Мрихіна О. Б., Ковальчук Ю. М. Сучасні особливості оцінювання вартості нематеріальних активів суб’єктів господарювання // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія: "Економічні науки". - 2019. - №5. https://doi.org/10.25313/2520-2294-2019-5-4952
Економіка і управління підприємствами
УДК 338.51:65.012:658
Мрихіна Олександра Борисівна
доктор економічних наук, доцент
Національний університет «Львівська політехніка»
Мрыхина Александра Борисовна
доктор экономических наук, доцент
Национальный университет «Львовская политехника»
Mrykhina Oleksandra
Doctor of Economic Sciences, Associate Professor
Lviv Polytechnic National University
ORCID: 0000-0002-0567-2995
Ковальчук Юрій Мар'янович
магістр кафедри економіки підприємства та інвестицій
Національного університету «Львівська політехніка»
Ковальчук Юрий Марьянович
магистр кафедри экономики предприятия и инвестиций
Национального университета «Львовская политехника»
Kovalchuk Yurii
Master of the Department of Economics of Enterprises and Investments
Lviv Polytechnic National University
СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНЮВАННЯ ВАРТОСТІ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
СОВРЕМЕННЫЕ ОСОБЕННОСТИ ОЦЕНКИ СТОИМОСТИ НЕМАТЕРИАЛЬНЫХ АКТИВОВ СУБЪЕКТОВ ХОЗЯЙСТВОВАНИЯ
MODERN FEATURES OF THE INTANGIBLE ASSETS COST VALUATION OF ECONOMIC ENTITIES
Анотація. Cтаттю присвячено проблематиці оцінювання вартості нематеріальних активів (НМА) суб’єктів господарювання. За значного рівня конкурентного потенціалу України у високотехнологічних галузях економіки процеси комерціалізації інноваційних технологій часто ускладнені. Однією з причин є недостатність розроблених інструментів економічного оцінювання інновацій (зокрема, в частині визначення вартості НМА). З метою вивчення сучасних умов оцінювання вартості НМА та особливостей застосування для цього методичного інструментарію проаналізовано нормативно-правове підґрунтя вартісного оцінювання НМА. Зокрема, відзначено: неповну представленість методичних інструментів у нормативно-правовій площині; недостатнє врахування різноманіття видів НМА в частині їх економіко-правового забезпечення тощо. Проаналізовано чинні підходи, методи і моделі оцінювання вартості НМА, встановлено їхні переваги та недоліки. Обґрунтовано основні фактори впливу на оцінювання вартості НМА, що базуються на врахуванні: сучасного характеру категорії «цінність», яка закладається в інноваційні технології; синтезованості інноваційних технологій; прогнозування різних видів ефектів від виведення інноваційних технологій на ринок (синергії, мультиплікації, спіловеру тощо); конвергентності НМА; організаційно-методичного забезпечення оцінювання вартості НМА; стандартизованих регламентів наведення НМА у фінансовій звітності; питань розроблення та врегулювання у нормативно-правовій площині методичних засад оцінювання НМА тощо. Відзначено, що проблематика оцінювання вартості НМА в останні роки набуває особливого науково-практичного значення, адже рівень розвитку НМА стає одним з чинників конкурентоспроможності вітчизняних підприємств не лише в Україні, а й на міжнародній арені.
Ключові слова: нематеріальний актив, підхід до оцінювання, інноваційна технологія.
