Сем’ян Н. В. Інтерпретація результатів експериментального навчання майбутніх філологів лінгвосоціокультурної компетентності в читанні засобами поетичного твору // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". — 2019. — №6. https://doi.org/10.25313/2520-2057-2019-6-4877
Педагогіка
УДК 378.147:811.111
Сем’ян Наталія Василівна
асистент кафедри методики викладання
української та іноземних мов і літератур
Інститут філології
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Cемян Наталья Васильевна
ассистент кафедры методики преподавания
украинского и иностранных языков и литератур
Институт филологии
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко
Semian Nataliia
Lecturer of the Department of Teaching Methodology of
Ukrainian and Foreign Languages and Literatures
Institute of Philology
Taras Shevchenko National University of Kyiv
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ ЛІНГВОСОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ЧИТАННІ ЗАСОБАМИ ПОЕТИЧНОГО ТВОРУ
ИНТЕРПРЕТАЦИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ОБУЧЕНИЯ БУДУЩИХ ФИЛОЛОГОВ ЛИНГВОСОЦИОКУЛЬТУРНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ В ЧТЕНИИ СРЕДСТВАМИ ПОЭТИЧЕСКОГО ПРОИЗВЕДЕНИЯ
INTERPRETING EXPERIMENT RESULTS IN TEACHING FUTURE PHILOLOGISTS SOCIO-CULTURAL COMPETENCE IN READING BY MEANS OF POETRY WORKS
Анотація. У статті представлені та інтерпретовані результати експериментального навчання майбутніх філологів лінгвосоціокультурної компетентності в читанні засобами поетичного твору. Шляхом співставлення результатів експериментального навчання двох груп було підтверджено, що нам вдалося сформувати на достатньому рівні сегмент англомовної лінгвосоціокультурної компетентності в читанні, орієнтованої на розуміння та інтерпретацію поетичних творів.
Ключові слова: лінгвосоціокультурна компетентність, поетичний текст, інтерпретація, структкрні компоненти.
Аннотация. В статье представлены и интерпретированы результаты экспериментального обучения будущих филологов лингвосоциокультурной компетентности в чтении средствами поэтического произведения. Путем сопоставления результатов экспериментального обучения двух групп было подтверждено, что нам удалось сформировать на достаточном уровне сегмент англоязычной лингвосоциокультурной компетентности в чтении, ориентированной на понимание и интерпретацию поэтических произведений.
Ключевые слова: лингвосоциокультурная компетентность, поэтический текст, интерпретация, структурные компоненты.
Summary. The article reveals and interprets the experiment results in teaching future philologists socio-cultural competence in reading by means of poetry works. By comparison the results of experimental teaching method of two groups it was proved that we managed to develop at the sufficient level the segment of English-language socio-cultural competence in reading aimed at understanding and interpreting poetry works.
Key words: socio-cultural competence, poetic text, interpretation, structural components.
Експеримент, присвячений перевірці методики формування у майбутніх філологів англомовної лінгвосоціокультурної компетентності засобами поетичного твору, складався з передекспериментального зрізу, експериментального навчання, проміжного зрізу та післяекспериментального зрізу.
Передекспериментальний зріз тривав 4 години і передбачав виявлення наявного рівня сформованості у студентів-філологів англомовної лінгвосоціокультурної компетентності засобами поетичного твору.
Результати передекспериментального зрізу. Середній коефіцієнт навченості складає в ЕГ1 0,64 та в ЕГ2 0,66. У Таблиці 1 наведені середні коефіцієнти навченості за кожним критерієм.
