Світова економіка і міжнародні відносини Українською Відкритий доступ
Публічно-приватне партнерство у системі інноваційної взаємодії між Україною та Канадою
Анотація
Вступ. Після 2022 року Україна зіштовхнулася з критичною необхідністю перегляду стратегій економічного відновлення в умовах повоєнної перебудови. Особливе значення в цьому процесі набуває інноваційна сфера, де публічно-приватне партнерство (ППП) розглядається як перспективний механізм залучення інвестицій, передачі технологій та формування нових інституційних форматів взаємодії між державою, бізнесом і науковим середовищем. У фокусі дослідження — транскордонні моделі ППП у співпраці з Канадою як стратегічним союзником, що має потужну R&D-інфраструктуру, інноваційні кластери та досвід імплементації ESGстандартів. Мета. Дослідити можливості застосування механізмів публічноприватного партнерства у сфері інноваційної взаємодії між Україною та Канадою в умовах повоєнної трансформації, виявити їх трансформаційний потенціал для модернізації української економіки та запропонувати інституційні формати двостороннього ППП, орієнтовані на R&D, становлять публікації технологічне зростання та стійкий розвиток. Матеріали і методи. Джерельну базу міжнародних організацій (OECD, UNCTAD, IDRC), офіційні документи CUFTA, аналітичні матеріали Export Development Canada та MaRS Discovery District. Методологічно використано теоретичне узагальнення – для виявлення закономірностей міжнародного досвіду ППП, системний і структурнофункціональний підходи – для побудови логіки авторської моделі ППП, порівняльний аналіз – для зіставлення моделей ППП у Канаді, ЄС та США, та авторський SWOT-аналіз – для визначення сильних і слабких сторін українськоканадського ППП, а також можливостей і загроз у перспективі 2025–2030 років. Результати. Розкрито особливості впровадження моделей ППП у сфері інновацій: DBFO, контрактні форми, трикутні моделі (держава – бізнес – університет). Запропоновано створення Українсько-канадської платформи інноваційного партнерства та моделі "matching funds" за участю уряду Канади, приватних інвесторів і українських технопарків. У фокусі також — аналіз ролі канадських інноваційних кластерів (MaRS, DMZ, Communitech, CENGN) у формуванні спільної екосистеми для підтримки R&D та стартапів. Визначено інституційну базу і бар’єри ефективного впровадження ППП в Україні. Перспективи. У подальших дослідженнях доцільно зосередитись на: формуванні нормативної моделі публічно-приватного венчурного фонду, який поєднує державні гарантії та приватні інвестиційні інструменти для підтримки інновацій на ранніх стадіях; запуску пілотних ППП у пріоритетних секторах — defense-tech (дрони, кібербезпека, критичні технології) та agritech (smart-фермерство, автоматизація виробництва); розробці та впровадженні інтегрованої цифрової платформи моніторингу ППП, яка міститиме відкритий реєстр проєктів, аналітичні індикатори ефективності (KPI), функції для оцінки прозорості та зворотного зв’язку із зацікавленими сторонами.
Ключові слова: публічно-приватне партнерство (ППП); інноваційна взаємодія; економічна інтеграція; CUFTA; післявоєнне відновлення України; транснаціональні проєкти; державне-інституційне фінансування; венчурний капітал; канадський досвід; науково-дослідницька діяльність (R&D)
English
Public-private partnership in the system of innovative cooperation between Ukraine and Canada
Abstract. Introduction. Since 2022, Ukraine has faced an urgent need to revise its economic recovery strategies amid post-war reconstruction. The innovation sector has become increasingly vital, with public-private partnership (PPP) considered a promising mechanism for attracting investments, transferring technologies, and forming new institutional formats for cooperation among the state, businesses, and research institutions. The study focuses on cross-border PPP models in collaboration with Canada as a strategic ally with a robust R&D infrastructure, innovation clusters, and experience in ESG implementation. Purpose. To explore the application of public-private partnership mechanisms in the field of innovation cooperation between Ukraine and Canada in the context of post-war transformation, identify their transformative potential for modernizing Ukraine’s economy, and propose institutional PPP formats focused on R&D, technological advancement, and sustainable development. Materials and Methods. The research is based on publications from international organizations (OECD, UNCTAD, IDRC), official CUFTA documents, and analytical materials from Export Development Canada and MaRS Discovery District. The methodology includes theoretical generalization (to identify patterns in global PPP practices), systemic and structural-functional approaches (for building the logic of the author’s PPP model), comparative analysis (to contrast PPP models in Canada, the EU, and the US), and the author’s SWOT analysis (to assess the strengths, weaknesses, opportunities, and threats of Ukraine–Canada PPPs for 2025–2030). Results. The article reveals the specifics of implementing PPP models in the innovation domain: DBFO, contractual formats, and triple-helix models (state– business–university). It proposes the creation of a Ukraine–Canada Innovation Partnership Platform and a matching funds model involving the Canadian government, private investors, and Ukrainian technoparks. The role of Canadian innovation clusters (MaRS, DMZ, Communitech, CENGN) in building a joint ecosystem for supporting R&D and startups is also highlighted. Institutional frameworks and barriers to effective PPP implementation in Ukraine are defined. Discussion. Further research should focus on: the development of a normative model for a public-private venture fund combining government guarantees and private investment tools for early-stage innovation support; the launch of pilot PPPs in key sectors — defense tech (drones, cybersecurity, critical technologies) and agritech (smart farming, automation); and the creation of an integrated digital PPP monitoring platform with an open project registry, KPI dashboards, and transparency and feedback mechanisms for stakeholders.
Keywords: public-private partnership (PPP); innovation cooperation; economic integration; CUFTA; post-war recovery of Ukraine; transnational projects; institutional public funding; venture capital; Canadian experience; research and development (R&D)
Як цитувати
Столярчук В. А. Публічно-приватне партнерство у системі інноваційної взаємодії між Україною та Канадою // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія: "Економічні науки". – 2025. – № 4. https://doi.org/10.25313/2520-2294-2025-4-10924
@article{internauka10924,
author = {Столярчук, Валентин Андрійович},
title = {Публічно-приватне партнерство у системі інноваційної взаємодії між Україною та Канадою},
journal = {Науковий журнал «Економічна парадигма»},
year = {2025},
number = {4},
doi = {10.25313/2520-2294-2025-4-10924},
url = {https://www.inter-nauka.com/issues/economic2025/4/10924}
}
TY - JOUR AU - Столярчук, Валентин Андрійович TI - Публічно-приватне партнерство у системі інноваційної взаємодії між Україною та Канадою JO - Науковий журнал «Економічна парадигма» PY - 2025 IS - 4 SN - 2520-2294 DO - 10.25313/2520-2294-2025-4-10924 UR - https://www.inter-nauka.com/issues/economic2025/4/10924 LA - uk ER -