Котенко О. Ю. Класифікація нематеріальних активів як об‘єктів бухгалтерського обліку // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". — 2018. — №3.
Економічні науки
УДК 657
Котенко Ольга Юріївна
студентка магістратури
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Котенко Ольга Юрьевна
студентка магистратуры
Киевского национального университета имени Тараса Шевченко
Kotenko Olha
Student of the
Taras Shevchenko National University of Kyiv
КЛАСИФІКАЦІЯ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ЯК ОБ‘ЄКТІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
КЛАССИФИКАЦИЯ НЕМАТЕРИАЛЬНЫХ АКТИВОВ КАК ОБЪЕКТОВ БУХГАЛТЕРСКОГО УЧЁТА
CLASSIFICATION OF INTANGIBLE ASSETS AS OBJECTS OF ACCOUNTING
Анотація. Досліджено підходи до класифікації нематеріальних активів як специфічного ресурсу підприємства та об’єкту обліку. Розглянуто проблемні аспекти наявної класифікації та запропоновані шляхи їх вирішення вченими-економістами.
Ключові слова: нематеріальні активи, класифікація нематеріальних активів, облік нематеріальних активів.
Аннотация. Исследованы подходы к классификации нематериальных активов как специфического ресурса предприятия и объекта учета. Рассмотрены проблемные аспекты существующей классификации и предложены пути их решения учеными-экономистами.
Ключевые слова: нематериальные активы, классификация нематериальных активов, учет нематериальных активов.
Summary. The approaches to the classification of intangible assets as a specific resource of the enterprise and the object of accounting were investigated. Problematic aspects of existed classification are considered and proposed ways of their solution by scientists-economists.
Key words: intangible assets, classification of intangible assets, accounting of intangible assets.
Постановка проблеми. Наявність нематеріальних активів у складі ресурсів підприємства збільшує його ринкову вартість та підвищує інвестиційну привабливість. Водночас, сучасні тенденції розвитку економіки свідчать про те, що частка цих активів в загальній структурі капіталу постійно зростає. Проте, бухгалтерський облік в Україні не може забезпечити повноту та точність розкриття інформації про них. Перш за все, причинами цього є недосконалість класифікації та законодавчої бази нематеріальних активів. Як наслідок, в балансі більшості вітчизняних підприємств нематеріальні активи або відсутні або наявні у незначній сумі. Але це не означає, що вони не відіграють суттєвої ролі у його господарській діяльності. Саме тому, є актуальним формулювання оптимального підходу до класифікації нематеріальних активів, що дасть можливість належного обліку, контролю і ефективного управління ними.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми класифікації нематеріальних активів розглядали такі вітчизняні вчені як Т.М. Банасько, М.І. Бондар, Ф. Бутинець, Т. Польова, Н.М. Проскуріна, О.В. Сизоненко та ін. Також, багато вітчизняних дослідників та вчених присвятили свої праці цим питанням, зокрема Дж. Р. Хітчнер, Н. Бонтіс, Т.Г. Белозерова, К.Е Свейбі, Т. Стюарт та інші.
Постановка завдання. Метою статті є аналіз проблем класифікації нематеріальних активів, розкриття підходів до класифікації згідно нормативно-правових актів та згідно поглядів вчених-економістів.
Виклад основного матеріалу. Наукова спільнота визначає поняття класифікації як систему розподілу предметів, явищ або понять на класи, групи тощо за спільними ознаками, властивостями [13]. Погляди С. Мочерного щодо поняття класифікації включають наступне: «поділ відбувається не за будь-якою ознакою, а за найістотнішою, такою, що визначає характер усіх останніх ознак предметів, котрі класифікуються, і дає змогу установити для кожного класу чітко визначене, постійне місце серед інших класів» [4, с. 347-348]. У теоретичному аспекті та вітчизняній практиці бухгалтерського обліку такою найістотнішою ознакою є відповідність вимогам правового регулювання. Так, Методологічною радою з питань бухгалтерського обліку розроблена класифікація нематеріальних активів для цілей бухгалтерського обліку у розрізі однорідних груп, яка викладена в П(С)БО 8, а саме:
Така класифікація дає можливість віднести нематеріальні активи до відповідної групи за правовою ознакою та забезпечити відповідним обліковим субрахунком. Схематично поділ НМА за групами та за способом створення можна побачити на рисунку 1. Класифікація нематеріальних активів за способом їх виникнення пов’язана з особливостями їх визнання і оцінки в обліку та звітності, таким чином, вони поділяються на створені власними силами та отримані іншим шляхом.
