Правові аспекти захисту інтелектуальної власності в умовах розвитку штучного інтелекту

Анотація

Вступ. Розвиток штучного інтелекту (ШІ) докорінно змінює підходи до створення та використання об’єктів інтелектуальної власності, породжуючи низку правових викликів, які вимагають негайного врегулювання. Здатність алгоритмів генерувати тексти, зображення, музичні твори та технічні рішення ставить під сумнів традиційні концепції авторства, що ґрунтуються на людській творчій діяльності. Чи може штучний інтелект бути визнаним автором або винахідником? Хто повинен володіти правами на об’єкти, створені за його допомогою? Як уникнути зловживань і водночас стимулювати розвиток інновацій? Ці питання стають особливо актуальними в умовах стрімкого поширення технологій машинного навчання та автоматизованих систем, які вже сьогодні впливають на глобальний ринок інтелектуальної власності. У відповідь на ці виклики різні країни розробляють власні правові підходи: США та ЄС дотримуються консервативної позиції, визнаючи авторське право лише за людиною, тоді як Велика Британія, Китай і Японія пропонують більш гнучкі механізми регулювання. Водночас, незважаючи на активне обговорення цієї проблематики на міжнародному рівні, українське законодавство залишається недостатньо адаптованим до нової технологічної реальності. Відсутність чітких норм щодо ШІ-генерованих об’єктів створює правову невизначеність та гальмує впровадження інноваційних рішень. У цьому контексті надзвичайно важливим є аналіз міжнародного досвіду для розробки ефективної законодавчої бази, яка б одночасно захищала права інтелектуальної власності та сприяла подальшому розвитку цифрової економіки України. Мета. Метою цієї статті є аналіз правових аспектів захисту інтелектуальної власності в умовах розвитку штучного інтелекту, дослідження міжнародного досвіду регулювання авторських та патентних прав на AI-генеровані об'єкти, а також визначення перспектив адаптації українського законодавства до сучасних викликів цифрової епохи. Особлива увага приділяється питанням визнання авторства творів, створених за допомогою ШІ, проблемам патентування інновацій у сфері штучного інтелекту, впливу цих технологій на інформаційну безпеку, а також пошуку збалансованих рішень, які б одночасно стимулювали технологічний розвиток та забезпечували ефективний правовий захист інтелектуальних прав. Матеріали і методи. У процесі дослідження було використано широкий спектр наукових джерел, що охоплюють питання комерціалізації інновацій як в українській, так і в міжнародній науковій спільноті. Зокрема, Писаренко Т.В. і Коваленко О.М. наголошують на необхідності ефективного управління наукоємними інноваціями, а Олефіренко О.М. та інші дослідники розглядають комерціалізацію як ключовий аспект управління інноваційною діяльністю, підкреслюючи необхідність вдосконалення нормативно-правової бази. Серед методів дослідження було застосовано порівняльно-правовий аналіз для оцінки правових підходів до захисту інтелектуальної власності у США, ЄС, Китаї, Великій Британії та Японії. Це дозволило виявити ключові тенденції у сфері авторського права та патентування технологічних розробок. Також було використано системний підхід для аналізу взаємозв’язку між розвитком технологій, нормативними актами та їхнім впливом на інноваційні процеси. Аналіз базувався на чинному законодавстві, міжнародних угодах, судових рішеннях, а також звітах провідних міжнародних організацій, таких як ВОІВ, Європейське патентне відомство та Бюро з авторських прав США. Контент-аналіз наукових публікацій і звітів дозволив окреслити основні проблеми правового регулювання інновацій та запропонувати шляхи їх вирішення. Результати. Аналіз міжнародного досвіду у сфері правового регулювання інтелектуальної власності, створеної за допомогою штучного інтелекту, свідчить про відсутність єдиного підходу до визначення авторства та патентування таких об’єктів. У більшості країн, зокрема у США та Європейському Союзі, домінує консервативна позиція, згідно з якою авторське право може належати виключно фізичній особі, що безпосередньо бере участь у створенні твору. Так, у рішенні суду «Thaler v. USPTO» було відмовлено у визнанні штучного інтелекту автором патенту, що підтверджує необхідність людського втручання для набуття правового захисту. Водночас Велика Британія та Китай демонструють більш гнучкий підхід, визнаючи можливість надання авторських прав особі або компанії, що контролює процес створення AIгенерованого контенту. Подібні розбіжності в регулюванні створюють складнощі у міжнародному правозастосуванні, оскільки один і той самий об’єкт інтелектуальної власності може мати різний правовий статус у різних юрисдикціях. Щодо патентування інновацій, створених штучним інтелектом, ситуація є ще більш неоднозначною. У США та ЄС існують жорсткі обмеження щодо реєстрації AI-винаходів, оскільки традиційна система патентування передбачає наявність людської творчої діяльності. У той же час Китай та Японія поступово адаптують своє законодавство до реалій автоматизованої генерації технічних рішень, що може стати орієнтиром для України. Додатковою проблемою є зростання ризиків у сфері інформаційної безпеки, зокрема можливість незаконного використання ШІ для створення клонованого контенту, маніпулятивних даних або технологій, що порушують права інтелектуальної власності інших осіб. Українське законодавство наразі не має чітких механізмів регулювання таких викликів, що потребує його оновлення відповідно до найкращих світових практик. Зокрема, слід розглянути можливість створення окремих норм щодо правового статусу AI-генерованих об’єктів, удосконалити підходи до реєстрації патентів у сфері штучного інтелекту та запровадити ефективні механізми контролю за використанням ШІ в контексті захисту авторських прав і комерційної таємниці. Перспективи. Перспективи правового регулювання інтелектуальної власності в умовах розвитку штучного інтелекту для України полягають у розробці чітких законодавчих норм, що визначатимуть статус AIгенерованих творів і винаходів, забезпечуючи баланс між стимулюванням інновацій та захистом авторських і патентних прав. Важливим напрямом є гармонізація національного законодавства з міжнародними стандартами, що дозволить уникнути правових колізій у глобальному правовому полі. Крім того, інтеграція механізмів запобігання неправомірному використанню ШІ у сфері інформаційної безпеки сприятиме захисту конфіденційних даних та прав інтелектуальної власності. Україна має всі можливості для формування прогресивної правової бази, яка відповідатиме викликам цифрової епохи та сприятиме розвитку креативних і технологічних індустрій.

Ключові слова: інтелектуальна власність; штучний інтелект; авторське право; патентне право; міжнародний досвід; правове регулювання; Україна

Як цитувати

@article{internauka10678,
  author   = {Балим, Олександр Дмитрович},
  title    = {Правові аспекти захисту інтелектуальної власності в умовах розвитку штучного інтелекту},
  journal  = {Науковий журнал «Сучасна доктрина права»},
  year     = {2025},
  number   = {2},
  doi      = {10.25313/2520-2308-2025-2-10678},
  url      = {https://www.inter-nauka.com/issues/law2025/2/10678}
}

TY  - JOUR
AU  - Балим, Олександр Дмитрович
TI  - Правові аспекти захисту інтелектуальної власності в умовах розвитку штучного інтелекту
JO  - Науковий журнал «Сучасна доктрина права»
PY  - 2025
IS  - 2
SN  - 2520-2308
DO  - 10.25313/2520-2308-2025-2-10678
UR  - https://www.inter-nauka.com/issues/law2025/2/10678
LA  - uk
ER  -