Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право Українською Відкритий доступ
Сучасні виклики розвитку поняття воєнні злочини
Науковий журнал «Сучасна доктрина права», № 10, жовтень 2025
Анотація
Вступ. У статті досліджується правова природа поняття воєнних злочинів у контексті міжнародного гуманітарного, міжнародного кримінального та національного права. Акцентується увага на складності вироблення універсальної дефініції цього терміна, зумовленій динамічним розвитком форм збройних конфліктів, появою новітніх засобів ведення війни та трансформацією міжнародних норм. Особливу увагу приділено актуальності дослідження в умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, що супроводжується масовими задокументованими фактами порушень міжнародного гуманітарного права. Метою дослідження є з’ясування змісту поняття воєнних злочинів та аналіз їх класифікації відповідно до положень Римського статуту Міжнародного кримінального суду, Женевських конвенцій 1949 року і Додаткових протоколів до них. Для досягнення цієї мети була проаналізована міжнародно-правова база щодо переслідування воєнних злочинів, зокрема Римський статут; визначено значення ратифікації Римського статуту для гармонізації національного законодавства з нормами міжнародного права; досліджена еволюція дефініції терміну воєнні злочини, яка формується на перетині норм міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права. У статті розглянуто проблеми, пов’язані з ефективністю притягнення до відповідальності за вчинення воєнних злочинів, зокрема в умовах гібридних війн, застосування приватних військових формувань, дронів і кібероперацій проти цивільної інфраструктури. Мета. Метою дослідження є з’ясування змісту поняття воєнних злочинів у міжнародному гуманітарному, міжнародному кримінальному праві та національному законодавстві, а також аналіз їх класифікації відповідно до положень Римського статуту Міжнародного кримінального суду, Женевських конвенцій 1949 року та Додаткових протоколів до них. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження є: 1) міжнародноправові акти, що визначають порушення законів та звичаїв війни як такі дії, що підлягають кримінальному переслідуванню (Римський статут Міжнародного кримінального суду, Женевські конвенції 1949 року та Додаткові протоколи до них); 2) праці вітчизняних авторів, що присвячені проблематиці воєнних злочинів та механізмам притягнення винних до відповідальності. В процесі здійснення дослідження було використано наступні наукові методи: діалектичний метод, який застосовувався для розкриття сутності воєнних злочинів у контексті розвитку міжнародного гуманітарного та кримінального права, а також у зв’язку з еволюцією форм сучасних збройних конфліктів; історико-правовий метод, що дав змогу простежити становлення і розвиток поняття «воєнні злочини» від Нюрнберзького трибуналу до сучасних міжнародно-правових актів; порівняльно-правовий міжнародного метод, гуманітарного, використаний для міжнародного зіставлення норм кримінального та національного законодавства України щодо відповідальності за воєнні злочини; формально-юридичний метод, застосований для аналізу змісту нормативно-правових актів, що регулюють питання притягнення до відповідальності за воєнні злочини; метод узагальнення та аналізу, за допомогою якого сформульовано висновки та пропозиції щодо вдосконалення правових механізмів переслідування осіб, винних у вчиненні воєнних злочинів. Результати. Запропоновано низку практичних к років щодо удосконалення як міжнародного, так і національного законодавства: адаптація дефініцій воєнних злочинів до сучасних реалій, посилення універсальної юрисдикції, технологічна модернізація правових норм, а також підвищення рівня правосвідомості серед військовослужбовців і цивільного населення. Зроблено висновок, що лише за умови ефективної взаємодії між державами, міжнародними інституціями, науковцями та громадянським суспільством можливе створення дієвої системи притягнення до відповідальності за воєнні злочини, що відповідатиме викликам XXI століття. Перспективи. У подальших наукових дослідженнях пропонується зосередити увагу на аналізі ефективності механізмів міжнародного правосуддя щодо переслідування воєнних злочинів та удосконаленні національного законодавства України відповідно до норм міжнародного права. Перспективним напрямом є вивчення застосування універсальної юрисдикції, впливу новітніх технологій (дронів, кіберзброї, штучного інтелекту) на кваліфікацію воєнних злочинів, а також ролі громадянського суспільства у документуванні таких злочинів.