Одним із найбільш неоднозначних об’єктів бухгалтерського обліку групи «Права на об’єкти промислової власності» є захист від недобросовісної конкуренції. З цього проводу висловили свої думки Н.М. Проскуріна, В.В. Сьомченко і О.М. Бондаренко у своїх наукових працях: «захист прав підприємства через судові органи – це грошові витрати на судочинство, які здійснюються з метою припинення несумлінних дій конкурентів, що в майбутньому можуть призвести до зменшення прибутків фірми. Однак, гроші – це монетарний актив, тому такі грошові витрати не можуть бути визнані в якості нематеріального активу, а, швидше, відповідають бухгалтерській сутності рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» [7, с. 116-117]. Також, Т.В Польова у своїх дослідженнях пропонує виключити з групи «Права на об’єкти промислової власності» право на захист від несумлінної конкуренції, зважаючи на недоцільність його обліку та неможливість достовірної оцінки.
Рис. 1. Класифікація нематеріальних активів в обліку і звітності
Джерело: створено автором на основі [5, с. 334]
Разом з тим, для порівняння варто зазначити, що в п. 119 МСБО 38 «Нематеріальні активи» у рекомендаційній формі наведено перелік окремих класів нематеріальних активів, до яких відносять: назви брендів; заголовки та назви видань; комп’ютерне програмне забезпечення; ліцензії та привілеї; авторські права, патенти та інші права на промислову власність, права на обслуговування та експлуатацію; рецепти, формули, моделі, проекти та прототипи; нематеріальні активи на етапі розробки [2]. Зазначені класи поділяються на (об'єднуються у) менші (більші) класи, якщо це приводить до доречнішої інформації для користувачів звітності.
За такої класифікації за МСФЗ бачимо, що вона дещо відрізняється від наведених груп нематеріальних активів у П(С)БО, але вона теж зводиться до переліку видів таких активів з метою привласнення їм облікового рахунку та цілей обліку.
В методичних вказівках № 8 «Оцінка невідчутних (нематеріальних) активів (і інтелектуальної власності)» Європейських стандартів оцінки (ЄСО) [3] наведено такі категорії нематеріальних активів: гудвіл бізнесу (нерозподілені нематеріальні активи); персональний гудвіл; нематеріальні активи, що ідентифікуються; інші нематеріальні активи (сюди включаються людські активи, ринкові активи, організаційні активи).
Крім нормативних актів існує також багато класифікацій, що дають можливість більш широко зрозуміти сутність та удосконалити відображення нематеріальних активів в бухгалтерському обліку. Одна з найбільш розповсюджених класифікацій складових нематеріальних активів це поділ на: 1. Організаційні витрати; 2. Ділова репутація підприємства; 3. Інтелектуальна власність: а) винаходи, б) корисні моделі, в) промислові зразки, в) програми ЕОМ, г) бази даних, д) селекційні досягнення, ж) топології інтегральні, з) товарні знаки та знаки обслуговування [14, c. 292]. На нашу думку, ця класифікація є доволі обмеженою, так як вона не включає різноманітної природи нематеріальних активів. Наприклад, тут відсутній будь-який інтелектуальний капітал підприємства – знання, навички персоналу.
Для формування нематеріальних активів необхідно керуватися загальновідомими принципами класифікації.
