяють державам приймати закони і застосовувати політичні засоби, які можуть відрізнятися в залежності від історичної та культурної спадщини країни. Незважаючи на те, що межі свободи розсуду повинні братися до уваги, їх не слід розуміти настільки широко, щоб це призводило до викривлення самої суті цінностей, пов’язаних з правами людини. Хоча законодавство різних держав не повинно бути однаковим, і йому повинна бути властива певна гнучкість, але тим не менше така гнучкість, в свою чергу, має узгоджуватися з важливими основоположними правами. У статті встановлено, що міжнародне право передбачає чотири конкретні форми реалізації права на свободу віросповідання: богослужіння (або відправлення) культу, дотримання (або практику) релігійного життя, виконання релігійних приписів та навчання. Вони є вичерпними. Проведено узагальнення з Рішень Європейського суду, щодо адміністративного регулювання релігійної сфери державою: держава може обмежувати свободу совісті громадян виключно з підстав суспільної необхідності, легітимності та доцільності, наприклад охорона громадського порядку, здоров’я чи моралі, захист прав та свобод інших осіб; законодавство держави повинно бути чітким та гарантувати правовий захист від свавільного втручання з боку публічної влади; при реалізації регулятивних повноважень держава повинна дотримуватись нейтралітету та неупередженості у відносинах з різними релігійними організаціями; держава не повинна вживати заходів для забезпечення того, аби всі релігійні спільноти були підпорядковані єдиному управлінню; дотримуючись нейтралітету держава все ж зобов’язана забезпечувати захист прав релігійних організацій, їх майна та законної діяльності, особливої уваги державні органи зобов’язані приділяти для заспокоєння та можливого врегулювання міжрелігійних конфліктів; держава не має права накладати на особу зобов’язання підтримувати державну , чи будь-яку іншу, релігійну організацію фінансово шляхом сплати податків чи в інший спосіб; держава повинна застосувати всі ресурси для забезпечення громадянам можливості безперешкодно сповідувати свою релігію, наприклад забезпечення зустрічі ув’язнених зі священнослужителями; держава не має права покладати на релігійні організації виконання своїх власних функцій.

Ключові слова: міжнародне судочинство; рішення ЄСПЛ; державнорелігійні відносини; релігійна сфера

Як цитувати

@article{internauka4175,
  author   = {Червєнкова, Марина Георгіївна},
  title    = {РІШЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ У СФЕРІ РЕЛІГІЇ ТА ВРЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНО-РЕЛІГІЙНИХ ВІДНОСИН},
  journal  = {Науковий журнал «Сучасна доктрина права»},
  year     = {2018},
  number   = {7},
  doi      = {10.25313/2520-2308-2018-7-4175},
  url      = {https://www.inter-nauka.com/issues/law2018/7/4175}
}

TY  - JOUR
AU  - Червєнкова, Марина Георгіївна
TI  - РІШЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ У СФЕРІ РЕЛІГІЇ ТА ВРЕГУЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНО-РЕЛІГІЙНИХ ВІДНОСИН
JO  - Науковий журнал «Сучасна доктрина права»
PY  - 2018
IS  - 7
SN  - 2520-2308
DO  - 10.25313/2520-2308-2018-7-4175
UR  - https://www.inter-nauka.com/issues/law2018/7/4175
LA  - uk
ER  -