Аннотация. Статья посвящена проблематике оценки стоимости нематериальных активов (НМА) субъектов хозяйствования. При значительном уровне конкурентного потенциала Украины в высокотехнологических отраслях экономики процессы коммерциализации инновационных технологий часто затруднены. Одной из причин является недостаточность разработанных инструментов экономической оценки инноваций (в частности, касательно определения стоимости НМА). С целью изучения современных условий оценки стоимости НМА и особенностей применения для этого методического инструментария проанализированы нормативно-правовые основы стоимостной оценки НМА. В частности, отмечено: неполную представленность методических инструментов в нормативно-правовой плоскости; недостаточный учет многообразия видов НМА в части их экономико-правового обеспечения и т. п. Проанализированы действующие подходы, методы и модели оценки стоимости НМА, установлены их преимущества и недостатки. Обоснованы основные факторы влияния на оценку стоимости НМА, основанные на учете: современного характера категории «ценность», которая закладывается в инновационные технологии; синтезированности инновационных технологий; прогнозирования различных видов эффектов от вывода инновационных технологий на рынок (синергии, мультипликации, спилловера и т. п.); конвергентности НМА; организационно-методического обеспечения оценки стоимости НМА; стандартизированных регламентов наведения НМА в финансовой отчетности; вопросов разработки и урегулирования в нормативно-правовой плоскости методических основ оценки НМА и т. п. Отмечено, что проблематика оценки стоимости НМА в последние годы приобретает особое научно-практическое значение, поскольку уровень развития НМА становится одним из факторов конкурентоспособности отечественных предприятий не только в Украине, но и на международной арене.
Ключевые слова: нематериальный актив, подход к оценке, инновационная технология.
Summary. The article is devoted to the issues of intangible assets valuation (IAV) of business entities. With a significant level of competitive potential of Ukraine in high-tech sectors of the economy, the processes of innovative technologies commercialization are often difficult. One of the reasons is the deficiency of developed economic innovation valuation tools (in particular, regarding the definition of the value of IAV). In order to study the current conditions for the valuation of IAV and the specific features of the use for this methodological toolkit, the regulatory framework for IAV valuation has been analyzed. In particular, it is noted: incomplete representation of methodological tools in the regulatory-legal plane; insufficient consideration of the diversity of IAV types in terms of their economic and legal support, etc. The existing approaches, methods and models for IAV valuation are analyzed, their advantages and disadvantages are established. The ground factors of influence on the valuation of IAV cost were substinated, based on the consideration of: the current nature of the “value” category, which is embedded in innovative technologies; synthesis of innovative technologies; forecasting various effect type from the output of innovative technologies to the market (synergies, animation, spillover, etc.); IAV convergence; organizational and methodological security of IAV valuation; standardized regulations for IAV guidance in financial statements; development issues and adjustment in the regulatory-legal plane of the methodological basis for the valuation of IAV, etc. It is noted that the issue of IAV evaluation in recent years gains a particular scientific and practical importance, since the level of IAV development becomes one of the competitiveness factors for domestic enterprises not only in Ukraine but also in the international arena.
Key words: intangible asset, assessment approach, innovative technology.
Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. В останні роки у світовій економіці спостерігається істотне прискорення темпів інноваційного розвитку, скорочення життєвих циклів проривних технологій та інші явища, зумовлені процесами інтелектуалізації та діджиталізації. Інноваційні технології характеризуються екстрагувальною природою – потребою збирання знань для втілення на їх основі в життя технологій та знань наступного порядку. Це підносить цінність категорії «знання» як виробничого фактора, що знаходить відображення в частині специфічної складової технології – нематеріального активу (НМА). Д. Белл, як один із засновників інформаційної теорії вартості, у праці [23] зазначає, що якщо знання у своїй системній формі застосовуються у практичній переробці існуючих виробничих ресурсів, то саме вони, а не праця виступають джерелом вартості.
В останні роки НМА у складі активів вітчизняних підприємств загалом мають незначну частку – 2-5%. Натомість у провідних компаніях світу така частка сягає до 30-40%, а в наукомістких – 70-80% [5]. Зазначене вказує на важливість приділення уваги НМА як критерію підвищення вартості технологій і компаній та фактору розвитку економіки знань.