Таблиця 1
Середні коефіцієнти навченості за кожним критерієм
ЕГ |
За критеріями навченості |
Середнє |
|||||||
|
Кр1 |
Кр2 |
Кр3 |
Кр4 |
Кр5 |
Кр6 |
Кр7 |
Кр8 |
по групі |
ЕГ1 |
0,76 |
0,67 |
0,56 |
0,62 |
0,68 |
0,49 |
0,7 |
0,46 |
0,64 |
ЕГ2 |
0,78 |
0,69 |
0,57 |
0,64 |
0,69 |
0,51 |
0,68 |
0,47 |
0,66 |
Кр1 (критерій 1) точність (правильність) розуміння лексичних одиниць з культурним маркером семантики;
Кр2 повнота розуміння фактуальної інформації (експліцитної змістової інформації);
Кр3 глибина розуміння підтекстової інформації;
Кр4 глибина розуміння емотивно-оцінної інформації;
Кр5 глибина розуміння концептуальної інформації;
Кр6 адекватність та прагматичність інтерпретаційних стратегій;
Кр7 повнота розуміння ідейної, художньої, загальнокультурної цінності поетичного твору як культурного та літературного феномена;
Кр8 глибина рефлексії;
Співвіднесення кількості студентів за рівнями навченості (у %) подано в Табл. 2.
Таблиця 2
Співвіднесення кількості студентів за рівнями навченості (у %)
ЕГ |
ВР |
ДР |
СР |
НР |
ЕГ1 |
6% |
17% |
55% |
22% |
ЕГ2 |
0 |
25% |
50% |
25% |
Достатній і високий рівень англомовної лінгвосоціокультурної компетентності в читанні виявили лише 24% студентів, 76% - мають низький і середній рівень.
Для визначення відмінностей у рівні англомовної лінгвосоціокультурної компетентності в читанні у студентів ЕГ1 та ЕГ2 (на етапі передекспериментального зрізу), було застосовано метод Манна Вітні, який призначений для оцінювання різниці між двома вибірками за рівнем певної ознаки, яка вимірюється кількісно [1, с. 224 – 245]. «Емпіричне значення критерію U відображає те, наскільки велика зона збігу між рядами. Тому, чим менше Uемпір., тим більш ймовірно, що різниця в результатах є достовірною. Достовірні відмінності можна констатувати, якщо Uемпір. ≤ Uкр. 0,05». «Для обробки даних необхідно виділити гіпотези: Н0 та Н1. Гіпотеза Н0 приймається, якщо Uемпір.>Uкр. 0,05. Гіпотеза Н1 приймається, якщо Uемпір.≤Uкр. 0,05.» [1, c. 53 – 55].
Порівняння результатів передекспериментального зрізу в ЕГ1 та ЕГ2
В ЕГ1СКН навченості склав 0,64, в ЕГ2 – 0,66. ЕГ1 складає вибірку 1, ЕГ2 складає вибірку 2.
Н0 –рівень англомовної лінгвосоціокультурної компетентності в читанні у вибірці 1 не нижчий за рівень у вибірці 2.
Н1–рівень англомовної лінгвосоціокультурної компетентності в читанні у вибірці 1 нижчий за рівень у вибірці 2.
Значення Uемпір. визначаємо за формулою:
Uемпір. = (n1 · n2) + |
(nx· (nx+ 1)) |
– Tx |
2 |
Де n1 – кількість учасників експерименту у вибірці 1; n2 – кількість учасників експерименту у вибірці 2; Tx– більша із двох рангових сум; nx– кількість учасників експерименту у вибірці із більшою сумою рангів [Сидоренко, c. 53-55].
Рангові суми за вибірками: ƩЕГ1 = 330,5, ƩЕГ2 = 410,5.
Обчислимо Uемпір.1 та Uемпір.2
Uемпір. = (n1 · n2) + |
(nx· (nx+ 1)) |
–Tx |
2 |
Де n1 = 18; n2 = 20; T1 = 330,5, T2 = 410,5;
Uемпір. = (18· 20) + (18·(18+ 1)) : 2 –330,5 = 200,5.
Uемпір. = (18· 20) + (20·(20+ 1)) : 2 –410,5 = 159,5.
Для зіставлення з критичними значеннями вибираємо меншу величину U: Uемпір= 159,5.
Критичними значеннями для відповідних n є такі:
Uкр. = |
123 (p£ 0,05) |
100 (p£ 0,01) |
|
|
|
U0,01 100 |
|
U0,05 123Uемпір. 159,5 |
|
|
Отже, Uемп. >Uкр. 0,05. Приймається гіпотеза Н0, Н1відхиляється. Рівень англомовної лінгвосоціокультурної компетентності в читанні у студентів ЕГ1 (на етапі передекспериментального зрізу) не нижчий, ніж рівень студентів ЕГ2.