Ключові слова: воєнні злочини; міжнародне гуманітарне право; міжнародне кримінальне право; Римський статут; гібридні війни; кібероперації; відповідальність
English
Modern challenges in the development of the notion of war crimes
Abstract. Introduction. The article examines the legal nature of the concept of war crimes in the context of international humanitarian law, international criminal law, and national legislation. Attention is drawn to the complexity of developing a universal definition of this term, which is determined by the dynamic evolution of armed conflicts, the emergence of new means of warfare, and the transformation of international norms. Particular emphasis is placed on the relevance of this study in the context of the full-scale armed aggression of the Russian Federation against Ukraine, accompanied by numerous documented violations of international humanitarian law. Purpose. The purpose of the study is to clarify the content of the concept of war crimes and to analyze their classification in accordance with the provisions of the Rome Statute of the International Criminal Court, the Geneva Conventions of 1949, and their Additional Protocols. To achieve this goal, the international legal framework for the prosecution of war crimes was analyzed, including the Rome Statute; the importance of its ratification for harmonizing national legislation with international law was determined; and the evolution of the definition of war crimes, formed at the intersection of international humanitarian and international criminal law, was explored. Materials and Methods. The research materials include: (1) international legal acts defining violations of the laws and customs of war as acts subject to criminal prosecution (the Rome Statute of the International Criminal Court, the Geneva Conventions of 1949, and the Additional Protocols thereto); (2) scholarly works by Ukrainian authors addressing the legal foundations of criminal liability for war crimes. The following scientific methods were applied: the dialectical method—to reveal the essence of war crimes in the context of the development of international humanitarian and criminal law, as well as the evolution of modern forms of armed conflict; the historical and legal method—to trace the formation and development of the concept of “war crimes” from the Nuremberg Tribunal to modern international legal instruments; the comparative legal method—to compare the norms of international humanitarian, international criminal, and national Ukrainian law regarding responsibility for war crimes; the formal legal method— to analyze the content of normative acts regulating the prosecution of war crimes; and the method of generalization and analysis—to formulate conclusions and proposals for improving legal mechanisms for the prosecution of persons responsible for war crimes. Results. A number of practical steps are proposed to improve both international and national legislation: adaptation of the definitions of war crimes to modern realities, strengthening of universal jurisdiction, technological modernization of legal norms, and raising the level of legal awareness among military personnel and the civilian population. It is concluded that only through effective cooperation between states, international institutions, scholars, and civil society can an effective system of accountability for war crimes be established that meets the challenges of the 21st century. Prospects. Further research should focus on analyzing the effectiveness of international justice mechanisms for prosecuting war crimes and improving Ukraine’s national legislation in accordance with international law. Promising areas include studying the application of universal jurisdiction, the impact of emerging technologies (drones, cyberweapons, artificial intelligence) on the qualification of war crimes, and the role of civil society in documenting such crimes.
Keywords: war crimes; international humanitarian law; international criminal law; Rome Statute; hybrid warfare; cyber operations; accountability
Як цитувати
Давиденко В. Л. Сучасні виклики розвитку поняття воєнні злочини // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія: "Юридичні науки". – 2025. – № 10. https://doi.org/10.25313/2520-2308-2025-10-11440
@article{internauka11440,
author = {Давиденко, Вікторія Леонідівна},
title = {Сучасні виклики розвитку поняття воєнні злочини},
journal = {Науковий журнал «Сучасна доктрина права»},
year = {2025},
number = {10},
doi = {10.25313/2520-2308-2025-10-11440},
url = {https://www.inter-nauka.com/issues/law2025/10/11440}
}
TY - JOUR AU - Давиденко, Вікторія Леонідівна TI - Сучасні виклики розвитку поняття воєнні злочини JO - Науковий журнал «Сучасна доктрина права» PY - 2025 IS - 10 SN - 2520-2308 DO - 10.25313/2520-2308-2025-10-11440 UR - https://www.inter-nauka.com/issues/law2025/10/11440 LA - uk ER -