Україна має значний рівень конкурентного потенціалу у високотехнологічному секторі промисловості, для якого характерне генерування найбільшої частки НМА, у порівнянні із іншими секторами. За Індексом глобальної інноваційності, 2018 року Україна посіла 43-тє місце проти 50-го місця у 2017 р. За складовою «результативність знань і технологій», у 2018 р. Україні належало 27-ме місце [29]. Статистика Всесвітньої організації інтелектуальної власності свідчить про зростання активності України у сфері патентування. Ці дані підтверджують спроможність вітчизняних суб’єктів господарювання до стійкого інноваційного розвитку. Водночас, процеси комерціалізації інноваційних технологій в Україні ускладнюються недостатньою кількістю інструментів їх економічного оцінювання, зокрема в частині оцінювання вартості НМА. Адже часто саме від рівня розвитку НМА залежить вибір сценарію ринкового просування технологій. Це актуалізує потребу вивчення проблематики вартісного оцінювання НМА, як підґрунтя для подальших дій щодо інноваційного поступу суб’єктів господарювання.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання означеної проблеми, виділення невирішених раніше частин. Вченими і практиками напрацьовано значну кількість методів і моделей з оцінювання вартості НМА. Зокрема, вивченню особливостей обліку та впливу НМА на вартість продукту присвячено праці [3, 7, 10, 16, 17, 26], розробленню методів оцінювання НМА приділено увагу вченими в роботах [4, 15, 18, 20, 35, 38]. Серед зарубіжних науковців, котрі провели дослідження з проблематики вартісного оцінювання НМА, слід виділити – [22, 24, 37, 42, 43]. Однак, як вітчизняні, так і зарубіжні розробки характеризуються певною фрагментарністю. Не враховано особливостей сучасного ринкового середовища, зміни ролі цінності, закладеної в новітні розробки, значення конвергенції та синергії інноваційних технологій тощо. Роботи вчених і практиків переважно ґрунтуються на характері ринку тієї чи іншої країни у певний час. Тому нині є значна потреба щодо перегляду концепції вартісного оцінювання НМА, яка враховувала би сучасні особливості розвитку НМА, у тому числі, характерні для вітчизняних умов.
Метою цієї наукової роботи є аналізування сучасних особливостей оцінювання вартості НМА суб’єктів господарювання. Для досягнення означеної мети поставлено низку завдань: 1) розглянути нормативно-правове підґрунтя оцінювання вартості НМА; 2) проаналізувати наявні методи і моделі оцінювання вартості НМА; 3) виділити й обґрунтувати тенденції та сучасні фактори впливу на оцінювання вартості НМА.
Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. З метою виконання поставлених завдань використано методи: системного підходу, аналізу та синтезу, групування та узагальнення. У межах даного наукового дослідження проблематику оцінювання вартості НМА окреслено економіко-аналітичними рамками, що може доповнити чинний бухгалтерський підхід.
Нормативно-правове підґрунтя оцінювання вартості НМА
Змістові положення та діяльність із НМА суб’єктів господарювання регламентуються Цивільним кодексом України (Книга IV), низкою законів України («Про авторське право», «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» тощо), Міжнародними стандартами, Національними стандартами оцінки № 1 («Загальні засади оцінки майна та майнових прав») і № 4 («Оцінка майнових прав інтелектуальної власності») та нормативно-правовими документами (П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», МСБО 38 «Нематеріальні активи», Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку нематеріальних активів» тощо). Важливо розуміти багатоаспектність НМА, та, відповідно, диференціювати підходи щодо їх вартісного оцінювання (бухгалтерський, економічний).
Згідно із П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», НМА є немонетарним активом, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований [14]. НМА — об’єкти інтелектуальної, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані в порядку, встановленому законодавством, об’єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами [11]. За § 12 МСБО 38, НМА є ідентифікованим, якщо він: a) може бути відокремлений, тобто його можна відокремити або відділити від суб’єкта господарювання і продати, передати, ліцензувати, здати в оренду або обміняти індивідуально або разом із пов’язаним з ним контрактом, ідентифікованим активом чи зобов’язанням, незалежно від того, чи має суб’єкт господарювання намір зробити це, або – б) виникає внаслідок договірних або інших юридичних прав, незалежно від того, чи можуть вони бути передані або відокремлені від суб’єкта господарювання або ж від інших прав і зобов’язань [8].