Отже, можемо стверджувати, що на початку експериментального навчання у студентів ЕГ1 та ЕГ2 рівень англомовної лінгвосоціокультурної компетентності в читанні(саме той сегмент, який охоплює розуміння лексичних одиниць з культурним маркером семантики, розуміння фактуальної інформації (експліцитної змістової), підтекстової, емотивно-оцінної, концептуальної інформації, адекватність та прагматичність інтерпретаційних стратегій, розуміння ідейної, художньої, загальнокультурної цінності поетичного твору як культурного та літературного феномена, рефлексія) не мав істотних відмінностей.
На основі передекспериментального зрізу вдалося встановити, що у студентів найвищий рівень англомовної лінгвосоціокультурної компетентності в читанні виявився за критерієм точності (правильності) розуміння лексичних одиниць з культурним маркером семантики. Це можна пояснити тим, що на третьому курсі університету студенти вже мають достатній лексикон та тезаурус, щоб читати поетичні твори, розуміють культурно марковані лексичні одиниці та поняття, що вони позначають. Найкращими виявилися результати в розуміння безеквівалентної лексики, найнижчими – в розумінні метафоричних значень слів. Лише за цим критерієм студенти подолали бар’єр коефіцієнта навченості у 0,7, тобто виявили достатній рівень знань.
За критеріями повнота розуміння фактуальної інформації (експліцитної змістової), глибина розуміння концептуальної інформації, повнота розуміння ідейної, художньої, загальнокультурної цінності поетичного твору як культурного та літературного феномена результати наблизилися до достатнього рівня (0,7): в діапазоні 0,67 – 0,7. Такі результати зумовлені, на нашу думку, тим, що студенти уже мають достатній лексикон та тезаурус, мають уміння читання та розуміння експліцитної інформації, достатні знання з британської літератури, її роль у становленні світової літератури в цілому, уміння визначати ідею і смисл твору, аналізувати художній твір.
Однак варто зауважити, що окремі фрагменти текстів викликали труднощі та помилки у студентів:
Найнижчими виявилися результати за критеріями 3, 6, 8, тобто уміння розуміння підтекстової інформації, адекватність та прагматичність інтерпретаційних стратегій, рефлексія.
Під час розуміння підтекстової інформації студенти виявили брак пресупозиційнихзнань, знанькогнем, навичок контекстної семантизації лексичних одиниць з культурним маркером семантики, умінь аналізувати та синтезувати інформацію, виявляти та експлікувати смисл прихованої інформації. Студенти виявляли кращий рівень під час розуміння підтекстової інформації, закодованої в універсальних культурних та ментальних кодах, інформацію, яку можна було розуміти та розкривати на основі власного ментального досвіду та знань рідної культури.
Низький рівень володіння підтекстовою інформацією (з коефіцієнтом навченості 0,56 – 0,57) зумовлений, на нашу думку, низьким рівнем сформованості інтерпретаційних стратегій та рефлексії. Під час бесіди зі студентами виявилося, що більшість із них навздогад писали те, що вони розуміють (у фрагменті з підтектстовою інформацією); переважна більшість студентів не володіють інтерпретаційними стратегіями на етапі підготовки до читання, на етапі самого читання та на етапі осмислення прочитаного. Так само переважна більшість студентів не володіють на належному рівні рефлексією: вони не змогли дати об’єктивну оцінку рівню та якості свого розуміння змісту та смислу прочитаного (більшість студентів завищували свою самооцінку), визначити прогалини в недостатніх знаннях, навичках та стратегіях, студентам бракувало самоаналізу у виявленні причин недоліків. У більшості студентів рефлексія виявилася нестійкою та неавтономною.
На наступному етапі нашого дослідження було запроваджено експериментальне навчання, яке відбувалося за двома варіантами моделі авторської методики:
ЕГ1 – за варіантом А: студенти виконували завдання на аналіз імплікатів-когнем, з якими вони будуть зустрічатися під час читання усіх поетичних творів змістового мікромодуля, на дотекстовому етапі.