Заслуговують на увагу останні дослідження вітчизняних вчених-економістів, які вносять свої пропозиції задля покращення та удосконалення існуючої класифікації. Зокрема, Сизоненко О.В [9] уточнює та удосконалює однорідні групи нематеріальних активів, що дозволить раціонально вести синтетичний та аналітичний бухгалтерський облік цих економічних ресурсів.
На думку Т.В. Польової [10], для раціональної організації обліку та ефективного управління нематеріальними активами необхідно класифікувати їх за такими ознаками: видами прав; станом використання; строком корисного використання; періодом отримання очікуваної економічної вигоди; ступенем ризику вкладень капіталу в нематеріальні активи; – напрямами вибуття. Також, Т. Польова пропонує новий та досить прогресивний підхід удосконалення класифікації НМА, але до сих пір він є недостатньо обґрунтованим. Зміни полягають у наступному: групу "права на комерційні позначення" перейменувати в "права індивідуалізації учасників цивільного обороту товарів та послуг"; зі складу авторського і суміжних із ним прав виключити право на програми для ЕОМ і додати право на веб-сайт та видавничі права; крім того, всю сукупність нематеріальних активів об’єднати "за природою виникнення об’єктів прав" у дві групи: права на об’єкти, які є та не є результатами інтелектуальної діяльності.
І. Бігдан розробила класифікацію нематеріальних активів за такими характеристиками: об’єктами права; функціональним призначенням; засобами придбання, характером володіння; використанням у діяльності; терміном корисного використання, засобом оцінки; рівнем правової охорони; можливостями ідентифікації, джерелами придбання; характером участі у виробництві продукції, впливом на фінансовий результат; ступенем ризику вкладень капіталу в активи. Пожарська вказує, що цей підхід відрізняється ґрунтовністю, системністю, максимальним охопленням усіх можливих об’єктів нематеріальних активів за їх характеристиками та призначенням [11].
Класифікацію, в якій визначну роль відіграє правове обґрунтування використання нематеріальних активів, наводить Л.Ю. Мельник. Поділ об’єктів відбувається за такими ознаками: напрямами вибуття; характером функцій у суспільстві; правами використання нематеріальних активів; господарсько–обліковими ознаками; ознаками цілого; способом отримання; наявністю творчого елемента; згідно обліку; згідно з європейськими стандартами [6].
Науковий інтерес становить запропонована класифікація авторами П. Куцик, І.Дрогобицький, З. Плиса, Х. Скоп, основою якої є модель декомпозиції бухгалтерської статті «Нематеріальні активи» (таблиця 1).
Таблиця 1
Пропонований методичний підхід до відображення нематеріальних активів у системі бухгалтерського обліку підприємства
|
Субрахунок |
Нематеріальні активи |
|
121 «Нематеріальні активи промислової власності» |
|
|
122 «Інформаційна система» |
|
|
123 «Засоби індивідуалізації» |
|
|
124 «Нематеріальні активи, пов’язані з мистецтвом» |
|
|
125 «Нематеріальні активи, засновані на договорах» |
|
|
126 «Гудвіл» |
- |
Джерело: створено автором на основі [12, c. 74]
Розглянутий підхід створений, спираючись на властивості системності, які зосереджені на прийомах агрегування та синтезу. Він дає змогу по-новому розглядати та відображати нематеріальне майно, гармонізувати національну та міжнародну системи обліку та загалом впорядкувати процес організації та методики бухгалтерського обліку НМА.
Висновки. Кожна з наведених класифікацій дає можливість отримати необхідну інформацію і розв’язати певні завдання бухгалтерського, податкового, управлінського обліку, економічного аналізу тощо. В той же час, можна зробити висновок про необхідність подальшого удосконалення класифікації нематеріальних активів для цілей обліку в Україні. Для цього актуальним є врахування зарубіжного досвіду, але з орієнтиром на сучасні вітчизняні реалії та максимальним наближенням до діючої практики.
Література
References
