Ніжник В. В. Аналіз теоретичних та експериментальних методів досліджень теплопередачі між будинками та спорудами під час пожежі // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". — 2019. — №3. https://doi.org/10.25313/2520-2057-2019-3-4756
Технічні науки
УДК 614.841.45
Ніжник Вадим Васильович
кандидат технічних наук, старший науковий співробітник,
начальник науково-дослідного центру технічного регулювання
Український науково-дослідний інститут цивільного захисту
Нижник Вадим Васильевич
кандидат технических наук, старший научный сотрудник,
начальник научно-исследовательского центра технического регулирования
Украинский научно-исследовательский институт гражданской защиты
Nizhnyk Vadim
Candidate of Technical Sciences, Senior Staff Scientist,
Head of Research Centre of Technical Regulation
The Ukrainian Civil Protection Research Institute
АНАЛІЗ ТЕОРЕТИЧНИХ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ МІЖ БУДИНКАМИ ТА СПОРУДАМИ ПІД ЧАС ПОЖЕЖІ
АНАЛИЗ ТЕОРЕТИЧЕСКИХ И ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫХ МЕТОДОВ ИССЛЕДОВАНИЙ ТЕПЛОПЕРЕДАЧИ МЕЖДУ ЗДАНИЯМИ И СООРУЖЕНИЯМИ ВО ВРЕМЯ ПОЖАРА
ANALYSIS OF THEORETICAL AND EXPERIMENTAL METHODS OF RESEARCH OF HEAT TRANSFER BETWEEN BUILDINGS AND STRUCTURES IN CASE OF FIRE
Анотація. На сьогоднішній день виникла необхідність розроблення повноцінного розрахункового методу визначення протипожежних відстаней між будівельними об’єктами. Метою даного дослідження є аналіз існуючих методів досліджень теплових впливів між спорудами та визначення доцільності їх застосування з врахуванням сучасних тенденцій розвитку будівництва.
Ключові слова: теплопередача, теплота, температура, густина теплового потоку.
Аннотация. На сегодняшний день возникла необходимость разработки полноценного расчетного метода определения противопожарных расстояний между строительными объектами. Целью данного исследования является анализ существующих методов исследований тепловых воздействий между сооружениями и определения целесообразности их применения с учетом современных тенденций развития строительства.
Ключевые слова: теплопередача, теплота, температура, плотность теплового потока.
Summary. There was a need to develop a full-fledged calculation method for determining fire-fighting distances between construction objects. The purpose of this study is to analyze the existing methods for studying thermal effects between structures and determining the feasibility of their use in the light of current trends in the construction.
Key words: heat transfer, heat, temperature, density of heat flow.
Постановка проблеми. З розвитком сучасного комп’ютерного програмного забезпечення виникла можливість розв’язання складних задач пов’язаних з процесами теплопередачі між будинками та спорудами під час пожежі. У зв’язку з цим з’явилася можливість розроблення повноцінного розрахункового методу визначення протипожежних відстаней між будівельними об’єктами. На сьогодні в діючій нормативній базі відсутній зарегламентований такий метод. Це значно ускладнює роботи при проектуванні суміжних споруд й часто призводить до прийняття помилкових рішень.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. В основу метода обґрунтування протипожежних відстаней між будинками покладено класичну теорія теплообміну випромінювання. На даний час відомий значний обсяг досліджень присвячених процесам теплопередачі. Так, дослідженнями теплопередачі періодичних коливань крізь стіни здійснювалися Шкловером А.М. [1], розроблення математичних моделей теплового балансу будівель відображено в працях Табунщикова Ю.А. [2]. Побудова математичних моделей нестаціонарного теплового режиму споруд викладена в працях Нагорної А.Н. [3]. Явище променистого теплообміну має бути враховане під час обґрунтування протипожежних відстаней між будинками як показано в працях [4-6].
Проведений аналіз наукових праць показав, що багато дослідників у різні часи вивчали процеси теплопередачі у будинках, однак проведених ними досліджень недостатньо для розроблення розрахункового методу визначення протипожежних відстаней.