Згідно із П(С)БО [14], до НМА належать права на: користування природними ресурсами; користування майном; комерційні позначення; об’єкти промислової власності. До НМА належить авторське право та суміжні з ним права. Важливо відокремлювати НМА від гудвілу [8], який відображає майбутні економічні вигоди (на підставі активів, отриманих внаслідок об’єднання бізнесу, які індивідуально не визнаються).
Економічне оцінювання суб’єктами господарювання вартості НМА та майбутніх економічних вигод від їх використання здебільшого опирається на юридичні права щодо цих НМА, які можна забезпечити у судовому порядку. При цьому, під юридичним статусом НМА розуміють документально підтверджені права суб’єктів щодо даного НМА.
Про обов’язковість оцінювання об’єктів майнових прав свідчить припис Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» [12, ст. 7]. Випадки, за яких виникає потреба економічного оцінювання НМА, відповідно до юридичного статусу, поділяють на групи [1]: коли юридичний статус НМА змінюється (наприклад, під час: внесення НМА до статутного фонду; страхування НМА; укладання ліцензійних договорів; одержання кредиту під заставу НМА тощо) або коли такий статус залишається незмінним (у разі: укладання угоди з продажу чи купівлі НМА; розподілу майна між власниками; реорганізації чи ліквідації підприємства тощо).
На цей час у вітчизняній правовій площині є низка аспектів, які потребують доопрацювання положень з оцінювання вартості НМА. Коли НМА визнано активом суб’єкта господарювання, тоді планують його використання протягом довгострокового часового періоду, позаяк в такому періоді досить складно спрогнозувати ефект від НМА. Досі не розроблено і не затверджено у нормативно-правовому полі методики вартісного оцінювання НМА, яка би враховувала майбутню економічну вигоду від їхнього використання.
Додатковою складністю є те, що справедливу вартість НМА встановлюють шляхом прирівнювання до поточної ринкової вартості подібного НМА [14]. Але чинними П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» не враховано майже повну відсутність розвинутого ринку більшості НМА, якщо переоцінювати їх за справедливою вартістю. Якщо такий НМА відсутній на ринку, застосовують оцінювальну вартість, яку суб’єкт господарювання може сплатити за НМА за відповідних умов. В обох випадках застосовують експертні методи, які вимагають особливої уваги оцінювачів, оскільки мають ймовірність давати неточні результати.
Науковець Бачевський Б. Є. та співавтори [2] вбачають такі проблемні місця сучасного оцінювання вартості НМА: якщо нематеріальний об’єкт вже зараховано на баланс суб’єкта господарювання у якості активу, то для нового продажу його можна лише переоцінити. З цього випливає, що оцінюванню підлягають лише нематеріальні об'єкти, а НМА можуть бути тільки переоцінені. Загальновизнана термінологія використовує визначення «оцінка вартості НМА», а зазначену різницю не беруть до уваги.
Аналіз чинної нормативно-правової бази, яка регламентує економічне оцінювання НМА, показав, що для визначення вартості НМА необхідно доопрацювати низку зауважень, зокрема таких, як:
Нині доцільною і необхідною є розробка і затвердження на законодавчому рівні методики вартісного оцінювання НМА. За [6], існуюча нині ситуація, з одного боку, дає можливість власнику підприємства управляти величиною прибутку у звітності, а з іншого – створює додаткову можливість використовувати оцінку нематеріальних активів у економічних аферах.
Методи і моделі оцінювання вартості НМА
Відповідно до «Методики оцінки майнових прав інтелектуальної власності» [13], у разі визначення вартості майнових прав інтелектуальної власності як активів суб'єкта господарювання державного або комунального сектору економіки, такій оцінці передує підготовчий етап, на якому здійснюють інвентаризацію із виявленням невідображених у бухгалтерському обліку майнових прав інтелектуальної власності. Після цього, за результатами їх виявлення, та, відповідно до статті 421 Цивільного кодексу України [19], визначають суб’єкт права інтелектуальної власності, і, згідно із ст. 424, його майнові права інтелектуальної власності. Такі дії є основою для прийняття подальших рішень щодо цієї технології.
