Генетичний та правовий зв’язок між батьками та дитиною, народженою сурогатною матір’ю: огляд практики Європейського суду з прав людини

Анотація

Стаття присвячена аналізу практики вирішення Європейським судом з прав людини (далі – ЄСПЛ) спорів, що виникли у зв’язку з проведенням сурогатного материнства, через те, що батьки не змогли встановити правовий зв’язок із дитиною, народженою сурогатною матір’ю, в іноземній країні. З різних міркувань сурогатне материнство заборонено законодавчо у низці країн, а тому громадяни цих країн змушені вдаватись до т.зв. «репродуктивного туризму», тобто виїжджати в інші країни, де сурогатне материнство дозволено, і укладати договори з сурогатною матір’ю, яка виношуватиме і народить дитину. Мета. Метою цієї статті є аналіз практики вирішення ЄСПЛ спорів, що виникли у зв’язку з проведенням сурогатного материнства, через те, що батьки не змогли встановити правовий зв’язок із дитиною, народженою сурогатною матір’ю та формулювання пропозицій для удосконалення правозастосовчої діяльності в Україні. Матеріали і методи. Авторкою було проаналізовано 18 рішень ЄСПЛ у спорах про визначення походження дитини, народженої сурогатною матір’ю що були винесені у 2014 – 2023 роках. Об’єктом дослідження є інформація про рішення ЄСПЛ, що містяться в базі HUDOC, доступ до якої відкритий за посиланням: При проведенні дослідження Москаленко К.В. було використано методи аналізу та синтезу (для формулювання висновків про класифікацію справ у спорах, що виникли у зв’язку з проведенням сурогатного материнства, через те, що батьки не змогли встановити правовий зв’язок із дитиною, народженою сурогатною матір’ю) та логічний метод (для узагальнення результатів). Результати. Проведене дослідження дозволило авторці систематизувати справи щодо сурогатного материнства, які розглядались ЄСПЛ, на такі групи: 1) справи, в яких лише один з подружжя, осіб, що проживають разом однією сім’єю без реєстрації шлюбу, або гомосексуальної пари, є генетичними батьками дитини, народженою сурогатною матір’ю; 2) справи, в яких жоден із подружжя не має генетичного зв’язку з дитиною, народженою сурогатною матір’ю. Москаленко К.В. обґрунтовується висновок про те, що при укладанні договорів сурогатного материнства в Україні слід враховувати норми національного законодавства країни походження подружньої пари, в інтересах якої укладається договір сурогатного материнства, для унеможливлення ситуацій, за яких після повернення подружньої пари із дитиною до країни їх походження вони не зможуть встановити правовий зв’язок з нею. Для цього українським юристам, які надають правничу допомогу іноземним подружнім парам, слід обов’язково радити їм отримати консультацію фахового юриста, обізнаного із нормами національного законодавства країни їх походження, щодо можливості встановлення правового зв’язку між ними та народженою в майбутньому сурогатною матір’ю дитиною. Авторкою виявлено, що наявність або відсутність генетичного зв’язку між батьком та дитиною, народженою сурогатною матір’ю, відіграє велику роль при вирішенні питання про встановлення правового зв’язку. Як правило, невстановлення правового зв’язку між дитиною, народженою сурогатною матір’ю та її генетичним батьком визнається ЄСПЛ порушенням права на повагу до приватного та сімейного життя такої дитини (з урахуванням приписів національного законодавства держави, де встановлюється відповідний правовий зв’язок). Також в результаті проведеного дослідження сформульовано висновок, що встановлення правового зв’язку між дитиною, народженою сурогатною матір’ю, та її генетичною матір’ю у країні походження генетичної матері може потребувати більших формальностей, ніж встановлення такого ж правового зв’язку із генетичним батьком дитини. Аналіз практики ЄСПЛ також свідчить про те, що за відсутності генетичного зв’язку між батьками та дитиною, народженою сурогатною матір’ю, визнання правового зв’язку між батьками та дітьми може бути унеможливлене в країні їх походження, що призведе до відібрання дитини. Ситуація, за якої батьки не матимуть генетичного зв’язку із дитиною, народженою сурогатною матір’ю, не повинна виникнути в Україні, оскільки це суперечитиме правилам національного законодавства України. Перспективи. В подальших наукових дослідженнях пропонується проаналізувати перспективи створення міжнародного (або європейського регіонального) акту, що врегульовуватиме питання встановлення батьківства у відносинах сурогатного материнства з іноземним елементом. Робота із створення такого міжнародного акту вже проводиться Гаазькою конференцією з міжнародного приватного права та Європейською комісією, й під час формулювання норм такого акту має бути врахована практика ЄСПЛ у спорах щодо сурогатного материнства.

Ключові слова: репродуктивні права; медичне право; сурогатне материнство; договір сурогатного материнства; рішення Європейського суду з прав людини

Як цитувати

@article{internauka10914,
  author   = {Москаленко, Катерина Вікторівна},
  title    = {Генетичний та правовий зв’язок між батьками та дитиною, народженою сурогатною матір’ю: огляд практики Європейського суду з прав людини},
  journal  = {Науковий журнал «Сучасна доктрина права»},
  year     = {2025},
  number   = {4},
  doi      = {10.25313/2520-2308-2025-4-10914},
  url      = {https://www.inter-nauka.com/issues/law2025/4/10914}
}

TY  - JOUR
AU  - Москаленко, Катерина Вікторівна
TI  - Генетичний та правовий зв’язок між батьками та дитиною, народженою сурогатною матір’ю: огляд практики Європейського суду з прав людини
JO  - Науковий журнал «Сучасна доктрина права»
PY  - 2025
IS  - 4
SN  - 2520-2308
DO  - 10.25313/2520-2308-2025-4-10914
UR  - https://www.inter-nauka.com/issues/law2025/4/10914
LA  - uk
ER  -