Формулювання цілей досліджень. Метою даної статті є аналіз існуючих методів досліджень теплових впливів між спорудами та визначення доцільності їх застосування з врахуванням сучасних тенденцій розвитку будівництва. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:
Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтування отриманих наукових результатів. Закони теплопередачі набули широкого розповсюдження при вивченні та науковому обґрунтуванні вимог до межі вогнестійкості будівельних конструкцій, дослідженні їх поведінки в умовах пожежі, а також визначенні протипожежних відстаней між будинками і спорудами.
Теплопередача – це важливий фізичний процес, що передбачає перенесення теплоти і являє собою складний процес, що складається із сукупності простих перетворень.
Основні способи теплопередачі: конвекція, теплопровідність, теплове випромінювання.
Фізичну суть процесу теплопередачі доцільно показати на прикладі одношарової плоскої стіни (рис.1).
Рис. 1. Теплопердача через одношарову плоску стіну
З рис. 1 видно, що тепло сприймається поверхнею стіни, яка піддана прямому тепловому впливу від джерела тепла. Кількість цього тепла визначається за законом Ньютона:
(1)
Тепло передається через стіну шляхом теплопровідності за законом Фур’є:
(2)
Тепло віддається поверхнею, що протилежна джерелу теплової дії у навколишнє середовище визначається за законом Ньютона:
(3)
Зазначена схема передачі тепла на рис. 1 відображає найпростіший спосіб його передачі через будівельну конструкцію. Однак, сучасне будівництво вимагає більш точнішого та якіснішого представлення процесу передачі тепла з врахуванням всіх можливих особливостей будівельних конструкцій, а також способів їх розміщення відносно джерела теплового впливу.
Серед існуючих теоретичних методів проведення розрахунків теплових впливів для будівельних конструкцій єдиним стандартизованим є метод відображений в ДСТУ-Н EN 1991-1-2:2010 [7], тому на ньому слід зупинитися більш детально.
Теплові впливи для зовнішніх конструкцій в основному реалізуються за проведення спрощеного методу розрахунку. Даний метод дозволяє визначити:
Метод розглядає умови, що встановилися для різних параметрів і застосовується тільки для пожежного навантаження qf,d > 200 МДж×м2.
Якщо в розглянутій пожежній секції більше одного вікна, то використовуються наведена по площі висота вікон heq, сумарна площа вертикальних прорізів Av і сумарна ширина вікон на всіх стінах (wt = åwi).
Якщо тільки одна стіна має вікна, то відношення D/W визначається по формулі [7]:
(4)
Якщо кілька стін мають вікна, то відношення D/W визначається по формулі [7]:
(5)
де W1 — ширина стіни 1 з максимальною площею вікон;
Av1 — сума площ вікон стіни 1;
W2 — ширина стіни, перпендикулярній стіні 1, у пожежній секції.
Якщо зона горіння розташована безпосередньо в пожежній секції, то відношення D/W при дотриманні певних меж визначається по формулі [7]:
(6)
де Lc, Wc — довжина й ширина вогнища відповідно;
W1, W2 — довжина й ширина пожежної секції відповідно.
Усі частини зовнішньої стіни, не відповідні до необхідної вогнестійкості (REI), розглядаються як вікна.
Сумарна площа вікон у зовнішній стіні приймається рівною:
Розміри пожежної секції (відсіку) не повинні перевищувати 70 м по довжині, 18 м по ширині й 5 м — по висоті.
Температура полум'я приймається усереднено по його ширині й товщині.
Якщо на протилежних сторонах пожежної секції (відсіку) є вікна або повітря додатково надходить до пожежі від інших джерел (інших, чому вікна), то розрахунки виконується з урахуванням примусової вентиляції.
Розрахунки проводиться для двох випадків виходу полум'я із прорізів (рис. 2):
Рис. 2. Відхилення полум'я вітром: 1 - вітер; 2 - горизонтальна проекція
Потужність теплового потоку пожежі визначається по формулі [7]:
(7)
Температура в пожежній секції визначається по формулі [7]:
(8)
Висота полум'я (рис. 2) визначається по формулі [7]:
(9)
Приймаючи rg = 0,45 кг×м3 і g = 9,81 м×с2, формула (9) може бути спрощена:
(10)
Ширина полум'я приймається рівній ширині вікна (рис. 3).
