Чернятіна В. А. Концептуальні основи державної політики сталого розвитку сільських територій в Україні // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". — 2018. — №2.
Державне управління
УДК 35:332.021(1-22)
Чернятіна Вікторія Анатоліївна
аспірант кафедри економічної політики та менеджменту
Харківського регіонального інституту державного управління
Національної академії державного управління при Президентові України
Чернятина Виктория Анатолиевна
аспирант кафедры экономической политики и менеджмента
Харьковского регионального института государственного управления
Национальной академии государственного управления
при Президенте Украины
Cherniatina Viktoria
Postgraduate Student of Economic Policy and Management Department of the
Kharkiv Regional Institute of Ukrainian Academy of Public Administration
attached to the Office of the President of Ukraine
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ В УКРАЇНІ
КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ОСНОВЫ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ПОЛИТИКИ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ СЕЛЬСКИХ ТЕРРИТОРИЙ В УКРАИНЕ
CONCEPTUAL BASES OF THE STATE POLICY FOR SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF AGRICULTURAL TERRITORIES IN UKRAINE
Анотація. У статті розглянуто основні проблеми державної політики сталого розвитку сільських територій та визначено шляхи вирішення даних проблем, шляхом розроблення концепції сталого розвитку сільських територій в Україні, яка, на відміну від існуючої концепції, спрямована на вирішення проблем сільських територій, відокремленої від галузевого розвитку. Визначено, що сільські території потребують особливої уваги з боку держави, та необхідних реформ для їх розвитку.
Ключові слова: сільські території, сталий розвиток сільських територій, державна політика.
Аннотация. В статье рассмотрены основные проблемы государственной политики устойчивого развития сельских территорий и определены пути решения данных проблем, путем разработки концепции устойчивого развития сельских территорий в Украине, которая, в отличие от существующей концепции, направленная на решение проблем сельских территорий, отделенной от отраслевого развития. Определено, что сельские территории требуют особого внимания со стороны государства, и необходимых реформ для их развития.
Ключевые слова: сельские территории, устойчивое развитие сельских территорий, государственная политика.
Summary. The article deals with the main problems of the state policy of sustainable development of rural territories and identifies the ways of solving these problems by developing a concept of sustainable development of rural territories in Ukraine, which, in contrast to the existing concept, is aimed at solving problems of rural areas, separated from sectoral development. It is determined that rural areas require special attention from the state and necessary reforms for their development.
Key words: rural development, sustainable rural development, public policy.
Постановка проблеми. Питання невикористаних ресурсів потенціалу розвитку регіонів обумовлює необхідність окремого визначення ресурсів сталого розвитку сільських територій, що мотивує окремого виділення цієї проблеми в державній і регіональній політиках і програмах розвитку. У більшості країн світу вже давно розробляють довгострокові програми сталого розвитку. Наша країна тільки починає свій рух у цьому напрямі. В Україні сформували свою концепцію сталого розвитку, однак у ній відсутні, особливо для сільських територій, чіткі принципи і методи регулювання і організації цих процесів. Зараз сталий розвиток сільських територій формується як самостійний напрям української економічної політики. Функції щодо її здійснення покладені на Міністерство аграрної політики та продовольства України, яке має в цьому напрямі працювати в тісній взаємодії з іншими державними органами.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми державної політики сталого розвитку сільських територій та шляхи їх вирішення висвітлювались у дослідженнях В.В. Борщевського, Т.К. Гречки, С.А. Лісовського, Х.М. Притули, І.М. Куліша та інші.
Метою статті є визначення основних проблем державної політики сталого розвиток сільських території в Україні та вирішення цих проблем на основі розвитку економічної, екологічної та соціальної складової, які за допомогою комплексного підходу будуть задовольняти потреби нинішніх поколінь, не ставлячи під загрозу задоволення потреб майбутніх поколінь.
Виклад основного матеріалу. Зміни внутрішньополітичної та економічної ситуації в Україні, а також сучасні глобальні виклики, що постали перед міжнародною спільнотою, вимагають переосмислення і відповідного коригування державної політики сталого розвитку сільських територій України. На державному рівні для забезпечення стабілізації та соціально-економічного розвитку сільських територій вже реалізується велика кількість заходів. Але ситуація у цій сфері залишається складною.
З проголошенням незалежності України об’єктом наукового вивчення і державного регулювання залишився аграрний сектор, а питання розвитку села, в основному у вигляді забезпечення діяльності соціальної інфраструктури, розглядались як похідні від виходу з кризи і забезпечення ефективної діяльності агропромислового виробництва. Лише в останні роки, з поширенням теорії територіального управління, питанням розвитку села як особливого територіального і соціально-економічного утворення і окремого об’єкта управління почала приділятися більша увага [7].