Серед чинних підходів до оцінювання вартості НМА традиційно виділяють дохідний, витратний та порівняльний (ринковий) [13], а також їх комбінування, відповідно до потреб ситуації з оцінювання.
Більшість сучасних методів і моделей оцінювання вартості НМА належать до того чи іншого з означених підходів, деякі містять характеристики кількох підходів. Однак, застосування означених підходів до НМА є доволі специфічним. Зокрема, оцінювання у межах витратного підходу не завжди свідчитиме про об’єктивну ринкову вартість НМА. Порівняльний підхід не просто застосовувати, бо віднайти подібні НМА складно, а часом і неможливо. Здебільшого вони продаються у складі продукту. На практиці є випадки, коли бізнес купують заради його бренду, позаяк вартість даного НМА не виокремлюють. Поширеним для вартісного оцінювання НМА є дохідний підхід, що базується на надходженнях, які очікує власник даного НМА. Проте прогнозування у таких випадках характеризується значною ймовірністю похибки. У зв’язку із цим, чинні методи дохідного підходу непопулярні у «чистому» вигляді.
Проведене аналізування методичного підґрунтя для оцінювання вартості НМА дало змогу виокремити низку поширених методів і моделей (табл. 1).
Таблиця 1
Характеристика методичного підґрунтя з оцінювання вартості НМА
Природа інтелектуальної праці, яка є в основі НМА, характеризується неадитивністю, синергетичністю, що ускладнює об’єктивність оцінювання НМА. Визначення моменту набуття НМА у складі інноваційного продукту (патентом, авторським свідоцтвом тощо) споживчої цінності часто стає дороговартісним завданням. Окремою проблемою є і те, що на цей час в Україні немає достатньої кількості та якості оцінювачів інноваційних технологій.
Тенденції та сучасні фактори впливу на оцінювання вартості НМА
НМА притаманний потенціал, тобто здатність виявляти себе у середовищі. Тому вартісне оцінювання НМА є, перш за все, оцінюванням його здатності щодо генерування майбутніх надходжень. Як зазначають вчені [2], за умов кризи Україна втратила значну частину свого науково-технічного і науково-технологічного потенціалу, однак високий загальний рівень технічної освіти населення та творчої активності науковців у некапіталоємних галузях прикладної науки дає змогу виходити на зовнішні ринки інтелектуальної власності.
З-поміж основних сучасних факторів впливу на оцінювання вартості НМА слід виділити такі:
Висновки з проведеного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Сучасні суб’єкти господарювання у конкурентній боротьбі все більше застосовують НМА з метою посилення своїх позицій. У такій ситуації проблематика оцінювання вартості НМА набуває особливого змісту, адже рівень розвитку НМА стає одним з чинників конкурентоспроможності вітчизняних інноваційних технологій не лише в Україні, а й на міжнародній арені. Позаяк, оцінювання вартості НМА досі залишається одним з найдискусійніших питань у предметній площині.
Істотна кількість методів і моделей оцінювання вартості НМА, є результатом, з одного боку, складності технологій, які містять дані НМА, з іншого – обмеженої можливості застосування існуючих методичних розробок. Розмаїття підходів свідчить про різне сприйняття вченими природи НМА та цілей їх оцінювання. Проблематика об’єктивності оцінювання інноваційних технологій не проста як з теоретичних позицій, так і в практичному сенсі. Суб'єктивізм такого оцінювання часто є очевидним, що вимагає удосконалення існуючого методичного інструментарію.
Врегулювання питань вартісного оцінювання НМА необхідне перш за все, на законодавчому рівні: доцільною є розробка і затвердження відповідної методики. Обґрунтування методів оцінювання вартості НМА в Україні має ґрунтуватися на врахуванні ефективного досвіду Міжнародних стандартів оцінки. Важливість подальшого вивчення проблематики вартісного оцінювання НМА зумовлена тим, що в багатьох випадках їхня вартість є основою для ринкового просування технологій. Методологічні засади оцінювання вартості НМА з урахуванням сучасних запитів ринку є предметом подальшого дослідження.
Література
References