Глибина полум'я приймається рівної 2/3 висоти вікна: 2/3heq (рис. 3).
Горизонтальна проекція полум'я приймається:
(11)
(12)
(13)
(14)
Горизонтальний |
Вертикальний |
Вертикальний |
heq < 1,25wt |
Стіна вище |
Нема стіни вище |
Рис. 3. Розміри полум'я (природня вентиляція)
Довжина полум'я уздовж осі визначається по формулах:
(15)
(16)
Температура полум'я у вікні, визначається по формулі [7]:
(17)
Формула (17) слушна при виконанні умови Lfwt/Q < 1.
Ступінь чорності полум'я у вікні допускається приймати ef = 1.
Температура полум'я уздовж осі визначається по формулі [7]:
(18)
де Lx — осьова відстань від вікна до крапки, для якої проводиться розрахунки.
Формула (18) слушна при виконанні умови Lxwt /Q < 1.
Чорності полум'я (пожежі) допускається визначати по формулі [7]:
(19)
де df — товщина полум'я, м.
Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією визначається по формулі [7]:
(20)
Якщо на верхньому краї вікна по всій його ширині (рис. 4) розташований виступ (балкон, козирок і т.д.) з горизонтальною проекцією Wa, а також, якщо над вікном є стіна й heq £ 1,25, висота й горизонтальна проекція полум'я повинні перераховуватися в такий спосіб:
Рис. 4. Відхилення полум'я
Якщо на верхньому краї вікна по всій його ширині (рис. 4) розташований виступ (балкон, козирок і т.д.) з горизонтальною проекцією Wa, а також якщо над вікном немає стіни або heq > 1,25wt, висота й горизонтальна проекція полум'я повинні перераховуватися в такий спосіб:
Важливу роль при проведенні розрахунків відіграє кутовий коефіцієнт опромінення, що визначається за формулою [7]:
(21)
Кутовий коефіцієнт опромінення вказує частку загального теплового потоку від заданої випромінюючої поверхні, яка досягає заданої поверхні, що приймає. Його значення залежить від розміру випромінюючої поверхні, відстані між випромінюючою та приймаючої поверхнею і їх орієнтації по відношенню друг до друга (рис. 5).
Рис. 5. Променистий теплообмін між двома поверхнями
Серед інших методів дослідження теплопередачі варто зазначити про польовий метод. Використання цього методу унеможливлює визначення температури в кожній точці простору, з огляду на нерівномірність розподілу температур унаслідок турбулентності газового потоку [8]. Недоліки усереднених моделей відсутні в польових моделях, у яких застосовують повну систему рівнянь Нав’є – Стокса [9] (рис. 6).
Рис. 6. Теоретична база для розв’язку задач теплообміну
Що стосується експериментальних методів дослідження теплопередачі, вони базуються на теплових випробуваннях з метою визначення теплоізоляційних властивостей будівельних конструкцій за певних температурно-вологісних умов по обидва боки конструкції в усталеному режимі фактичних значень:
Особливості теоретичної бази, що застосовують у програмних продуктах обчислювальної газогідродинаміки ґрунтуються на застосуванні сучасного програмного забезпечення, зокрема моделювання теплових процесів у середовищі комп’ютерних систем «CFD», дає змогу зважати на всі необхідні параметри розрахунків без наведення коефіцієнтів, досліджувати вплив геометричних і конструктивних характеристик, наприклад для випробувань залізобетонних конструкцій та проводенні чисельного експерименту. Основні програмні продукти «CFD» подано у вигляді схеми (рис.7).
Рис. 7. Сімейство програмних продуктів «CFD», поширених в Україні
Вибір конкретного програмного комплексу залежить від особливостей модельованих процесів, можливостей обчислювальної техніки та користувача.
Висновки.
Література