Видавничий дім «Інтернаука» — на головну

Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність Українською Відкритий доступ

Скасування арешту майна: проблеми та шляхи удосконалення правозастосування

Верхогляд-Герасименко Олена Володимирівна

Науковий журнал «Сучасна доктрина права», № 1, січень 2026

Анотація

Вступ. Статтю присвячено аналізу проблемних питань скасування арешту майна у кримінальному провадженні, зокрема попереднього арешту, накладеного в порядку частини 9 статті 170 КПК. Автором досліджено нормативну модель автоматичного припинення такого арешту та виявлено суттєві недоліки її практичної реалізації, пов’язані з відсутністю дієвого механізму виключення відомостей про обтяження з державних реєстрів. На підставі узагальнення судової практики встановлено відсутність єдиного підходу слідчих суддів до вирішення клопотань про скасування попереднього арешту майна, що зумовлює порушення права власності юридичних осіб. Обґрунтовано, що за умов збереження записів про арешт у державних реєстрах формальне припинення арешту не забезпечує реального відновлення майнових прав, а звернення до слідчого судді з клопотанням у порядку статті 174 КПК є єдиним ефективним способом їх захисту. Окрему увагу приділено особливостям скасування арешту майна з метою передачі його на потреби Збройних сил України в умовах воєнного стану, а також обґрунтовано право сторони обвинувачення на звернення з відповідним клопотанням. Сформульовано висновки та пропозиції щодо удосконалення правозастосовної практики у сфері скасування арешту майна. Мета. Метою статті є всебічне дослідження правових і процесуальних аспектів попереднього арешту майна юридичних осіб за частиною 9 статті 170 КПК, зокрема проблем його автоматичного скасування, а також аналіз механізмів передачі арештованого майна на потреби Збройних Сил України в умовах воєнного стану. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є: 1) нормативноправове забезпечення щодо регулювання порядку скасування арешту майна у кримінальному провадженні, зокрема, попереднього арешту, накладеного в порядку частини 9 статті 170 КПК та з метою передачі його на потреби Збройних сил України в умовах воєнного стану; 2) праці вітчизняних авторів, що провадять свої науково-практичні дослідження у цій сфері; 3) практика місцевих, апеляційних судів, Вищого антикорупційного суду, а також Європейського суду з прав людини у сфері захисту права мирного володіння майном. У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальноюридичні методи пізнання. Формально-логічний і системно-структурний методи застосовано для аналізу норм кримінального процесуального законодавства України, що регулюють інститут арешту майна, у тому числі попереднього арешту, накладеного в порядку частини 9 статті 170 КПК, а також суміжних норм цивільного, адміністративного та конституційного права. Метод правового аналізу використано для з’ясування правової природи такого арешту, його тимчасового характеру та правових наслідків припинення дії відповідного процесуального рішення. Порівняльно-правовий метод дозволив виявити колізії та прогалини у правовому регулюванні механізму припинення публічних обтяжень майна юридичних осіб після втрати чинності попереднього арешту, а також відсутність чіткого процесуального алгоритму передачі арештованого майна на потреби Збройних Сил України в умовах воєнного стану. За допомогою методу узагальнення судової практики проаналізовано рішення слідчих суддів і судів різних інстанцій щодо скасування арешту майна, розгляду скарг на бездіяльність органів досудового розслідування та вирішення клопотань про передачу арештованого майна для забезпечення потреб оборони держави. Діалектичний метод використано для дослідження співвідношення публічних інтересів кримінального провадження та приватних інтересів власників майна в умовах воєнного стану, а також для обґрунтування пропорційності втручання у право власності з метою забезпечення національної безпеки. Результати. Проведений аналіз норм кримінального процесуального законодавства, суміжних галузей права та судової практики дає підстави стверджувати, що попередній арешт майна, накладений у порядку частини 9 статті 170 КПК, має виключно тимчасовий характер і втрачає юридичну силу у разі недотримання стороною обвинувачення встановлених законом процесуальних вимог. Водночас відсутність законодавчо визначеного механізму припинення реєстраційних обтяжень, внесених на підставі такого арешту, зумовлює фактичне продовження обмеження права власності поза межами кримінального провадження, що суперечить принципам верховенства права, правової визначеності та пропорційності втручання у майнову сферу. Сформована судова практика свідчить про відсутність єдиного підходу до визначення належного способу захисту права власності у подібних правовідносинах, однак переважаючою та більш обґрунтованою є позиція, відповідно до якої саме звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку статті 174 КПК забезпечує реальне усунення правових перешкод для здійснення повноважень власника, у тому числі шляхом створення підстав для виключення відповідних записів з державних реєстрів. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини щодо захисту права мирного володіння майном та вимогами статті 41 Конституції України. Отже, чинне правове регулювання потребує вдосконалення шляхом нормативного закріплення обов’язкового та чіткого механізму припинення публічних обтяжень майна у разі скасування або припинення дії попереднього арешту, що сприятиме забезпеченню ефективного судового захисту, уніфікації правозастосовної практики та дотриманню балансу між публічними інтересами кримінального провадження і приватними інтересами власників майна. Дослідження правових механізмів передачі арештованого майна на потреби Збройних Сил України показало, що чинне законодавство не передбачає чіткого процесуального алгоритму такої передачі, що ускладнює її ефективну реалізацію в умовах воєнного стану. Судова практика засвідчує, що найбільш дієвим способом є звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, що дозволяє законно передати його на потреби ЗСУ. Такий підхід відповідає принципам пропорційності втручання у права власності, рівності сторін у кримінальному провадженні та завданням забезпечення оборони держави. Водночас відсутність єдиних критеріїв для прийняття таких рішень породжує ризики неоднакового правозастосування і потребує нормативного врегулювання. Запровадження спеціального процесуального механізму передачі майна, що перебуває під арештом, із визначенням підстав, умов та процесуальних гарантій забезпечить уніфікацію судової практики, правову визначеність та баланс між публічними інтересами держави й правами власників майна. Перспективи. В подальших наукових дослідженнях пропонується зосередити увагу на розробленні законодавчої моделі автоматичного припинення публічних обтяжень у разі втрати чинності попереднього арешту майна, без необхідності додаткового звернення до суду або обтяжувача. Це надасть змогу забезпечити належний баланс між публічними інтересами кримінального провадження та приватними майновими правами, підвищити рівень правової визначеності та уніфікувати правозастосовну практику.