ЕГ2 – за варіантом Б: студенти виконували завдання на аналіз імплікатів-когнем, з якими вони будуть зустрічатися під час читання усіх поетичних творів змістового мікромодуля, на текстовому етапі, тобто під час читання поетичного твору.
Експериментальне навчання тривало 2 мікромодулі (тобто студенти працювали з філософською та громадянською лірикою), після чого було проведено проміжний зріз, метою якого було встановити наявність позитивної динаміки у формуванні лінгвосоціокультурної компетентності у читанні майбутніх філологів.
Результати проміжного зрізу виявилися такими: середній коефіцієнт навченості склав в ЕГ1 0,78 та в ЕГ2 0,83. У Таблиці 3 наведені середні коефіцієнти навченості за кожним критерієм.
Таблиця 3
Середні коефіцієнти навченості за кожним критерієм
ЕГ |
За критеріями навченості |
Середнє |
|||||||
|
Кр1 |
Кр2 |
Кр3 |
Кр4 |
Кр5 |
Кр6 |
Кр7 |
Кр8 |
по групі |
ЕГ1 |
0,81 |
0,78 |
0,77 |
0,79 |
0,78 |
0,77 |
0,78 |
0,77 |
0,78 |
ЕГ2 |
0,85 |
0,84 |
0,82 |
0,79 |
0,83 |
0,83 |
0,84 |
0,84 |
0,83 |
Під час проміжного зрізу виявилося, що в кожного студента якість досліджуваного сегмента англомовної лінгвосоціокультурної компетентності в читанні змінилася в бік покращення. СКН у групі ЕГ1 зріс на 0,14 та на 0,17 в ЕГ2. Достатнього рівня вдалося досягнути за всіма критеріями.
Динаміку змін у якості досліджуваного сегмента англомовної лінгвосоціокультурної компетентності в читанні кожного студента подано в Табл. 4.
Таблиця 4
Динаміка змін у якості досліджуваного сегмента англомовної лінгвосоціокультурної компетентності в читанні кожного студента
ЕГ1 |
ЕГ2 |
|||||||||
Студент |
РПрЗ |
РПеЗ |
Різниця |
Студент |
РПрЗ |
РПеЗ |
Різниця |
|||
1 |
0,78 |
0,68 |
0,1 |
1 |
0,76 |
0,52 |
0,24 |
|||
2 |
0,76 |
0,66 |
0,1 |
2 |
0,78 |
0,68 |
0,1 |
|||
3 |
0,86 |
0,82 |
0,04 |
3 |
0,94 |
0,78 |
0,16 |
|||
4 |
0,72 |
0,64 |
0,08 |
4 |
0,8 |
0,64 |
0,16 |
|||
5 |
0,76 |
0,64 |
0,12 |
5 |
0,82 |
0,64 |
0,18 |
|||
6 |
0,92 |
0,76 |
0,16 |
6 |
0,88 |
0,6 |
0,28 |
|||
7 |
0,82 |
0,6 |
0,22 |
7 |
0,86 |
0,62 |
0,24 |
|||
8 |
0,68 |
0,6 |
0,08 |
8 |
0,74 |
0,58 |
0,16 |
|||
9 |
0,92 |
0,88 |
0,04 |
9 |
0,88 |
0,56 |
0,32 |
|||
10 |
0,74 |
0,42 |
0,32 |
10 |
0,84 |
0,56 |
0,28 |
|||
11 |
0,96 |
0,94 |
0,02 |
11 |
0,92 |
0,82 |
0,1 |
|||
12 |
0,78 |
0,62 |
0,16 |
12 |
0,9 |
0,82 |
0,08 |
|||
13 |
0,7 |
0,6 |
0,1 |
13 |
0,88 |
0,78 |
0,1 |
|||
14 |
0,76 |
0,64 |
0,12 |
14 |
0,86 |
0,66 |
0,2 |
|||
15 |
0,78 |
0,54 |
0,24 |
15 |
0,82 |
0,68 |
0,14 |
|||
16 |
0,78 |
0,5 |
0,28 |
16 |
0,7 |
0,62 |
0,08 |
|||
17 |
0,8 |
0,62 |
0,18 |
17 |
0,9 |
0,64 |
0,26 |
|||
18 |
0,64 |
0,46 |
0,18 |
18 |
0,9 |
0,76 |
0,14 |
|||
19 |
0,82 |
0,68 |
0,14 |
|||||||
20 |
0,68 |
0,56 |
0,12 |
РПрЗ – результати проміжного зрізу
РПеЗ – результати передекспериментального зрізу
Співвіднесення кількості студентів за рівнями навченості (у %) подано в Табл. 5.
