Моральні засади базових категорій договірного права: деякі міркування в контексті становлення «нової теорії приватного права»

Анотація

Вступ. У статті зазначається, що в умовах кризових явищ, які відбуваються у площині національних правових просторів, першорядного значення набуває проблема юрисдикційного оформлення «точок доступу» як локусів стабільного розвитку людської цивілізації. На думку автора, підтримання стабільного зростання в «точках доступу» можливе за умови збереження базової моделі комодифікації благ. Автор стверджує, що за цих умов визначення моральних меж у процесі комодифікації благ є однією з основних методологічних проблем, що потребує розв'язання в процесі становлення «Нової теорії приватного права». На переконання автора, процес комодифікації в принципі є результативним, якщо що передбачається врахування моральних засад відповідних юридичних конструкцій. Мета. У зв'язку з цим автор звертається до витоків договірного права, що склалося у фарватері Західної традиції права, і демонструє, що від самого початку, попри інструменталістську методологію, спрямовану на обґрунтування будь-яких імперативів – від утилітаризму до «волі панівного класу», – базові категорії договірного права, у дійсності, мають своїм підґрунтям моральні міркування. Свою гіпотезу автор підкріплює висновками, зробленими під час стислого аналізу (1) підстав договірних правовідносин, (2) визначенням юридичного значення таких підстав, (3) відповідності між підставами договірних правовідносин та очікуваним їхніми сторонами утилітарним результатом. Матеріали і методи. Роботу виконано на основі аналізу низки праць, присвячених Новій теорії приватного права, і в контексті проблем, які вирішуються названою науковою програмою (зокрема, критичних позицій щодо методологічних підходів до приватного права). Під час аналізу матеріалів було використано як метатеорію метод юридичного конструктивізму, що передбачає, згідно з автором, розгляд юридичних явищ і процесів на трьох рівнях – рівні суспільної свідомості (у формі структур свідомості), на рівні об'єктивації права (у формі арт-об'єктів) і на рівні суб'єктивної дійсності (рефлексії учасників правового спілкування). Моральні підстави відповідних юридичних конструкцій договірного права проаналізовано інтермпоральним та інтерлокальним порівняльно-правовим методом дослідження. Результати. У контексті поставлених завдань автор зазначає, що юридична сила договорів, які ґрунтуються на принципі «pacta sunt servanda» (договори повинні виконуватися), так само, як і договорів, в основі яких лежить «promise» (обіцянка), походить від етичної конвенції, що набуває юридичного виміру в рамках відповідних нормативних систем. Своєю чергою, зв'язок між моральними підставами договору (у їхньому юридичному вимірі) та утилітарним результатом, що очікується сторонами договору, встановлюється згідно з комутативною моделлю – для німецького права і квазі-німецьких правопорядків це синалагматична конструкція договору, для правопорядків Загального права – promissory estoppel. У всякому випадку в разі конфлікту, зумовленого очікуваним сторонами договору утилітарним результатом і моральними засадами суспільства, останній розв'язують відповідно до моральних очікувань суспільства, що висуваються до добросовісної поведінки учасників договору. Перспективи. Вжита в роботі спроба звернути увагу на те, що в основі всіх відомих юридичних конструкцій договірного права знаходяться моральні положення, спрямована на подолання однобічного бачення конструкцій приватного права як «економічних інструментів». Подальші дослідження впливу моральних імперативів як підвалин відповідних юридичних конструкцій, не виключаючи самої природи приватного права як сфери правової дійсності, що визначає демократичні форми існування суспільства, яке функціонує на засадах ринку, веде, на думку автора, до зміни методологічного базису приватного права та уточнює дискусійні положення, висловлені ініціаторами програми Нової теорії приватного права.

Ключові слова: Нова теорія приватного права; комодифікація; контрактне право; моральність; договори повинні виконуватися; обіцянка; синалагма; зустрічне задоволення; естопель

Як цитувати

@article{internauka10244,
  author   = {Халабуденко, Олег Анатолійович},
  title    = {Моральні засади базових категорій договірного права: деякі міркування в контексті становлення «нової теорії приватного права»},
  journal  = {Науковий журнал «Сучасна доктрина права»},
  year     = {2024},
  number   = {8},
  doi      = {10.25313/2520-2308-2024-8-10244},
  url      = {https://www.inter-nauka.com/issues/law2024/8/10244}
}

TY  - JOUR
AU  - Халабуденко, Олег Анатолійович
TI  - Моральні засади базових категорій договірного права: деякі міркування в контексті становлення «нової теорії приватного права»
JO  - Науковий журнал «Сучасна доктрина права»
PY  - 2024
IS  - 8
SN  - 2520-2308
DO  - 10.25313/2520-2308-2024-8-10244
UR  - https://www.inter-nauka.com/issues/law2024/8/10244
LA  - uk
ER  -