Ключові слова: кримінальне провадження; арешт майна; попередній арешт майна; скасування арешту майна; право власності; юридичні особи; державні реєстри; воєнний стан; Збройні сили України; застосування норм кримінального процесуального права; судова практика

English

Lifting of property arrest: problems and ways to improve law enforcement

Keywords:

Як цитувати

Верхогляд-Герасименко О. В. Скасування арешту майна: проблеми та шляхи удосконалення правозастосування // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія: "Юридичні науки". – 2026. – № 1. https://doi.org/10.25313/2520-2308-2026-1-11796

@article{internauka11796,
  author   = {Верхогляд-Герасименко, Олена Володимирівна},
  title    = {Скасування арешту майна: проблеми та шляхи удосконалення правозастосування},
  journal  = {Науковий журнал «Сучасна доктрина права»},
  year     = {2026},
  number   = {1},
  doi      = {10.25313/2520-2308-2026-1-11796},
  url      = {https://www.inter-nauka.com/issues/law2026/1/11796}
}
TY  - JOUR
AU  - Верхогляд-Герасименко, Олена Володимирівна
TI  - Скасування арешту майна: проблеми та шляхи удосконалення правозастосування
JO  - Науковий журнал «Сучасна доктрина права»
PY  - 2026
IS  - 1
SN  - 2520-2308
DO  - 10.25313/2520-2308-2026-1-11796
UR  - https://www.inter-nauka.com/issues/law2026/1/11796
LA  - uk
ER  - 

Текст статті

Або відкрийте файл PDF

PDF, 356 КБ — Завантажити PDF

Як цитувати

Верхогляд-Герасименко О. В. Скасування арешту майна: проблеми та шляхи удосконалення правозастосування // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія: "Юридичні науки". – 2026. – № 1. https://doi.org/10.25313/2520-2308-2026-1-11796

@article{internauka11796,
  author   = {Верхогляд-Герасименко, Олена Володимирівна},
  title    = {Скасування арешту майна: проблеми та шляхи удосконалення правозастосування},
  journal  = {Науковий журнал «Сучасна доктрина права»},
  year     = {2026},
  number   = {1},
  doi      = {10.25313/2520-2308-2026-1-11796},
  url      = {https://www.inter-nauka.com/issues/law2026/1/11796}
}
TY  - JOUR
AU  - Верхогляд-Герасименко, Олена Володимирівна
TI  - Скасування арешту майна: проблеми та шляхи удосконалення правозастосування
JO  - Науковий журнал «Сучасна доктрина права»
PY  - 2026
IS  - 1
SN  - 2520-2308
DO  - 10.25313/2520-2308-2026-1-11796
UR  - https://www.inter-nauka.com/issues/law2026/1/11796
LA  - uk
ER  -