Таблиця 5
Співвіднесення кількості студентів за рівнями навченості (у %)
ЕГ |
ВР |
ДР |
СР |
НР |
ЕГ1 |
17% |
56% |
27% |
0% |
ЕГ2 |
25% |
60% |
15% |
0% |
Порівняння результатів проміжного зрізу в ЕГ1 та ЕГ2
В ЕГ1СКН навченості склав 0,78 та в ЕГ2 0,83. ЕГ1 складає вибірку 1, ЕГ2 складає вибірку 2.
Н0 – рівень англомовної лінгвосоціокультурної компетентності в читанні у вибірці 1 не нижчий за рівень у вибірці 2.
Н1 – рівень англомовної лінгвосоціокультурної компетентності в читанні у вибірці 1 нижчий за рівень у вибірці 2.
Значення Uемпір. визначаємо за формулою:
Uемпір. = (n1 · n2) + |
(nx· (nx+ 1)) |
– Tx |
2 |
Рангові суми за вибірками: ƩЕГ1 = 287, ƩЕГ2 = 454.
Обчислимо Uемпір.1 та Uемпір.2
Uемпір. = (n1 · n2) + |
(nx· (nx+ 1)) |
–Tx |
2 |
Де n1 = 18; n2 = 20; T1 = 287, T2 = 454;
Uемпір. = (18· 20) + (18·(18+ 1)) : 2 –287= 244.
Uемпір. = (18· 20) + (20·(20+ 1)) : 2 –454 = 116.
Для зіставлення з критичними значеннями вибираємо меншу величину U: Uемпір= 116.
Критичними значеннями для відповідних n є такі:
Uкр. = |
123 (p£ 0,05) |
100 (p£ 0,01) |
|
|
U0,01 100 |
Uемпір. 116 |
|
U0,05 123 |
|
|
Отже, Uемп. < Uкр. 0,05. Приймається гіпотеза Н1, Н0 відхиляється. Рівень англомовної лінгвосоціокультурної компетентності в читанні у студентів ЕГ1 нижчий, ніж рівень студентів ЕГ2.
Отже, результати проміжного зрізу дали можливість констатувати:
Таблиця 6
Динаміка змін коефіцієнтів навченості за кожним критерієм та в цілому (за результатами перед експериментального зрізу та проміжного)
ЕГ |
За критеріями |
Середнє |
|||||||
|
Кр1 |
Кр2 |
Кр3 |
Кр4 |
Кр5 |
Кр6 |
Кр7 |
Кр8 |
по групах |
ЕГ1 |
0,05↑ |
0,11↑ |
0,21↑ |
0,17↑ |
0,1↑ |
0,28↑ |
0,078↑ |
0,31↑ |
0,14↑ |
ЕГ2 |
0,07↑ |
0,15↑ |
0,25↑ |
0,15↑ |
0,14↑ |
0,32↑ |
0,16↑ |
0,37↑ |
0,17↑ |
Проміжний зріз дав можливість виявити ефективність обох варіантів методики і продовжити експериментальне навчання, яке тривало ще 3 мікромодулі(публіцистична, інтимна, пейзажна лірика). Дві моделі методики використовувалися у тих самих групах.
Післяекспериментальний зріз було проведено після експериментального навчання. Для післяекспериментального зрізу було розроблено завдання, аналогічні завданням передекспериментального та проміжного зрізів.
Результати післяекспериментального зрізу виявилися такими: середній коефіцієнт навченості склав в ЕГ1 0,81 та в ЕГ2 0,86. У Таблиці 7 наведені середні коефіцієнти навченості за кожним критерієм.