Перелічені чинники обумовлюють необхідність розробки стратегії сталого розвитку сільських територій України. На сьогодні існують середньо - і довгострокові прогнози розвитку сільських територій, але як і раніше, займають похідне місце в цій концепції, адже на першому місці стоїть розвиток аграрного сектору економіки. Тому мають місце проблеми організаційно-правового характеру, існує потреба визначитись стосовно підґрунтя та ключових засад, на яких розроблятиметься оновлена стратегія сталого розвитку сільських територій України, а також предметної сфери, яка має нею охоплюватися.
У зв’язку з цим, вбачається за доцільне розробити концепцію стратегії сталого розвитку сільських територій України. Концепція розкриває задум, окреслює мету і кінцеві цілі, що мають бути визначені в стратегії, а також встановлює керівні принципи та загальний підхід до її написання.
Стратегія сталого розвитку сільських територій України має стати документом, який відображає державну політику щодо підтримки місцевих ініціатив, буде спрямований на активізацію господарської діяльності на селі та базуватися на власних ресурсних можливостях, розвитку несільськогосподарських видів діяльності на селі та забезпечення належного рівня життя сільським мешканцям.
Мета стратегії полягає у розвитку сільських територій на основі економічної, екологічної та соціальної складової, які за допомогою комплексного підходу будуть задовольняти потреби нинішніх поколінь, не ставлячи під загрозу задоволення потреб майбутніх поколінь та за своєю організаційною та правовою формою наближеною до Європейського порядку.
Місія стратегії полягає в формуванні та реалізації комплексного механізму реалізації державної політики у цій сфері.
Державна стратегія має формувати цільову траєкторію розвитку сільських території, яка розподіляється на два етапи. На кінець кожного з цих етапів має бути забезпечено досягнення певних цільових показників.
Зокрема, передбачається:
до 2020 року:
до 2025 року:
Загальний результат реалізації стратегії має поширюватися по всій територій. На місцях будуть формуватися стратегії розвитку територіальних громад із зазначенням усіх складових загальної концепції, але із визначенням специфіки та ресурсів даної території.
На сьогодні саме сільське населення є головним чинником, який потенційно здатний забезпечити перехід сільських територій до моделі сталого розвитку. На заваді цьому стоїть значна кількість негативних факторів.
Головними проблемами сталого розвитку сільських територій є :
Основними напрямами вирішення окреслених проблем в розрізі складових сталого розвитку сільських територій є:
Головною проблемою сталого розвитку України є досягнення компромісів між трьома цілями: сприянням економічному зростанню і конкурентоспроможності, зменшенням соціальної нерівності та збереженням бази природних ресурсів. Модель сталого розвитку розглядає ці три цілі як такі, що взаємно підсилюють, а не суперечать одна одній.
Міністерство регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства України має Департамент з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Цілями даного Департаменту є формування та реалізація державної політики в сферах: удосконалення територіальної організації влади, розвитку місцевого самоврядування, розробляє та бере участь у розробленні нормативно-правових актів з питань розвитку місцевого самоврядування, розробляє заходи щодо реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, розробляє пропозиції щодо єдиної методичної основи формування громад.
Всі ці цілі стосуються сільських територій є взаємопов’язаним та витікають одна з одної. Тому доцільно Департаменту з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади відкрити відділ з питання сталого розвитку сільських територій. Це не потребує витрачання великої кількості коштів, але забезпечить належний розвиток сільських територій, покращиться якість життя людей та інфраструктуру сільських територій і головне сільський розвиток не будуть ототожнювати з розвитком сільського господарства.
Висновки. Сільські території України, враховуючи усі сильні та слабкі сторони, мають великі перспективи для свого розвитку. Забезпечення сільських територій новими видами господарської діяльності дасть високий рівень зайнятості сільських мешканців, покращить умови їхнього життя та стимулюватиме подальший сталий розвиток сільських територій за умов впровадження політики, яка спрямована на підтримку місцевих ініціатив. Реалізація державної політики сталого розвитку сільських територій України має поширюватися по всій територій, але умови для розвитку та реалізації загальної концепції будуть формуватися на окремих громадах відповідно до їх потенціалу. Визначення концептуальних основ стратегії сталого розвитку сільських територій в Україні має сприяти вирішенню соціальних, економічних та екологічних проблем за допомогою використання комплексного механізму.
Література
References
