Міжнародне право Українською Відкритий доступ
Ефективність міжнародних безпекових організацій у період повномасштабної війни в Україні
Анотація
Повномасштабна війна, розв’язана Російською Федерацією проти України у 2022 році, поставила міжнародну систему безпеки перед безпрецедентним викликом. У центрі дискусії опинилася ефективність міжнародних організацій ООН, НАТО та ОБСЄ щодо захисту державного суверенітету, реагування на агресію, надання гуманітарної допомоги та підтримки стабільності в умовах активних бойових дій. Актуальність теми міжнародного правопорядку та зумовлена юридичною необхідністю кризою інституційного реформування глобальних безпекових структур. Мета. Дослідження має на меті системно проаналізувати ефективність діяльності міжнародних безпекових організацій у період повномасштабної війни в Україні, оцінити межі їхнього впливу, інструменти реагування та практичні наслідки їхніх дій у геополітичному, гуманітарному та військово-політичному вимірах. Матеріали і методи. Базовими джерелами стали нормативноправові акти, офіційні заяви, резолюції ООН, документи НАТО, ОБСЄ, а також аналітичні звіти й наукові публікації з міжнародного гуманітарного права та безпеки. Використано комплекс методів: порівняльно-правовий, системний, структурно-функціональний аналіз, елементи кейс-стаді на прикладі українського збройного конфлікту. Особлива увага приділялася оцінці реального впливу організацій на перебіг війни та захист цивільного населення. Результати. Встановлено, що ООН виявилася ефективною у гуманітарному напрямі, але безпорадною у сфері безпеки через право вето постійного члена РБ ООН – росії. НАТО, хоч і не втручалося безпосередньо у війну, координувало стратегічну підтримку України на високому рівні, що значно вплинуло на обороноздатність держави. ОБСЄ, навпаки, втратила спроможність до моніторингу й посередництва, ставши інституційно паралізованою. Узагальнений аналіз показав, що ефективність міжнародних організацій залежить не лише від правових повноважень, а й від політичної волі, процедур ухвалення рішень та реальної здатності діяти в умовах кризи. Перспективи. Подальші дослідження доцільно спрямовувати на аналіз нових моделей колективної безпеки, юридичної відповідальності міжнародних організацій, розробку концепцій гібридної безпекової взаємодії між державами та інституціями. Досвід України має стати підґрунтям для оновлення функціональних рамок міжнародного безпекового порядку.
Ключові слова: міжнародні організації; безпекова політика; колективна безпека; гуманітарна допомога; міжнародне право; військова агресія
English
The effectiveness of international security organizations amid the full-scale war in Ukraine
Abstract. The full-scale war launched by the Russian Federation against Ukraine in 2022 has posed an unprecedented challenge to the global security architecture. The effectiveness of major international organizations–namely the United Nations, NATO, and the OSCE – has come under scrutiny regarding their ability to defend sovereignty, respond to aggression, deliver humanitarian assistance, and support regional stability during active armed conflict. This topic is critically important due to both the juridical erosion of the international legal order and the institutional inertia of global security bodies. Purpose. This study aims to systematically analyze the effectiveness of international security organizations during the ongoing war in Ukraine, evaluate their response mechanisms, identify operational constraints, and assess their geopolitical, humanitarian, and defense impacts. Materials and Methods. The research is based on legal instruments, official statements, UN resolutions, NATO and OSCE documents, and academic literature on international humanitarian law and security. The methodology combines comparative legal analysis, structural-functional and systems approaches, along with case-study techniques focusing on Ukraine. Emphasis is placed on evaluating the actual impact of institutional interventions on civilian protection and war dynamics. Results. The findings reveal that the UN was impactful in the humanitarian sphere but ineffective in security matters due to the Russian veto power within the Security Council. NATO refrained from direct involvement but successfully coordinated high-level military and logistical assistance to Ukraine. In contrast, the OSCE lost its operational capacity and failed to maintain its monitoring function. Overall, the effectiveness of these organizations proved contingent not only on legal mandates but also on political cohesion, decision-making procedures, and practical crisis-management abilities. Prospects. Future research should focus on new models of collective security, legal accountability of international organizations, and frameworks for hybrid multilateral security cooperation. The Ukrainian case should inform institutional reforms and contribute to the redesign of the global security architecture.
Keywords: international organizations; security policy; collective security; humanitarian aid; international law; military aggression
Як цитувати
Голопапа В. І. Ефективність міжнародних безпекових організацій у період повномасштабної війни в Україні // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія: "Юридичні науки". – 2025. – № 4. https://doi.org/10.25313/2520-2308-2025-4-10890
@article{internauka10890,
author = {Голопапа, Владислав Ігорович},
title = {Ефективність міжнародних безпекових організацій у період повномасштабної війни в Україні},
journal = {Науковий журнал «Сучасна доктрина права»},
year = {2025},
number = {4},
doi = {10.25313/2520-2308-2025-4-10890},
url = {https://www.inter-nauka.com/issues/law2025/4/10890}
}
TY - JOUR AU - Голопапа, Владислав Ігорович TI - Ефективність міжнародних безпекових організацій у період повномасштабної війни в Україні JO - Науковий журнал «Сучасна доктрина права» PY - 2025 IS - 4 SN - 2520-2308 DO - 10.25313/2520-2308-2025-4-10890 UR - https://www.inter-nauka.com/issues/law2025/4/10890 LA - uk ER -