Дослідження, розробки, проекти з питань публічного управління та адміністрування Українською Відкритий доступ
Штучний інтелект у системі публічного управління: потенціал та ризики
Електронне наукове видання «Публічне адміністрування та національна безпека», № 5, травень 2025
Анотація
Вступ. Штучний інтелект (ШІ) набуває дедалі більшого значення у сфері публічного управління, сприяючи вдосконаленню процесів прийняття рішень, раціоналізації використання ресурсів і підвищенню загальної ефективності управлінських механізмів. У цій статті розглядаються потенційні напрями інтеграції ШІ в систему публічного управління, а також аналізуються етичні виклики, що супроводжують його впровадження. Отримані результати акцентують на тому, що застосування ШІ може стати ключовим чинником у підвищенні прозорості, відкритості та інноваційності управлінських практик. З огляду на стрімкий розвиток цифрових технологій, порушена тематика є надзвичайно актуальною та заслуговує на особливу увагу як наукової спільноти, так і практиків у галузі державного управління. У статті досліджено потенціал та ризики інтеграції штучного інтелекту (ШІ) у систему публічного управління, зокрема в контексті сучасних викликів, з якими стикається Україна. Мета. Метою роботи є аналіз наукових досліджень, законодавчої бази та практики використання ШІ у державному секторі та оцінка суспільних, технологічних і правових ризиків, пов’язаних із впровадженням цих технологій. А також, на основі аналізу міжнародного та вітчизняного досвіду навести рекомендації для подальшої інтеграції ШІ в сферу публічного управління. Матеріали і методи. Методологія дослідження ґрунтується на системному підході, що поєднує аналіз наукової літератури, нормативноправових актів і прикладів застосування ШІ. Зокрема, розглянуто ініціативи автоматизації державних послуг, впровадження машинного навчання в медицині, фінансовому секторі та адміністративних процесах. Встановлено, що ШІ значно підвищує ефективність управління через автоматизацію рутинних операцій, оптимізацію аналітики та прогнозування. Наприклад, українські проекти (мобільний додаток «Дія», системи діагностики в охороні здоров’я) демонструють зростання доступності послуг і скорочення часу їх надання. Проте виявлено низку критичних ризиків. Соціально-економічні загрози включають упередженість алгоритмів через низьку якість даних, фінансові перевантаження бюджету та організаційні складнощі інтеграції з застарілими ІТ-системами. Технологічні ризики пов’язані зі складністю адаптації алгоритмічних рішень у різнорідних умовах. Інституційні виклики охоплюють правову невизначеність, відсутність етичних стандартів і недовіру громадян до впровадження державною технологій що базуються на ШІ. Наприклад, використання закритих алгоритмів приватним сектором може підривати прозорість державних рішень. Результати. рекомендації На для основі проведеного мінімізації ризиків. аналізу Серед сформульовано них: створення централізованого органу з координації ШІ-проєктів, розробка чітких правових рамок, що регулюють прозорість алгоритмів і захист даних, та реалізація освітніх програм для держслужбовців і громадян. Зауважується, що успіх цифрової трансформації залежить від балансу між інноваціями та гарантіями безпеки. Зокрема, запропоновано інтегрувати етичні принципи (наприклад, гуманізацію технологій) у державну політику, а також забезпечити участь наукової спільноти та громадськості в аудиті ШІ-систем. ШІ має потенціал радикально змінити традиційні моделі управління, але його впровадження вимагає комплексного підходу. Ключовою умовою такого підходу є впровадження технологічної модернізації з правовим регулюванням, розвитком кадрового потенціалу та формуванням довіри суспільства. Така стратегія може дозволить Україні реалізувати переваги ШІ, мінімізувати ризики пов’язані з використанням технології, забезпечуючи стабільність держави в умовах глобальних викликів. Перспективи. В подальшому дослідження буде спрямоване на оцінку ефективності алгоритмів ШІ в різнорівневих державних процесах, розробку етичних та правових механізмів контролю, інтеграцію інструментів машинного навчання у прийняття рішень та аналіз потенційних ризиків із метою забезпечення прозорості й безпеки, а також формування практичних рекомендацій для державних установ.
Ключові слова: штучний інтелект; публічне управління; цифрова трансформація; алгоритмічна прозорість; цифровий суверенітет; етичні ризики
English
Artificial intelligence in the public administration system: potential and risks
Keywords:
Як цитувати
Франчук В. С. Штучний інтелект у системі публічного управління: потенціал та ризики // Електронне наукове видання "Публічне адміністрування та національна безпека". 2025. № 5. https://doi.org/10.25313/2617-572X-2025-5-11028
@article{internauka11028,
author = {Франчук, Володимир Сергійович},
title = {Штучний інтелект у системі публічного управління: потенціал та ризики},
journal = {Електронне наукове видання «Публічне адміністрування та національна безпека»},
year = {2025},
number = {5},
doi = {10.25313/2617-572X-2025-5-11028},
url = {https://www.inter-nauka.com/issues/administration2025/5/11028}
}
TY - JOUR AU - Франчук, Володимир Сергійович TI - Штучний інтелект у системі публічного управління: потенціал та ризики JO - Електронне наукове видання «Публічне адміністрування та національна безпека» PY - 2025 IS - 5 DO - 10.25313/2617-572X-2025-5-11028 UR - https://www.inter-nauka.com/issues/administration2025/5/11028 LA - uk ER -